Виховний проект класного керівника «Я – людина, громадянин, патріот».

Опис документу:
Представлений виховний проект класного керівника допоможе вчителям початкових класів урізноманітнити і збагатити власну педагогічну діяльність, дібрати ефективні форми і методи виховної роботи, спрямовані на формування і розвиток гармонійної, інтелектуально і духовно збагаченої особистості Матеріали будуть корисними вчителям початкових класів, вихователям, батькам.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Виховний проект класного керівника

«Я – людина, громадянин, патріот»

Виховний проект класного керівника «Я – людина, громадянин, патріот». – місто Черкаси, 2019 р., 35 с.

Представлений виховний проект класного керівника допоможе вчителям початкових класів урізноманітнити і збагатити власну педагогічну діяльність, дібрати ефективні форми і методи виховної роботи, спрямовані на формування і розвиток гармонійної, інтелектуально і духовно збагаченої особистості

Матеріали будуть корисними вчителям початкових класів, вихователям, батькам.

Національно-патріотичне виховання учня − це процес вироблення в особистості чіткого уявлення про закономірності розвитку патріотичних ідей, розуміння ролі історичних знань про свою країну, про свій народ, його традиції та звичаї, вироблення стійких патріотичних переконань та уміння відстоювати їх в умовах реальної дійсності.

У вихованні молодших школярів великої уваги потребує формування патріотичних рис їхнього характеру: навичок поведінки, витривалості, чуйності, доброти і милосердя, вміння долати труднощі, вироблення цілеспрямованості, організованості, стійкої уваги. Одночасно не менш важливе значення має вироблення духовно-моральних та вольових рис: патріотизму, відповідальності, національної свідомості, наполегливості, сумлінного ставлення до навчання, дисциплінованості, чесності, людської гідності, скромності, взаємної поваги й терпимості. Правильно організоване національно-патріотичне виховання формує повноцінну особистість.

Під час виконання завдань національно-патріотичного виховання використовую різноманітні форми та методи роботи: організація надання учнями допомоги ветеранам війни та праці, відвідуємо історичні місця, музеї міста.

Проводжу різноманітні бесіди та класні виховні заходи, виховні години:

- «Любімо природу. Бережімо птахів»;

- «Кожна сім’я – гордість наша»;

- «Моя Україна - моя Батьківщина»;

- «Від зернини- до хлібини»;

- «Подвигу жити вічно»;

- «Мова рідна, солов’їна»;

Беремо участь в акціях «Милосердя», «Ветеран живе поруч», «Допоможемо нашій армії», «Подаруй дереву кілечко».

Проводжу уроки мужності з нагоди відзначення Дня Збройних сил України, Дня захисника Вітчизни, Дня вшанування жертв війни, Дня Чорнобильської трагедії, уроки скорботи та пам’яті жертв голодомору 1932-1933 рр, мітинги-реквієми біля меморіальної дошки учню нашої школи Лазаренку П.М., який загинув на Донеччині.

Діти дуже переймаються долею солдат, які перебувають у зоні АТО.

Провели ряд благодійних акцій:

  • збір продуктів харчування;

  • збір теплого одягу;

  • «Оберег для солдата»;

  • Акція «Подарунок солдату»;

  • Акція «Лист солдату», та багато інших заходів.

Постійно підтримую зв'язок з обласною дитячою бібліотекою. Виховна робота, яка проводиться працівниками бібліотеки спрямована на виховання національно свідомої особистості, розвиток духовності учнів, любові до книги, Батьківщини та формування в них загальнолюдських цінностей. Одними з найяскравіших показників бібліотечного обслуговування та виховання учнів стали спільно проведені свята «Мамине – найдорожча людина на землі», «Родина – то багатство України», «Різдвяні вечорниці. Проходять зустрічі з письменниками. Книга дає змогу виховати в людині всі найкращі якості: доброту, чесність, розуміння та любов, тому бібліотека є важливим освітнім центром в національно – патріотичному вихованні учня.

При проведенні свята « Козацькому роду нема переводу» учні шукали відповіді на питання: «Хто ми? Звідки? Які ми? Як жили мої предки?» Попередньо почали роботу щодо вивчення свого родовідного дерева. Так як один із звичаїв українського народу зобов’язував кожного члена роду на час набуття зрілості досконало вивчити і знати свій родовід до сьомого покоління. По справжньому пізнати свій народ, його традиції, культуру можна лише шляхом животворчого дослідження У своїй роботі використовую елементи родинної педагогіки. Проведення родинних свят допомагають дітям зрозуміти, що батьківський дім - основна школа для кожного, де людина пізнає саму себе, досліджує свій рід, вивчає та зберігає звичаї і традиції. Традиційні шкільні свята, пізнавальні години, круглі столи, виставки учнівських робіт родинних дерев, презентації проектів, навчально-виховні заходи: цикли Різдвяних свят ( свята Андрія, Миколая, театралізоване вертепне дійство, колядки та щедрівки); Великодні свята (виставки писанок, крашанокь і ін. формують національну свідомість молодшого школяра через вивчення свого родоводу, генетичного коріння, традицій і звичаїв своєї родини. Головне, що мають засвоїти учні - це дорожити честю свого роду. Так як людина живе в роді, для роду і через рід. Недарма в народі говорять: «Якщо хочеш відродити здоровий рід, треба відродити все потоптане, забуте, відродити свої корені». Тільки тоді можна зберегти націю, виховати дітей патріотами і громадянами України.

А щоб долучитися душею до минулого нашого народу і мати майбутнє, звертаюсь до народної творчості. В усіх народних легендах, притчах, бувальщинах, приказках, переказах, прислів’ях, піснях, танцях закладена велика мудрість, національна самобутність, величезне джерело знань, духовності, що є просто життєвою скарбничкою.

Дітям подобаються конкурси «Розумники й розумниці», вікторини, брейн-ринги, мовознавчі турніри, КВК і ін., побудовані на матеріалі народних традицій, обрядів, звичаїв, оберегів. Доречне дослідження та вивчення народної пісні.

Національно-патріотичне виховання здійснюю також засобами виховання правосвідомості – вивчення Конституції України, зустрічі з працівниками правоохоронних органів,екскурсій у навчальний центр прикордонної служби України «Оршанець».

