Виховний захід для 4 класу "Я хочу сказати своє слово" до 100-річчя з дня народження Василя Олександровича Сухомлинського

Опис документу:
Виховний захід приурочено до 100-річчя з дня народження Василя Олександровича Сухомлинського. Захід організовано у формі групової роботи. Кожна група працює над власним питанням у процесі підготовки до заходу. Під час проведення учні представляють уже готові результати.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

 Тема: Я хочу сказати своє слово.

Мета:  вшанувати пам'ять великого педагога і письменника В.О. Сухомлинського; формувати загальну та емоційну культуру, загальнолюдські цінності через твори В.О.Сухомлинського; розвивати естетичну свідомість, спостережливість, допитливість, вміння давати оцінку вчинкам героїв оповідань, виховувати в дітей пізнавальний інтерес. доброту, чуйність, любов до рідних та близьких людей, любов до природи, гордість за українську літературну спадщину.

Обладнання: святково прибраний зал, портрет В.О. Сухомлинського, виставка його творів, живі квіти біля портрета письменника- педагога, презентація,  малюнки учнів, картинки до творів В.Сухомлинського.

Хід заходу

1 ведуча. В ефірі дитяча телепередача «Я хочу сказати своє слово». Ми раді вітати всіх присутніх у студії.

2 ведуча. Доброго ранку!

1 ведуча. Доброго дня!

2 ведуча. Доброго вечора, сьогодні, щодня…

1 ведуча. Хай не псується годинник на вежі.

2 ведуча. Хай буде все на землі, як належить:

1 ведуча.Сонце як сонце, літо як літо,

2 ведуча. Дощик як дощик, діти як діти.

1 ведуча. Кожному дому щастя бажаєм.

2 ведуча. Маку – цвітіння, житу – врожаю,

1 ведуча. Небові – миру, голубу – неба.

2 ведуча. Кожній дитині – всього, що треба.

1 ведуча. Хай усміхаються діти щодня,

Ведучі. Доброго ранку! Доброго дня!

Пісня «Людина починається з добра»

2 ведуча. Сьогодні в нашій передачі беруть участь діти нашого класу. І ми познайомимось з їхньою роботою.

1 ведуча. Наша передача монтуватиметься в різних студіях: «Інформаційній», «Літературній», «Театральній» та «Поетична», «Студія мрій».

2 ведуча. І розпочинаємо ми свою програму з першої студії – «Інформаційно».

«Діти повинні жити у світі краси,

гри, казки,музики, малюнка,

фантазії, творчості.»

В.О.Сухомлинський(Слайд)

«Що таке Школа під Голубим Небом?»(Слайд)

Вчитель

«Теплий літній вечір. На голубому небі спалахує перша зірочка. Щодня до мене приходять діти. Дошкільники, першокласники, другокласники…Ми сідаємо під столітнім дубом. Замовкає село, засинає степ, із саду долинають таємничі звуки, спить озеро. Увесь світ навколо нас спить. Лише зірочка в небі мерехтить та цвіркун співає. Це і є наша Школа під Голубим Небом. Діти приходять у світ казки. У ці прекрасні літні вечори ми стаємо поетами – складаємо казки. Все, що ми бачимо, здається нам у ці дивовижні години казкою.

«Школа під Голубим Небом – це джерело живої думки й слова, до якого я щодня приводжу вас, щоб ви стали людьми великої душі, розумними й сердечними, мудрими мислителями». (В.О.Сухомлинський) (Слайд)

Вчитель. Сподіваюсь ви всі здогадались про кого йтиметься мова? (Слайд)

Учениця. Багаторічний директор Павлинської середньої школи, Кандидат  педагогічних наук, автор багатьох книг, брошур і статтей, художніх творів для дітей, заслужений учитель – Василь Олександрович Сухомлинський.

Учень. «Людина, – любив повторювати педагог, – народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний.».Його проникливі слова можна і треба віднести і до самого Василя Олександровича.

