Виховний захід: «Будьмо вихованими»

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Виховний захід: «Будьмо вихованими»

Мета. Закріпити знання про доброту, чуйність, ввічливість, виявляти й аналізувати вчинки однолітків, казкових героїв. Спонукати дітей на моральні вчинки. Скинути інертність фізичного і психічного самопочуття, налаштувати на активну роботу і контакт між дітьми. Сприяти розвитку емоцій, естетичних почуттів. Виховувати повагу до старших та однолітків, почуття взаємодопомоги, ввічливе ставлення до оточуючих.

Хід свята

Привітання принцеси Здрастуй і принца Будь Ласка.

«Здрастуйте!» — мовлю за звичаєм.

«Доброго дня!» — кожному зичу я.

«Доброго дня!» — людям бажаю.

«Доброго дня!» — гостей вітаю.

І посміхаються у відповідь люди!

Добрі слова ж бо для кожного любі!

Сійся-родися Ніжне «Будь ласка»,

Вдячне «Спасибі»,

«Вибач» тремтливе —

Слово у серці,

Як зернятко в ниві.

«Доброго ранку»,

«Світлої днини» —

Щедро даруй ти

Людям, дитино.

Шукай краси, —

Добра шукай!

Вони є все,

Вони є всюди...

«Будь ласка», «Спасибі» і «Будьте здорові» —

Слова необхідні й корисні у мові.

Приємно їх чути і в школі, і вдома,

Від мами, від вчителя й просто знайомих.

Тож радьмо: частіше їх, друзі, вживайте,

Даруйте сміливіше радісний настрій.

І кожен свій день, як завжди, починайте

Зі слів «Добрий ранок», «Вітаю!», «Здрастуй».

Вчитель.

Шановні друзі! Ми отримали листа від принца Будь Ласка. Він залишив нам карту країни Доброти та Ввічливості. Чи бажаєте ви помандру­вати до цієї країни? Що ж пише принц?

«Любі діти! Шлях до моєї країни буде нелегким. Його можна подолати тільки підтримуючи один одного. Сподіваюся, ви зможете одержати ключ від країни .

Доброти та Ввічливості, складаючи його із частинок, які отримаєте на кожній зупинці».

Отже, у путь.

Звучить фонограма із записом перестуку коліс.

Діти виконують пісню «Ми в подорож рушаємо».

Ми в подорож рушаємо

По рідній нам землі.

Веселі в нас сусіди —

Дбайливі вчителі.

Приспів:

Тра-та-та, тра-та-та,

Навкруги така краса:

Квіти, луки, трави,

Ліси, річки, стожари.

Розцвітай, моя країно,

Рідна серцю Україно.

Нам сонечко сміється,

Ми їдемо "вперед.

Нам щиро живеться —

Зупинимось на мить.

Вчитель.

Перша наша зупинка — «Пізнайко».

Якими ми уявляємо вихованих хлопчиків і дівчаток?

Побажання.

Хлопчики — дівчаткам.

Чесно кажучи, на ввічливу, охайну, добру дівчинку і подивитись при­ємно! Такі дівчатка трішки схожі на казкових принцес.

Ввічливі дівчатка дуже делікатно розмовляють: не кричать, не спере­чаються, не вимовляють грубих слів.

Ввічлива, добра дівчинка — справжня господиня в домі: вона помиє посуд і підлогу, допоможе бабусі почистити картоплю, напоїть молоком ко­шенятко.

І звичайно, кожен по-справжньому ввічливий хлопчик з радістю гото­вий дружити з такою дівчинкою.

Дівчатка, будьте принцесами!

Дівчатка — хлопчикам.

Гарному хлопчикові хочеться бути схожим на казкового лицаря або принца. Він завжди ввічливий з усіма дівчатками.

Ввічливий хлопчик обов'язково поступиться місцем дівчинці або жінці в трамваї або в автобусі.

Ввічливий хлопчик обов'язково допоможе дівчинці зняти пальто, по­дасть кімнатні капці мамі й бабусі, допоможе їм у домашніх справах.

Хлопчики, будьте лицарями!

Розігрування учнями сценок.

