і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
Предмети »

Виховна година в 4 класі "Хліб народне добро, бережи його"

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема. «Хліб – народне добро. Бережи його!»

Мета. Формувати у дітей розуміння цінності хліба, як міри­ла життя, як святині, як одного з найважливіших харчо­вих продуктів; розвивати усне мовлення, вміння виділяти головне з почутого шляхом аналізу інформації; виховува­ти бережливе "ставлення до хліба, повагу до праці людей, що «зростили хліб».

Обладнання: вазончики з пшеничними колосками, колек­ція злакових культур, виставка зразків хлібобулочних ви­робів, таблички з назвами груп, ноти до пісні Є. Туманяна «Слава хлібу!» на слова С. Погорєловського, фортепіано, магнітофон, касета з записом «Пісні про хліб» В. Вітліна на слова П. Каганової.

Хід уроку

І. Організація класу.

1. Привітання.

(Учитель читає напам'ять уривок вірша Г. Могорити:

Ми хлібом сіллю друзів зустрічаєм.

Хай в світі буде більше в нас братів,

Хай в кожній хаті будуть короваї,

Щоб люд ніколи хліба не просив.)

  1. Перевірка готовності дітей до уроку.

(Учні сидять по групах. У кожної групи на столі вазончик із пшеничними (житніми) колосками та табличка з назвою групи: агрономи, історики, наро­дознавці, робітники хлібозаводу (технолог, дієтолог, валеолог таблички на грудях), читці.)

II. Ознайомлення з темою й метою уроку.

Учитель: Сьогодні ми проводимо урок-конференцію «Я називаю хліб святим...». Здається, що ми знаємо про хліб усе. Земля на зернятці стоїть... Хліб — мірило життя... Хліб — усьому голова. Але скільки цікаво­го ще можна розповісти про цей продукт харчування. Вважаю, що урок-конференція, який ми проведемо, викличе у вас інтерес. Бо кожна група дітей класу під­готувала доповіді-повідомлення. Запрошую керівників груп взяти участь у лотереї: вияснити послідовність повідомлень.

(Учитель проводить лотерею. Першою виступає група істориків.)

III. Розповіді учнів про хліб.

1. Група істориків.

Вживати в їжу насіння диких злаків люди почали 15 тисяч років тому. Перш за все пращури навчилися розтирати зерна між каменями та їсти їх змішаними з водою. Минали віки. Люди почали використовувати вогонь для випікання значно смачнішої борошнисто-зернової каші. Перший печений хліб з'явився у єгип­тян. Це було 6 тисяч років тому. Саме в Єгипті поча­ли застосовувати ручні млини, ступки. Населення цієї країни навчилося розрихляти тісто способом бродіння. «Якщо я не дотримаю слова, — заприсягалися у дав­нину, — нехай я ніколи не побачу хліба.» Хліб оздоб­лювали насічками, малюнками. Найчастіше на хлібі зображали зерна, бойовий лук, стріли. Стріли і лук вважали захисниками злакового поля. До речі, греки знали 70 рецептів випікання хліба.

Який же шлях пройшло зернятко, поки не стало хлібиною? (Сире насіння => розтерте зерно, змішане з водою =*> випечена борошнисто-зернова каша =* пече­ний хліб).

Хліб — символ життя. З давніх-давен він у вели­кій пошані народу. Певна річ, шанобливе ставлення до хліба виникло тому, що основним заняттям на­ших пращурів було землеробство, яке й давало значну частину продуктів харчування. Недаремно у молитві до Бога «Отче наш...» люди як великої милості просять не позбавляти їх хліба. Бо золото і срібло, говорили в старовину, всього-на-всього метали. Жито і пшени­ця — саме життя. Так вважають і зараз. Чому? Дізнає­мось, прослухавши доповідь групи агрономів.

(Під час розповіді учні використовують колекцію злакових культур.)

2. Група агрономів.

Багато тисячоліть тому люди навчилися вирощува­ти жито, пшеницю, овес, просо, ячмінь та інші злаки. Нині зернові займають величезні площі. Найбільшу масу продукції дає пшениця.

