Виховний захід для учнів 3-4 кл. на тему "Дзвінка струна Лесиного слова"

Опис документу:
Виховний захід у формі усного журналу збагачує знання учнів початкової школи про життя та творчість видатної української поетеси Лесі Українки. Під час заходу учні переглядають відеозапис «Обличчя української історії. Леся Українка», читають, інсценують вірші, беруть участь у міні вікторині, грі "З якого твору ці рядки?".

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код


Дзвінка струна Лесиного слова

Літературні читання. Усний журнал.

(3-4 кл)

Мета: Розширити знання учнів про життя та творчість видатної української поетеси Лесі Українки. Продовжувати вчити дітей виразно декламувати вірші Лесі Українки, слухати і милуватись художнім словом поезії. Показати барвистість, красу рідної мови, її мелодійність.

Розвивати память, увагу, логічне мислення. Сприяти розвиткові звязного мовлення, артистичним здібностям учнів.

Виховувати любов до рідного краю, історичних надбань українського народу, співучої рідної мови, інтерес до художньої літератури.

Обладнання: портрети Лесі Українки, виставка книг, відеозапис «Обличчя української історії. Леся Українка», аудіо записи пісень на слова поетеси, фотозображення куточків Волині.

Хід заходу

«Ні! Я жива! Я буду вічно жити!

Я в серці маю те, що не вмирає…»

Леся Українка

Бібліотекар. На Волині, в місті Новоград-Волинському, 25 лютого 1871 року народилася Лариса Петрівна Косач, яка ввійшла в історію літератури як Леся Українка. Поетеса, прозаїк, перекладач.

Сьогодні ми перегорнемо сторінки особливого журналу, який присвячений Лесі Українці та дізнаємося

- Хто її батьки?

- Де жила Леся Українка?

- Яким було її дитинство?

- Які твори писала?

Перша сторінка.

«На шлях я вийшла ранньою весною»

(Перегляд відеозапису «Обличчя української історії. Леся Українка»)

  1. Народилася Леся в Новоград-Волинському на Житомирщині. Восьмирічною дитиною вона переїхала з батьками до Луцька. У сім'ї було шестеро дітей. Батько, Петро Антонович, був юристом, а мама, Ольга Петрівна, відомою письменницею, перекладачем і мала також літературне ім'я - Олена Пчілка. Мама Лесі була турботливою і намагалася виховувати своїх дітей щирими українцями.

  2. Рано помітила мати в Лесі талант до літератури і приділяла їй багато уваги, навіть писала у листах до своєї матері про Лесю: «Ось то вже письменна та друкована буде!».

  3. Леся любила бігати луками, плести віночки, слухати казки, вишивати узори, співати веснянки, танцювати «Козачок». Мешкаючи в Луцьку, вона любила гуляти на руїнах старого замку в дитячому товаристві, придумувала ігри, вдома вчилася грі на фортепіано. Тут на Водохреща пішла на Стир подивитись, як святять воду, і дуже застудилась. Відтоді невиліковна хвороба мучила Лесю все життя.

  4. Читати Леся навчилася дуже рано, у чотири роки. Першим самостійно прочитаним твором була подарована матір'ю книга «Про земні сили», з якої дівчинка дізналася про величезні багатства Землі та її походження. Потім одна за другою пішли: «Український орнамент», «Кобзар», поезії Міцкевича, казки Андерсена. Казки Ольга Петрівна перекладала для дітей сама, бо українською мовою їх не видавали.

  5. Леся була дуже обдарованою дитиною. Легко вивчала мови, перекладала з російської. З братом Михасем вона вивчила грецьку, латинську мови. Понад усе любила читати, любила музику, гарно малювала.

  6. Лесі не було ще й дев'яти років, коли вона написала свій перший вірш «Надія», присвячений молодшій сестрі батька, своїй тітці Олені Антонівні, яка була заарештована і заслана в далекі краї за революційну діяльність.

(Слухання аудіо запису вірша «Надія»)

Бібліотекар. Вірш «Надія» - не результат раптової реакції на сумну подію і не скороминучий спалах, ні, - то промінь справжньої свідомості, хоч і вийшов із душі девятирічної дитини.

Гортаємо наш журнал далі.

Друга сторінка.

«В дитячому крузі»

Бібліотекар. Ця сторінка присвячена творам, які Леся Українка написала для дітей. Вона тонко відчувала дитячу душу, любила малечу, дбала, щоб вона розвивала свої здібності, спостережливість, учила відчувати красу природи, любити рідний край.

На нашій книжковій виставці представлені твори Лесі Українки, написані про дітей і для дітей. Це і казки, і чудові вірші.

