Виховний захід "Андріївські вечорниці"

Опис документу:
Виховний захід "Андріївські вечорниці на сучасний лад" поєднав у собі традиції українського народу, українську народну пісню, тонкий гумор, традиції ворожіння напередодні свята Андрія, парубочі залицяння та дівочу гідність.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Виховний захід

Мета: формувати повагу та пізнавальний інтерес до національних звичаїв, традицій українського народу, його культури та національної спадщини, виховувати любов до рідної землі, Батьківщини.


Ведуча1. Україно! Чарівна моя, ненько, найкращий куточку землі, солов’їна пісне! Ти прекрасна, але найбільше твоя багатство – народ. Народ чесний, трудолюбивий, нескорений, міцний як граніт, співучий, дзвінкоголосий.
Ведуча2. Україна…Рідний край… Золота, чарівна сторона. Скільки ніжних, лагідних слів придумали люди, щоб висловити свою любов до краю, де народились.
Ведуча1. З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий народ. Наша Україна славиться традиційними святами та обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти до української спадщини повертається до традицій свого народу.
Ведуча 2. У глибину століть сягає наша історія. Пізнати історію рідного краю допомагають нам і книги, і самобутня народна творчість: мелодійні пісні, цікаві звичаї, фантастичні народні казки.
Ведуча1. Отже, сьогодні ми з вами через призму сучасності поглянемо на минуле, щоб відчути красу і поезію давніх звичаїв і обрядів, станемо учасниками одного з чудових свят української молоді.
Ведуча 2. Сьогодні ми зібралися на Великі Андріївські вечорниці.
Ведуча1. Вечір напередодні свята Андрія вважався чарівним, а ніч – доленосною. Цієї ночі кожен хотів дізнатися, яка доля його чекає цього року. Існувало багато парубочих ворожінь, але ще більше було, звичайно, дівочих ворожінь.
Ведуча 2. Ці ворожіння добрі, вони не несуть у собі нічого лихого: ніяких наговорів, ніяких чар, вони чисті, адже люди у природи просять кращої долі і прагнуть дізнатися, що ж їх чекає у майбутньому.
Ведуча 1. Молодь цієї ночі спати не лягала, – адже це була своєрідна українська карнавальна ніч. Це була ота єдина ніч протягом року, коли дозволялися різні парубочі жарти та витівки.
От і сьогодні для Вас, шановні глядачі, – усе найкраще - жарти та розваги наших предків, старовинні звичаї та сучасні пісні. 
Разом: Запрошуємо вас на Андріївські вечорниці!  

Ведуча 2. Повернемося в минуле і уявімо таку картину. Тихе українське село. Вечоріє.

( Хата, господиня в хаті).

Господиня . Вже й вечір на дворі, а молоді все нема й нема, Я вже і вечерю      приготувала, ось і пампушки готові і вареники. Ой я пам’ятаю колись вечорниці були: дівчата і хлопці як зберуться разом танцювати, загравати…
(Стукіт у двері )
Господиня .О, це вже мабуть дівчата!!!
Кума .Добрий вечір, кумонько! То що цю зиму вечорниці перебралися до твоєї хати?
Господиня .Та дівчата попросили! Нехай зберуться погадають! І я заодно молодість згадаю! 
Кума. Тьху… Тож не вечорниці будуть, а суцільне сороміцтво !
Господиня. І звідки ж така мудра думка, у твою дурну голову влізла. Га..!? Чи не через вухо!?

 Кума. А що – яка он зараз молодь. Ні шити, ні вишивати. А гадати – той мови нема!
Господиня. То якщо ти така розумна ,візьми і залишись на вечорниці, і навчи нас!
 Кума. А я й залишусь, і навчу. Подумаєш!
Господиня. Ааа.. так тобі теж хочеться молодість згадати! Так би прямо і сказала, а то кругами ходиш.
Кума.Ой як кортить кумонько!

-Ой коли ж той вечір буде,
Що багато хлопців буде,
І великих, і малих,
І розумних, і дурних,
І убогих і багатих,
Щоб було з ким жартувати.
(Аж раптом зимове повітря пронизує дівочий сміх, чути жарти, пісні. (пісня «Добрий вечір, дівчино, куди йдеш») ( Чути сміх…Господиня схоплюється. Заходять дівчата )
Дівчина 1. Добрий вечір вашій хаті,
Уклін господині,
Чи веселі вечорниці в нашій Україні.
Добрий вечір, господине, славна молодице
Чули, що у цій хатині будуть вечорниці.
Дівчина 2. Аби щастя було в хаті,
Щоб усі були багаті,
Аби було любо, мило,
Аби всі були щасливі.
Дівчина 3. Будем з вами добрі, щирі,
То і будем жити в мирі.
Тоді всім нам допоможе
Матір світу – Мати Божа.
Господар.  Добрий вечір, добрий вечір, любі гості!
Поспішайте, дівчатонька, все приготувати,
Бо пора вже вечорниці всім нам починати!