Пшениця — однорічна рослина. Є озимі та ярові форми. Основний хліб Землі — м'яка пшениця. її озимі сорти сіють у районах з нежарким кліматом і достат­ньою вологістю. У різних сортів пшениці «вуса» — ос­тюки — мають свій колір. Вони бувають білі, жовті, червоні, фіолетові, чорні. Предки почали вирощувати пшеницю в 4 тисячолітті до нашої ери. Наша ж націо­нальна їжа — житній хліб. Ще стародавні люди пекли хліб з жита. Про це говорить і первинне значення слова «жито» — їжа взагалі, поняття «хліб» з'явилося пізні­ше і означало той продукт, який ми зараз називаємо бо­рошном. Цікаво, що навіть форма хлібини, характерна для українського хлібопечення — кругла, — пов'язана з давніми віруваннями слов'ян у життєдайну силу Сон­ця, яке обожнювалось. Литовський поет Едуардас Межелайтіс писав: «Хлібина — це справжній осколок Сон­ця на моїй землі.» І дійсно, рум'яна кругла українська паляниця (учень показує паляницю) чимось подібна до сонячного світила. Народження хліба сприймалося, як народження Сонця. Хліб готувався з пшеничного, житнього, ячного або іншого борошна, часто змішаних разом. Тісто вичинялось, кисло, для вичинки викорис­товувалися шишечки хмелю, відомого з сивої давни­ни. Про те, яке це велике свято — народження хліба, розповідає Оксана Неменша у вірші «Хліб». Слухаємо групу читців.

3. Група читців.

Хліб

Я прошу вас — не грюкайте дверима,

Як випікають хліб у отчім домі.

Поставте тихо на хідник святковий,

Розісланий на всю світлицю рівно,

Свою валізку з буднями міськими

Та скиньте екстрамодні черевики.

Які ж бо знову станете низькі.

Супроти сволока і світлих вікон.

Вклоніться матері, що садить хліб у піч,

Відчуйте серцем таїну роботи.

Тим часом ранок, перебрівши ніч,

Легесенько постукає у ворота.

До нього вийдіть, як з добром до друга,

Покличте в хату, де пахтить вже хліб —

На рушниками засланім столі

Квітує сяйвом паляниця кругла.

Оксана Неменша

Хвилинка відпочинку. Розучування дитячої народ­ної гри «Печу, печу хлібчик».

(Для проведення гри діти стають розірваним ко­лом лицем до середини. Перед кожним умовна піч, під руками ніби діжа з тістом, праворуч лопата.)

Учні співають:

Печу, печу хлібчик

Дітям на обідчик.

У цей час вони вдають, що місять хліб у діжі. Коли співають слова:

Беру, беру папку, (хліб потрібен людині, як батько в сім'ї)

Кладу на лопатку,

Школярі трохи присідають, опускають обидві руки вниз, щоб набрати тіста, а потім усі піднімаються, тримаючи «тісто на лопатці» ліва рука спереду, права трохи ззаду. На словах:

Шусть у піч! Шусть у піч!

Кидають «тісто лопатою» у «піч», виступаючи лі­вою ногою вперед, а праву залишаючи на місці.

Так повторюється кілька разів.)

Калачі

Я печу, печу, печу

Діткам всім по калачу,

Зверху маком притрушу,

В піч гарячу посаджу.

Випікайтесь, калачі,

Буду Васю, Олю, Нату

Калачами частувати!

Галина Демченко

Хліб, як сонце

  • Хліб, як сонце, — каже мати.

  • Хліб, як сонце, — каже тато,

А сестра й собі до слова:

  • Хліба й сонця в нас багато.

  • Хліб, як сонце, — кажуть люди,

— Хліб, як сонце, — з нами всюди.

А сестричка знов до слова:

— Хліб, як сонце, завжди буде.

Микола Сингаївський

Колосок

«Колосочок-колосок,

Як тебе помолотити,

І зерно в млині змолоти,

А борошно через сито.

Просіяти, протрусити, -

Чим ти хочеш бути?»

«Хочу бути свіжим хлібом

Людям до обіду,

Паляницею-рум' янком

Людям до світанку,

І пампушком запашним,

Пиріжечечком смачним,

І бубликом, і книшем,

І солодким калачем

Людям до вечері.

Хочу бути на столі

В свято короваєм,

Щоб господарі раділи

Новому врожаю!»

Василь Грінчак

Учитель: Яка тема почутих вами віршів? Послухайте запис «Пісні про хліб» В. Вітліна на слова П.Каганової. Чому нас учить ця пісня? М. Звучить запис «Пісні про хліб» В. Вітліна на слова П. Каганової.

Ким бути?

Той хоче стати капітаном,

Той космонавтом хоче буть...

Я теж подумав: ким я стану?

Яку мені обрати путь?