Сценка 1

Зустрілися два хлопчики.

Як справи, чувак? — стукає один приятеля з усієї сили у плече.

Будь здоровий, хряк, — ози­вається другий і штовхає його у відповідь.

Запитання для обговорення.

Що у такому способі вітан­ня неправильно?

Як варто було б зробити?

Сценка 2

Миколка, пробігаючи коридором, побачив Натал­ку. Він смикає її за кіски і кричить у саме вухо: «Здо­рова, Петрова!»

Запитання для обговорення.

Що у такому способі вітан­ня неправильно?

Як варто було б зробити?

Вчитель.

Наступна зупинка — «Місто Вихованих людей».

О, та тут вже хтось побував до нас. Він переплутав усі правила життя
ввічливих людей. Діти, допоможімо мешканцям міста виправити помилки.

1. Проходити на своє місце у кінотеатрі треба спиною до тих, хто сидить.

2. Чемний хлопчик завжди смикає дівчаток за коси.

3. Ввічливі діти ніколи не поступаються місцем старшим.

4. Виховані діти обгортку від цукерки викидають

на тротуар.

5. Усі діти переходять вулицю на червоне світло світлофора.

6. Дівчатка витирають руки об сукню.

Діти виправляють помилки, отримують частину ключа.

Вчитель.

Третя зупинка — «Місто Чемності».

Але хто нас тут зустрічає!

Катруся. Я дуже ввічлива і тихенька дівчинка!

Тільки не знаю, чому це на мене так сердяться в школі?

Та я ж не чіпаю нікого ніколи.

Ні з ким не сварюся, сиджу собі тихо.

А з цього виходить одне тільки лихо!

Оце я сказала — така в мене звичка, —

Що в Галі як мишачий хвостик косичка,

Що в Каті спідничка — неначе з рогожі,

Та ще й черевики на човники схожі,

Що в Тані волосся нечесане досі,

Що очі в Мар'янки маленькі та косі,

Що в зошиті Лесі самі тільки плями:

Напевне, бруднючими пише руками.

Я ж правду кажу їм... І що тут такого?

Та я не чіпаю ніколи нікого.

Сиджу собі тихо і в школі, і вдома,

І чом вони сердяться всі, невідомо!

Та й не винна я, що не вони, а я-я-я найкраща в світі!

Дідусь. Дівчинко! А ти впевнена, що правду кажеш?

Катруся. Я завжди правду кажу.

У мене цієї правди стільки набралось...

Хочете, й вам розповім?

У сусіда серед саду

Падав дощик з лимонаду

І надворі стало сухо...

У сусідки вчора з печі

Раптом азбука упала,

З'їла м'ясо, з'їла сало,

А тим часом до вечері

Два ведмеді — шусть у двері!

У ставку пірнала качка

Та й втонула, неборачка.

Правда, правда! Так і сталось!

Сто пожежних тут зібралось,

Воду решетом носили,

Наловили риби силу!

Дідусь. Що ти кажеш? В'януть вуха!

Катруся. Хто не вірить — хай не слуха!

Та як мені можна не вірити? Я ж найрозумніша, найкрасивіша,

найправдивіша дівчинка в усьому світі!

Вбігають дівчатка.

1-ша дівчинка. Катрусю, пішли, поженемо гусей до річки!

Катруся. Ще спіткнуся, я боюся!

Пожену гусей на річку —

Замочу свою спідничку.

А вона ж у мене найновіша!

2-га дівчинка. То пішли хоч до кринички,

Принесем мерщій водички!

Катруся. Доки воду донесу —

Загублю свою красу.

1-ша дівчинка. Що ж, прощавай!

Коли так, то вибачай!

Нехороша в тебе вдача:

Чепурна ти, та ледача.

2-га дівчинка. Недарма про тебе слава,

Що пишаєшся, як пава.

Та один у пави хист —

Розпускати вміє хвіст.

Дівчатка біжать геть.

Катруся (ображено).

І чого я їм не люба?

І чого напали всі?

Ну й нехай я буду пава:

Тільки б гарна та яскрава!