Отже, національно-патріотичне виховання пронизує весь навчально-виховний процес, органічно поєднує національне, громадянське, моральне, родинно-сімейне, естетичне, правове, екологічне, фізичне, трудове виховання, базується на національній історії, знанні та відстоюванні своїх прав, виконанні конституційних і громадянських обов’язків, відповідальності за власне майбутнє, добробут та долю країни. Застосування наведених форм, методів і засобів національно-патріотичного виховання покликане формувати в дитині емоційні та поведінкові компоненти, що передбачають вироблення вмінь міркувати, аналізувати, ставити питання, шукати власні відповіді, критично розглядати проблему, робити власні висновки, брати участь у громадському житті, а патріоти своєї країни якраз і повинні бути такою особистістю.

Методичний паспорт проекту

Виховний проект «Я – людина, громадянин, патріот»

Мета проекту:формування свідомого громадянина, творчого, активного, здатного розв’язувати завдання, важливі для поступу нації, розвитку державності; формування національної свідомості, моральної особистості, активізація взаємодії батьків з учителями, інтеграція засобів громадського та сімейного виховання школярів.

Актуальність проекту:

Розробка проекту «Я – людина, громадянин, патріот» обумовлена потребами учнів,батьків та вчителів.Це зокрема:

  • розуміння проблем і перспектив особистісто-пізнавального росту дитини;

  • накопичення знань у сфері психології,педагогіки та методики сімейного виховання;

  • систематизація інформаційно-методичного блоку даних;

  • своєчасне надання дитині потрібної допомоги та різноманітної підтримки.

Принципи, які покладені в основу проекту:

  • принцип науковості;

  • принцип системності;

  • принцип діяльнісний;

  • індивідуальний підхід.

Завдання проекту:

  • створити сприятливі умови для взаємодії батьків і школярів з метою подальшого співробітництва;

  • поглибити психолого–педагогічну компетенцію батьків;

  • включити батьків в освітньо-виховний процес.

Умови реалізації проекту:

  • довірливі стосунки між учасниками спілкування;

урахування особливостей взаємовідносин батьків та дітей;

  • системність і періодичність проведення спілкування

Тип проекту: творчо - інформаційний; практично – зорієнтований.

Термін реалізації проекту:довгостроковий (4 клас)

Очікувані результати:

  • виховання цілісної особистості,що зумовлене співпрацею дітей з батьками,учителів з дітьми;-реалізація самостійно значущих ініціатив учнів;

  • оволодіння навичками ділової комунікації,рольової взаємодії,толерантної поведінки;

  • згуртування класу шляхом змістовного спілкування,яке відбувається в неформальній обстановці.

Любов до Батьківщини починається з лелеки на стрісі, калини у саду, легкого дотику до рушника на іконі. Живе вона в перших маминих казках, мудрих словах тата, хвацькій приказці дідуся і в листі… тому самому, написаному до болю знайомою мовою, із пожовклим від часу конвертом. Ллється вона через край і з прислів’їв та приказок про рідну землю.

Прислів’я про Україну

Кожному наймиліша та країна, де він народився та виріс. Мабуть, тому так багато прекрасних слів написано на честь рідної всім українцям землі — України. Я підібрав для Тебе найкрасивіші прислів’я про нашу БатьківщинуНема на світі другої України, немає другого Дніпра.

  • Україна одному — до границь його ланів, а другому — від колиски до гробу серед злиднів.

  • Наша слава – Українська держава.

  • Без верби і калини немає України.

  • Вкраїна – мати, за неї треба головою стояти.

  • На чужій стороні Вітчизна удвічі миліша.

  • Жити – Вітчизні служити.

  • Нема в світі, як своя країна!

  • Людина без Вітчизни, як соловей без пісні.

  • За народ і волю віддамо життя і долю.

  • Без відваги зазнаєш зневаги.

  • За морем тепліше, та вдома миліше.

  • Будь-кому мила своя країна.

  • Що країна то родина.

  • Нове у нас тепер життя – старому не буде вороття.

Прислів’я та приказки про рідну землю

Недарма кажуть, «жменька рідної землі дорожча від золота». Може, тому невеличкий вузлик з землею матері давали козакам, коли ті вирушали в далеку дорогу. Ґрунт із батьківського саду служив оберегом та нагадував воїну, що вдома його люблять і чекають.

  • З рідної землі і ворона мила.

  • Рідна земля – мати, а чужа – мачуха.

  • Людина без рідної землі, як соловей без гнізда.

  • Та земля мила, де мати родила.

  • У чужій сторонці не так світить і сонце.

  • В чужий край не залітай, щоб крилечка мати.

  • В чужім краю і солов’ї не цвірінькають.

  • Краще на рідній землі кістьми полягти, ніж на чужій слави досягти.

  • Рідна земля — мов колиска золота.

  • З рідної сторони і ворона мила.

  • Додому і кінь жвавіше біжить.

  • Не бувши на чужині, не оціниш по-справжньому рідної землі.

  • Рідна земля і в жмені мила.

  • Грудка рідної землі дорожча за золото.

  • Чужа хата гірше ката.

  • Чужий кожух не гріє.

Прислів’я про Батьківщину

Перші несміливі кроки, перші слова і перше кохання — все це бере початок з рідного краю, дому, де живуть Твої батьки.Найсвітліші, найніжніші почуття завжди пов’язані з Батьківщиною. Зрадити її означає навіки втратити рідний дім, повагу близьких. Читай приказки та прислів’я про Батьківщину — нехай вони спонукають Тебе на маленькі благородні справи і великі подвиги в їм’я рідної землі.

  • Без Батьківщини немає людини.

  • Можеш вибирати друзів і дружину, вибрати не можна тільки Батьківщину. (В. Симоненко)

  • Патріотизм — це не любов до ідеї, а любов до Вітчизни. (В. Распутін)

  • Всюди на світі добре, а вдома найкраще.

  • На Батьківщині і шкоринка — пиріг.

  • Батьківщина — мати, умій за неї постояти.

  • Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя. (Сенека)

  • Звідки знати безрідному, що таке любов до Батьківщини?

  • Кожна травичка на своєму корені росте.

  • Та земля мила, де мати народила.

  • Бережи Вітчизну, як око, і вона тебе завжди берегтиме.

  • На чужій стороні й весна не красна.

  • Кожному мила своя сторона.

  • Радше впадь, але не зрадь.

  • Всяка пташка своє гніздо знає.

Прислів’я про рідний край

«Забудеш рідний край — твоє всохне коріння», — справедливо писав Павло Тичина. Про безмежну любов до рідного краю, батьківського дому — наступні крилаті вислови.