Звичайно, лікарем би добре...

Або артистом — слава й честь!..

Чи прикордонником хоробрим...

А можна інженером стати,

Учителем — дітей учить,

Складних наук їх научати

Й науки головної — жить.

Професій безліч є цікавих,

Але свою вгадати як —

Щоб добре діло й добра слава?

І я собі міркую так.

Потрібно лікувать хвороби,

Водить у космос кораблі,

Та я із роду хліборобів,

І родовід мій — од землі.

Степ перейти — життя прожити,

То не такі прості слова.

Життя утворено від жита,

Бо хліб — усьому голова. ...

Раніш од сонечка устати,

Погладить колос на ходу!..

Ні, я, мабуть, не в космонавти —

У хлібороби я піду!

Олег Орач

Учитель: Чому ж хлопець обрав саме професію хлі­бороба?

4. Група робітників хлібозаводу.

Технолог. Як хліб на стіл прийшов знає кожний із нас. Раніше процес випікання хліба був дуже трудо­місткий. Праця пекаря важка і виснажлива, її можна було порівняти з працею металурга. Звичайно, в наш час створена машинна технологія виробництва хліба, але головне завдання технологів — зберегти якість хлібобулочних виробів на рівні, досягнутому тисяча­ми невідомих майстрів минулого. Цікаво, що з одного зернятка пшениці можна одержати близько 20 мілігра­мів борошна. А для приготування одного батона треба змолотити 10 тисяч зернят. Запрошую учасників кон­ференції на виставку зразків хлібобулочних виробів. Але одна умова: ви відгадуєте загадку — я демонструю вироби.

Виріс у полі на добрій землі,

Місце найкраще знайшов на столі.

(Хліб)

Як навколо об'їси —

Серединки не проси.

Ми такі гостинці:

Дірка в серединці. (Бублики)

Грицько Бойко

У землю кидалося, на повітрі розгулялося, в печі гартувалося, запахом своїм усіх приваблює. (Булка)

У кожнім колосі зерно

Світиться янтарно,

Бо трудились на селі

Люди всі не марно

І на славу уродила

Золота пшениця.

Наче сонце, на столі

Свіжа... (паляниця) '

В. Кириленко

Повен пень головень. (Галушки)

Химерний, маленький,

Бокастий, товстенький,

Смачним чимсь напхався,

В окропі купався,

У дірку впав, —

І пропав! (Вареник)

Сидить у ложці, звісивши по ножці. (Локшина)

Дієтолог. Харчові смаки у кожного різні. Але без хліба, здається, не живе ніхто. Природа заклала в пше­ничне і житнє зерно комплекс життєво необхідних лю­дині поживних речовин: білків, вуглеводів, вітамінів, мінеральних сполук, без яких неможливе життя жод­ного з нас. Тому зернові продукти не лише забезпечу­ють нормальний розвиток організму, а й стимулюють фізичну та духовну діяльність людини, підвищують стійкість до різних захворювань.

Валеолог. Бажано споживати хліб, який випікається з борошна грубого помолу, а ще корисніше час від часу збагачувати свій раціон пророслою пшеницею. Про­рощені зерна пшениці — це цілюще харчування, яке додає бадьорості, підвищує опірність, несприятливим факторам. У проростках значно більше поживних ре­човин у порівнянні з непророслими зернами.

Їстівна хвилинка. Вчитель пригоща­є присутніх тістечками.

5. Група народознавців.

Хліб з одного виду борошна, наприклад, пшенично­го, служив обрядовою їжею. Це знайшло своє продов­ження і в український традиціях: весільний коровай, паска, обрядове весільне печиво тощо. Більшість обря­дових страв побутує і в наші дні. Серед 12 обов'язкових страв на свят-вечір подавали вареники та коржі з ма­ком. На Василя та Маланки (Новий рік) атрибутом святкового столу були пироги. На Масницю головною обрядовою стравою вважались вареники з сиром і гре­чані млинці. До зустрічі весни, на Сорок Святих, випі­калось обрядове печиво у вигляді пташок, називалось воно «голубцями», «солов'ями», «журавликами». Перед Великоднем, на Хрестю, готували хліб у вигляді хреста. На Благовіщення дітей частували коржами з маком. На Великдень поряд з крашанками освячу­валась паска. На Маковій пекли «шулики» — коржі з маком. На Дмитра випікали калиту — обрядовий хліб із отвором посередині або «балабушки» — хлібці для ворожіння.