Господиня. Ось наліпимо вареничків, Білесеньких, пухкеньких,
Та й запросим до нас в гості Хлопчиків гарненьких.

Господар. Щоби вони разом з нами

Гарно святкували.

Андріївські вечорниці

Піснею стрічали.

Господиня. Люблю слухати, як наші дівчата співають. У мене аж серце завмирає. А заспівайте но дівчата.( Пісня « Калина»)

Господиня. Годі сумувати, дівчатонька. Заспівайте якоїсь веселішої.

( Пісня « Кину кужіль на полицю») ( Дівчата допомагають ліпити господині вареники і співають пісню « Ой вареники кручені»)

Кума. Ой як же добре ви співаєте. А чи знаєте ви що сьогодні гадати можна!? І час калиту робити. А ви муки принесли? ( до дівчат)

Дівчина 1. Принесли
Дівчина 2.  І меду
Дівчина 3.  І горіхів ( Дають все Господині )
Господиня. Ну то що, починаймо!??
Кума. А чи знаєте ви що калиту треба разом робити ? Отож давайте:
-
         7 склянок борошна;
-
         1 склянка цукру;
-
         3 столові ложки меду;
-
         3 столових ложки масла;
-
         3 столових ложки олії;
-
         дрібка солі;
-
         склянка горіхів;
-
         склянка маку;
-
         склянка родзинок;
-
         ванільний цукор;
Замішуємо тісто , робимо корж, в середині дірку, прикрашаємо горіхами та ставимо в піч. Ну а поки наша калита печеться можна й заспівати!

Господиня. Вмощуйтесь зручніше. Будьте як вдома. Сьогодні вечір, у який мають здійснитися ваші надії. Хочете знати свою долю, дівчата?
Дівчата. Хочемо!
Господиня. Бач, які бистрі й розумні. Гаразд! Хай вже буде по вашому. То може і я помолодію біля вас.
Господиня. Ну що, дівчата, де наша миска, наберемо водиці святої, дістанемо з комірчини свічки.
(Дівчата наливають воду в миску, запалюють свічки).
Дівчина 5. Хто перший свого нареченого буде роздивлятися?
Дівчина 6. Я зараз!
Дівчина 7. Якого хочеш побачити білявого чи чорнявого?
(Всі дівчата ходять по колу, приказуючи :) 
Андрію, Андрію!
Андрію, Андрію!
На тебе маємо надію,
Долю хочемо знати, 
Просимо допомагати.
Прийди до нас у цей вечірній час,
У цю годину ,
Та обдаруй кожну дівчину.
Дівчина 6. (дивиться у миску і бачить коханого) Бачу, бачу, який красень!
(Все повторюється ,коли дивляться всі дівчата)
Дівчина 7. Бачу, бачу, он вже обіймається! (Всі сміються)
Господиня. Колись, щоб знати, котра з нас швидше заміж вийде, ми складали чоботи до порога. Чий перший на поріг стани ,та і заміж швидше вийде. Ану , дівчата,спробуйте і перевірте. Роззувайтеся! Ти, Оксано, перша, і так капчик

за капчиком. Потім перший знову переставляє вперед і так аж до порога.Що ж розпочнемо!

Дівчина 1.Чобіточку, мій новенький,

Теплий, теплий і гарненький,

Вкажи халявкою дорогу,

Хто посланий мені від Бога.
Дівчина 2 . Лети, впади та не розбийся,

І з вулицями розберися,

Й минувши вуличку Івана,

Вкажи на вулицю Степана.

Дівчина 3. А я свій кину аж під хмари

Хай розшукає мою пару.

Дівчина 4. Нема чобіт, то що робити?

У мене валянки підшиті

Кину просто навмання,

Нехай долю доганя.

О добре чую, впав

Аби в снігу десь не пропав.