  • Добре тому, хто в своєму дому.

  • За рідним краєм і в небі сумно.

  • Кожен край має свій звичай.

  • На чужій стороні й весна не красна.

  • Де рідний край, там і під ялиною рай.

  • За рідний край життя віддай.

  • За своїм краєм серце болить.

  • Нема гіршої покути, як у ріднім краю носити пута.

  • У ріднім краю, як у раю.

  • За рідний край — хоч помирай.

  • Рідний край — земний рай.

  • Свій край, як рай, а чужа країна, як домовина.

  • Дон Доном, а найкраще вдома.

  • Всюди добре, а дома найліпше.

  • За своїм краєм серце болить.

  • За рідним краєм і в небі сумно.

  • Кожен край має свій звичай.

БАТЬКІВЩИНА
Моя рідна Батьківщина
Має назву Україна.
В мене й нація своя –
Українець в мами я.
Є у мене й рідна мова,
Де вкраїнське кожне слово.
О.Довгий

УКРАЇНА
Україна —
Рідний край.
Поле. Річка.
Зелен гай.
Любо стежкою
Іти -Тут живемо
Я і ти!


РІДНИЙ КРАЙ
Красивий, щедрий рідний край
І мова наша солов’їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна.
Ігор Січовик

 
ДО НАС ЖУРАВЛИК ПРИЛІТАВ
До нас журавлик прилітав,
Він гарні віршики читав
Про синє небо і весну,
Про Чорне море і Десну,
Про Україну – рідний край...
Ти ще раз, друже, прилітай!
Ігор Січовик


СОНЯЧНИЙ ДІМ
Привітний і світлий наш сонячний дім,
Як радісно й весело жити у нім.
Тут мамина пісня і усмішка тата.
В любові й добрі тут зростають малята.
Дзвінка наша пісня до сонечка лине:
«Мій сонячний дім — це моя Україна!»
А. Німенко


ПРО НАШУ УКРАЇНУ
Ми дуже любим весь наш край,        
І любим Україну,                                
Її лани, зелений гай,                          
В саду — рясну калину.
Там соловейко навесні
Співає між гілками:
Та й ми співаємо пісні -
Змагається він з нами!
М. Познанська


МОЯ УКРАЇНА – ЦЕ ПІСЕНЬКА МАМИ...
Моя Україна – це пісенька мами,
Розлогі лани колосяться хлібами,
Вишневі садочки, лелеки на хаті.
Купають ставочки хмарки пелехаті.
Моя Україна – то мамина ласка,
Червона калина, бабусина казка.
Це соняхи в цвіті, горобчиків зграя…
Я кращої в світі країни не знаю.
Л. Савчук

ПРО УКРАЇНУ
Я тримаю у руці
Кольорові олівці.
Хочу я намалювати
Кримські гори і Карпати.
Степ і пагорби Дніпрові,
І озера, і діброви,
І веселку, і калину,
Чорне море і Дунай –
Все це наша Україна,
Наш чудовий рідний край!
Наталія Зарічна



МАЛЕНЬКА ВКРАЇНОЧКА
А я дівчинка маленька,
Україна — моя ненька...
Край Карпатський — батько мій  -
Любий серцю, дорогий.
В мене стрічка у косичці,
Файні квіти на спідничці,
З гір водичка у відерці,
А Вкраїнонька у серці.
Через річку, через поле
Я піду по стежці в гори
І смерічці заспіваю,
Як я землю цю кохаю.
Хай почує спів мій пташка
І замріяна ромашка,
І усі карпатські села,
Бо щаслива я й весела.
І. Тучак


ЖУРАВЛИК
З далекого краю,
З далеких світів
Журавлик на крилах
Додому летів,
Минав океани,
Ліси і моря,
Вдивлявсь крізь тумани:
- Чия це земля,
Чиї це долини,
Чиї це луги,
Чию це калину
Гойдають вітри!
Впізнав батьківщину:
- Моя це земля,
Моє тут гніздечко
І мова моя.
Л. Пилип’юк
 
З ТОБОЮ
Послухай, як струмок дзвенить,
Як гомонить ліщина.
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.

Послухай, як трава росте,
Напоєна дощами,
І як веде розмову степ
З тобою колосками.

Послухай, як вода шумить –
Дніпро до моря лине, -
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
П. Осадчук

 
МАТИ-УКРАЇНО!
Перше наше слово з нами повсякчас,
Мати-Україно, ти одна у нас!
Ниви і діброви, і садів окрас —
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж одна у нас!
Хай же мир і дружба поєднають всіх,
І дзвенить дитячий безтурботний сміх.
Нам зоріє доля світла і ясна.
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж у нас одна!
М. Сингаївський
 
РІДНА ХАТА
Різні в світі є країни,
Різні люди є у світі,
Різні гори, полонини,
Різні трави, різні квіти.

Є з усіх одна країна,
Найрідніша нам усім,
То — прекрасна Україна,
Нашого народу дім.

Там шумлять степи безкраї,
Наче вміють говорити,
Там ясніше сонце сяє,
Там солодше пахнуть квіти.

Різні в світі є країни,
Гарні є і є багаті,
Та найкраще в Україні,
Бо найкраще в рідній хаті.
 
 
 
ЯК ТИ ЛЮБИШ УКРАЇНУ
— Як ти любиш Україну,
Мій маленький друже?
— Нашу рідну Україну
Люблю дуже, дуже!
— З Україною нікого
В світі не боюся.
І щоранку я до Бога
За неї молюся.
Щоб була щаслива, дуже,
Щоб була багата.
Я люблю її так дуже,
Як маму і тата.
О. Лупій
 
 
ДОБРИЙ ДЕНЬ, МАТУСЮ УКРАЇНО (Пісня)
Добрий день, матусю Україно!
Сходить сонце радості й добра.
Україно, я твоя дититна,
Крапелька великого Дніпра.
Приспів:
Україно моя, золоті твої поля,
Небо ніжно-голубе, що під ним усе цвіте.
Яблуневі сади і смерекові ліси,
Ніжна пісня солов`я - рідна матінка Земля.

