Виховний захід "Душі людської доброта, милосердя"

Опис документу:
Душі людської доброта, милосердя Мета: виховувати в учнів доброту, порядність, бажання підтримати ближнього у скрутні хвилину, розвивати потребу робити добро, не чекаючи винагороди, узагальнити уявлення учнів про моральні категорії – доброту і скромність.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Душі людської доброта, милосердя

Мета: виховувати в учнів доброту, порядність, бажання підтримати ближнього у скрутні хвилину, розвивати потребу робити добро, не чекаючи винагороди, узагальнити уявлення учнів про моральні категорії – доброту і скромність.

Хід заняття

У житті людина робить різні справи: добрі і не зовсім добрі, погані, і просто жахливі. Зазвичай вона бажає іншим добра. Та інколи забуває про всім зрозумілу пересторогу: чини добро, остерігайся зла.

Доброта – це один з виявів людської душі, те, що відрізняє людину від звіра. Адже тільки людина здатна мислити, співчувати, мріяти.

Учень:

До вас, моїх рідні, звертаюся – найменші у нашій сім′ї,

Стоїть на узліссі ялина – не зрубайте її!

На озері плаває пташка моя – не убийте її!

Яскріє на небі зірка моя – не згасіте її!

Світ-казку будує мрія моя – не спиняйте її!

Це звернення до найменших у людській сім′ї – до вас діти! Адже поняття про добро і зло закладаються ще коли, ви знаходитесь у маминому животику і саме батьки навчають вас бути добрими, милосердними. А якщо батьків нема? Може таке бути?

Я хочу розповісти вам про одного хлопчика, про якого ви всі добре знаєте дуже давно.

Нічого не бракувало малому Миколі – ні одежі, ні смачної їжі. Та був він сирота. Мама вмерла рано, за нею і тато. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Він часто виходив на вулицю погратися з дітьми. Це були діти небагатих батьків, дуже часто не мали чого їсти і одягнути. Миколі їх було дуже шкода. Був у Миколи старий учитель. Одного разу вони читали святе Письмо: «Коли ти робиш добро, то нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця…» - Як це зрозуміти ? – запитав в учителя Микола.

  • Коли ти робиш добро іншому, то не треба про це голосно всім оповідати. Краще не хвалитись своїми добрими вчинками. Минули роки. Микола вивчився і став священником. Усе своє добро роздав бідним і служив їм, як тільки міг. За це Господь дав йому силу творити добро ще більше. Микола лікував бідних, недужих, піклувався про дітей. Всі його знали й любили. Коли ж Микола помер його причислили до святих. Відтоді всі згадують святого Миколая. Свято його відносять до студеного грудня і цього дня роблять подарунки одне одному. Але творити добро треба не лише один день на рік, а кожного дня.

Бо найбільше щастя в житті робити добро.

Учениця:

Людина починається з добра.

Сказав мудрець: Живи! Добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!

Лише в добро, та в вищу правду віра,

Людину відрізня від мавпи і від звіра.

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

Учень.

Як добро твориться просто – ні за так,

Так, як цвіте і опадає мак,

Як хмарка в′ється і сміється пташка,

Як трудиться малесенька мурашка.

Милосердного, доброго відношення потребують не тільки люди, а й весь оточуючий світ. Кожна, навіть найменша комашка, найтонша стебелинка може відчути біль. Чи знаєте ви, що тибетські монахи ходять з віничком і підмітають перед собою стежку, щоб не наступити на комашку, не скривдити?

Учениця:

Метелика ловити я не хочу:

Він квітка неба, хай живе собі!

Щоб радісно було тобі й мені!

І квітку лісову не стану рвати,

Й додому я її не понесу,

Бо вдома їй джмеля не погойдати,

І не попити ранками росу!

І ні стеблинку, гілку чи травинку

Я не ображу – це смертельний гріх!

Бо в кожнім з них живе тримка живинка,

Що світиться довірою до всіх.

Милосердя, доброта, благодійність завжди були традиційними для українців. Цілком природнім і закономірним було допомогти знедоленому, нещасному, поділитись шматком хліба, допомогти подолати горе. Допомогти ближньому пережити горе – значить наслідувати Бога в доброті.

На превеликий жаль, в наш час душі і серця багатьох людей закриті для доброти і милосердя.

Учень:

Хлопчина вбіг із двору в хату,
До тата голосно гука:
– А я провідав у лікарні
Свого найкращого дружка.
Тож правда, тату, я – чутливий
І маю серце золоте?
Замисливсь тато на хвилину
І так сказав йому на те:

– Коли тебе в тяжку хвилину
Людина виручить з біди,
Про це добро, аж поки віку,
Ти, синку, пам’ятай завжди.
Коли ж людині щиросердно
Ти зробиш сам добро колись, –
Про це забудь, аж поки віку,
Мовчи й нікому не хвались!

  • Чому так тато відповів синові?

  • Якою повинна бути людина?

Золоті правила:

1.Ставитися до інших так, як ви б хотіли, щоб ставилися до вас.

2.Поважати інших, особливо старших і слабших від себе.

3.Не знущатися, не сміятися над каліками.

4.Не проходити байдуже мимо людської біди, горя, розпачу.

5.Вміти не тільки поспівчувати у горі, а й порадіти чужому успіху.

Слово надається настоятелю храму Віри, Надії, Софії і матері Софії.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ГЕОГРАФІЇ залишилося:
0
2
міс.
1
1
дн.
1
9
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!