 (Звучить весела музика, дівчата по черзі скидають правий чобіт, кидають його, а потім коментують )
-  Мій кудись на Київ показує!
-  А мій – на Тернопіль!
-  А мій, здається, – на Париж!
-  Ну а мій – на Вигнанку! Десь там моя доленька!
- Запам'ятовуйте! І звідти старостів чекайте!
А мій чомусь до хати носком повернувся!
То він показує, що тобі ще рано заміж виходити, дома посидиш іще! Не сумуй! Ти ще ж молоденька!

Дівчина 5. О! Доворожилася! Боса додому піду. Хто забрав чобіт? ( Виглядає за двері, там хлопці, заходять у хату).
Дівчина 6. Відразу наречений об'явився. Прошу віддати, а то в ноги зимно.
Хлопець 1. Може, ще й взути?
Дівчина 6. Це я вже сама вмію. Бач, заміж першою збираюсь!
Хлопець 2. А чого ж то нас ніхто не кличе? Зірка перша вже зійшла!
Дівчина 5.Ходіть, ходіть ворожити будемо.
(Хлопці, заходять і танцюють «Гопака» ).
Хлопець 3. Добрий вечір, добрим людям!
Господиня. А я вже думала, що вечорниці без парубків будуть.
Хлопець 4. Добрий вечір вам, а то дівчата слова не дадуть сказати.
Дівчина 6.А тепер найголосистішому  співаку дамо смоктунця, щоб бульки не пускав і ще голосніше співав.
Хлопець 5. І гуморески розкажемо , тільки не перебивати. Давайте, хлопці.
Гумореска «Мандарини»
Гей, було це на риночку, громадяни любі.
Продавали мандарини хлопці чорночубі.
А ті фрукти купувала молода дівиця,
У якої довгі ноги й куцая спідниця.
Склада фрукти та дівиця у свою корзинку
І впустила ту корзинку просто серед ринку.
Як нагнулася збирати діва мандарини—
Описать пером не можна дивної картини!
Мандаринники до неї кинулись прожогом,
Поставали на коліна, наче перед Богом.
Все зібрали, розшукали найдрібнішу штучку.
Попрощалася дівиця з хлопцями за ручку.
Веселенькі до прилавка повернулись хлопці,
А там грошиків немає, пусто у коробці.
І хіба ж дівиця мила в тому виновата,
Що піймались, як-то кажуть, на живця хлоп'ята?
Хлопець 6. Гумореска «Ясновидиця».
Раз Хома зустрів циганку,

Ткнув у руку п'ятака і сказав:

Якщо ти справді Ясновидяща така,

Розтлумач мені, будь ласка,

Що цей сон мій означа:

Уночі мені приснилось, що купив я «Москвича».

Подивилася циганка пильним оком на Хому,

На костюм його благенький і отвітила йому:

— Означає сон твій віщий, що при скромній зарплатні

Ти придбать собі машину можеш тільки уві сні.

 Хлопець 7. Ми так замучилися, проголодалися, може нам би чого з’їсти?
(пісня «Наші хлопці вареників хочуть»)
Господиня. Милі гості, просим сісти,
Дівчина1. Вареники будем їсти.
Дівчина 2. Вареники непогані,
Дівчина 3. Вареники у сметані.
Дівчина 4. Вас чекають у макітрі.
Дівчина 5. Вареники дуже ситні.
Дівчина 6. Білобокі, круглолиці.
Дівчина 7.З української пшениці.
Дівчина 8. Їжте, їжте, просим щиро.
Дівчина 1. Вареники наші з сиром.
Дівчина 2. Вареники непогані.
Дівчина 3.Вареники у сметані.
 Господиня. Дівчата, почастуйте хлопців.( Їдять разом вареники)
 Дівчина 1.  (Бере пиріг і підходить до хлопця)
  З’їж ,  Андрійку, пиріжок,
Він дуже смачненький,
А у нього всередині
Сирочок
  дрібненький.
Хлопець 5. (кусає пиріг і кривиться) 
Чи ти,
  дівча, з роду-віку
Пирогів не їла,
Що ти свої пироги
Клоччям начинила?
Нехай тебе лихий знає
З цими пирогами,
Ти би краще розкидала їх помежи псами.
Дівчина 1. Чи я не хазяйка, чи на господиня,
Сім днів в хаті не мела, печі не топила.
Сватай мене, хлопче, премудрую швачку.
Рушник на кілочку, сміттячко в куточку.
Туди – хить, сюди – хить ,за сміттячко вісім кіп.
А дев’ята кіпка, щоб вимела тітка.
Ідуть люди з міста та й з мене сміються,
Що на моїх подушках ворони несуться!
Не смійтеся, люди, якось воно буде,
Обскубаю вороння, ще й перина буде.