Не дивись, що я така маленька,
Час мине - я швидко підросту
І усю любов свого серденька
Я тобі в дарунок принесу.
Приспів:
Україно моя, золоті твої поля,
Небо ніжно-голубе, що під ним усе цвіте.
Яблуневі сади і смерекові ліси,
Ніжна пісня солов`я - рідна матінка Земля.
Н. Рубальська
 

УКРАЇНА МОЯ
- Що таке Україна?-
Я спитав в журавля.
- Працьовита країна,
там багата земля!
Я спитав у лелеки:
- Де найкращі поля?
- Облітав я далеко,
краще наших нема!
Я спитав у синиці:
- Де смачніше вода?
В Українських криницях
- відповіла вона.
- Хто найкраще співає?-
Я спитав солов'я.
-Та хіба ж ти незнаєш?
Україна моя!!!


НЕЗАЛЕЖНА І ЄДИНА
Що то, діти за країна –
Неба синього блакить,
На ланах у серпні жито
Стиглим золотом блищить?

У якій, скажіть, країні
Клімат лагідний, м’який?
Бог відводить буревії,
Негаразди всіх стихій?

Люди мудрі, працьовиті
У країні тій живуть.
На чуже не зазіхають
І свого не віддадуть.

У якій іще країні
Так земля родить охоча?
Наче пісня солов’їна –
Мова ніжна і співоча?

Гори є і полонини,
Є моря, річки, ліси…
Загалом, то є країна
Невимовної краси!

Гордо, голосно, дитино,
Ти назви ім’я країни,
У якій, хвалити Бога,
Народився і живеш.

Їй дочкою є чи сином
І, коли ти підростеш,
Будеш їй творити славу,
Розбудовувать державу.

Отже, зветься ця країна,
Незалежна і єдина –
Наша ненька – Україна!
 
УКРАЇНКА
Я - Українка! Горжусь і радію,
Що рідною мовою я володію.
Шевченковим словом умію писати.
Слова мелодійні і вірші писати.
Я - Українка! Живу в Україні,
На вільній, єдиній моїй Батьківщині.
Де все мені в радість: Ліси і садки,
Озера й річки і глибокі ставки,
Лани неосяжні,
і гори й долини.
Цвіт білосніжний у лузі калини.
В душі моїй солодко грає сопілка.
Бо я з України!
 
 
ДЕ НАЙКРАЩЕ МІСЦЕ НА ЗЕМЛІ?
Де зелені хмари яворів
Заступили неба синій став,
На стежині сонце я зустрів,
Привітав його і запитав:
— Всі народи бачиш ти з висот,
Всі долини і гірські шпилі.
Де ж найбільший на землі народ?
Де ж найкраще місце на землі? —
Сонце усміхнулося здаля:
— Правда, все я бачу з висоти.
Всі народи рівні. А земля
Там найкраща, де вродився ти!
Виростай, дитино, й пам'ятай:
Батьківщина — то найкращий край!
 
 

КОЛЬОРОВІ МІСТА
Мов дивна мапа, олівці:
Червоний – місто Чернівці.
Оранжевий – Одеса-мама,
Хоч кольорів там – ціла гама!
Нас кличе жовтий без утоми
До себе в гості у Житомир!
Як на ланах зелене збіжжя,
Зелене місто Запоріжжя.
А старовинний Борислав
Блакитну барву нам прислав.
По синій навіть важкодуми
Спішать мерщій куди? У Суми.
Лиш фіолетовий і досі я
Ще не назвав. Це ж – Феодосія!
Всі кольори запам’ятати
Поможуть вам міста, малята!
Володимир Верховень


УКРАЇНСЬКА КРАСА
Краси такої не знайдеш ніколи,
Краса, яка розквітла в Україні,
Втішається зерном родюче поле,
І дзвінко чути співи солов’їні.
Купається роса в зелених травах,
Калина запишалася в намисті,
Гуляє промінь сонця на отавах,
І хвилі в ріках вітер гонить чисті.
      Юлія Хандожинська 

БЕРЕГИНЯ ДУШІ
Україно моя, берегиня,
Ти колиска, пісень глибина,
Україно моя, Батьківщина,
Ти, як батько і мати одна.
Хай радіють, зростають в нас діти,
Різнобарв’ям рясніють сади,
Нам без тебе ніяк не прожити,
Ми у тебе, а в нас є лиш ти.
       Юлія Хандожинська 

БАТЬКІВЩИНА
Нема землі такої, як у нас,
Сміється колосок, низько схилився,
Вона – земля єдина із окрас,
Де ти, де я на світі народився.
Десь у полях, лісах, гущавині,
Де вітер неспокійний заблудився,
Де трави перешіптують пісні,
Де обрій сонцю тихо поклонився.
Чужих земель ніколи не шукайте,
Чужих стежок не змушуйте топтати,
В своїх краях щасливі виростайте,
Де Батьківщина рідна ненька–мати.
     Юлія Хандожинська 

ОДНА УКРАЇНА
Країн є багато на світі
Та тільки одна Україна!
Це там, де волошки у житі
Це там, де моя Батьківщина.
Де птахи у небо летять
І зтрушують легкі пір’їнки,
Де друзі горою стоять,
Де в квітах сховались домівки.
       Юлія Хандожинська

МОЯ УКРАЇНА
Україно моя солов’їна,
Народились ми в твоїх казках,
Твоя мудрість в вишневих перлинах
Процвітає, мов маки в полях!
Я для тебе від серця найкращі
Заспіваю чарівні пісні,
І нехай, наче квітка зростає,
Слава й гордість твоєї душі!
     Юлія Хандожинська 

 БАРВИСТІ ПЕРЕВЕСЛА
Барвисті мови перевесла,
Хай не зникають, а живуть,
Із діда прадіда воскресла,
Її величність, сила, суть.
Мова в піснях, віршах лунає,
В небо молитвою летить,
Хто рідну мову забуває,
В країні нічого робить.
Мова, як світла вишиванка,
Бринить у сонячнім раю,
І де б не була, завжди зранку,
Зігріє душеньку мою.
       Юлія Хандожинська 

МИ - ВІЛЬНІ!
Від серця й до серця – одна Україна,
Козацький ще дух не погас,
Сьогодні не впадемо ми на коліна
В складний, непростий для всіх час.
Ми – нація, дух міцний, ті, хто повстали
Із заходу, сходу, дорослі й малі,
Ми стільки вже бачили всього й втрачали
Що ми не підемо з своєї землі!
     Юлія Хандожинська 

