Виховний захід до 8 Березня на тему: "Подарую мамі квіти і ласку".

Опис документу:
• Формувати уміння і навики акторського мистецтва, грамотного декламування віршів; • Виховувати любов і повагу та шанобливе ставлення до матері, бабусь, до всіх жінок. Познайомити учнів з історією свята з метою проведення даного заходу.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Сценарій до 8 Березня

Мета:

  • Формувати уміння і навики акторського мистецтва, грамотного декламування віршів;

  • Виховувати любов і повагу та шанобливе ставлення до матері, бабусь, до всіх жінок.

Ведуча 1

Сьогоднішнє свято ми присвячуємо усім мамам,бабусям,жінкам і дівчатам!

Ведуча 2

Весна-найпрекрасніша пора року. З її приходом оживає природа, повертаються із далеких країв птахи,квітнуть дерева. Прийшла весна!

Ведуча 1

-Люблю, весну, та хто її не любить

Коли життя цвіте,як пишний сад,

І мов у сні шепочуть листя-губи,

І квіти шлють солодкий аромат.

Ведуча 2

-Люблю, весну, коли плюскочуть ріки,

Коли рида від щастя соловей.

І заглядає сонце під повіки

У тишині задуманих алей…

Ведуча 1

-Люблю, коли блукає місяць в травах

Хатини білить променем своїм

І п'є тепло ночей ласкавих

А на лугах пливе туманів дим.

Ведуча 2

-Весна вдягла у зелень віти дуба,

Уже курличуть в небі журавлі

Люблю весну,та хто її не любить,

На цій чудесній,радісній землі!

Учениця

На мамине свято земля оживає

І сонечко в небі так ясно сіяє.

І небо таке голубе!

На мамине свято верба розквітає,

І пролісок в лісі матусю вітає.

Хлопчик

-Із святом жіночим вітаю я тата!!!

Дівчинка

-Це ж свято жіноче,а тато …

Хлопчик

-Дарма!

Колись же потрібно його привітати,

Бо іншого свята у тата немає!

Гумореска «Чи потрібне чоловіче свято».

Син

Тату,хочу запитати

Поясни, прошу мені.

Є чомусь жіноче свято

А для нас з тобою-ні!

Є звичайно,для солдатів,

Вояків,фронтовиків,

А чому немає свята

Просто для чоловіків?

Тато

Як немає?Свят багато,

От новий,наприклад,рік.

Навіть це жіноче свято

Хто святкує?Чоловік!

День народження,додай ще…

Син

Але ж він є і в жінок,

Скривдили мужчин!А за що?

Тато

Ну й тямущий в нас синок!

Мама

Хочеш свята?В чім розмова?

Буде свято-день назви!

Тільки вже обід святковий,

Готуватимете ви!

Ведуча 1

Перше слово,яке дитина промовляє-це мама.

Мама вчила вас робити перші кроки,вимовляти перші слова…

Учень

Як вставали ми на ноги,

Перший крок наш був до мами,

Радість маєм чи тривогу,

Серце мами завжди з нами!

Учениця

А зростуть,то скільки дум у неньки

І тривог за кожне їхнє діло.

Голова боліла від маленьких,

Від дорослих серце заболіло.

Учень

Але що ті клопоти й тривоги,

Бо хіба зі щастям їх зрівняти,

Як дитя,зіп'явшися на ноги

Перший крок ступає по кімнаті.

Учениця

Як почуєш ти уперше «мамо»,

Як до школи поведеш за руку,

Як уже й одержиш телеграму:

«Мамочко,вітаю вас з онуком…»

Учень

А як вивчимось з літами,

Вдячні мамі за турботу,

І поїдемо від мами,

В інший край десь на роботу.

Учениця

Хай усі запам'ятають,

І листи і телеграми

Шлім туди,де їх чекають

Виглядають наші мами.

Ведуча 1

А чуєш,як в грудях у нас б'ється серденько?

Бо серце нам дала також наша ненька.

Я знаю,тим серцем ми маємо жити,

І бога,і маму,і край свій любити.

Гарна ти,матуся! Добра,люба,щира

Ти мене ще змалку звичаю навчила.

І щодня навчаєш,як любить родину,

Мову нашу гарну,рідну Україну!

Ведуча 2

Скільки в мами сонця,щирого тепла,

Скільки в мами радості,щедрого добра.

Всі ночі не спала-сон наш берегла,

Ніжне своє серце і тепло дала.