 ( Голос з коридору: « Хлопці, допоможіть мені!» 
Відчиняються двері і на порозі стоїть з великим гарбузом в руках Роман. 
^ В’язанка бубликів у нього на шиї )

Хлопець (Роман) . От і клята та дівка Уляна, я ж до неї і так, і сяк, і бубликом хотів пригостити, а вона все брикається та глузує. Я думав, що вже домовився з нею про весільну сукню, а вона мені – гарбуз. Та нічого, мабуть,  багато насіння з нього буде, та й кашу гарбузову я полюбляю.
 Дівчина 5. Не сумуй, Ромцю!
 Хлопець (Роман). Я і не сумую, та батько буде бити! До кого ж тепер поведуть мене свататись. Я вже чисто замучився.
Чи я, тату, не доріс,
Чи я, тату, переріс,
Чи не рублена хата,
Чом не люблять дівчата?
Дівчина 6. Ой , Ромцю,  любиш ти гарбузову кашу, а не Уляну.
 Дівчина 7. Ти нам нагадуєш слова із пісні, де козак любив пироги, а не дівчину.
 Дівчина 8.А давайте заспіваємо.
(Пісня «Із сиром пироги»)
Господиня. А я піду калиту допікати.
Хлопець 1. Тітко ! А для чого оті паляниці позначати?
Господиня. Щоб кожна дівчина свою впізнала...
Хлопець 2. А що буде як паляниці спечуться?
Господиня. Ми їх покладемо собаці. Чию паляницю собака найшвидше з'їсть, та дівчина найшвидше заміж піде.
Хлопець 3. Ото цікаво!          
( Вбігають по черзі дівчата, місять тісто, виробляють паляниці: деякі змушені повернутися назад за водою, бо випустили з рота воду, хлопці їх смішать). 
Господиня. В кого паляничка готова, кладіть на бляшку.
-   Галино, а йди - но сюди! Віднеси пекти ці паляниці.
Хлопець 4. Ви б нам ,тітко, розказали, звідки пішов отой звичай - гадати на Андрія.
Господиня. Розкажу, як від старих людей чула. Андрій - один з апостолів Ісуса Христа. Його ще називають Первозваним, бо саме його та його брата Симона - Петра Ісус зробив своїми першими учнями. Обидва були рибалками, обидва без вагань прийняли вчення Христа і були наділені властивостями цілителів. В апостолів вірили , бачили їхні надзвичайні вміння зцілювати хворих, калік, незрячих, кволих. Кволі після зустрічі з ними ставали здоровими. З роками народ став звертатися до Андрія - Первозваного ,як до свого цілителя. Люди вірили, що саме в ніч народження апостола можуть збутися ті бажання, які омріяв кожен. Особливо дівчата. І ще старі люди кажуть, що все загадане збудеться тільки тоді, коли в нього віриш. Без віри гадання не буде мати ніякої сили. От так мої любі.
Господиня. Дівчата, а ходіть глянемо чи паляниці готові!
Кума. 13 грудня-одне з трьох важливих свят передріздвяного посту. Перше - Введення Марії у храм (4грудня), друге - Андрія Первозваного ( 13 грудня) і третє - Миколи Чудотворця (19грудня ). Ці свята ніби регулюють поведінку людини і певною мірою мають дидактичне значення. Саме від Введення починається піст. У цей час молодь навчають різних ремесел, співаючи чи ведучи розмови. Розповідають казки та легенди повчального характеру. В них засуджуються брехня, розпуста.
(Входить господиня) 
Господиня.А ось і паляниці готові!
(Дівчата підбігають і забирають кожна свою. Складають їх на дошку по черзі ). 
Господиня. Ходімо до собаки!                                                        
Хлопець 5. Цікаво, чи захоче ще їх їсти!
(Дівчата і хлопці заглядають, чию паляницю взяв собака. Жарти, сміх).
Господиня
. Ну, що, дівчата, цікава гра?
Дівчата.Цікава!
Господиня. А зараз ворожба для хлопців. Оце вам тарілка, дівчата кидайте туди свої перстні. Наливайте воду і нехай хлопці губами дістануть

перстень. Чий дістанете, та й парою буде.
Дівчина 1. Я принесла ось це зілля. Бабця казала, що вони  колись сплітали з нього віночок і підкидали в гурті дівчат вгору. На кого віночок впаде, той заміж перший піде.
Дівчина 2. Вінок готовий! Ану, всі до гурту!

