Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Сучасні підходи до соціалізації дошкільника
»
Взяти участь Всі події

Виховні заходи на тему: "Тарасове слово"

Опис документу:
У літературі кожного народу серед її великих творців є поети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким поетом для українського народу є Тарас Шевченко, чия безсмертна спадщина – одна з найбільших вершин людського генія. Тарас Шевченко - велетень духу, митець могутньої творчої сили, непримиренний борець. І про таку людину повинен знати кожен.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим, тихим словом…

Бесіда: Шевченко в наших думах і серцях

Т. Г. Шевченко – великий український поет і художник, що ввійшов в історію нашого народу як основоположник нової української літератури, родоначальник її найпрогресивнішого революційно-демократичного напрямку, української літератури, мови і реалістичного мистецтва.

В літературі Шевченко відомий як поет, прозаїк, драматург, мемуарист. Він підніс українську літературу на висоту, гідну народу з багатим історичним минулим, який ніколи не мирився з неволею і закріпаченням.

Поет сприйняв кращі прогресивні традиції своїх попередників і підніс українську літературу на вищий етап творчого розвитку, поставили її поряд з літературами передових країн світу. Шевченко у своїх творах відобразив життя трудового народу, його думки, почуття і прагнення.

Тарас вийшов з самих низів народу і свою долю поєднав з долею народу, з його віковічними прагненнями. Поряд з поетичною творчістю Шевченко дуже багато працював, маючи намір при її допомозі зробити доступними для найширших мас населення кращі твори українського, російського і світового мистецтва. Передова людина свого часу, полум’яний патріот, він вимагав, щоб мистецтво служило народові і відображало його інтереси.

Шевченко був майстром у техніці гравюри. За виконані ним офорти, які були експоновані на виставці в Академії художеств, Тарасу Григоровичу присвоїли звання академіка.

Великий Кобзар залишив нашому народу велику творчу спадщину: чудові поезії «Кобзаря», дев’ять повістей, п’єси, щоденник, листування, понад 1200 картин, портретів, малюнків і офортів.

Його творчість сприяла розвитку в українській літературі традицій реалізму, народності, демократизму, в яку Шевченко вніс багато тем з народного життя, різних жанрів та художніх образів. На його літературній спадщині виховувались наступні покоління українських письменників.

Милозвучна поезія Шевченка знайшла своє відображення в музиці. Понад 100 його поезій покладені на музику відомим українським композитором Миколою Лисенком.

Спадщина великого поета є дорогим національним скарбом. В літературознавстві є галузь – шевченкознавство, перед яким поставлено почесне завдання – науково дослідити і теоретично обґрунтувати всі процеси творчої діяльності Шевченка, показати його місце і значення в історії української культури.

Величний образ Шевченка відтворено в музиці, образотворчому мистецтві, кінематографії, килимарстві, скульптурі, в народній творчості. Про нього складено пісні, легенди, оповідання, приказки, частівки.

Дорогоцінна спадщина Шевченка ввійшла в золотий фонд української культури. Ім’я геніального Кобзаря житиме в віках, назавжди залишиться гордістю і славою України.

Україна – це Шевченко, Шевченко – це Україна

( година спілкування)

Україна… Її безмежні простори, величава неповторна горда краса, спогади про славні козацькі походи, історичні події стали основою для творчості поетів,письменників, художників, скульпторів.

Вершиною поетичних геніїв України є творчість Т. Шевченка: невичерпна духовна скарбниця, в якій зібрані найцінніші самоцвіти. Його слова – коштовні перлини, які ми сьогодні будемо збирати.

Поезія Шевченка – журлива і ніжна, сповнена любові до рідного краю; знедолена, змучена, як сама Україна; сповнена надії на краще майбутнє.

Ми горді з того, що Шевченко наш земляк. Адже він народився на Черкащині.

Шевченко – наш пророк і вчитель

У нього ми вчимося жити.

Любити рідний край, природу,

Служити рідному народу.

Його життя – великий подвиг.

Він і поет, він і художник,

Найбільш за все любив Вкраїну,

Як рідну матінку єдину.