Щоб як я розкину пір'я,

Аж горіло все подвір'я.

Учень. Не хвались, нехай тебе інші похвалять. А похвалити людину можна за гарні справи. Всім добре відомо, що гостре словечко коле сердечко. Ми тебе візьмемо з собою, якщо ти скажеш, що зрозуміла свою помилку і попро­сиш у дівчаток пробачення.

Вчитель.

Зупинка «Калейдоскоп мудрих думок».

Добре слово людини — що дощ в посуху.

Шабля ранить голову, а слово — душу.

Не проминіть ніколи людину,не привітавши її, і добре слово їй мовте.

«Повчання Володимира Мономаха дітям»

В чому призначення людини? Бути людиною!

С.-Є.Лєц

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра!

Л.Забашта

Роби радість іншим! І ти побачиш, що радість радує.

К.Фішер

Лагідне слово і залізні двері відчиняє.

Слово — ключ, яким відкривають серця.

Добре слово дім будує, а зле — руйнує.

Тепле слово і в мороз зігріває.

Слово інколи пече дужче за вогонь.

Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.


Діти виконують пісню «Доброта».

Добрим бути — зовсім це не просто.

Не залежить доброта від зросту,

Не залежить доброта від віку,

Добрим треба бути нам довіку.

Приспів:

Тільки треба, треба добрим буть

І в біді про друга не забуть.

І закрутиться земля скоріш,

Якщо будем ти і я добріш.

Добрим бути — зовсім це не просто,

Не залежить доброта від зросту.

Доброта нещира не буває,

Нагород вона не вимагає.

Приспів.

Доброта з роками не старіє,

Доброта від холоду зігріє,

Якщо доброта як сонце світить,

То радіють і дорослі, й діти.

Приспів.

Моральні задачі.

• Попереду вас іде старенький дідусь. В одній руці у нього важка сумка, в другій паличка. Дідусь зупи­нився відпочити, поставив сумку і паличку біля будинку. Раптом палиця упала. Ви проходите поряд і все бачите. Що ви зробите?

• На подвір'ї грається маленький хлопчик. Його мама сидить на лавці й в'яже шапочку. Хлопчик бі­жить за м'ячем, падає, забиває коліна, лежить і пла­че. Ви сидите навпроти і все бачите. Що ви зробите?

Гра «Скринька добрих вчинків».

Учитель роздає дітям маленькі сердечка.

Вчитель.

— У мене в руках два сердечка: яке з них нале­жить добрій, милосердній людині, а яке злій, жадіб­ній і жорстокій?

Дітки, заплющіть очка, пригадайте те добро, яке вам зробили інші люди. Давайте будемо вдячні цим людям і самі намагатимемося робити добро.

А тепер наповнимо нашою вдячністю і добротою й складемо в нашу скриньку сердечка. Хай кожного дня вона поповнюється добрими вчинками.

Інсценізація казки «Добро і Зло».

Запросило якось Зло до себе в гості Добро:

- «При­ходь до мене на гостини, моє серденько, чаю поп'ємо, розважимося».

От прийшло Добро в гості. А Зло в свою склянку із чаєм цукор поклало, а в склянку Добра солі насипало. Пригощає гостя, а саме думає:

- «От так йому і треба, щоб знало, як добро робити».

Добро нічого не сказало, але коли збиралося йти, діс­тало з гаманця гроші:

- «Дякую за гостину. А оце візь­міть і купіть собі цукру».

Питання для роздумів.

Чим Зло пригощало Добро?

Як Добро віддячило Злу за зло?

Вчитель.

Стареньку бабусю запитали: «Для чого людині дається життя?» І вона відповіла: «Життя дано на до­брі справи». Творіть добро, будьте чуйними один до одного, до своїх рідних.

Добро твориться просто — ні за так.

Так, як цвіте і опадає мак.

Як хмарка в'ється і сміється пташка,

Як трудиться мурашка-горопашка.

Вчитель.

Отже, мандруємо далі.

Наступна зупинка — «Ввічливі поради».

Будьте обережні, адже трапляються випадки, коли під час мандрівки можна зустріти й розбійників.