Хлопець 6. А тепер давайте калиту ділити.
(підвішують калиту на зріст людини)

Дівчина 3.А Дідом хто буде?
Хлопець 7. Филимон, він до ладу вміє примовляти.
(Сцена з Дідом ).
Дід. Ну що ж, дякую за довіру. Слухайте мою умову: хто вкусить коржа, під'їхавши до нього, і не засміється, тому все минеться, а як засміється - то від мене не відмиється. Ну, хто перший? Ти? А може, ти?
Дівчина 4.А я не хочу!
Дівчина 5.А я боюсь!
Дівчина 6.А я й так вже регочу!
Дівчина 7.Ну, я перша поїду, де моє не пропадало. Сім бід, один отвіт.
(Скаче на хрестовині з кочерги та лопати).
-Діду, діду, я до тебе в гості їду.
-По яким ділам?
-Зараз оголошу я вам: хочу калиту кусать.
-А я буду по пиці писать.
-Як засміюсь, писай.
-Ану-ану, кусай (кусає).
-Мене ніхто зроду віку не розсмішить. 
Дід. Хто наступний?

Дівчина 8. Давайте, діду, я поїду.
-Діду, діду, я до тебе калиту кусать їду.
-Гляди ж, не нароби сліду.
-Та не смішіть мене.
-Ну-ну, кусай, або личко підставляй.
-Ой, їй же Богу не можу!
-Кусай, кажу тобі.
-Ой, нажила біду собі
 (вкусила і засміялась )
Дід.Ось тобі туди й сюди! (Маже її сажею). (Дівчина втікає).
Хлопець 8. А дайте і я проскакаю на цім скакунові.
Дід. Пожалуйте, господин-сковородин.
-Діду, діду, я до тебе їду кусать калиту.
-Не дуже пасуй, коня не попсуй.
-Діду, діду, я кусати калиту хочу.
-Стривай, лише віхоть вмочу.
-А солодка калита?
-Хай скуштує, хто пита!
-Ой, укушу.
-Ой, напишу. (Кусає).
-Ну куснув. (Сміється).
-А я писнув. (Маже його сажею). 
Дівчина 1. А тепер я. Діду, діду, я їду. 
Дід. Куди?
Дівчина 1. До твоєї бороди! (Зриває бороду).
Дід. Оце вже, мабуть, і по калиті. 
(Всі хлопці беруть участь у кусанні калити. Паляницю одержують ті, хто вкусить  і не засміється. Всіх хто засміється мажуть сажею.
Дівчата смішать хлопців, щоб вимазати їх сажею.)
Господиня. А ми, дівчата, ворожили ще ось як: натягували стрічку. Кожна дівчина прив'язувала до неї свою нитку. Чия нитка швидше згорить, то та дівчина першою заміж вийде.
Дівчина 2.А давайте й ми так поворожимо! (Ворожать)
Дівчина 3. Дівчата, а давайте погадаємо ще на шапці. Мені бабця
розказувала: в шапку кладеться лялька, перстень, ключ і інші предмети.
Дівчина 2.Давайте, я це все в шапку покладу, а ви не підглядайте. А тепер йдіть і вгадуйте свою долю.
 Мірт - ще походиш в дівчатах, лялька- зрадить милий, 
ключ - бути тобі господинею, перстень - скоро весілля).
Господиня
. Хлопці, дівчата, заколядуймо. Сьогодні вже й колядувати  годиться.
(Колядують «Добрий вечір тобі, пане господарю» та « Небо і земля»)
Хлопець 6. Дякуємо господині за теплу хату, молодим дівчатам  за стіл багатий. Нехай на свята у вашій хаті буде гостей багато.
 Дівчина 5. Ми гуляли, веселились,
Усім весело було.
Вечорниці завершились
І здається все пройшло.
 Хлопець 7. Ні, так  просто не проходить,
В серці струночка бринить.
Про шкільні ці вечорниці
Спомин в серці буде жить.
 Господиня. Ось і ожили перед нами ігри  і забави  нашого народу. Тепер головне, щоб вони і надалі не пішли у забуття. Міцний наш  рід, жива у ньому пам'ять про минуле. Тож бережіть цю прекрасну, невичерпну скарбницю. У ній розум, кмітливість, гумор, надія і світло завтрашнього дня. Хай у вас завжди живим вогником світяться обереги пам'яті!

15

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ГЕОГРАФІЇ залишилося:
0
2
міс.
0
1
дн.
1
6
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!