Тяжке життя було в Тараса:

Його і мучили, й карали,

Але ніколи не здавався,

Своєї долі не цурався.

М. Конюшенко,

вчитель Баландинської ЗОШ

Хвилинка – цікавинка

До нас у гості завітала незвичайна хвилинка, яку ми називаємо «Цікавинка».

Чи знаєш ти…?

  1. Тарас Шевченко любив гармоніку і грав на ній.

  2. У «Кобзарі» слово калина Шевченко вжив 385 разів, а всього у своїх творах він згадував про неї 965 разів.

  3. Український композитор Микола Лисенко написав музику більш, ніж на 100 творів Шевченка.

  4. Шевченко - художник був нагороджений 3 срібними медалями за акварель «Циганка - ворожка» та малюнок «Хлопчик - жебрак».

  5. 2 вересня 1860 року за роботи в техніці гравюри він був удостоєний звання академіка.

Гра «Склади прислів’я»

  • До даного початку знайди закінчення прислів’я та з’єднай їх.

Шевченкові твори облетів увесь світ.

Шевченко дужий був не силою, народу великий дар.

Тарасів заповіт то правда жива.

Тарасів «Кобзар» вічно житиме Тарас.

Тарасові слова - сяють, мов ясні зорі.

Хто з Шевченком знається, той розуму набирається.

Ми Шевченка славить будем а словом мудрим.

В наш чудовий час і ніколи не забудем.

Інтерактивна технологія «Моя уява»

Звучить ніжна мелодія. Учень читає напам'ять вірш «Тече вода з - під явора», інші слухають із закритими очима, відтворюючи в уяві картини.

  • Які зорові та слухові образи ви можете виділити? Те, що ви уявили і почули, знайдіть на картках-хмаринках і прикрипіть до табличок:

Інтерактивна технологія «Кореспондент»

  • Про що нове ви дізнались?

  • Який вид роботи найбільше сподобався?

  • Що вас найбільше вразило?

  • Який у вас був настрій?

Тематична лінійка « Шевченкове слово»

І ведучий: У літературі кожного народу серед її великих творців є поети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким поетом для українського народу є Тарас Шевченко, чия безсмертна спадщина – одна з найбільших вершин людського генія. Тарас Шевченко - велетень духу, митець могутньої творчої сили, непримиренний борець.

ІІ ведучий: Шевченко - явище унікальне. Він – вершинна парость родового дерева, виразник і хранитель народного духу. Він – наш всесвіт…

І ведучий: Саме тут у селі Моринцях в родині селянського кріпака

9 березня 1814 року народився Тарас Шевченко

Читець 1: Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами,

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами – сльозами.

ІІ ведучий: Дуже мало світлого залишилося в пам’яті Шевченка про ранні роки свого життя. Потім він завжди згадував про них з болем у серці і смутком на очах.

Читець 2: За що, не знаю, називають

Хатину в гаї тихим раєм.

Я в хаті мучився колись,

Мої там сльози пролились,

Найперші сльози! Я не знаю,

Чи єсть у Бога люте зло,

Щоб у тій хаті не жило?

А хату раєм називають!

І ведучий: Лихе сирітське життя не вбило допитливості, не заглушило нестримної жаги до знань, щоб здійснити свою мрію – вчитись, хлопець став наймитом вчителя-дяка.

Читець 3: Ти не лукавила зо мною,

Ти другом, братом і сестрою

Сіромі стала. Ти взяла

Мене, маленького за руку,

І в школу хлопця одвела

До п’яного дяка в науку.

“Учися, серденько, колись

З нас будуть люде”,- ти сказала.

А я й послухав, і учивсь,

І вивчився…

ІІ ведучий: Повернувшись до Кирилівки, Тарас стає пастухом отари овець сільської громади, але поганий був з нього чабан…

Читець 4: Мені тринадцятий минало.

Я пас ягнята за селом,

Чи то так сонечко сіяло,

Чи так мені чого було.

Мені так любо-любо стало

Неначе в Бога …

Уже покликали до паю

А я собі у бур’яні

Молюся Богу… І не знаю,

Чого маленькому мені,

Тоді так приязно молилось,

Чого так весело було?...

