Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Креативні методики читання, що мотивують та виховують
»
Взяти участь Всі події

Виховний захід. Лялькова вистава "Рукавичка"

Виховна робота

Для кого: Дошкільнята (3-4 роки), Дошкільнята (4-5 років), Дошкільнята (5-6 років), 1 Клас, 2 Клас, 3 Клас, 4 Клас

06.01.2021

330

15

0

Опис документу:
Ляльковий гурток у нашій школі - це міні театр, який дарує казковий світ дитинства малятам міста. У репертуарі гуртка є осучаснений сюжет відомої казки "Рукавичка". За основу взята розробка із журналу "Початкова школа" давності років із 15-ть . Я трішки над нею попрацювала і ,як результат, отримала шикарний сценарій. Із задоволенням ділюся із колегами, для яких робота лялькового театру в мініатюрі - сенс життя. Лариса Міхєєва, керівник лялькового гуртка "Смайлик"
Перегляд
матеріалу
Отримати код

БУРИНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ № 3

БУРИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Творчо-репродуктивна розробка

Лялькова вистава «РУКАВИЧКА»

Керівник лялькового гуртка

Міхєєва Лариса Іллівна

БУРИНЬ – 2021

Декорація : зимовий ліс

Запис № 1 «В гостях у казки»

Казкарка: Добрий день, глядачі! Давайте познайомимося. Я Казкарка, живу у Країні казок. Ходжу по всіх усюдах, збираю казочки. Потім розповідаю їх діточкам, щоб вони розумними зростали, були дружними і чемними. От і сьогодні принесла вам збірочку своїх улюблених казок. І розповім вам одну із них - казочку про рукавичку, про те, що потрібно поважати один одного, допомагати у біді.

Казкарка: Книжко, книжко, сторінки відкривай,

Казку цікаву діточкам прочитай.

Один, два, три, книжко, казку розпочни.

Запис № 2. «Книжка».

Казкарка відкриває книгу

Казкарка: Сідайте, малята, зручненько, та слухайте уважненько.

Кожен чемненько всідається. Казка наша починається.

Запис № 3. «Метелиця»

Казкарка: Була зима, холодна й люта, і така сніжна, що снігу всюди понамітала - у містах і селах. Що вже й казати про поля і ліси. Холодно й голодно було лісовим мешканцям . Під снігом залишилися всі запаси на зиму. Та й заховатися було ніде – одні кучугури навкруги.

Раз дідусь йшов через ліс.

Песик з ним маленький біг.

Запис № 4 «Дідусь йшов через ліс»

З’являється Дідусь.За ним біжить Жучка.

Дідусь : Ох, зима і люта стала,

Снігу ген понамітала.

Одягнув шапку й кожух,

Щоб не змерз старечий дух,

через ліс іду додому,

Не замерзнуть би старому.

Повертається Жучка

Жучко, де ти ? Не барись,

Відшукати слід берись.

Жучка киває головою

Мерзнуть руки, ну і ну,

Рукавиці одягну.

Дідусь одягає рукавички, йде, губить рукавичку та виходить. Перед дідусем біжить Жучка.

Казкарка : Серед холодів й снігів

Дідусь додому довго брів.

Казкарка піднімає рукавичку і кладе її на ширму

Та рукавичку дід згубив.

Десь в снігах її лишив.

Зміна декорації :рукавичка-хатинка

Казкарка: Впала рукавичка на сніг і самотньо лежала. Де взялася в лісі Мишка - шкряботушка.

Запис № 5 «Пісня Мишки»

З’являється Мишка.

М и ш к а : Пі-пі-пі. Я маленьке мишенятко.

Утекло від мами й татка.

В лісі добре - нема кішки.

Де б погрітися мені трішки?

Казкарка: Змерзла маленька Мишка. Коли обернулася і побачила рукавичку. Зацікавилася Мишка, що ж це таке у лісі лежить, та й підійшла.

Мишка : Пі-пі-пі. Ой, а хто отут живе? Може, впустите мене?

Зазирає до рукавиці.