УКРАЇНКОЮ Я НАРОДИЛАСЬ
Українкою я народилась
І сприймаю усе так, як є,
Я з дитинства співать научилась
В серці пісня зі мною живе.
Я народилась тут, і тут живу,
Де цвіт калини, липи пахнуть медом,
Біжу через роки я до батьків
І щастя мені більшого не треба.
Моя родина тут, мій рідний край,
Додолу трави гнуть сріблясті роси,
Із джерела я черпаю кришталь,
А травами прикрашу довгі коси.
Знаю дороги із порогу поведуть,
Із сумом тихо скажу: «Прощавай!»
Зміняє ніч на день, та не забуду
Улюблений батьківський рідний край.
Бо все тут почалося із батьків,
Які дали любов мені і крила,
Життя відкрили на широкий світ,
Щоб я була для них тільки щаслива.
   Юлія Хандожинська 

НАША ЗЕМЛЯ

Легенда

 

Колись давно Бог створив народи і кожному наділив землю. Наші ж предки кинулися пізніше, але землі їм уже не дісталось. От вони й прийшли до Бога, а він у цей час моливсь, і вони не сміли йому щось сказати. Стали чекати. По якійсь хвилі Бог обернувся, сказавши, що вони чемні діти, хороші. Дізнавшись, чого прийшли до нього, запропонував їм чорну землю. «Ні, — відповіли наші предки, — там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці». «Ну, тоді я вам дам землю ту, що залишив для раю, там є все: річки, озера, ліси, пустелі. Але пам’ятайте, якщо будете її берегти, то вона буде ваша, а ні — то ворога».
Пішли наші предки на ту землю, оселились і живуть донині. А країну свою назвали Україною.

МІСТО СМІЛА

Легенда


Колись Сміла була в руках у польських панів. Володіли нею Любомирські, Потоцькі й інші вельможі. Козаки невпинно вели з ними війну за місто. Важкі були битви. Багато разів брали вони смілянський замок, і кожного разу поляки відбирали його назад.
Козаки почали вже занепадати духом. Та ось до них у табір прийшла незнайома жінка-козачка. Молода, красива й відважна. Вона виступила із закликом продовжувати боротьбу з поневолювачами краю:
— Що ви за лицарі, що не можете витурити якихось зайд *1, що прийшли на землю, политу кров’ю і потом, засіяну кістками наших славних предків! Нехай ганьба впаде на голови малодушних!
І полум’яна українка кинулась на приступ фортеці. Козаки всі як один — за нею. Після короткої кривавої сутички замок був узятий.
З того часу

Чому місто Золотоноша так назвали

Я хочу розповісти Вам одну легенду. Колись давно протікала дуже гарна річка. Люди вимивали із неї золото. Тому її так і назвали — Золотоношка. Це слово складається з двох частинок , золото і носити. Люди, які добували золото , почали поселятися на берегах цієї мальовничої річки. Шукачі золота будували будинки і займалися господарством. Ось так і створилося на березі Золотоношки маленьке поселення, яке з часом стало розростатися. Його назвали в честь Золотоношки — Золотоношею.

Золота в цій річці давно вже немає, але містечко та річка до сих пір існують. Золотоноша і зараз дуже красиве і мальовниче містечко. У ньому живуть і працюють люди.

ТРИ СТОРОЖІ

Легенда

Було це в те врем’я, коли землю ніхто не ділив, не міряв, а людей ніхто не рахував. Земля була пряма та рівна, куди не глянь — красота неоціненна від обрію до обрію. Річки, як стрічки сині на зеленій плахті лежать, а квіток, як на вишиванці.

Позаздрили вороги і посунули на землю українську бити-вбивати. Принесли горе велике, падала кров, як дощ. Все зелене було червоним і річки також.

Упали діти та старі на землю та й заголосили:

— Порятуй, матінко, порятуй, годувальнице!

А вороги кинулись тягнути з землі золото та самоцвіти. А коли стали йти на північ, виріс там частокіл непролазний, густі ліси утворилися, болота без дна. Хотіли на захід утекти та земля піднялась до неба..

Тоді вони стали на південь одступать, а земля розверзлася і всі вони загинули. А те місце накрила синя гладь моря.

Так і з’явилася Україна. І має вона трьох сторожів: на півночі — ліс-праліс, на заході — гори сиві, на півдні море Чорнеє.

Хто із злом прийде, той в землю нашу і вросте. А добрим людям хліб да сіль.