IV. Проведення конкурсу на кращого знавця прислів'їв та приказок про хліб.

(Матеріал для вчителя.)

Посієш вчасно — збереш рясно.

Колос не спіє, коли сонце не гріє.

Не той урожай, що на полі, а той, що в коморі.

Що посієш, те й пожнеш.

Сніг землеробу дорожчий за срібло.

Хто про землю дбає, тому вона повертає.

Хліб — усьому голова.

Дощ у травні — буде хліб славний.

Найсмачніший хліб від свого мозоля.

Зима без снігу — не бути хлібу.

Де волошки, там хліба трошки.

Земля-трудівниця аж парує та людям хліб дарує.

Є хліб — в домі ясно, немає — нещастя.

На чорній землі білий хліб родить.

Січень без снігу — осінь без хліба.

Без солі, без хліба немає обіду.

Без солі не смачно, без хліба не ситно.

Без хліба суха бесіда. . ^

Землі кланяйся низько — до хліба будеш близько.

Земля хлібами славиться.

Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.

Чистим зерном сійте поле, то уродить хліб як море.

Сніг — ковдра для пшениці: чим товще, тим краще їй спиться.

Зашепоче дощ тихим голосом — підніметься пшени­ця повним колосом.

Учитель: Так чому ж у народі кажуть: Хліб — усьо­му голова?

(Учні висловлюють свої думки.)

Хвилинка-« цікавинка ».

Учитель: Що цікавого ви знаєте про хліб?

(Матеріал для вчителя.)

Археологи відшукують не тільки предмети, пов'язані з процесом приготування їжі — горщики, сковороди, домашні примітивні млинки, залишки печей, а й гли­няні хлібини, які свідчать про те, що саме печений хліб з давніх-давен був основною їжею українців.

У музеї швейцарського міста Цюриха зберігається коржик, спечений близько 6 тисяч років тому. Його знайшли при розкопках будівель на місці висохлого озера.

Найбільші млинці — метр у діаметрі — пекли на народному гулянні, влаштованому на Марсовому полі в Петербурзі за велінням імператриці Катерини II.

Серед тропічних лісів Азії, в Африці, на Мадагас­карі ростуть хлібні дерева, що відіграють велику роль у харчуванні населення. Плоди хлібного дерева їдять у сирому, вареному, печеному вигляді. З напівстиглих плодів (за своєю формою буває круглий або довгастий і може важити до 14 кг) готують різні напої, зі стиг­лих — печуть пудинги і навіть бісквіти. Вживають у їжу і підсмажене насіння. З волокон молодих дерев ви­готовляють одяг, мотузки, риболовне знаряддя. Молоч­ний сік, що виділяє дерево, використовують як клей. З листя виробляють легкі капелюхи, а відвар застосову­ють для лікування шлунково-кишкових хвороб.

V Підсумки уроку.

Учитель: Тисячі років поруч з людиною хліб. І весь час ми не перестаємо поважати його і віддавати йому належне. Щодня, коли ви берете до рук скибку хлі­ба, згадайте добрим словом усіх тих, хто створює цей продукт харчування, подумайте про те, яким великим багатством ви володієте і як його треба берегти. Нехай завжди на вашому столі буде запашний хліб!

«Хліб — усьому голова», — так віддавна в народі казали.

Тож і не дивно, що люди без хліба вмирали.

Хлібові шану, як рідним батькам, віддавали.

Пісню про хліб на весіллі й обжинках співали.

З хлібом і сіллю гостей дорогих зустрічали.

В хлібові силу й могутність народу вбачали.

Алла Свашенко

Золотівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 14

Первомайської міської ради Луганської області

( Виховний захід з елементами профорієнтації)

Провела

Семенюк Світлана Вікторівна

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Формувати у дітей розуміння цінності хліба, як мірила життя, як святині, як одного з найважливіших харчових продуктів; розвивати усне мовлення, вміння виділяти головне з почутого шляхом аналізу інформації; виховувати бережливе "ставлення до хліба, повагу до праці людей, що «зростили хліб».
  • Додано
    12.12.2018
  • Розділ
    Виховна робота
  • Клас
    4 Клас
  • Тип
    Конспект
  • Переглядів
    350
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер матеріала
    LX449299
  • Вподобань
    0
Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі WordPress»
Левченко Ірина Михайлівна
24 години
1000 грн
490 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

«Методичний
тиждень 2.0»
Головний приз 500грн
Взяти участь