Пусто... Нікого просити...Отже, я тут буду жити.

Мишка заходить в рукавичку.

Казкарка: Зайшла Мишка до рукавички, а у ній затишно і тепло.

Мишка : Пі-пі-пі. Як тут затишно і мило,

Я одразу відігрілась.

Поселюся, жити буду,

До весни якось пробуду.

Казкарка: Поселилася Мишка у рукавичці, та й живе у теплі і добрі. Коли це поруч з’явилася Жабка –скрекотушка.

Запис № 6 «Пісня Жабки»

З’являється жабка.

Казкарка: Зазвичай, Жабки сплять цілу зиму у ставках. Проте ця Жабка була мандрівницею. Дуже хотіла вона побачити сніг і довідатися, що таке зима.

Жабка : Ква-ква. Хоч узимку жабки сплять,

Не заснуть мені ніяк.

Як побачу сніг-красу,

Ква-ква, всім жабеняткам розкажу.

Казкарка : Обернулася Жабка та й побачила рукавичку. А сама ж замерзла, що не сила було терпіти.

Жабка підходить до рукавички

Жабка: Ква-ква. Що воно за дивина ?

Тут хатиночка одна.

А хто, ква-ква, ось тут живе?

То прийміть в тепло й мене.

Мишка з’являється у вікні

Мишка: Ніби сюди постукав хтось,

Може, звіряточко знайшлось.

Хто тут – швидко озовись,

Та іменнячком назвись.

Жабка:Ква-ква. Жабка, жабка я мала.

Здалеку сюди прийшла.

А хто ти – скажи мені,

Та , ква-ква, дверцята відчини.

Мишка:Пі-пі-пі. Мишка шкряботушка я,

А це – хатиночка моя.

Заходь, у мене тут не тісно,

Буде і для тебе місце.

Жабка заходить у рукавичку.

Жабка : Ква-ква, дякую за ласку. Будем дружити.

Мишка: Так, будь ласка. Пі-пі-пі.

Звірята беруться за руки

Казкарка: От поселилася Жабка у рукавичці. Стали вони удвох у теплій хатинці поживати. Та одного разу біля хатинки з’явився Зайчик Побігайчик.

Запис № 7 «Заєць»

З’являється Зайчик

Зайчик:Холод в лапки допікає.

Де зігрітися шукаю.

Зимо, зимо, не сніжи.

Ти зайчаті поможи.

Казкарка : Холодно Зайчику у лісі. Бігав він, бігав, від лисички ховався, та й весь знесилився. От би йому лишень десь заховатися та погрітися. І тут Зайчик побачив рукавичку.

Зайчик підходить до рукавички

Зайчик : Що за хатиночка у лісі?

Навкруги – лиш звірі хижі.

Тук-тук-тук, відчиніть,

Зайчика скоріш впустіть.

Мишка з’являється у вікні

Мишка : Пі-пі-пі. Хто там стукає, гукає ?

Жабка з’являється у вікні

Жабка : Ква-ква. Хто це прихисток шукає ?

Зайчик : Зайчик-побігайчик я,

Змерзла душенька моя.

А хто - хто тут проживає?

Зайчик в лісі замерзає.

Мишка:Пі-пі-пі. Мишка-шкряботушка.

Жабка :Ква-ква. Жабка-скрекотушка.

З а й ч и к: То впустіть вже і мене.

Ж а б к а : Та вже йди до нас, мале.

Зайчик заходить в рукавичку.

Зайчик : Дякую за вашу ласку. Будем дружити ?

Жабка : Ква-ква, будь ласка.

Звірята беруться за руки

Казкарка : От поселилися вони вже утрьох. Усім знайшлося місце у рукавичці. Одного разу мимо пробігала Лисичка – сестричка. Шукала хитрунка Зайчика, та заблукала у лісі.

Запис № 8 «Лисичка»

З’являється Лисичка

Лисичка: В лісі зайчика шукала,

Зайчатинки поїсти мала.

Та мале кудись втекло,

Сліди снігом замело.