Учениця. «Вірте в талант і сили кожного учня.» Дані слова Сухомлинського можна було б поставити епіграфом до всього, що було ним написано.

Учень.  Василь Олександрович – це була надзвичайно скромна, цілеспрямована натура тиха і навіть, незважаючи на знаменитість, трохи сором’язлива людина. Жила в ньому титанічна сила волі й духу, невичерпна енергія, воля бійця за справедливість, за долю-освіти та виховання майбутнього.

Учениця. А тепер давайте поринемо у спогади. 28 вересня 1918 року в с. Василівки, Онуфріївського району, Кіровоградської області в бідній сім'ї народився маленький хлопчик. …( Cлайди)

Ніколи доля не ходила

До нього з теплим рукавом.

У хаті, біднім колоском,

Його селянка народила.

Учень. Навчався В.О. Сухомлинський у Василівській школі, а коли йому виповнилось 16 років, пішов учитися на вчителя української мови та літератури. Коли розпочалася війна, відправився на фронт, де був тяжко поранений. Після війни Василь Олександрович призначений директором сільської школи в Павлиші. Керував усією школою до останніх днів свого життя. (Слайди)

Учениця. Ось така нелегка доля була у Василя Олександровича. Він працював директором, вчителем сільської школи, а у вільний час писав казки, оповідання, вірші для дітей. Його твори люблять усі.

Робота в групах ( «Мій дім – моя Батьківщина», «Захисники природи», «Ми всі різні, але рівні», «Берегиня»)

Тести до презентації .

1. Коли народився великий педагог В.О. Сухомлинський?

а) 28 вересня 1918р.

б) 28 вересня 1920р.

в) 28 жовтня 1919р.

2. В якій сім’ї народився педагог?

а) у селянській заможній

б) у селянській, бідній сім’ї

в) у міській

3. Чи захищав В.О. Сухомлинський Вітчизну у роки Вітчизняної війни?

а) ні

б) захищав, був поранений

в) захищав

4. В якій середній школі він працював директором?

а) Сіверській

б) Лизунівській:

в) Павлиській

5. Де любив проводити уроки Сухомлинський В.О.

а) у класі

б) у лісі, на березі річки

в) у «зеленому класі» у теплиці, біля виноградника

6. Коли помер В.О.Сухомлинський?

а) 2 вересня 1970р.

б) 2 жовтня 1970р.

в) 2 серпня 1970р.

Ключі до тестів: 1-а; 2- б; 3- б; 4- в; 5- б, в; 6- а.

Вчитель. Ось так і жив педагог, письменник, мудра і творча людина. У нього була надзвичайна любов до дітей. Він умів говорити з ними і слухати їх. Писав твори для дітей, навчав казкою, грою, спілкуванням з природою, дотиком до дерева, до росинки, до сонячного промінчика до прекрасного…. Але якби він не написав жодного літературного твору, а тільки мудрі свої педагогічні праці, все одно залишився б відомим письменником. Якби не написав жодної наукової праці, все одно залишився б великим педагогом. А він, на наше щастя, був і великим педагогом, і великим письменником.

«Літературна студія»

Бібліотекар:

- Діти, перед вами літературно-художня виставка за творами Василя Олександровича Сухомлинського. До неї ввійшли найцікавіші твори письменника для дітей: притчі, казки та оповідання. Василь Сухомлинський у своїх творах підкреслював, що добра людина з прихильністю і любов’ю ставиться не лише до людей, а й до тварин, рослин. Добра людина не образить, не принизить і не завдасть нікому болю.

