Виховний захід до Міжнародного Дня рідної мови. "МОВА-СЯЙВО КАЛИНОВЕ"

Опис документу:
Основне завдання даного заходу - поглибити знання учнів з української мови, ознайомити з окремими етапами її розвитку; розвивати уважність, кмітливість, спостережливість; виховувати любов до рідної мови, прагнення її вивчати.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

РІДНА МОВА-СЯЙВО КАЛИНОВЕ

Виховний захід до Міжнародного Дня рідної мови

Мета: поглибити знання учнів з української мови, ознайомити з окремими етапами її розвитку; розвивати уважність, кмітливість, спостережливість; виховувати любов до рідної мови, прагнення її вивчати.

ХІД заходу:

Таня : Добрий день вам, любі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий, довгий вік.

Владик : Раді ми вас привітати,

бо у нас сьогодні свято –

будем нашу рідну мову шанувати!

Вчитель. Українська мова - це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов'їна. Наша мова прекрасна і барвиста, наче дощова веселка. Не можна ходити по рідній землі, не чаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою. Тому, щорічно, 21-го лютого ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови. Це свято саме тієї мови, якою ми розмовляємо, пишемо, читаємо. Сьогодні ми зібралися, щоб сказати теплі і ніжні слова про нашу рідну українську мову. (звучать фанфари)

Україна - золота, чарівна сторона. Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів дібрали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народились і живуть.

Дубовик Д. Ми – українці – велика родина,

Мова і пісня у нас – солов'їна.

Квітне в садочках червона калина.

Рідна земля для нас всіх – УКРАЇНА!

Косенко Д. Ми живемо в Україні,

де в степу із краю в край,

на добро усій країні

визріває урожай.

Де пшениця достигає

колосиста, золота,

де неначе море грають

і шумлять густі жита.

Міра Б. Українка я маленька,

українці батько й ненька.

На Вкраїні родилася,

в свою маму удалася.

Все, що рідне, я кохаю,

всім, хто рідний, помагаю,

своє ціню, свого вчуся

і до рідного горнуся.

Вчитель: Україна... Рідний край... Рідна мова... Скільки почуттів з'єдналося в цих словах, скільки ніжності, любові та ласки! Що може бути для людини дорожчим за рідну мову? Адже мова народу — це не просто звуки. Мова — це душа народу, його трепетне серце, святиня.

Денис О. Солов'їну, барвінкову.
Колосисту - навіки
Українську рідну мову
В дар дали мені батьки.
Берегти її, плекати
Буду всюди й повсякчас,
Бо ж єдина - так, як мати.
Мова кожного із нас.

Женя Є. Бентежна, тополина, калинова,

Не випита, не вибрана до дна –

Це наша українська рідна мова,

Немов бандури вічної струна.

Вчитель: Нанизую слова, немов намисто,
Із слів складаю пісню солов'їну.
Як джерело натхненне і пречисте,
Батьківська мова рідної країни.

Пісня «Батьківська мова» (Даша Г., 5 кл.)

Вчитель:Давайте пригадаємо перші уроки рідної мови від матусі. Звичайно,-це колискові пісні. Колискова – це пісня материнської душі і любові, ласки і неповторної ніжності. З колискової пісні починається потяг людини до добра Із колискової народжувалися всі інші пісенні жанри. Бо тільки той, хто виростав під мамину мелодію, здатний примножувати невмирущу пісенну народну творчість.
Діма Д. Тож завітаймо, друзі, в край цікавий!
У сні, в дорогу поспішаймо!
Наш корабель прямує величавий
В країну «Рідна Мова» вирушаймо.

Діма К. У цей світ ми увійшли ще малюками
У світ багатий, загадковий і казковий 
Стежину колисковими піснями
Матуся нам стелила у світ мови.
(Звучить колискова для звірят).
Вчитель: Для кожного народу своя мова — найкраща, але ніхто не заперечуватиме, що українська мова за милозвучністю і співучістю — одна з найкращих. Ще 1928 року в Парижі на конкурсі мов визнали, що італійська, українська та французька мови- наймилозвучніші. Ми, українці, пишаємося своєю мовою, її мелодійністю, чистотою та багатством звуків.

Денис О.: Як довго ждали ми своєї волі слова,

і ось воно співа, бринить,

бринить, співає наша мова,

чарує, тішить і дзвенить.