Казкарка : Зупинилась Лисичка, прислухається . Чує - звідкись лунають голоси. Знайшла рукавичку і зраділа, що може погрітися хоч трішки.

Лисичка підходить до рукавички

Лисичка:Десь розмовоньку я чую.

Може, вдасться, заночую.

Справді, тепла хатка є.

А хто, хто у ній живе?

Зайчик з’являється у вікні

Зайчик: Чую голос я хитренький,

Вік у зайця коротенький.

Знайшла Лисиця тут мене,

Ой, біда не омине !

Мишка з’являється у вікні

Мишка: Чом злякався , Побігайчик ?

Жабка з’являється у вікні

Жабка : Що трапилося, милий Зайчик ?

Зайчик : Ой, біда сюди прийшла,

Лисичка й тут мене знайшла.

Не відкривайте , я благаю,

Ще пожити трішки маю.

Мишка : Побігайчику, не бійся,

Не страшна тобі Лисиця.

Жабка : Ми тебе захистимо,

Ображати не дамо.

Хто стукає у двері там,

Хто заважає усім нам ?

Л и с и ч к а : Я Лисичка-краса.

Відчиніть свою хатинку

Запросіть хоч на хвилинку.

Бачу – дружня ви сімя .

Не ображатиму вас я.

Хто ж ви будете, скажіть,

Імена свої назвіть.

Мишка : Пі-пі-пі. Мишка – шкряботушка.

Ж а б к а : Ква-ква. Жабка-скрекотушка.
З а й ч и к: Зайчик-побігайчик.

Мишка: Пі-пі-пі. В лісі холодно, зима,

Мерзла там і я сама.

Пустимо Лисичку в дім.

Місце знайдеться у нім.

Жабка: Ква-ква. Щиро просимо, ходи.

Не нашкодь, а то - гляди.

Лисичка заходить у рукавичку

Лисичка: Дякую за вашу ласку. Будем дружити ?

Зайчик : Так, будь ласка.

Лисичка і Зайчик беруться за руки

Казкарка: Стала Лисичка жити у рукавичці разом з іншими мешканцями. Тепло їм було разом. Всі подружилися. Незабаром на лісовій галявинці об’явився Вовчик – братик.

Запис № 9 «Пісня Вовка»

З’являється Вовк

Вовк: Так метелиця гуде,

Що і вовка страх бере.

Замети снігу оббігаю,

Де заховатися – не знаю.

Казкарка: Довго блукав по лісу Вовк, змерз бідолашний. Коли це придивився – лежить у снігу рукавичка.

Вовк підходить до рукавички

Вовк : Що це тут таке лежить ?

Роздивлюся у цю мить.

Рукавиця... Подивися!..

Хто сховався в ній, озвися.

Мишка з’являється у вікні
Мишка:Пі-пі-пі. Мишка-шкряботушка.

Жабка з’являється у вікні

Жабка:Ква-ква. Жабка-скрекотушка.

Зайчик з’являється у вікні

Зайчик:Зайчик-побігайчик.

Лисичка з’являється у вікні

Л и с и ч к а : Лисичка-сестричка.А ти хто такий?

В о в к : А я вовк незлий.

Снігу гори намело.

Впустіть Вовчика в тепло.

Мишка: Шкода Вовчика незлого.

Жабка : Давайте впустимо старого.

Зайчик : А він зайчика не зїсть?

Лисичка: Підібгай свій куций хвіст,

Та сховайся у куток,

То й не з’їсть тебе Вовчок.

Мишка: Що ж, приймем? Заходь скоріше.

Лисичка: Та сиди в кутку тихіше.

Вовк заходить у рукавичку.

Вовк: Дякую за вашу ласку. Будем дружити ?

Лисичка: Так, будь ласка.

Звірята беруться за руки

Казкарка: Ось так і збільшилась кількість мешканців рукавички. Тісно стало, зате всі жили мирно і дружно. Звірята очікували, що скоро настане весна. А тим часом мороз ставав сильнішим, а метелиця лютувала .

Запис № 10 «Метелиця» (ПРИТИШЕНО)

Казкарка : Налякав мороз і Ведмедя. Подався він у ліс шукати теплої барлоги.