Діти, давайте разом пригадаємо оповідання та казки В.О.Сухомлинського

про добрі справи, які ви вже прочитали та пограємо в « Вікторину творів»

(читання зі слайдів питань і позначка відгаданого твору)

Вікторина

1. Дідусь прибрав камінь, об який його син декілька разів спіткнувся та забивав ногу? ( «Бо я людина» )

2. Михайлик помітив, що у мами з’являються сиві волосинки від хвилювання за нього? ( «Сива волосинка» )

3. У якому оповіданні розповідається про найдобрішу дочку? ( «Сьома дочка»)

4. Старого Чоловік, який дуже пізно зрозумів, що він не так прожив своє життя? ( «Який слід повинна залишати людина на землі?» )

5. Андрійко, дізнавшись, що батько в лікарні, планував свої розваги, зовсім не хвилюючись про стан здоров’я татка? ( «А серце тобі нічого не підказало?» )

6. У якому творі Ніна соромилась своєї хворої бабусі? ( «Іменинний обід. (Іменини)» )

Робота в групах

Завдання 1.Зібрати пазли за змістом і дізнатися назву твору В.О. Сухомлинського.

1група «Мій дім – моя Батьківщина»

ДУБ ПІД ВІКНОМ

Молодий лісник побудував у лісі велику кам’яну хату і посадив дуб під вікном.

Минали роки, виростали у лісника діти, розростався дубок, старів лісник.

І ось через багато літ, коли лісник став дідусем, дуб розрісся так, що заступив вікно. Стало темно в кімнаті, а в ній жила красуня – лісникова внучка.

Зрубай дуба, дідусю, – просить онучка, – темно в кімнаті.

Завтра вранці почнемо… – відповів дідусь. Настав ранок. Покликав дідусь трьох синів і дев’ятьох онуків, покликав онучку-красуню й сказав:

Будемо хату переносити в інше місце.

І пішов з лопатою копати рівчак під фундамент. За ним пішли три сини, дев’ять онуків і красуня-внучка.

2 група «Мій дім моя Батьківщина»

ДЕРКАЧ І КРІТ

Із далекого теплого краю повертався на північ, на нашу землю, маленький Деркач. Це пташка сіренька. Улітку вона виводить у нас діток, а на зиму відлітає в Африку.

Важко летіти Деркачеві, маленькі в нього крильця. Того він як де летить, а як де й пішки іде. Ось і зараз, опустившись на землю, він ішов і йшов на північ.

Іде собі й тихенько пісеньку співає про далекий північний край, про гніздечко під кущем лози на зеленому лузі там його мила Батьківщина.

Іде собі, іде й зустрічає Крота. Сидить Кріт у норі, висунув мордочку й питає Деркача:

Хто ти такий і куди йдеш?

Я пташка Деркач, повертаюсь на батьківщину із теплого краю.

Розповів Деркач Кротові про свою далеку північну вітчизну й про теплу африканську землю.

А чого ти не поселишся на тій теплій землі і не живеш там завжди? — питається здивований Кріт. — Чого щороку мандруєш тисячі кілометрів? Ти ж до крові поранив ноги. Тебе скрізь підстерігає шуліка. Що заставляє тебе так поневірятися? Що тебе кличе на холодну північ?

Батьківщина, — відповів Деркач.

3група «Берегиня»

Сьома дочка

Було у матері сім дочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина, а син жив далеко-далеко. Повернулась додому аж через місяць.

Коли мати ввійшла до хати, дочки одна за одною почали говорити, як вони скучали за матір’ю.

Я скучила за тобою, немов маківка за сонячним променем, — сказала перша дочка.

Я ждала тебе, як суха земля жде краплину води, — промовила друга дочка.

Я плакала за тобою, як маленьке пташеня за пташкою, — сказала третя.

Мені тяжко було без тебе, як бджолі без квітки, — щебетала четверта.

Ти снилась мені, як троянді сниться краплина роси, — промовила п'ята.

Я виглядала тебе, як вишневий садок виглядає соловейка, — сказала шоста.

А сьома дочка нічого не сказала. Вона зняла з ніг матусі взуття й принесла їй води в мисці помити ноги.

4 група «Ми всі різні але рівні»

СОЛОВЕЙ І ЖУК

У садку співав Соловей. Його пісня була дуже гарна. Він знав, що його пісню люблять люди. Того й дивився з погордою на квітучий сад, на синє небо й на маленьку дівчинку, що сиділа в саду й слухала його пісню.