Як нам не любити,неньку дорогу?

У душі матусі почуттів глибінь,

А в очах матусі неба голубінь,

У руках матусі праця без кінця

А в устах матусі слово мудреця.

Сценка»Від мами відмовився син»…

Мама

Сусідоньки мої,їду до сина.

Єдина,кохана,добра дитина.

Великий учений,у місті живе.

Не може й дізнатись,як мати живе.

От їду до нього і гостинці - везу

Яблука,груші,смачні паляниці.

Синочку мій любий,прийшла я до тебе…

Син

-Мамо,це ви?І що вам тут треба?

У мене роботи багато-багато.

Ну,добре,ми підемо зараз гуляти.

(І треба ж їй було приїхати з дому.

-Ще хтось побачить –от буде сорому).

-Ви, мамо,на лавочці тут посидіть,

А я зараз прийду,ви підождіть.

Мама

-Вже вечір настав,зірки засвітились,

А мама всім каже:»Я, загубилась»…

Не вірить старенька,що рідна дитина,

Людяність й душу свою загубила,

Залишив назавжди у місті чужому.

У чому ж побачив син сором?У чому?

Вірш «Шануйте матерів».

Шануйте матерів,

Мені болить,коли матуся

Що має дочок і синів,

Живе одна ,мов та бабуся,

На схилі посивілих днів.

Працює вдень,не спить ночами

І часто зрошує сльозами,

Тверду подушку на зорі.

Скотину порає в дворі,

А вдень копає на городі.

Уста шепочуть:»Світе мій,

Як тяжко жить мені одній

Одна-однісінька – та й годі!..

Цим віршем нагадать хотів :

«Шануйте,друзі,матерів»!

Учитель

Наша мама найдорожча,найкраща і єдина. Мама ласкава,ніжна і добра. Вона завжди поруч:у хвилини страждання і горя,радості і смутку. І скільки б не було нам років 20,30 чи 50 нам завжди потрібна мама,її увага,її погляд.

Учениця

Дорога моя,добра матусю!

Мила,рідненька,тебе я кохаю!

Щиро до тебе сьогодні звернуся-

Зі святом тебе привітаю!

Хочу,щоб ти ніколи не хворіла,

Веселою,гарною завжди була,

Щоб щастя і радість твоє серце гріли

І молодість вічна тебе берегла!

Учень

Мамо рідна!Матусю мила!

Нехай завжди тобі всміхається доля,

Несуть тільки радість з собою роки.

Хай щастя й здоров'я не зрадять ніколи-

Хай збудуться мрії,бажання й думки.

Щоб проліском ніжним життя твоє квітло

Весною буяла душі доброта,

Любові,добра тобі,чистого неба

І просто людського тепла.

Учитель

Дорогі діти,пам'ятаймо,що маму - ні купити ,ні заслужити.

Тож бережімо своїх матерів. Знайте,що ранню старість і хвороби приносить не стільки праця,як сердечні хвилювання і переживання.

Гумореска «Ледар-брехунець».

Просить матуся Миколу:

  • Синку,внеси мені дров!...

Ледар скрививсь і про школу

Мамі нагадує знов:

-В мене уроків багато,

Сила задач і письма…

З п'ятого поверху мати

Йде до сарая сама.

Дров узяла вона в'язку,

Йде,спочива,що не крок:

Робить синочкові ласку,

Хай тільки вчиться синок.

Вийшла,звалила додолу

В'язку важкеньку сама.

Зве на хвилинку Миколу –

Дома Миколи … нема!

Раз погукала і вдруге.

Де він?...І стала на мить :

«Певно, подався до друга,

Вдвох щоб задачі робити».

Зовсім не так! Бо Микола

Вже верховодив у грі:

Бив з хлопчаками футбола

В третім,сусіднім дворі.

А як стемніло - з'явився:

  • Їсти давайте мені!

Сильно я,- каже стомився,

Дуже задачі трудні.

Ранок.Іде він у школу

Й жде випадкових «удач».

Вчитель питає Миколу:

  • Чом не зробив ти задач?

  • Чом не зробив,я питаю?...

Встав брехунець,пробубнів:

  • Я не зробив,бо з сарая

Дрова для мами – носив…

Діти,чекає Миколу дуже поганий кінець.

Тож не робіть ви ніколи так,як оцей брехунець!

