Виховна година "Моя сім’я, моя родина в житті і долі України"

Опис документу:
Кожна людина завжди з великою любов`ю і душевним трепетом згадує місце, де народилася, де минуло її дитинство. То родинне вогнище маленька батьківщина кожної людини, де живуть мама, тато, бабуся, дідусь, сестри і брати, і якщо скласти маленькі батьків-щини кожного з нас – вийде велика держава – Україна

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Моя сім’я, моя родина в житті і долі України.

Пісня ”Моя Україно”

Кожна людина завжди з великою любов`ю і душевним трепетом згадує місце, де народилася, де минуло її дитинство.

То родинне вогнище маленька батьківщина кожної людини, де живуть мама, тато, бабуся, дідусь, сестри і брати, і якщо скласти маленькі батьківщини кожного з нас – вийде велика держава – Україна.

Україна – це наша земля, рідний край, наша країна з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, і зрозуміло, мудрими, талановитими людьми.

Україно, земле рідна,

Земле сонячна і хлібна,

Ти навік у нас одна,

Ти, як мати, найрідніша,

Ти з дитинства наймиліша,

Ти і взимку найтепліша –

Наша отча сторона.

Дзвін шабель, пісні, походи,

Воля соколина,

Тихі зорі, ясні води –

Моя Україна.

Синь гаїв, поля, світання,

Пісня солов’їна,

Ніжний шепіт і зітхання – Моя Україна.

Сонце на небі і зоряна ніч солов`їна –

Моя Україна.

Мамина пісня і мамина тиха сльозина –

Моя Україна.

Батькове слово і врода небесна калини –

Моя Україна.

Слово молитви і лагідний усміх дитини –

Моя Україна.

Зацвітає калина,

Зеленіє ліщина,

Степом котиться

Диво-луна.

Це моя Україна,

Це моя Батьківщина,

Що, як тато і мама, -

Одна.

Танок український

Ми з вами – українській народ, який складається з родин малих і великих, дружних і працьовитих. Як могутня ріка бере силу з маленьких джерел, а зруйнуй їх, і ріка засохне, так і наша українська культура збагачується маленькими родинами – сім`ями.

Чи хочеться вам, щоб річка була повноводною, а родина наша, українська, великою і щасливою? Тож повинні жити в мирі і злагоді всі маленькі родини і тоді щасливим буде весь український рід.

Мати – це символ усього найкращого, найріднішого, найсвятішого. Вона завжди була, є і буде берегинею роду, родинного вогнища і затишку.

Вірш на фоні мелодії ”Рідна мати моя”

Матусю, що в світі рідніше

За посмішку світлу твою,

Хто любить за тебе сильніше –

Лиш ти, і я Бога молю:

”Пошли ти матусі здоров’я

І долі, і віку пошли,

Щоб нас плекала в любові,

Молю, все для цього зроби.

Щоб нами вона милувалась,

Онуки круг неї росли,

Щоб весело в домі співалось

І всі ми щасливі були”.

Мати і батько ростили дитину, навчали її добру, любові до всього рідного, близького через народні традиції, через народну мудрість – прислів`я та приказки. Вони були ніби неписаний збірник правил поведінки, яким користувались люди все своє життя.

А які прислів`я та приказки ви знаєте?

1.Яке дерево , такі в нього і квіточки. Які батьки, такі їхні діточки.

2.Який дуб, такий і тин, який батько, такий і син.

3.Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.

4.Шануй батько й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

5. Материн гнів, як весняний сніг: рано впаде , та скоро розтане.

6. Мати одною рукою б`є, а другою гладить.

7.Нащо й ліпший клад, коли в сім`ї лад.

Але родина – це не тільки родичі. Це і наш клас, і школа. Родина – це і весь наш український народ, наша велика Батьківщина.

В щасливі і важкі години –

Куди б нам не стелився шлях –

Не гасне вогнище родинне

В людських запалених серцях.

На світі білому єдине,

Як і Дніпрова течія,

Домашнє вогнище родинне,

Оселя наша і сім’я.

Мій отчий дім!

Ти дав усе мені.

Моя Вкраїно, піснею багата,

Як та любов, яку дарує мати.

З дитинства батьки вчили дітей шанувати свій народ, його мову, землю свою, рідний край, бо ми є частинкою цього рідного нам і близького.

Народ втілив любов до Батьківщини, до рідної домівки у прислів’я.

1. Немає другої країни, немає другого Дніпра.

2. Всюди добре, а вдома найкраще.

3. Тільки в ріднім краї солов’ї співають.

4. Людина без Батьківщини, що соловей без пісні.

5. Кожному мила рідна сторона.

Розквітай, прекрасна Україно,

Рідне земле, матінко моя,

Хай лунає мова солов’їна,

Пісня неповторная твоя.

Пісня ”Моя Україно”

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

А зараз проведемо вікторину ”Люби і знай свій рідний край”.