А коло Соловейка літав великий рогатий Жук. Він літав і гудів.

Соловей припинив свою пісню та й каже:

Перестань гудіти. Ти не даєш мені співати. Твоє гудіння нікому не потрібне. Та й краще, аби тебе, Жуче, зовсім не було.

Жук гідно відповів:

Ні, Солов’ю, без мене, Жука, неможливий світ, як і без тебе, Солов’я.

Ну й мудрець! — всміхнувся Соловей. — Виходить, що й ти потрібен людям? Ось запитаємо дівчинку, вона скаже, хто потрібен людям, а хто ні.

Полетіли Соловей і Жук до дівчинки та й питають:

Скажи, дівчинко, кого треба залишити в світі — Солов’я чи Жука?

Хай собі будуть і Соловей, і Жук, відповіла дівчинка.

Тоді подумала й додала:

Як же можна без Жука?

Завдання 2. «Підбери малюнок до казки» і поясни свій вибір.

«Театральна студія»

Вчитель: але наші діти не лише прочитали твори Василя Олександровича, а й підготували інсценізацію деяких творів з якими зараз усіх познайомлять.

Вчитель. Перед нами двері з інтригуючою назвою «Театральна студія». Тут ми теж познайомимось із творчістю Василя Сухомлинського.

Інсценізація твору В. О. Сухомлинського «Все безкоштовно»

( Дійові особи: автор, мама, Василько)

Автор. Василько сидів за столом і щось старанно записував у свій зошит.

Мама. Що це ти так старанно пишеш?

Василько. Це я для Вас, мамцю, рахунок.

Мама. О, це вже мене зацікавило.

Василько. Побачите, коли закінчу.

Автор. Василько писав і думав: «Кожна праця повинна оцінюватись. Чому я повинен робити щось безкоштовно? От напишу рахунок, подам мамі і татові й стану таким чином гроші заробляти. Розбагатію і куплю собі все, що заманеться»

Коли він списав цілий аркуш, то показав мамі. Мама почала вголос читати.

Мама. Рахунок сина Василька мамі:

З рази приніс молоко — 30 коп.; 5 разів прибрав кухню — 50 коп.;

4 рази повитирав посуд — 40 коп.; 7 разів почистив взуття — 70 коп.;

9 разів побавив сестричку — 90 коп.;

5 разів допоміг бабусі — 50 коп.;

7 разів всіх порадував п'ятірками — 70 коп.;

З рази допоміг татові ремонтувати мій велосипед — 30 коп.;

разом із татом розв'язав аж 5 цікавих задач додатково — 50 коп.

Усього разом — 4 грн. 60 коп.

Автор. Мама засміялась, коли прочитала цей дивний рахунок. А потім узяла ручку і сказала.

Мама. І я тобі напишу свій рахунок.

Василько (здивовано). Ваш, мамцю, рахунок? Ви що, теж для мене щось зробили?

Мама. Та так собі, трішки...

Автор. Сіла мама за стіл і написала:

Рахунок мами Ганни синові Василькові:

9 років для нього варила їсти — 00 коп.;

9 років прала йому майки, трусики, шкарпетки, сорочки, штанці — 00 коп.;

47 штанів, сорочок, курточок зашила й залатала — 00 коп.;

105 ночей просиділа коло нього, коли був хворий — 00 коп.;

зв'язала 5 шарфиків і пар шкарпеток — 00 коп.;

пришила 200 ґудзиків — 00 коп.;

розказала 1000 казок — 00 коп.;

поцілувала 50000 — 00 коп.

Усе разом — 0 грн. 00 коп.

Автор. Василько уважно прочитав рахунок.

Василько. Але, мамцю, чому Ви скрізь написали 0 коп.?

