Виховна робота, "Казка в ситемі морального виховання".

Опис документу:
Закладати основи моральності, виховувати моральні цінності слід з самого раннього віку, коли формуються характер, ставлення до світу, оточуючих людей. Такі моральні категорії, як добро і зло, добре і погано, можна і не можна, доцільно формувати своїм власним прикладом, а також за допомогою народних казок. Джерело: Інтернет ресурси.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Казка в системі морального виховання


Закладати основи моральності, виховувати моральні цінності слід з самого раннього віку, коли формуються характер, ставлення до світу, оточуючих людей.
В етиці існують дві основні моральні категорії - добро і зло. Дотримання моральних вимог асоціюється з добром. Порушення ж моральних норм і правил, відступ від них характеризуються як зло. Розуміння цього спонукає людину вести себе у відповідності з моральними вимогами суспільства.
Такі моральні категорії, як добро і зло, добре і погано, можна і не можна, доцільно формувати своїм власним прикладом, а також за допомогою народних казок, в тому числі про тварин. Ці казки допоможуть педагогу показати:
• як дружба допомагає перемогти зло ("Зимовище");
• як добрі і миролюбні перемагають ("Вовк і семеро козенят");
• що зло карається ("Кіт, півень і лисиця", "Зайчикова хатинка").
Моральні цінності в чарівних казках представлені більш конкретно, ніж в казках про тварин. Позитивні герої, як правило, наділені мужністю, сміливістю, наполегливістю в досягненні мети, красою, підкупливою прямотою, чесністю та іншими фізичними та моральними якостями, які мають в очах народу найвищу цінність. Для дівчаток це красна дівиця (розумниця, рукодільниця ...), а для хлопчиків - добрий молодець (сміливий, сильний, чесний, добрий, працьовитий, люблячий Батьківщину). Ідеал для дитини є далекою перспективою, до якої він буде прагнути, звіряючи з ідеалом свої справи і вчинки. Ідеал, придбаний в дитинстві, багато в чому визначить його як особистість.
Казка не дає прямих повчань дітям (типу "Слухайся батьків", "Поважай старших", "Не йди з дому без дозволу"), але в її змісті завжди закладений урок, який вони поступово сприймають, багаторазово повертаючись до тексту казки.
Наприклад, казка "Ріпка" вчить молодших дошкільнят бути дружними, працьовитими; казка "Маша і ведмідь" застерігає: в ліс одним не можна ходити-можна потрапити в біду, а вже якщо так сталося - не впадай у відчай, старайся знайти вихід зі складної ситуації; казки "Теремок", "Зимовище звірів" вчать товаришувати. Наказ слухатися батьків, старших звучить у казках "Гуси-лебеді", "Сестриця Оленка та братик Іванко", "Снігуронька", "Терешечку". Страх і боязкість висміюються в казці "У страху очі великі", хитрість - у казках "Лисиця і журавель", "Лисиця і тетерев", "Лисичка-сестричка і сірий вовк" і тд. Працьовитість в народних казках завжди винагороджується ("Хаврошечка", "Мороз Іванович", "Царівна-жаба"), мудрість восхваляється ("Мужик і ведмідь", "Як мужик гусей ділив", "Лисиця і цап"), турбота про близький заохочується ("Бобове зернятко").
У всіх казках є персонаж, який допомагає позитивному героєві зі зберігати свої моральні цінності. Найчастіше це мудрий старець. "Старець завжди з'являється в той момент, коли герой знаходиться в безнадійному і відчайдушному положенні, з якого його врятувати може тільки глибоке міркування або вдала думка. Але оскільки через внутрішніх і зовнішніх причин герой не може впоратися з цим сам, знання приходять в формі персоніфікованої думки, наприклад у формі проникливого і здатного допомогти старця. Він допомагає героєві пройти через важку ситуацію, в яку той потрапив зі своєї вини, або, принаймні, допомагає йому добути такі відомості, які знадобляться героєві в його мандрах. Старець допомагає спілкуватися з тваринами, особливо з птахами. Він попереджає про підстерігають небезпеки і постачає засобами, необхідними для того, щоб зустріти їх у всеозброєнні ... Часто у казці старець задає питання типу "Хто? Чому? Звідки? Куди? "Для того, щоб викликати саморефлексію і мобілізувати моральні сили, а ще існує така категорія казок, в сюжеті яких розкривається вся ланцюжок формування моральних якостей у маленької дитини: заборона - порушення - кара. Вони поступово із зовнішніх, формальних перетворюються у внутрішні якості (самоконтроль, самопокарання, саморегулювання).