Запис № 11 «Пісня Ведмедя»

З’являється Ведмідь.

В ед м і д ь : Ну й мороз розперезався.

Я до барлоги не дібрався.

Змерз увесь, того й гляди

Заметуть мене сніги.

Казкарка : Надибав Ведмідь у лісі рукавичку. Здивувався, що воно за барлога лежить на снігу.

Ведмідь підходить до рукавички

Ведмідь : Це не звір, не хижа птиця,

Лежить у лісі – рукавиця.

Рукавичко? Ти чия?

Проживає тут сім'я?

Мишка з’являється у вікні

Мишка : Пі-пі-пі. Дружна в нас живе сім'я.

Мишка-шкряботушка я.

Жабка з’являється у вікні

Ж а б к а : Ква-ква. Жабка-скрекотушка тут.

Зайчик з’являється у вікні

Зайчик: Мене Зайчиком зовуть.

Лисичка з’являється у вікні

Л и с и ч к а : Я Лисичка-краса, рудохвоста.

Вовк з’являється у вікні

Вовк : Вовчик-братик прийшов сюди в гості. А ти що за дід?

Ведмідь: Я не дід. Я ведмідь-набрід.

І мене прийміть.

Вовк : Та в нас місця нема.

Рукавичка вже мала.

Ще розірветься, гляди.

Ми не впустим, не проси.

Ведмідь: Пожалійте, бо біда.

Може, добра є душа?

Колись, може, при нагоді

я вам стану у пригоді.

Л и с и ч к а : Що ж робити? Добре, йди.

Краще місце - не проси.

Ведмідь заходить у рукавичку.

Ведмідь : Дякую за вашу ласку. Будем дружити ?

Вовк : Так, будь ласка.

Звірята беруться за руки

Казкарка: Стали звірята гуртом проживати, весни чекати. А тим часом дідусь з’ясував, що загубив у лісі рукавичку. Нічого не вдієш – треба повертатися та знайти рукавичку.

Запис № 12 «Дідусь»

З’являється Дідусь. За ним наперед пробігає Жучка

Д і д у с ь : Ніби йшов я, не дрімав.

Рукавичку не виймав.

Ніч стоїть вже на порозі.

Можу згинути в дорозі.

З’являється Жучка

Дідусь : Жучко, Жучко , виручай–

Рукавицю пошукай.

Не мине біда мене,

Баба з дому прожене.

Дідусь йде далі. Жучка шукає рукавичку

Жучка: Гав-гав. Шкода, шкода дідуся,

Рукавичка ж не стара.

Я маю відшукати слід,

Знайти пропажу мені слід.

Жучка знаходить рукавичку

Жучка: Здається, я на слід напала…

Щось ворушиться... впізнала!

Рукавичка! А в ній тут

Звірята лісові живуть.

Гав-гав-гав! Не гоже , братці,

до рукавички вам збираться .

А ну геть, кажу я вам.

Гав-гав-гав-гав. Гав-гав-гав.

Звірята вибігають з рукавички і розбігаються.

Запис № 13 «Біганина»

Зміна декорацій : рукавичка-хатинка змінюється на рукавичку.

Казкарка : Почув Дідусь гамір на галявині, та й повернувся. А Жучка подає йому рукавичку.

Дідусь бере рукавичку

Дідусь :Рукавичка ! Ну і ну !

Її швиденько одягну,

Та й до бабусі поспішу,

Може, з’їм нині борщу.

А ти, Жучко, молодець!

Жучка киває головою.

Дідусь і Жучка йдуть у різні сторони

Казкарка: А тут і казочці кінець.

Запис № 14 «Музична скринька».

Учасники шикуються перед ширмою.

Казкарка: Ось читать я казку закінчила.

Сторіночкуостанню вже закрила.

Казкарка закриває книгу. Запис №15 «Книга»

Казкарка: Вам , малята, добра казка,

А нам – бубликів в’язка.

Запис № 16 «Фінал»

Учасники повертаються за ширму

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.