Женя Є. Як довго ждали ми…

Уклін чолом народу,

що мову рідну нам зберіг.

Зберіг в таку страшну негоду,

коли він сам стоять не міг.

Таня: Яка ж багата рідна мова!
Увесь чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова,
І нищити її не смій!

Владик: Вона ж у нас така багата,
Така чарівна, як весна!
І нею можна все сказати,
І найрідніша нам вона. Косенко Д. Не цурайтесь мови, люди,

Рідного джерельця,

Хай вона струмочком буде,

Хай дійде до серця,

Міра Б.

Хай вона в піснях лунає

І щодня, і в свято,

Соловейком хай співає

В українських хатах,

Дубовик Д. Бо ж вона така багата,

Українська мова!

Неповторна і крилата,

І така чудова.

Відео до Дня рідної мови (1:41)

Вчитель: Без мови не може існувати народ, його культура. Мова - це один з найдивовижніших скарбів, які людина створила за свою історію. Але багато років тому, коли люди жили в печерах, мова була дуже бідною. Вона складалася з небагатьох слів. Минали століття, змінювалися люди, удосконалювалась і мова, вона повсякчас змінюється і вдосконалюється...

Міра:

У нашій рідній мові

Є чарівні слова.

Слова ці всім відомі,

Бо сила в них жива.

«Добридень», «До побачення»-

І усмішка сія!

Велике мають значення

Ось ці прості слова.

Женя Є. Як скаже син чи дочка;

«Спасибі» вам, «Будь ласка»,

Ясніше сяє сонечко,

Бо в них - любов і ласка.

Від чарівнихі добрих слів

Тепліше людям жити.

Якщо ти їх не говорив,

То треба говорити.

Вчитель:     Український народ - дотепний народ. Він склав багато повчальних усмішок, які несуть у собі великий виховний потенціал. Якою б заслуженою не була людина, а почувши дотепний жарт, посміхається. До вашої уваги усмішки!

Буде не до сміху Кирил О.

- Де щоденника подів?-

Пита батько в сина.

-Та Катрусі я віддав,

Вона попросила.

-А для чого це він їй?-

Цікавиться мати.

Катя здумала своїх

Батьків полякати.

Мамина помічниця

Загадала мама доньці Настя

Тісто помішати,

А брат смик її за косу

Та й утік із хати.

За собою закрив двері.

Сестра лап руками,

І лишились на дверях

Дві великі плями.

Як зайшла матуся в хату,

Ледве не зомліла:

В тісті двері, а підлога

З тіста уся біла.

У сльозах вона питає:

- Знову з братом бились?

- Ні, ми кицьку рятували,

Бо в діжі топилась.

Тато на драбині Єгор С.

Лізе батько по драбині

Вікно фарбувати.

Вийшла з хати в цю хвилину

З малим сином мати

  • Підростеш, - каже, синочку,

Допоможеш тату:

Будеш лазить по драбині,

Вікна фарбувати..

  • Зрозуміло, - малий каже, -

Навчусь фарбувати.

Тато буде на драбині

На мене чекати?

Подякувала Даша

Бере мама морозиво

Для донечки Даші.

-Що сказати треба тьоті?

- Дайте мені здачу.

Вчитель: Т.Шевченка називають основоположником нової української літературної мови. Він виступав, як народний поет. Шевченко писав свої твори живою народною, розмовною мовою. На його творах училися письменники - наступники: Леся Українка, Іван Франко, Михайло Коцюбинський.

Діма Д. Учи,дитино,рідну мову,

Гордися нею і лелій,

А зрадити голубоньку чудову

Ти навіть в думці не посмій.

Овчаренко Д. Молися нею юними устами.

Вона твоя, як серце і душа.

Вона від прадіда, від тата і від мами,

Вона - Шевченкова,Франкова,Куліша.

Міра Б. Люби її, як матінку й природу,

Горнись до неї - ти ж бо її син!

Вона – безсмертя рідного народу,

Могутній, вічний України дзвін.

Вчитель: Пропоную послухати вірші і додати потрібні слова (на слайді..).

Щоб розумним й мудрим стати,

треба рідну мову…( знати).

А щоб вміти говорити,

треба рідну мову …( вчити).

Знає кожен з нас чудово –

не прожити нам без…( мови).