Легенда про Омана

Про походження назви міста Умані 

Старі люди кажуть: „Скільки світу – стільки Гумані...”
На березі річки Уми стояла кузня сварожича Божа. Поблизу в ранковому тумані можна було побачити і невелику оселю, де він жив зі своєю дружиною Ладою та дітьми. Бо ж був не тільки простим ковалем, а і головою усього углицького роду. Ніщо так не поважається в світі людей і серед богів, як проста тяжка праця на користь ближнього. Кажуть, за те, що Бож викував золотого плуга самому Дажбогу, той подарував йому на старість двох синів, справжніх богатирів Омана і Гуду. Не було їм рівних ні в одному сусідньому племені. Оман мав таку надзвичайну силу, що кажуть, міг підкувати небесними зорями, як звичайними цвяхами, білого коня Світовида. Гуда, за своєю вдачею ні в чому не поступався рідному братові, тільки був від природи дуже веселий і балакучий. Ні одне свято – ніщо не обходилося без нього. Бо хто ж краще може заспівати, виграваючи на дуді чи гудку.
Старий вже став батько Бож. Замислився, кому ж наступному передати нелегку і відповідальну посаду?Та закон пращурів однаковий для всіх, - хто здобуде перемогу у відкритому чесному двобої – тому і дістанеться Золотий Грифон – символ влади, котрий передається із покоління в покоління.
От незабаром і настав той час, коли зібрався з усіх найвіддаленіших куточків весь бджолиний рід. А зібратися вирішили на річці Удич.
Багато було претендентів показати свою силу і вдачу, але сильніших за синів коваля не виявилося жодного. І стали Оман та Гуда один навпроти одного, бра проти брата – силою мірятися. День б’ються – почорніло бусове поле, другий б’ються – почервоніло блакитне небо, третій день... Не витримали батьківські очі, обидва вони для нього найдорожчі, наче дві половинки одного цілого. Зупинили той бій, не бувало такого ще за всю історію слов’янського родоводу. Та за звичаєм, через дев’ять діб, домовилися розпочати поєдинок знову. Треба було визначити переможця – нового вожака роду.
Через декілька днів зібралася на прадавній річці Умі вся громада рідновірів та наймудріших голів племені, щоб вирішити, як їм бути далі. Був на тих зборах Грек. Він благав зупинити бійку і вирішити справу жеребкуванням та покластися в усьому на Бога.
Не послухалися його рідновіри, запалала між ними сварка. Одні стояли на тому, щоб продовжити двобій, інші закликали звернутися до Дажбога, треті підмовляли вбити одного з братів, і завершити справу. Підхопили хвилі синьоокої Уми ту полохливу сварку і понесли до самого Чорного моря.
А тим часом, за наговорами, брати один проти одного почали гострити стріли та братися за лука. Натягнулася тятива невіглаством страшної невідомої сили, заграли на сонці жаданням влади металеві навершя стріл...
Побачив це Перун – бог грому та блискавки, і як вдарив зненацька з неба вогняними списами, розщеплюючи лук разом зі стрілами навпіл.
Наче з-під землі з’явилася мати братів Лада. Відчувало материнське серце, підказувало їй, що має статись щось недобре. Склала вона розщеплений Перуном лук з стрілою протилежними кінцями і високо підняла в гору.
В цю хвилину пробилося крізь чорну хмару таке довгоочікуване сонячне проміння і осяяло золотою фарбою над головою матері Лади переломлений зі стрілою сагайдак – символ тризуба.
„Прости нас нерозумних, Дажбоже! Ослухалися ми твого заповіту. Зневажили і забули священний знак миру, який подарували людям боги – Символ Тризуба. Пощади рідних братів, моїх синів – Омана і Гуду. Затьмарило їм очі жадання влади”.
Дуже розгнівався Дажбог на людей бджолиного роду, і хотів вже їх сурово покарати, бо був не тільки таким богом, що дає, але й справедливо карає. Не став він вбивати Омана і Гуду, а разом з ними і винищувати увесь рід углицький. Тільки перетворив синів коваля Божа одного на рослину, а іншого в птаха. Рослина та і досі називається оманом, або ще дев’ясилом за те, що має дивну силу і є найулюбленішою, з давніх-давен найшанованішою рослиною всіх українців. Іншого брата, Гуду, перетворив у птаха пересмішника. Існує повір’я, що побачивши його, людина стає набагато щасливішою, а іще кажуть, від цього птаха утворилися всі веселі музики, гру яких можна почути на кожному українському весіллі.
З того часу багато збігло води в прадавній річці Умі, або Уманці, як її тепер називають. На тому місці, де стояла оселя коваля Божа, на берегах, де колись збирались на княжу пораду наймудріші голови улицького племені, розкинувся майже стотисячний мурашник під назвою Умань. То є наше рідне місто. Від тих далеких часів оман разом з барвінком, рутою і любистком, калиною і хмелем, став найулюбленішою рослиною українців, а кожна господиня, зазвичай садила цю дивовижно сонячну квітку на самому видному місці, перед хатою, як оберіг для усього роду. Від назви тієї рослини, так розповідається у легенді, походить і назва нашого міста. З самого ранку, якщо прийти до острова Кохання в парку „Софіївка”, можна почути спів птаха пересмішника, який розповість вам легенду про Омана знову...

Краєзнавча гра «Люби і знай свій рідний край»

  1. Черкаси давні і сучасні.

1)Подивіться уважно на герби міст – обласних центрів України.

Увага – запитання: який з цих гербів належить нашому місту?

2) Наше місто Черкаси розкинулось на правому березі Дніпра і має 15 км в довжину і 9 км в ширину. Через значні розміри місто поділяється на 2 райони — Придніпровський та Соснівський. Але історично на території Черкас сформувалось декілька неофіційних мікрорайонів.

Увага – запитання: якого мікрорайону з нижче названих немає в Черкасах?

1. Центр

2. Митниця

3. Осокорки

4. Південно-Західний

5. Хімселище

6. Соснівка

7. Дахнівка

8. Казбет.

3)Черкаси славляться пам’ятками архітектури. Найбільш вишуканим особняком 19 століття, що дійшов до нас в практично первозданному вигляді, є будинок промисловця Щербини, побудований у 1892 р.

У 1914 р. була зведена модернова будівля Комерційного банку.

Не можливо не звернути увагу на увінчану численними шпилями псевдоготичну будівлю готелю Слов’янський, побудованого у 90-х рр.. 19ст. на замовлення підприємця Скорини.

Будинок Цибульських – найстаріша з існуючих будівель міста Черкаси. Уперше згадується в середині 19 ст.

Всі ці будівлі об’єднані вулицею, на якій розташовані. Колись вона мала назву Дубасівська.

Увага – запитання: як називається ця вулиця зараз?

Хрещатик

4) У 1989 році у нашому місті в колишньому будинку братів Цибульських було відкрито музей. Заклад є свого роду унікальним – його неформально називають музеєм однієї книги. Експозиція музею умовно поділена на три відділи – відділ прижиттєво виданих примірників, виданих посмертно та сучасних видань славетної книги.

Гордістю музею є книга першого видання, яка вийшов друком 1840 року в Петербурзі за сприяння Євгена Гребінки. Зібрання музею містить ще одне прижиттєве видання книги поета, датоване 1860 роком, що побачило світ за сприяння цукрозаводчика Платона Симиренка.

Увага – запитання: про яку книгу йдеться та хто її автор?

Т.Г.Шевченко. Кобзар

5) На початку 20 століття цей район був окремим поселенням за межами Черкас. У 1903 році міська дума виділила частину лісу під забудову дачними ділянками. Вже за 10 років це місце перетворилося на справжній курорт: тут працювали лікувальні заклади, пансіонати, спортивні майданчики і танцювальні зони. На пляж тоді теж їздили сюди, бо Митниця була тільки промисловою зоною. Туристів обслуговували черкаські підприємці, які відкривали тут свої крамниці. Подихати цілющим повітрям хвойних дерев, що й дали назву цьому району, з’їжджалися пацієнти з різних куточків Російської імперії. Коли слава про курорт пройшла не тільки по всій імперії, але і в Європу, сюди приїздили лікуватися люди з Франції, Австрії, Голландії, Німеччини, Польщі. Тут працювали кращі спеціалісти з легеневих хвороб із Петербурга і Києва.

Увага – запитання: то ж як називається цей район Черкас?