Тварини в казках «уособлюють певну домінуючу рису характеру чи вдачу людини: вовк - голодний хижак, невдаха; лисиця - хитра, підступна, улеслива; ведмідь - вайлуватий, незграбний, тугодумний; заєць - боягуз; орел - сильний, зухвалий, пихатий; черепаха і рак неповороткі, повільні».

У казках про тварин відсутні фантастичні істоти, вони реалістичні. В них переважають дія, рух, примовки, приспівки.

До золотого фонду українських народних казок про тварин увійшли «Коза-дереза», «Цап та баран», «Пан Коцький», «Солом'яний бичок», «Колосок», «Телятко, кабан, півник, качур та вовки» і т. ін.

Чарівні (героїко-фантастичні) казки виникли ще в докласовому суспільстві, коли людина залежала від сил природи і мріяла подолати численні життєві незгоди. Тому в чарівних казках поєднуються два начала - фантастичне і героїко-історичне.

Характери героїв виявляються у двобої з темними силами. Герої-добротворці в чарівних казках наділені надприродною силою, кмітливим розумом, чуйною вдачею. Поряд з ними діють чарівні предмети: люстерко, клубочок, чоботи-скороходи, коцюба, калиновий міст, кінь-віщун. Позитивних героїв чарівних казок показано сильними, мужніми, самобутніми.

Найчастіше героями чарівних казок є чоловічі образи: «Кирило Кожум’яка», «Іван Побиван», «Іван - мужичий син». Є і жіночі образи: «Кривенька качечка», «Царівна-жаба».

Соціально-побутові казки відображають дійсні, реалістичні події. У них відсутні чарівні, фантастичні предмети. Головним героям допомагають розум, мудрість, моральна стійкість, добропорядність. Героями соціально-побутових казок є Правда і Кривда, Щастя, Доля, Злидні, Біда, Горе. сироти, наймити, козаки, солдати, дурень, розумний. Це казки «Дівчинка-семилітка», «Мудра дівчинка», «Язиката Хвеська», «Попівський наймит», «Правда й кривда» і т. ін.

У соціально-побутових казках переважає тема праці.

Соціально-побутові казки спрямовано на викриття і заперечення несправедливого суспільного ладу, експлуатації людини людиною. Вони допомагають дітям глибше пізнати минуле українського народу, виховують патріотичні почуття, прищеплюють підростаючому поколінню оптимістичні погляди на життя.

Народні казки легко сприймаються дітьми завдяки своєрідним художнім засобам. Це алегоричність, гіперболізація, ретардація, магічність, зачини, кінцівки, повтори.

У казках діють магічні числа 3, 7, 9, 12 (вовк та семеро козенят, дівчинка-семилітка, дванадцять голів).

Народні казки мають доречні зачини: жили-були, де-не-де: колись-то давно; не за нашої пам'яті, мабуть ще й батьків і дідів наших не було на світі; це було давно-предавно; був-не був, та кажуть люди, що був. Вони одразу налаштовують дитину на казковий лад, зосереджують її увагу.

Завершуються казки своєрідними кінцівками. Ось деякі з них: хто не вірить, хай перевірить; от вам казочка, а мені бубликів в'язочка; на вербі дзвінчик, нашій казці кінчик, і я там був, мед-вино пив, хоч у роті не було, а по бороді текло - тим вона в мене й побіліла.

Сприймання та розуміння дітьми українських народних казок залежить від уміння розповідати казку дорослим, від особистості та стилю оповідача. Однією з вимог до розповідача казки є емоційність. А.І.Нікіфоров виділяє три основні види емоційного розповідання казки: театралізація - розігрування та показ казки вихователем (тіньовий, іграшковий, ляльковий театри); декламування - своєрідна гра інтонацій, слів-повторів, пісень, віршиків; ритмізування - ритміко-речитативна розповідь, на одній ритмічній кривій, з однією інтонацією.

Після розповідання казки проводиться бесіда за її змістом у супроводі ілюстрацій, дітей залучають до драматизації знайомих казок. Коли діти знатимуть п'ять-десять українських казок, вихователь може провести тематичні заняття «Подорож у країну казок», «Свято казки», «У нас у гостях казка», «На гостинах у казки».

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток і саморозвиток професійної креативності вчителя »
Ілляхова Марина Володимирівна
36 годин
590 грн