Ведуча 1

Наше недобре слово,негідна поведінка - це глибока рана на ніжній материнській душі. Мама все вибачить,все переживе: і образи,проте рана на материнському серці гоїться дуже довго.

Тож,шануймо,діти неньку,

Буде нам життя гладеньке!!!

Легенда про матір(Микола Вороний)

Учениця 1

Дівчину вродливу юнак покохав,

Дорожче від неї у світі не мав.

І клявся,божився,що любить її

Над сонце,над місяць,над зорі ясні.

Учень

«Тебе я кохаю. За тебе умру…

Віддам за кохання і неньку стару»!

Учениця 2

Та мила його не боялась гріха:

Була,як гадюка,зрадлива,лиха.

Всміхнулась лукаво і каже йому:

Учениця 1

«Не вірю козаче,коханню твоєму,

Як справді кохаєш,як вірний єси,

Мені серце неньки живе принеси»…

Учениця 2

Юнак,мов стерявся: не їв і не спав

Три дні і три ночі він десь пропадав.

І стався опівночі лютий злочин:

Мов кат,витяг серце у матері син.

І знову до милої,з серцем в руках,

Побіг і скажений гонив його жах.

Ось-ось добігає,не чуючи ніг…

Та раптом спіткнувся і впав на поріг.

І серденько неньчине кров'ю стекло,

І ніжно від жалю воно прорекло…

Востаннє озвалось до сина в ту мить:

Учениця 1

«Мій любий,синочку,ти впав…Чи тобі не болить?

Учень

Зі святом тебе я вітаю,

Рідна моя нене!

Щастя,радощів бажаю

Й гордощів за мене.

Сонячним ясним промінням

Хочу я сьогодні стати,

Щоб серденько твоє ніжне

Теплом зігрівати.

Не хворій рідненька,

Не сивій,не плач…

Якщо завинив –

Ти мені пробач.

Вірш «Розмова з мамою».

Син

Розкажіть мені мамо про вишні,

Їх було так багато в саду.

Мати

Були,сину,морози невтішні

А вони кого хочеш зведуть.

Син

Розкажіть мені,мамо,про зорі

Чи такими були і колись?

Мати

А той,сину,хто виріс у горі –

Не часто на зорі дививсь.

Син

Розкажіть мені,мамо,про долю

Чи людині підвладна вона?

Мати

Наша доля,мій синку,як море,

Той пливе лиш,хто має човна.

Син

Розкажіть мені, мамо,про роки,

Чи спливають помітно вони?

Мати

Роки,сину,помітні допоки

Матерів пам'ятають сини…

Учень або учениця

Ненько,матусенько,рідна матуся

Ти – найдорожча,найкраща за все!

Я нічого в світі не боюся

Коли поруч матінка іде.

Навіть коли вийду вже зі школи –

Це не за горами,підожди,

Не залишу я тебе ніколи:

«Буду разом я з тобою серцем назавжди»!

Учень або учениця

Рідна моя нене!Горлице моя!

Вдячний за відвертість,за теплі слова,

За добро та ласку у твоїх очах,

За усмішку ясну на милих устах!

За дитинства казку,колискових в'язку

Й безтурботну юність золоту мою.

За підтримку вчасну,пораду прекрасну,

За твої молитви я тебе люблю…

Й ДУЖЕ ВДЯЧНИЙ МАМО,ЩО ТАКИМ РОСТУ!!!

Учениця

Молитва за маму

Є в мене найкраща у світі матуся,

За неї до тебе,Пречиста,молюся.

Молюся устами,молюся серденьком

До тебе,Небесна Ісусова Ненька!

Благаю у тебе дрібними сльозами

Опіки та ласки для рідної мами.

Пошли їй не скарби,а щастя і долю,

Щоб дні їй минали без смутку і болю.

Рятуй від недуги матусеньку милу,

Даруй їй здоров'я,рукам надай силу…

Малих пташеняток ,щоб вивела в люди,

Щоб нами раділа,пишалась усюди,

За це я складаю в молитві долоні

До тебе,Цариця,на сонячнім троні.

Балада про матір.

Був син у неї. Був давно, колись.

Носила на руках. Він до грудей туливсь.

Був син,як всі. Бажала йому щастя…

Лишилися листи,і то чомусь нечасті.

Десь на горищі дотліва колиска

У павутинні,в поросі,в імлі…

Буває зрідка: надішле неблизька –

Невістка у конверті кілька слів:

  • Живем у мирі. Вже достаток в хаті,

Нарешті при його зарплаті.