  1. Напередодні ввечері щедрують, маланкують, водять козу, на ранок посівають. Бажають здоров’я, щастя, а за це отримують дари. (старий Новий рік, Свято Василя)

  2. Після цього свята починають польові роботи. У церкві святять проскурки. В цей день нічого не роблять. (Благовіщення)

  3. В эту ночь устраивают игрища. Девушки и парни сходились за селом, около срубленной ивы ставили разряженную Марену, зажигали костёр. До утренней зари водили хоровод. Открывался большой хоровод. Открывался сенокос. О каком дне идёт речь? (Ивана Купала)

  4. Урочиста пісня держави. У 17-18 ст. вітальні канти, друга половина 19 ст. і початок 20 ст. - ”Заповіт” Шевченка . У 1918 р. – пісня ”Ще не вмерла Україна”. Як називається ця пісня ? (гімн)

  5. До 1924 р . – Юзівка. У 1924 – 1961 г. Сталіно, обласний центр України. Розташований у верхів’ях річки Кальміус . Що це за місто ? (Донецьк)

  6. Державний діяч Давньої Русі, великий князь Київський, за нього відбувалося подальше будівництво Руської держави, складено збірник норм давньоруського права ”Руська правда”. Хто цей державний діяч? (Ярослав Мудрий)

  7. История Славянска неразрывно связана с минеральными озерами, которые с давних времен использовались как источники солеварения, а позже для лечения. В чем уникальность славянских озер? (Единственные на Украине, озера расположены вдали от моря)

  8. Какая легенда связана с названием озера Репное? (Озеро возникло на месте расположения полковых казарм и солеваренных заводов. Земля треснула, по-украински – репнула, и хлынувшая из возникшей трещины вода залила наземные сооружения. Образовалось озеро, которое потому и было названо Репным.)

  9. О каком монастыре писал митрополит Филарет: ”Если не здесь, то где же молиться? Здесь так близко к небу, так далеко от земли.” (О монастыре ” Святые Горы”.)

Батьківщина – це наш дім, наша колиска. Де б ми не були, які випробування не посилала б нам доля, ми повинні пам’ятати, якого ми роду, де наше коріння. Народ без минулого, без пам’яті, без історії – не народ, а просто населення.

Рід! Вдумаємось у це слово. Слово ”рідний” – пов’язано з родом, з народженням. Рідний тобі – це не лише близький, дорогий тобі, а ще й одного роду.

Ми кажемо мої рідні, коли говоримо про сім’ю. У кожного з нас є своя родина. Родовід – історія поколінь нашого народу. Народна мудрість говорить: ”Хто не знав змалку діда, той добра не звідав”.

Учень (твір)

Я пишаюсь своїм татусем, бо він має, на мій погляд, дуже важливу і потрібну професію робітник телефонної станції.

Я люблю свою бабусю за її знання української та російської мови, за її любов до пісні і праці. Моя бабуся – майстриня, вишила багато картин.

Я пишаюсь своєю бабусею. Ціную в ній те, що вона вимоглива до мене, привчає мене до порядку.

Я дуже люблю свою дружну родину: маму, тата, бабусю, дідуся.

Я пишаюсь своїми батьками, а особливо татом, бо в нього золоті руки, а ще я завжди буду пам’ятати свою бабусю, яка була гарною і доброю людиною.

Я пишаюсь своєю тіткою, яка все завжди робила відмінно – вчилась у школі, здобула освіту, працює за фахом. Тітка є для мене прикладом цілеспрямованості, вольової натури. У майбутньому я дуже хочу бути схожою на рідну тітоньку. А моя бабуся для мене – найкраща подружка, яка допоможе, дасть корисну пораду. Я її з любов’ю називаю ”Стійкий олов’яний солдатик”.

Я дуже пишаюсь своїм дідусем – водієм вантажівки, який завжди уважно стежить за дорогою і спокійно тримає руки на кермі. Тому я, коли виросту, мрію стати таким же професіоналом – водієм, як дідусь.

Я пишаюсь своєю матусею. Відзначаю такі її риси, як доброзичливість, уособлення жіночості, здатність мати багато друзів, бути потрібною їм.

Учень (твір)

Я пишаюсь взагалі всіма рідними, а особливо матусею. Вона працьовита, гарна господиня. Смачно готує. Батько – добрий, щирий.

Я пишаюсь своїм дідом – колишнім захисником нашої Вітчизни. Мені він часто розповідав про свою молодість, опалену війною.

Я дуже люблю свою бабусю за її доброту і милосердя.

Я пишаюсь своїм дідусем, який має багато захоплень: ремонтує машини, гарний садівник, цікавий оповідач.

Я люблю свою бабусю, молодість якої припала на воєнні роки. Бабуся приділяє увагу мені, я з задоволенням проводжу вільний час з нею.

Я пишаюсь своєю мамою, бо вона одна на світі, краща за всіх. Вона - майстриня, вміє гарно шити, готувати. А ще мама постійно допомагає мені у навчанні.

Учень (твір)

А чи знаєте ви свій родовід, історію своєї родини?

З роду в рід кладе життя мости,

Без коріння саду не цвісти,

Без устремління човен не пливе,

Без коріння сохне все живе.

Дерево – це наш рід. Ми – молоденькі зелені листочки, гілки – наші тато і мама. Стовбур, що ближчий до нас, міцний, це, можливо, наші дідусі й бабусі... А коріння – це всі наші прадіди, ті, хто жив сто чи двісті років тому.

Коли в корінні дерева – сік землі, то в корінні кожного родового дерева - пам’ять народу. Людина без роду – як листок, відірваний від дерева.

Сім’я – це близька співдружність дорослих і дітей. Я люблю свою родину, вважаю найкращою у світі. Бабуся багато років працювала в рідній десятій школі, викладала українську мову. Мама зараз навчає маленьких учнів тієї ж школи. Тато грає на багатьох музичних інструментах і гарно співає.

Учениця (пісня)

В родині зайвих не бувало зроду,

Тут поруч всі – і сиві, і малі,

І без родини не бува народу,

Як не буває неба без землі.

За сина батько і сестра за брата,

В одній родині села і міста,

Бо в нас у всіх одна країна-мати –

То наша Україна золота!

Бажаємо усім вам щастя, здоров’я, злагоди у родинах! Сподіваємось, що в нашій шкільний родині теж завжди пануватимуть щирість і взаєморозуміння, а у великій усенародній родині – мир!

Пісня ”Моя Україно”

7

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі WordPress»
Левченко Ірина Михайлівна
24 години
490 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Схожі матеріали