Мама. Тому, що мама для своєї дитини все робить просто так, з любові. Але я можу тобі заплатити ті 4 грн. 60 коп., які ти заробив.

Василько. Ні, мамцю, я все зрозумів. Я не хочу жодної копійки, бо Ваш рахунок мав бути в мільйон разів більшим від мого. Дякую вам за науку.

Вчитель.

- Яка головна мета твору?

- Що ж зрозумів Василько? (Любов батьків не вимірюється грішми. Вона дорожча за життя)

- Отже, діти повинні любити батьків , шанувати їх, допомагати їм безкоштовно, а в старості піклуватися про них.

Інсценізація оповідання: «Сива волосинка»

Автор: Маленький Михайлик побачив у косі матері три сиві волосинки.

Хлопчик: Мамо, у вашій косі три сиві волосинки, – сказав Михайлик.

Автор: Мама усміхнулась і нічого не сказала. Через кілька днів Михайлик побачив у материній косі чотири сиві волосинки.

Хлопчик: Мамо, – сказав Михайлик здивовано, – у вашій косі чотири сиві волосинки, а було три…Чого це посивіла ще одна волосинка?

Мама: Від болю, – відповіла мати. – Коли болить серце, тоді й сивіє волосинка…

Хлопчик: А від чого ж у вас боліло серце?

Мама: Пам’ятаєш, ти поліз на високе-високе дерево? Я глянула у вікно, побачила тебе на тоненькій гілці. Серце заболіло, й волосинка посивіла.

Автор: Михайлик довго сидів задумливий, мовчазний. Потім підійшов до мами, обняв її і тихо спитав:

Хлопчик: Мамо, а коли я на товстій гілці сидітиму, волосинка не посивіє?

Вчитель. Чому в мами з’явилися сиві волосинки?

Як ви думаєте, що відповість мама на останнє запитання сина? Чому?

Наші батьки – це ті найдорожчі люди, котрі все своє життя будуть хвилюватися за нас, навіть і тоді, коли нам буде і десять, і двадцять, і тридцять чи сорок років. Тому ми повинні робити все можливе, щоб у скронях батьків з’являлося якомога менше сивого волосся.

Шановні друзі, я повірила і ви повірте в ту чудодійну силу, якою Василь Олександрович Сухомлинський заряджав юні дитячі душі своїх учнів, живив корінчики чутливої особистості, пробуджував до мистецької творчості.

1. Дружи з усіма: з деревом, пташкою і комашкою.

2 Пам'ятай: без твоєї дружби – ох і тяжко їм.

3. Подаруй мамі усмішку, квітку, пісню, сонечко.

4. Знай: це для неї найкращий дарунок від донечки чи синочка.

5. Не забудь і про плаксу - маленького братика. Розкажи йому казку про бубликів в’язку.

Вчитель Ось так і згадали ми нашого видатного Учителя, в якого навчаємось всьому.

«Поетична студія»

Учні.

1.Василь Сухомлинський –

Для учнів – красиве знайоме ім'я,

А праця його благородна

Мов зіркою в небі сія.

2.Ті тихі розмови під кленом,

Бажані походи в поля,

Приємним і радісним щемом

Згадає учнівська сім'я.

3.Казки для дітей пізнавальні

Писав видатний учитель,

А розповіді повчальні

Творив як великий мислитель.

4.Він серце лишав завжди дітям,

Енергію й силу – роботі.

Щось тихо нашіптував вітам

У казці, у мріях, в турботі.

5.Виховував учнів в повазі,

В пошані до слова Шевченка,

До рідного отчого краю

Й велику турботу про неньку.

6.Любив українськую мову -

Духовне багатство народу,

І йшов до дітей на розмову

І в яснії дні, і в негоду.

7. Шукав життєдайні струмочки

Коханої нашої мови,

Щоб діти пили і не знали

від рідної мови утоми.

8.Казки Сухомлинського – вічні,

Цікаві, легкі, актуальні.

Листи і поради всебічні,

А постать його геніальна.

