Виховний захід. Лінійка –слави, присв’ячена Дню визволення с. Запоріжжя від німецько- фашистських загарбників» для учнів 4-11 класів.2021 рік
1 ЗДНВР:
Тим, хто ціною свого життя відстояв свободу і незалежність нашого краю присвячується лінійка «ПАМ’ЯТЬ СЕРЦЯ, ЧУЄШ, НЕ ОСТИНЬ! ». Дорогі учні, вчителі, жителі села. Сьогодні ми по добрій традиції зібралися на цьому священному місці, щоб відзначити свято для нашого села-День визволення від німецько- фашистських загарбників.
2.Вед.
Пам’ять... Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом. А ми, молоде покоління, про їхні бойові подвиги, їхнє воєнне життя можемо сьогодні дізнатися тільки з кінофільмів, творів художньої літератури. Багато, як українських, так і митців слова всього світу присвятили свої твори темі війни. Це Андрій Малишко, Олександр Довженко, Володимир Сосюра, Павло Тичина, Олесь Гончар, Ліна Костенко та багато інших.
3.Вед.
76 років. Швидко, мов весняні струмки, збігають роки, квітнуть дерева, половіють жита, приходять у світ нові покоління. Але не старіє, не зникає пам'ять тих літ. Вона живе у спогадах бійця і в суворому монументі, як свідок грізних років і переможних боїв, пильно дивиться на нас в залах музеїв із сторінок книг; її мужню і величну, надійно оберігає народ, передаючи, як святиню, у спадщину поколінням.
4.Вед.
Летить по небу журавлинний клин-
Посланець із 20 століття.
Несе на крилах він портрети тих,
Хто в вихорі війни згорів до свого повноліття.
1.Вед
Перемога .Радість з болем гострим
Днів атаки, їх шалений біг.
І страшний рахунок: кожен шостий
Українець на війні поліг.
(Пісня «Журавлі») виконує вокальна група
2.Вед.
Пам'ять, стій! Зупинись на хвилинку.
Серце замри…
Це потрібно не мертвим,
Це потрібно живим!
3 Вед.
Це на світанку сталося колись:
Стривожений із муками і жалем
Світ стрепенувся, кров’ю вмить залився,
Неначе розпанаханий кинджалом.
4.Вед.
Війна назустріч молодому дню.
Із гуртком, із брязкотом котилася.
Лавиною металу і вогню
На нашу землю й долю навалилась.
ЗДНВР.
В жовтні 1941року вся територія племхозу ( так тоді називалось наше село) було захоплено фашистськими нелюдами.
Почалися чорні дні, прийшов режим тяжкої експлуатації, терору. Печаль розлилась по селу рікою. Село було наче вимершим, люди боялися виходити на вулицю, з болем дивилися, як фашисти топтали рідну землю, грабували і вбивали людей, насильно забирали в Германію.
Два роки окупації показалися для людей вічністю, адже були відірвані від миру, не могли отримувати листи із фронту, нічого не знали про військові дії нашої армії. Односельчани не сиділи, склавши руки. Вони саботували заходи німців, допомагали підпільній організації.
Але прийшов кінець розгулу німців. 20 вересня 1943 року вся територія села була звільнена від загарбників. Звільнили нашу землю воїни 86 Гвардійської Червонопрапорної Миколаївської Стрілкової дивізії. 61 воїн з яких загинули в боях і похоронені в цій братській могилі.
1. Вед.
Роки... Скільки б їх не минуло, не зітруть у народній пам’яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за незалежність нашої Вітчизни. 58 наших односельчан так і не побачили своїх дружин, дітей .рідних ,не повернулися з війни додому.
2.Вед.
Чиї б серця забуть змогли
Тих, хто у тяжку годину,
У грізних битвах полягли
За нашу рідну Україну
3.Вед.
Стоїть обеліск, і на нім імена,
Які вкарбувала священна війна.
Стоїть обеліск над печаллю могил,
Бійців з Запоріжжя і з сусідніх сіл.
4. Вед
.Стоїть обеліск, в нім скорбота німа.
Що в селах Вкраїни синів тих нема.
Вони тут не сіють, вони тут не жнуть,
Лиш вогники-квіти їм люди кладуть.
1.Вед
Лиш сльози вмивають синів імена,
Що їх із собою забрала війна,
Що їхні серця дуже довгі літа
Земля українська в собі пригортає.
2.Вед.:
Ми йдемо до могильних плит, щоб віддати данину вдячності, проголосити клятву вірності, вклонитися низько подвигу старшого покоління.
Покладання квітів
ЗДНВР:
О, пам’яте! Всесильна , всемогутня.
Не дай забути тих, кого нема.
Не доведи, о Матінко Пречиста,
Щоб в наші дні прокралася війна.
Молюсь до тебе, ПАМЯТЕ, молюся.
Не тільки в вересневий світлий час,
Вклоняюся до тебе і горнуся,
Не полишай, о всемогутня нас.
Пісня «ЗОРІ ТУТ ТИХІ» виконує Назаренко Н.В.