Шапокляк. А це що за подорожні? Куди це ви зібралися?

Вчитель.

Ми їдемо до країни Ввічливості і Доброти.

Шапокляк. Та що ви? Навіщо це вам потрібно? Ось залишайтесь зі мною. (Діти відмовляються.) Ну добре, тоді я вам дам деякі поради, якими можна скористатись у країні Ввічливості і Доброти.

- Ніколи не мийте руки, шию, вуха, обличчя.

- Адже вони знову стануть брудними.

- Навіщо марно витрачати свій час.

- Стригтись теж не обов'язково, бо як постарієш — голова облисіє.

- Вранці зовсім необов'язково зав'язувати шнурки на черевиках, банти на кісках, бо вони протягом дня можуть і порозв'язуватися.

Вчитель.

Діти, чи подобаються вам такі поради? Хіба можна ними скори­статися?

Шапокляк. А як вам ось такі:

  • якщо товариш запросив тебе на день народження, залиш подарунок удома — він тобі й самому згодиться, ні з ким у гостях не розмовляй, тільки вибирай, що смачніше, та їж;

  • дівчатам треба завжди ставити підніжки, показувати язика, лупцювати їх;

  • якщо твій товариш упав, покажи на нього пальцем, смійся голосно,

щоб він побачив, що ти не засмучений.

Вчитель. Ці поради справді хуліганські. Нам з тобою не по дорозі. Ми

знаємо інші правила.

- Не поспішай першим сісти за стіл.

- Не розмовляй під час їжі.

- Не перебивай того, хто говорить.

- Не показуй пальцем на інших.

- Зніми шапку, коли заходиш у приміщення.

- Поступайся місцем людям похилого віку.

- Вибачся, якщо ти когось ненароком штовхнув.

Шапокляк. Добре, я зрозуміла свої помилки. Ви й справді хороші діти. Я не буду вас більше затримувати.

Вчитель. А зараз ми перевіримо, чи можете ви визначити ввічливі вчинки.

Коли вчинок ввічливий, діти показують зелений смайлик, якщо ні – червоний.

Прибери мерщій в кімнаті,

Й чистий, вмитий за сніданком

Привітайся до матусі:

Рідна, з добрим ранком!

У дівчаток гарні кіски,

Але надто вже малі.

А щоб більші виростали,

Ми їх тягнем до землі.

Без запрошення йди в гості,

Не вітайся там ні з ким.

І нізащо слів «будь ласка»

І «пробачте» не кажи!

Потім радісним, привітним

Поспішай до трав, до квітів.

А щоб день пройшов не марно —

З усіма поводься гарно.

Не вмивайтеся ніколи

І не мийте навіть рук.

Не потрібне це заняття

І не варте стількох мук

Вчитель. Подивіться, ви повністю склали ключ до країни Доброти і Ввічли­вості.

Ви здолали всі перешкоди і пройшли складний, нелегкий шлях. Тепер ви — мешканці цієї країни. Це значить, що всі ви отримаєте звання ввічли­вих, вихованих, добрих, грамотних.

А щоб так було завжди, ми складемо із своїх долоньок сонечко дружби, яке

не тільки зігріє нас своїм теплом, а й нагадуватиме кожного разу, яким має бути кожний з нас.

Висловіть свої думки, починаючи словами «Я буду» (відповіді дітей)

Якими б вам ніколи не хотілося бути?

Діти виконують пісню «Немає України без калини»

Немає України без калини,

Як і нема без пісні солов'я.

А ми — народ, зернина від зернини,

В біді і щасті ми одна сім'я.

Немає України без тополі,

Як і нема без сонця сяйва дня.

Ти без коріння — перекотиполе,

А корінь там, де вся твоя рідня.

Без рушників немає України,

Як без любові і життя нема.

Душа без України — мов руїна,

Порожня й мертва, холодно-німа.

Немає України без вербиці,

Без сивого Славутича-Дніпра.

Нап'юся живодайної водиці,

В ній зачерпну любові і добра.

«Будьмо вихованими»

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ФІЗИКИ залишилося:
0
4
міс.
0
0
дн.
0
7
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!