Оце відпустка скоро,

То знов на південь думаєм,до моря (конверт

Бо треба ж цілий місяць десь подіти. І лист)

То ж не сидіти вдома,у вікні…

Заїдем,може,ми вже цього літа

До тебе у село на кілька днів…

Читає мати ті рядки убогі,

Їй світяться сльозами ті рядки,

Тече від хати в білий світ дорога,

Пливе планета в простір і віки,

І дзвонить тиша в хаті й на подвір'ї

Ніхто й не прошепоче слова «МАМА»,

Та в серці веселішає відвіри:

«Дадуть йому сусіди телеграму…»

Учень або учениця

Крізь дощі,крізь сніги і тумани

Чи дороги туман обснує,

Приїджайте до рідного дому,

Розвесняйте в них душі свої.

Учень або учениця

Забувайте обов'язок,втому,

Не марнуйте дрібницями дні,

Приїджайте частіше додому,

Повертайтесь в дитинство своє.

Учень або учениця

Там ростуть чорнобривці і м'ята

Де пройшли ваші дні золоті,

Лиш не можуть там вічними стати,

Руки мамині – крила святі.

Учень або учениця

Щоб не мучила совість потому –

Не приносьте батькам ви печаль,

Бо для них ви – як сонячний промінь,

То ж не гасніть у рідних очах!

У цей святковий день вітаємо також наших добрих і турботливих бабусь!

1.Бабусі кохані ми вам бажаєм,

Многих літ дожити з нами, мов раю,

Многих літ прожити, прикрості не знати,

Від своїх онуків потіхи діждати.

2.Пробач мені, рідна, хороша

За біль, що тобі завдавали

Хай в косах не віє пороша,

А квітами квітне весна.

3.Не сумуй так, миленька,

Що піввіку прожито.

Що на скроні лягла сивина,

Ти для нас найдорожча у світі,

Ти для нас, як те сонце, сія.

(Пісня про бабусю)

Інсценізація «Бабуся й онук».

(Звучить голосно музика,онук витанцьовує з книжкою,старенька бабуся лежить ,потім повільно встає з палицею)

Бабуся

Сєня,трішки приглуши,

Голова уже гудить.

Онук

Ой,лежиш собі й лежи,

В тебе завжди щось болить.

Скільки раз казать, я-Сем,

Не понятно вам,чи що?

Ви,бабулю,вже совсєм,

Не цікавить вас ніщо.

Зараз реп саме у моді,

Відчуваєте прилив?

Бабуся

Ой,прошу,онучок,годі,

Виключи вже цей мотив.

Вже весна співа надворі,

Чуєш пісню солов'їв?

Онук

Ви насправді,бабцю,хворі,

Це давно старі пісні.

В них ні кайфу,ні приколу,

Можна і коньки отдать.

Бабуся

Ой,не чула я ніколи,

Щоб коньки весною брать.

Вже пирій шумить в городі,

І осот,як біс, поліз.

Онук

Ой,бабан,ну досить,годі,

А то ще добавиш сліз.

Тяпка - це у пршлом вєкє,

Соврємєнна жизнь бурлить,

Зараз мисль о чєловєкє,

Вже пора перекусить.

Бабуся

Ось картошечка тепленька,

Солоненькі огірки…

Їж,прополемо гарненько

Й відпочинем залюбки.

Онук

Ой,наївсь,тепер поспати б,

Я люблю відпочивати.

Бабуся

Та, щоб їсти,треба мати,

Працювати й заробляти.

Онук

Йди вже,бабцю,на городик,

Поспілкуйся з бур'янцем.

Бабуся

Спину ломить на погоду…

Онук

Це гімнастика лікує й збереже твоє лице.

Бабуся

Може й справді розімнуся,

Хай онучок ще поспить,

(Бере паличку)

Боже ж мій,я не нагнуся

Ой,болить,болить,болить…

-Дорогі друзі! Ось і закінчується наше свято.

З роси, з води — на добру сотню літ,

Людського щастя, благ людських.

Здоров’я шлем міцного, як граніт,

Щоб теплих весен сонячні промені

Будили в серці ніжні почуття.

Як вода джерельна, будьте здорові,

Хай сміються очі, не хмуряться брови,

Хай живуть у серці почуття високі,

Хай вам дарує доля

Сто щасливих років.

13

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
4
міс.
0
6
дн.
1
9
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!