З якими творами письменниці ви знайомі?

  • Знайома всім казка Лесі Українки «Біда навчить». Це розповідь про «дурненького» горобчика, який шукає розуму в дорослих. Звертається він і до курки, і до зозулі, лелеки, ґави, сови, сороки, крука, але розуму дійшов сам, коли довелося думати, як прожити.

  • Казка «Лелія» розповідає про хлопчика, якого чарівниця Лелія веде в гості до своїх сестричок - квіток лілей. Хлопчик побачив тяжке життя трудівниць на фабриці паперових квітів, познайомився з дівчинкою Мар'янкою, яка над усе любить квіти і бережно доглядає їх у своєму квітнику.

  • А яка цікава і трохи моторошна «Казка про Оха-чародія». Відразу потрапляєш у таємниче підземелля. Там у блискучому палаці під сімома замками зачинена бранка-воля. Хоробрі юнаки, якщо такі знайдуться, можуть її визволити, але для того треба докласти зусиль.

- «В дитячому крузі» - таку назву має цикл віршів поетеси для дітей. Це такі вірші:

а також, «Веснянка», «Вишеньки».

(Учні читають поезії «Мамо, йде вже зима», «Колискова», «На зеленому горбочку», «Вишеньки»).

МАМО, ІДЕ ВЖЕ ЗИМА

"Мамо, іде вже зима,
Снігом травицю вкриває,
В гаю пташок вже нема...
Мамо, чи кожна пташина
В вирій на зиму літає?" —
В неньки спитала дитина.
«Ні, не кожна,— одказує мати,—
Онде, бачиш, пташина сивенька
Скаче швидко отам біля хати,—
Ще зосталась пташина маленька
«Чом же вона не втіка?
Нащо морозу чека?»
«Не боїться морозу вона,
Не покине країни рідної,
Не боїться зими навісної.
Жде, що знову прилине весна».
«Мамо, ті сиві пташки
Сміливі, певно, ще й дуже,
Чи то безпечні такі,—
Чуєш, цвірінькають так,
Мов їм про зиму байдуже!
Бач — розспівалися як!»
«Не байдуже тій пташці, мій синку,
Мусить пташка малесенька дбати,
Де б водиці дістати краплинку,
Де під снігом поживку шукати».
«Нащо ж співає? Чудна!
Краще шукала б зерна!»
«Спів пташині потіха одна,—
Хоч голодна, співа веселенько,
Розважає пташине серденько,
Жде, що знову прилине весна».

КОЛИСКОВА

Місяць яснесенький
Промінь тихесенький
Кинув до нас.
Спи ж ти малесенький,
Пізній бо час

Любо ти спатимеш,
Поки не знатимеш,
Що то печаль;
Хутко прийматимеш
Лихо та жаль.

Тяжка годинонько!
Гірка хвилинонько!
Лихо не спить…
Леле, дитинонько!
Жить — сльози лить.

Сором хилитися,
Долі коритися!
Час твій прийде
З долею битися,—
Сон пропаде…

Місяць яснесенький
Промінь тихесенький
Кинув до нас…
Спи ж ти, малесенький,
Поки є час!

НА ЗЕЛЕНОМУ ГОРБОЧКУ

На зеленому горбочку,
У вишневому садочку,
Притулилася хатинка,
Мов маленькая дитинка
Стиха вийшла виглядати,
Чи не вийде її мати.
І до білої хатинки,
Немов мати до дитинки,
Вийшло сонце, засвітило
І хатинку звеселило.

ВИШЕНЬКИ
Поблискують черешеньки
В листі зелененькім,
Черешеньки ваблять очі
Діточкам маленьким.
Дівчаточко й хлоп'яточко
Під деревцем скачуть,
Простягають рученята
Та мало не плачуть:
Раді б вишню з'їсти,
Та високо лізти,
Ой раді б зірвати,
Та годі дістати!
«Ой вишеньки-черешеньки,
Червонії, спілі,
Чого ж бо ви так високо
Виросли на гіллі!»
«Ой того ми так високо
Виросли на гіллі,—
Якби зросли низесенько,
Чи то ж би доспіли?»

Третя сторінка.

«Сторононько рідна! Коханий мій краю»

Бібліотекар.

Дитинство поетеси пов'язано з містом Луцьком і селом Колодяжним. Тут, на Волині, серед розкішної природи, проросли перші паростки таланту Лесі, звідси розпочинались її творчі і життєві дороги, дороги митця зі світовою славою.