І дзвенить щодня і в свята,

бо вона така…( багата).

В ній слова такі чудові.

хліб і сіль на…( рушникові).

В ній в віках батьки і діти,

як без мови нам …(прожити)?

Понад світом хай лунає,

хай ніхто…(не забуває)!

Вчитель: В українській мові дуже багато загадок, їх люблять відгадувати не тільки діти, а й дорослі. У загадці зашифрований якийсь предмет чи явище. Спостережлива людина завжди відгадає загадку. Перевіримо, чи спостережливі ви. Отже, відгадаємо загадки.

1. Що за пані у білім жупані? Дружить з рогачами, горщиками, казанами. В роті в неї смакота.Що ж за пані то така! (Піч ).

2. Без рук,без ніг, кланяється в кожній бік (Колиска)

3. Кольорова дуга через річку пролягла. (Веселка)

4. Мене крають - не сумую, а весь рік усіх годую (Земля)

5. Нахилилась над водою, наче та дівчина.

В вітоньках лягла журба. Відгадали? Я….(Верба)

Вчитель. Любов до Батьківщини починається з любові до маленької батьківщини — до місця, де ви народилися, до пам'яті про рідний поріг, стежки дитинства, до мудрої народної казки. Немає у світі людини, яка не любила б або не чула казок. Ви, діти, знаєте багато з них. Чи зможете відгадати «З якої це казки?».

1. «Я за три копи куплена,

Упівбока луплена.

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету,

Тут тобі й смерть...» («Коза-Дереза»)

2. «Гуси, гуси, гусенята!

Візьміть мене на крилята

Та й понесіть до батенька.

А в батенька їсти й пити,

Ще й хороше походити». («Івасик-Телесик»)

3. «Мій котику, мій братику!

Несе мене лиса

За кленові ліса,

За крутії гори,

За бистрії води...» («Котик і півник»)

4. Що за хатка на узліссі?

Вся ворушиться, дрижить.

Де не взявсь Кабан біжить,

Тут і Вовк іде, й Ведмідь,

Кожен в хатці хоче жить.

Так же тісно їм усім —

Ось-ось-ось порветься дім. («Рукавичка»)

5. По засіку метений, на яйцях спечений... (Колобок)

Учитель: окрім того, що наш народ дотепний, співучий, мудрий, він – ще й талановитий, надзвичайно працьовитий! До Вашої уваги танок «Вишиваночка».

Таня Буду я навчатись мови золотої

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою.

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

Влад Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово!

У барвінки зодягайся, українське слово!

Колосися житом в полі, піснею оселі.

Щоб на все життя з тобою ми запам’ятали,

Як з дитячої колиски мову покохали.

Діма Д. Розцвітай же, слово, і в родині,

і у школі, й на заводі, і у полі.

Пречудесно, Пречудово

Розцвітай же, слово!

Міра Вже кінчається свято,

Нам прощатись пора.

Ми бажаємо Вітчизні

Щастя, миру,добра.

Женя Добро хай панує у вашому домі,

І мир нехай буде завжди.

Здоровя міцного і щедрої долі

Бажаємо на довгі роки.

Денис:

Мову треба вчити,

Мову треба знати,

Ясно й зрозуміло

Треба розмовляти.

Не кривить душею,

Мови не цуратись,

А разом із нею

Долею пишатись.

Діма К: Ми ж бо – українці,

Мова в нас співуча,

Як роса на сонці,

Мов сльоза пекуча.

Ми ж бо свого роду

Сьогодення світле.

Збережімо мову,

Чисту і привітну!
Вчитель: - Ось і підійшло до кінця наше свято. Перш за все я хотіла б подякувати вам, дорогі діти, за те, що ви так гарно підготувалися до цього свята. А всім присутнім за те, що не лишилися осторонь.

І було б добре, якби від сьогоднішнього дня ви всі залишили у своєму серці хоча б одну краплину любові до рідної мови, щоб ви завжди пам'ятали, про те багатство, яке є у кожного з нас, а багатство це - наша рідна мова – сяйво калинове.
 

То ж вивчайте рідну мову
Вже тепер з маленьких літ.
Українське наше слово
Хай звучить на цілий світ!
Хай лунає мова в світі
Повна сили і тепла,
Не цурайтесь мови, діти,
Не замутьте джерела! 

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»