Соснівка



2. Мій край – моя історія

1) Назва одного з міст Черкаської області має легендарне походження

Імені хороброї дівчини так ніхто і не взнав. Поховали її на високій кручі над Тясмином. А містечко з тих пір назвали на її честь.

Увага – питання: про яке місто йде мова?

Сміла

2) Історія черкаського краю славна своїм козацьким минулим. А місто Чигирин Черкаської області за часів Богдана Хмельницького було навіть столицею козацької держави. Чимало героїв знала черкаська земля, а їхні імена увіковічнені у назвах вулиць. Дайте, будь ласка, відповідь: якої вулиці з нижченазваних немає у Черкасах?

Вул. Богдана Хмельницького

Вул. Остафія Дашкевича

Вул. Максима Кривоноса

Вул. Петра Мамариги

Вул. Максима Залізняка

Вул. Івана Гонти

3) Перегляньте уривок з відеофільму про знаменитий рід з черкаського краю

(Відео про Мліїв та Симиренків)

Увага – запитання: який смачний соковитий плід має у назві свого сорту прізвище Симиренка?

Яблуко – ренет Симиренка

4) У 1863 році відбулася знакова подія в історії української культури – народження першої національної опери “Запорожець за Дунаєм”, яка стала світовим шедевром, що виконується донині у провідних театрах світу, а це більш як 150 років. (Уривок - відео)

Щойно ви прослухали дует Одарки і Карася з цієї опери.

ЇЇ автор – наш земляк, який народився в Городищі 16 лютого 1813 року, і якому судилося стати всесвітньо відомим музичним діячем. Його ім’ям названо Черкаське музичне училище.

Увага – запитання: Хто з цих відомих українських композиторів – автор опери «Запорожець за Дунаєм»: Микола Віталійович Лисенко, Микола Дмитрович Леонтович, Семен Степанович Гулак- Артемовський?

Семен Степанович Гулак-Артемовський

5) На долю невеличкої Кам’янки, містечка в Черкаській області, випало кілька відчутних доторків Великої історії. Кам’янка дуже пишається своїм культурним минулим. Окрема сторінка історії Кам’янки ХІХ ст. — перебування тут Олександра Сергійовича Пушкіна. Поет двічі побував у Кам’янці в 1820 — 1822 рр. , де написав кілька поетичних творів, що відносяться до шедеврів світової лірики..

Протягом 28 років у Кам’янку щоліта приїздив до своєї сестри, яка жила тут разом із родиною, всесвітньо відомий композитор. Рід композитора походить із Полтавщини, один із його предків був козаком. Саме у Кам’янці вперше прозвучала музика його опери «Євгеній Онєгін» та багато інших творів композитора, що входять до скарбниці світової музичної спадщини. Зокрема, вам відомий цей танок

(відео: «Танець маленьких лебедів»)

Увага – запитання: про якого композитора йде мова?

П.І.Чайковський

3. Знай наших

1) Послухайте легенду про нашого видатного земляка:

«У селі Суботові люди розповідають, що там колись жили одинокі дід і баба. Дітей у них не було. Одного разу чують вони, що в них коло ганку плаче дитина. Вони вибігли швиденько і побачили немовля, загорнене в ряднину. Лежить під хмелем, що оповив ганок.

Дід і каже:
– Візьмемо собі цю дитину.
А баба собі:
– Візьмемо, це нам її Бог дав.
Пораділи дід з бабою і забрали дитину в хату. Прийшов час та й стали вони думати-гадати як назвати малого.
А баба й каже:
– Він нам Богом даний, а ще знайшли його під хмелем, то хай зветься …»
Увага – запитання: то яке ж ім’я дали дід з бабою хлопчикові, що згодом став славним гетьманом України?

Богдан Хмельницький

2) Подивіться мультфільм, створений за мотивами твору видатного українського поета, що народився на Черкащині. Відгадайте ім’я автора та назву вірша.

(Відео: мультфільм «Тече вода з-під явора», без слів)

Шевченко. «Тече вода з-під явора»

3) Послухайте уривок з казки видатного українського поета, що мешкав і працював у Черкасах.

(уривок з сайту «Цар Плаксій…» у вик. Тамари Власенко)

Увага – запитання: хто автор цих рядків, і як називається казка?

Василь Симоненко, «Цар Плаксій і Лоскотон»

4) 8 жовтня 1871 року у с. Красенівка, що на Черкащині, народився хлопчик, якому судилося стати відомим на весь світ силачем, 6-разовим чемпіоном світу з боротьби, якого не могли перемогти найвідоміші спортсмени-борці світу. А ще він був великим українолюбом і не полишив Батьківщину заради слави в Америці. Кожного року у Красенівці на Чорнобаївщині проводяться свята богатирської сили на приз цієї видатної людини.

Увага – запитання: про кого іде мова?

Іван Піддубний

5)Перед вами – прапор міста Черкаси. Один з його авторів – почесний громадянин нашого міста, Народний художник України, довгі роки незмінний художник-оформлювач Черкаського музично-драматичного театру. Його роботи експонуються в Україні і знаходяться в приватних колекціях за кордоном. Він – лауреат Шевченківської премії за серію портретів історичних постатей. Його ім’ям названо Черкаську дитячу художню школу.

Увага– запитання: як звати цього художника?

Данило Нарбут

4. Рук людських творіння

1) У середині ХХ ст. на Черкащині побудували споруду, яка стала найбільшою в Україні серед подібних. Переконайтеся, переглянувши відео.

(Відео)

Увага – запитання: як називається ця споруда?

Черкаська дамба (гребля).

2) Один із найпрекрасніших дендрологічних парків Європи, що розкинувся у старовинному містечку на Черкащині, має жіноче ім’я на честь красуні-гречанки, що зачарувала своєю вродою всю Європу. Її чоловік Станіслав Потоцький зробив небачений подарунок коханій дружині – мальовничий куточок природи. Зі всього світу сюди почали звозити екзотичні рослини. Штучні басейни, ставки, водоспади та навіть підземна річка наповнили своїми водами раніше вкриту ярами землю. Спеціально створені скелі і гроти стали природною окрасою території. Цілих 6 років чаклували руки майстрів, поки не перетворили пустельні простори на сад дивовижної краси, що став відомий на весь світ.

Увага – запитання: як називається цей парк і де знаходиться?

Парк «Софіївка» в Умані.