І ведучий: Ставши на службу козачком до пана Енгельгардта Тарас не покидає улюбленого заняття – малювання, але пан забороняв хлопцеві малювати, і одного разу трапилось непоправне…

Хоче малювати,

Прагне він до знань,

Та за це багато

Зазнає знущань.

ІІ ведучий: Ненависний, деспотичний Енгельгардт застає Шевченка за малюванням і жорстоко карає.

І ведучий: В 1832 році Тараса віддали у науку до художника В. Ширяєва.Знаходячись у Петербурзі, він багато малює з натури.

В Петербурзі молодий Шевченко зустрічає земляка-художника І. Сошенка, який знайомить його з видатним діячем російської культури К. Брюлловим.

ІІ ведучий: Воля! Воля! Велике щастя бути вільним!

І ведучий: У 1840 році у Петербурзі вийшла перша збірка поезій молодого Шевченка – “Кобзар”

ІІ ведучий: “Ця маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухнула, мов джерело чистої холодної води, заясніла невідомою досі в українськім письменстві ясністю, просторою і поетичною грацією вислову”

І ведучий: 1843 р. Нарешті, нарешті Шевченко на рідній Україні! Та радість зустрічі затьмарив пекучий біль.

Читець 5: Село неначе погоріло,

Неначе люди подуріли,

Німі на панщину ідуть

І діточок своїх ведуть!..

І не в однім отім селі,

А скрізь на славній Україні

Людей у ярма запрягли

Пани лукаві...

ІІ ведучий: У грудні 1845 року Шевченко тяжко захворів. 24 грудня стан його різко погіршав. Пошерхлі вуста прошепотіли:

Читець 6: Як умру, то поховайте

Мене на могилі,

Серед степу широкого,

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий…

І ведучий: 24 березня 1847 року за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві та за антидержавні поезії Тарас Григорович був заарештований і засланий солдатом до Орської фортеці Оренбурзького окремого корпусу.

Читець 7: Думи мої, думи мої,

Ви мої єдині,

Не кидайте хоч ви мене

При лихій годині.

Прилітайте, сизокрилі

Мої голуб’ята,

Із-за Дніпра широкого

У степ погуляти

З киргизами убогими.

ІІ ведучий: На засланні Тараса Шевченка, як художника, включили до складу експедиції, завданням якої було дослідження Аральського моря.

І ведучий: Перебуваючи в експедиції Тарас Григорович багато малює.

Читець 8: І небо невмите, і заспані хвилі;

І понад берегом геть-геть

Неначе п’яний очерет

Без вітру гнеться. Боже милий!

Чи довго буде ще мені

В оцій незамкнутій тюрмі,

Понад оцим нікчемним морем

Нудити світом? Не говорить,

Мовчить і гнеться, мов жива,

В степу пожовклая трава;

Не хоче правдоньки сказать,

А більше ні в кого спитать.

ІІ ведучий: Знаходячись у неволі, Шевченко написав сто віршів та сім поем. Серед них “Садок вишневий коло хати”.

Читець 9: Сім’я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.

І ведучий: В 1857 році Т.Шевченко завдяки клопотанням друзів звільняється із заслання.

Мені здається, що я такий самий, як був 10 років тому. Ні одна риса в моєму внутрішньому світі не змінилась. Добре це? Так, добре.

ІІ ведучий: Увібравши в себе душу народу, він підніс його духовну велич і красу на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ. Тарас Шевченко звеличив Україну, звеличив весь український народ. Давайте ж сьогодні торкнемося серцем Шевченківських творів. Проймемося їхнім духом, тим самим зможемо виконати поетові заповіти:

Читець 10: Обніміте ж, брати мої,

Найменшого брата, -

Нехай мати усміхнеться,

Заплакана мати.

Благословить дітей своїх

Твердими руками

І діточок поцілує

Вольними устами.

І забудеться срамотня

Давняя година,

І оживе добра слава,

Слава України,

І світ ясний, невечірній

Тихо засіяє…

Обніміться ж, брати мої,

Молю вас, благаю!

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.