3.Вед.
Там сплять навічно воїни-солдати,
Чиїсь батьки, чиїсь брати й сини.
Їм не судилось весен зустрічати,
Тих, що стрічаєш ти після війни.
4.Вед.
Там сплять твої ровесники-орлята,
Тепер уже були б із них орли!
Схилися над могилами солдатів,
Що у боях за тебе полягли.
1.Вед..
Старенька мати йде до свого сина …
Гранітні плити плачуть під ногами,
Стукоче серце в грудях , ниє спина.
Синочку, милий, йди в обійми мами
Я пригорну до тебе свої руки,
Зцілую рідні-рідні оченята…
Як важко було у часи розлуки
Без тебе жити і без твого тата…
2.Вед
Тече сльоза і падає на плити
Із стелі очі дивляться хлоп’ячі .
Їм тільки жити, жити і творити
Вони ж навік залишаться дитячі.
3.Вед
Стоїть старенька, плаче ,ні , ридає…
Перед очима в неї похоронка,
І бій, що котрий день вже не згасає,
І у землі пекуча та воронка.
4.Вед.
Синочку, рідний, чуєш, як курличуть
У синім небі сумно журавлі?
Вони ж тебе до себе, сину, кличуть,
А ти лежиш в холодній цій землі.
Учень 7 класу:
Я чую, мамо, чую , як співають
Мені над Україною пісні,
Ти не журись, я крила розпростаю
І прилечу до тебе уві сні.
1 Вед.
.Нашу пам'ять обпалює вічний вогонь,
Де граніти і зелені повінь.
До священного чистого світла його
В день осінній приходим на сповідь.
2Вед
..Звідусіль тихо люди ідуть,
З оберемками зір до граніту.
Треба вміти мовчати нам тут.
Щоб майбутнє могло говорити.
3.Вед.
Перерваний пташиний політ.
Колискову притримала мати.
Зупинилося серце на мить,
Зараз треба мовчати, мовчати.
4. Вед.
Ніхто не забутий, на попіл ніхто не згорів.
Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть.
І доки є пам'ять в людей і живуть матері.
Доньки і сини, що спіткнулись об кулі живуть.
ЗДНВР:. Летять, відлітають у вічність роки, і скільки б їх не минуло , не зітруть в народній пам’яті імена захисників Батьківщини. Схилімо ж голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав своє життя, увійшовши у безсмертя. Вшануймо їх хвилиною мовчання.
Хвилина мовчання
1.Вед.
Уклін солдати вам аж до землі
За щастя жити, мріяти, рости.
У мирі, злагоді, любові і теплі.
І пишним цвітом на землі цвісти.
2.Вед.
.Стоять безмовно обеліски вічні,
І сняться їм дороги героїчні.
Вогонь не гасне і не в’януть квіти.
А ми кладем гірлянди на граніти.
3.Вед.
Я до них покладу найкрасивіші квіти землі.
І холодний граніт обігрію своїми руками.
Пролітають роки, як у небі ключі журавлів,
І все менше стає ветеранів з роками
.4.Вед.
3.Ми пам’ятаємо всіх,
Хто віддав життя за те,
Щоб не було війни нової,
Щоб сонце сяяло золоте,
1.Вед
..Щоб не окоп чорнів на ниві –
Хліба цвіли, мов килими.
І щоб веселі і щасливі
До школи всі ходили ми!
2.Вед.
Ми не бажаємо війни!
Хай над містами і нивами
Сіяє сонце з вишини,
Щоб ми росли щасливими!
3.Вед.
Мир на Землі- це затишок і тиша,
Це сміх дитячий і душі політ,
Коли поет чарівні вірші пише
Про незвичайний, дивовижний світ
4.Вед.
Мир на Землі- це росяні світанки,
Краса і творчість, пісня у гаях.
Мир на Землі- це вечори і ранки
Із радістю і щастям у серцях.
1.Вед.
Мир на Землі – це дім, і мама, й тато,
Й любові стільки – просто через край.
Це та земля, де щастя є багато
І в кожній хаті – хліба коровай.
2.Вед.
Це та Земля, де сміх і пісня лине,
А діти йдуть до школи знов і знов
Й ніколи у боях ніхто не гине
Бо там господар щастя і любов.
3.Вед.
Через війну вели усі дороги.
Через біду, печаль, пекельний страх,
Щоб квітло сонцем свято Визволення.
І радістю світилося в очах.
4.Вед.
Вітаємо зі святом всіх вас щиро,
Живіть здорові в щасті і теплі.
Бажаємо любові, світла, миру.
На нашій рідній і святій землі.
1.Вед.
Хай пісня лине в синь небес крилато,
У мирне небо хай зліта салют.
День Визволення-то найкраще свято.
І на землі хай в мирі всі живуть.
(Пісня «ВІДМІНІТЬ ВІЙНУ») у виконанні учениці 10 класу Колєснікової Анни.
Малюнок на асфальті малює учениця 4 класу Дяченко Вікторія.