3) На Черкащині є одна гора, яка з 1861 року стала відомою кожному українцю. На ній височіє величний пам’ятник славетному сину нашого народу. А до пам’ятника ведуть 340 гранітних східців. З оглядових майданчиків на горі видно дуже далеко: і Дніпро внизу, і острови, і дорогу, і нескінченний пістрявий ліс. Щороку на цій горі проводяться міжнародні фестивалі, конкурси і навіть мотофест, тобто зліт байкерів.

Увага запитання: як називається ця гора і де вона розташована?

Тарасова гора у Каневі

4) У 1967 р. на території Черкаської області був закладений новий парк. До парку завезли′ валуни, гранітні глиби, гальку з гирла річки Росі та кар’єрів Криму, збудували штучні озера та водоспади, проклали русла струмків та завезли саджанці багатьох екзотичних рослин. А напівкруглим ажурним мостом веселкою з’єднали вершини крутояру і нарекли містком кохання.

Увага – запитання : як називається і де розташований цей парк.

Парк «Сосновий Бір» у Черкасах

5) На початку XX століття в Україні працював геніальний інженер,  архітекторнауковець і винахідник Володимир Григорович Шухов. Серед його унікальних конструкцій – водонапірна башта в Черкасах. Таких веж залишилося всього 20 з більш як двохсот, що їх побудував архітектор. Споруда виявилася настільки міцною, що її не змогли знищити окупанти під час ІІ св. війни. Форма башти – гіперболоїд. Сама конструкція ажурна, як мереживо, хоча зроблена зі сталі.

Увага – запитання: з якою всесвітньо відомою спорудою, символом Франції, порівняли черкаську башту Шухова герої книги Олени Желєзняк «Таємниці козацького міста».

Ейфелева вежа

5. Дива природи

1)Це диво природи, гордість України і Черкащини зокрема, виникло близько 5-6 млн. років тому. Найдавніші письмові відомості про нього залишив давньогрецький історик Геродот, назвавши цей витвір природи Борисфеном. А пісня про нього на слова знаменитого українського поета стала відомою на весь світ. Гадаємо, вам також знайома ця мелодія. Увага – прослухайте її і дайте відповідь: про яке природне диво йдеться?

(уривок пісні Данила Крижанівського «Реве та стогне Дніпр широкий» – мінус).

Дніпро

2)На фото дуб, якому приблизно1100 років (а на думку англійських і німецьких дослідників, він дотягує до 2000 літ). Це найстаріший і найбільший дуб в Україні та одне з десяти найбільших дерев у Європі. Стовбур шість разів вражали громовиці. Широта його обхвату становить 9 м, висота — 24 м. Дерево ледь-ледь можуть охопити 8 людей. Цей дуб є одним з природних чудес України.

Увага – запитання: як називається цей дуб і де росте?

Дуб Максима Залізняка у Холодному Яру

3)На Маньківщині є диво природи, відоме на всю Україну. Жителі навколишніх сіл гордо називають його "маленькою Швейцарією". А пишатися справді є чим: величний граніт берегів Гірського Тікича з Родіоновою скелею, водоспад "Вир" і чудовий краєвид околиць.

Переконайтеся самі(відео)

Увага – запитання: як називається каньйон?

Буцький каньйон

Від назви селища Буки . Буками колись давно називали бурління води на річкових порогах, вир.

4)На території Черкаської області є одне унікальне урочище, що колись мало назву Мотронинський ліс. Кожен, хто хоч раз бував тут, відчував на собі вплив якоїсь чудодійної сили, яка наповнює душу людини чимось світлим, радісним. Позитивну енергетику цих місць одні вчені приписують вулкану, який діяв тут два мільйони років тому, інші – метеориту діаметром 2,5 км, який, зіштовхнувшись з Землею,утворив величезну западину. Місцевість вкрита глибокими балками з крутими схилами. Днищами балок протікають понад 30 джерел та струмків з цілющою водою. Загальна довжина балок-ярів складає 250 км. У глибоких лісистих улоговинах навіть влітку збирається холодне повітря, і з них завжди тягне прохолодою. Можливо, через це урочище і отримало свою назву.

Увага – запитання: як називається це урочище?

Холодний Яр

5)(Відео : Канівські гори)

Увага – запитання: як називаються ці гори?

Канівські гори

6. Секретна комірка

1) Як відомо, клімат Черкащини не підходить для проживання мавп. Однак, вони є у Черкасах, і їхня родина численна. Більш того, відома в Україні і за її межами.

Увага – запитання: чим відома ця родина?

Баскетбольний клуб «Черкаські мавпи»

2) «Батьківщина Тараса Шевченка» – так називається національний заповідник на Звенигородщині, «земля, яку сходив Тарас малими босими ногами»(М. Рильський «Слово про рідну матір»). До складу заповідника входить село Шевченкове (колишня Керелівка), де пройшло його дитинство, село Будище (маєток Енґельґардтів), де Шевченко служив у пана козачком. І, звичайно ж, село, де народився майбутній геній України.

Увага запитання: як називається село, де народився Тарас Шевченко?

Моринці

3) Черкащина славиться відомими іменами в літературі. Зокрема, вам добре знайомі письменниця з Умані Марина Павленко, письменник з Черкас Сергій Носань, письменник родом зі Шполянщини Михайло Слабошпицький. А ось книги, що належать перу цих майстрів слова. Імена авторів приховані навмисне.

Увага запитання: яке ім’я приховано на кожній з цих книг?

4)Учені з Державного департаменту геодезії і картографії на основі складних розрахунків виділили особливе місце в Україні, що знаходиться на Черкащині, а саме в с. Мар’янівка Шполянського району. На цьому місці й поставили пам’ятний знак. А ще дослідили, що, якщо вирізати карту нашої держави і проткнути її ручкою на місці села Мар’янівка, – карта буде стояти паралельно землі і не перехилятиметься в жоден бік.

Увага – запитання: що, на думку вчених знаходиться в с. Мар’янівка?

(Географічний центр України (також центр ваги). У містечку Добровеличківка Кіровоградської області знаходиться геометричний центр України)

5) Хто з цих популярних українських фронтменів народився у Черкасах і навчався у Першій міській гімназії? Святослав Вакарчук (лідер групи «Океан Ельзи»), Тарас Тополя (лідер групи «Антитіла»), Андрій Хливнюк (лідер групи «Бумбокс»), Євген Галич (лідер гурту «О.Торвальд»)

35

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ХІМІЇ залишилося:
0
2
міс.
0
5
дн.
1
5
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!