Мама Лесі хотіла, щоб її діти краще знали життя народу, і час від часу возила їх у волинські села на якісь цікаві події: весілля, колядки, щедрівки, на свято Купала. Леся спостерігала різні ігри, обрядові танці, слухала старовинні пісні, легенди, перекази.

Волинь завжди була рідним куточком для Лесі. Залишати рідну землю для неї було тяжко й боляче. Під час однієї з багатьох поїздок на лікування до моря вона залишила для нас такі дорогі слова: «Прощай, Волинь! Прощай, рідний куточок!».

Послухайте, як Леся Українка писала про море.

(Учні читають поезію «Вже сонечко в море сіда»).

***

Вже сонечко в море сіда;

У тихому морі темніє;

Прозора, глибока вода,

Немов оксамит, зеленіє.

На хвилях зелених тремтять

Червонії іскри блискучі

І ясним огнем миготять,

Мов блискавка з темної тучі.

А де корабель ваш пробіг,

Дорога там довга й широка

Біліє, як мармур, як сніг,

І ледве примітно для ока

Рожевіє пінистий край;

То іскра заблисне, то згасне…

Ось промінь остатній! Прощай,

Веселеє сонечко ясне!

Бібліотекар. Які гарні слова в цих рядках. Леся полюбила море. Але де б вона не була (Єгипет, Швейцарія, Болгарія, Грузія), сумувала за рідним краєм, за Волинською землею, завжди памятала, що вона українка

(Учні читають поезію «Вечірня година»).

ВЕЧІРНЯ ГОДИНА

(Коханій мамі)
Уже скотилось із неба сонце,
Заглянув місяць в моє віконце.
Вже засвітились у небі зорі,
Уже заснуло, заснуло й горе.
Вийду в садочок та погуляю,
При місяченьку та й заспіваю.
Як же тут гарно, як же тут тихо,
В таку годину забудеш лихо!
Кругом садочки, біленькі хати,
І соловейка в гаю чувати.
Ой, чи так красно в якій країні,
Як тут, на нашій рідній Волині!
Ніч обгорнула біленькі хати,
Немов маленьких діточок мати,
Вітрець весняний тихенько дише,
Немов діток тих до сну колише.

Четверта сторінка.

«Квіточки для Лесиного віночка»

Вона іще Лариса Косач

(за мотивами фото 1878—1879)

У неї - під віночком коси,

В тендітних ручках - грабельки.

Вона іще Лариса Косач,

Тому й позує залюбки.

Але як голос вдарить грімко

Об купол голосних зневір, -

Вже стане Леся Українка

Погрозам всім наперекір.

За нашу втрачену свободу

Будитиме наш переддень

І напівкроку від народу

Од рідного не відійде.

Й. Струцюк

Бібліотекар. Підсумком нашого журналу буде міні-вікторина та гра «З якого твору ці рядки?» і ми дізнаємось, хто сьогодні був найуважнішим.

Міні-вікторина

  • Леся Українка - це літературне ім'я (псевдонім). Назвіть справжнє її ім'я.

(Лариса Петрівна Косач)

  • Ким були батьки Лесі Українки?

(Бать її був юристом, а мати - українською письменницею)

  • У скільки років Леся навчилась читати?

(У чотири роки)

  • Чим найбільше любила займатись Леся?

(Читати та грати на фортепіано)

  • Де навчалася Леся Українка?

(Навчалася вдома)

  • У якому віці Леся написала свій перший вірш?

дев'ятирічному віці, вірш «Надія»)

  • Назвіть казки, які написала поетеса.

(«Біда навчить», «Лелія», «Казка про Оха-чародія»)

  • Які поезії написала Леся Українка для дітей?

( «Мамо, іде вже зима», «Весна», «Пісенька весняної води», «Вишеньки»...)

  • За що присуджується премія імені Лесі Українки?

(За літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва)

Гра «3 якого твору ці рядки?»

Чого ж бо ви так високо

Виросли на гіллі!

(«Вишеньки»)

Прозора, глибока вода,

Немов оксамит, зеленіє.

(«Сонечко в море сіда»)

Мамо, чи кожна пташина

В вирій на зиму літає?

(«Мамо, іде вже зима…»)

Бібліотекар. Сподіваюсь, що наша зустріч допоможе вам зрозуміти Лесю Українку як поетесу і як людину з багатою, красивою душею.

А її твори про дітей, про дитячі враження і переживання, про радощі і болі, про чудову красу рідної природи спонукають вас до подальшого вивчення спадщини поетеси, яка до останніх хвилин життя не залишала своєї зброї - поетичного слова.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Всеосвіта дарує

Три iPhone 12

+20 крутих призів з нашого фірмового магазину

до закінчення залишилось
00
00
00
00