9.Впроваджую досвід великий

На уроках із рідної мови,

І учні захоплені дуже,

Не знають від цього утоми.

10.Його безцінна спадщина,

До якої я постійно звертаюсь,

Це джерело народної мудрості,

І цим я по праву пишаюсь.

11.Він по собі залишив вічний сад,

Де яблука лежать в траві торішній,

І абрикоси сиплять сивий снігопад,

І до морозів червоніють вишні.

12.Осиротіло світло у вікні,

Очікує господаря щоночі,

Серед зірок, он там у глибині,

Горять його розумні й добрі очі.

Ранкова зірка знову поспішає

Скоріш зігріти і приголубить віти.

Таке життя учителя з Павлиша.

Прекрасне і просте: робота й діти.

Вчитель

Отож, дорогі діти, читаймо оповідання і казки В.О. Сухомлинського, вивчаймо його творчу спадщину. Треба багато читати. Адже, як сказав Сухомлинський «Читання – це віконце, через яке ми бачимо, пізнаємо світ і самих себе

Ведуча. Ось, які поради, настанови залишив Василь Сухомлинський для підростаючого покоління:

Ведучий. Пам’ятай, що у кожного народу є своя святиня – герої, які віддали життя за щастя людства.

Ведуча. Турбота про мир і спокій в родині, про радість і щастя батьків повинна стати головним бажанням вашого життя

Ведучий. Без будь – кого з нас Батьківщина зможе обійтися, але будь – хто з нас без Батьківщини ніщо.

Ведуча. Пам’ятай, що Батьківщина – це твоя колиска, твій дім, джерело твого щастя.

Ведучий. Шануй і поважай матір і батька свого, які своєю працею і піклуванням несуть тобі радість.

Ведуча. Пам’ятай, що вони також мають право на радість.

Ведучий. Де б ти не був, не забувай про рідну домівку. Завжди пам’ятай про неї.

Ведуча. Бути добрими дітьми для своїх батьків означає приносити родину тільки мир і спокій, радість і щастя.

Ведучий. Не приносьте батькам тривоги, горя, прикрості, ганьби.

«Студія мрій»

Вчитель. Чого вчить нас В. О. Сухомлинський?(Відповіді учнів).

Василь Олександрович – великий педагог і великий письменник приходить до нас,щоб разом з нами відроджувати дух народу, розбудовувати незалежну Україну. Головне завдання учнів? Правильно, добре вчитися, щоб в майбутньому вибрати хорошу професію і бути успішною людиною, справжнім громадянином своєї країни – України. В нашого народу є прислів’я «Учень, який навчається без бажання, - це птах без крил».

Робота в групах

Завдання для першої та третьої груп: стати творцями нової школи в Україні.

Перша група.

Пофантазуйте і розкажіть про школу своєї мрії за планом.

1.Якої форми має бути будівля школи? Чому?

2.Скільки поверхів буде в школі? Чому?

3.Де будуть проводитися навчальні заняття в школі? Чому?

4.Які навчальні предмети будуть викладатися в школі? Чому?

Вказівка. Свої відповіді можете підтвердити малюнками.

Третя група.

Продовжити твердження « Ми хотіли б навчатися у школі ……….»

Вказівка. Свої відповіді можете підтвердити малюнками.

Завдання для другої та четвертої груп: створити образ сучасного учня.

Третя група.

Яким має бути сучасний учень? Чому?

Вказівка. Свої міркування починай словами «Я думаю, що ……»

Четверта група.

Розкажіть, яким має бути образ сучасного школяра? Чому?

Вказівка. Свої міркування починай словами «На мою думку…..»

Презентація завдань кожної групи.

Гра «Мікрофон»

- Які ваші враження від години спілкування?

- Що на вашу думку вдалося найкраще? Чому?

- Учні продовжують фразу «Сьогодні я …»

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток ключових компетентностей педагога Нової української школи в умовах безперервної освіти»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
30 годин
590 грн