Взяти участь
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень 2.0».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Предмети »

Виховна година "Коса - дівоча краса"

Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі WordPress»
Левченко Ірина Михайлівна
24 години
1000 грн
249 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №ML085859
За публікацію цієї методичної розробки Журавльова Тетяна Леонідівна отримав(ла) свідоцтво №ML085859
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Виховна година

на тему:

«Коса – символ дівочої краси»

Мета: Познайомити студентів ще з одним символом українського народу - дівочою косою, що є ознакою цнотливості, честі, краси, багатства; формувати любов до прекрасного, чистого та шану до народних традицій, розвивати естетичний смак, виховувати  повагу до жінки – матері – берегині роду.

Струмок серед гаю, як стрічечка.

На квітці метелик, мов свічечка

Хвилюють,малюють,квітують поля

Добридень тобі, Україно моя!

Щиро вітаю всіх, хто прийшов до нас на свято дівочої краси. Адже недаремно кажуть: « Коса-дівоча краса».

Ллються коси, як ранкові роси,

в ланцюгах срібляться золотих.

Що є краще за дівочі коси

І троянди вплетені у них?

Сьогодні ми будемо говорити про дівочі коси, які здавна вважалися символом зовнішньої і внутрішньої краси, показником охайності, турботи про власне здоров’я, а також надприродного зв’язку із Всесвітом. Ми говоритимемо і про красу дівочої коси, і про дівочу красу взагалі, про моральну гідність, народні традиції, які треба берегти і збагачувати. На жаль, дівочі коси для сучасних красунь скоріше виняток, ніж правило.

Діти, як правило, народжуються з коротким волоссям. А якщо бувало, що народжувалась дівчинка з довгим волоссям, то говорили, що вона буде жити у багатстві й розкоші.

Волосся дане нам не просто для краси. На думку вчених, волосся не тільки накопичує енергію, а й зберігає інформацію. Волосся – джерело нашої космічної сили, а тому все, що з нами відбувається, змінює русло невидимої ріки, яка омиває нас своїми біоенергетичними хвилями, тому будь-яка дія на волосся може не лише змінити наш зовнішній вигляд, але і все наше життя.

Існує легенда, що до грiхопадiння навколо голови людини був нiмб, а волосся не було. Говорять, що голова пралюдини була покрита чимось схожим на пушок, який ми бачимо на головi новонародженого малюка. Коли людина впала в грiх, то проміння космічної енергiї навколо голови потяжчали i перетворилися у волосся. Волосся є ланцюжком мiж людиною i небом до того часу, поки вона знову не пiднiметься на свiй небесний рiвень розвитку.

Кожен народ по-рiзному ставився до волосся. Наприклад, тібетські мудрецi не стриглися i не голилися, а заплiтали косу. Довге волосся вважалося натхненням для творчостi. Сила біблійного героя Самсона також була у волоссi,він носив сім кос і це говорило про те, що волосся несе в собі фізичні властивостi. Коханий брав пасмо волосся нареченої, вирушаючи в далеку дорогу, i вiдчував, що незримий контакт дійсно iснує. А в Київськiй Русi за вирваний жмут волосся накладали великий штраф — бiльший, анiж за покалiчену ногу.

Дрібні косички носили в Африці, коси і кіски носили деякі племена індіанців. Перуки із заплетених косичок були прийняті у єгиптян. Але для нас коси - це традиційна українська зачіска. Саме по собі довге волосся вважалося прикрасою, що відрізняло іудеїв, греків і стародавніх народів Близького Сходу від Єгиптян, які брили голови, але носили перуки у вигляду кос. Римські матрони любили високі каркасні зачіски з пучками з тонких, плоских кісок покладених у пучок.

Віддавна у нашого народу влаштовували так званий обряд обстригання. Кум, як названий батько дитини, перш ніж виконати свій обов'язок, мав виголосити поетичну промову -побажання. Насамперед це стосувалося дівчинки. Бажав, щоб у неї зростало густе волосся, щоб руса коса маяла до пояса, приносячи радість батькам.
Якщо хлопчиків стригли щороку, то дівчаткам після річного віку заборонялося уже відтинати волосся, і матері ретельно стежили за ними.

Заплітати коси починали з 5 років. Обряд здійснювала хрещена мати, коли дівчинка йшла до першого причастя. В коси вона вплітала святкові білі стрічки, а зверху чіплявся віночок з білих квітів.

Хрещена

Благословіть, батьку і мати, коси заплітати,

Коси заплітати, у стрічки вбирати.

Щоб виросли довгі, густі та красиві

І раніше своїх годочків не стали би сиві

Найкращою прикрасою дівчат були квіти. Сплетений віночок – не просто краса, а й символічний «знахар душі», бо він знімає головний біль, береже волосся від випадання, оберігає від злих очей.

Особливе щастя принесе той віночок, який сплетений із 12 квіточок. Кожна квітка щось символізує. Барвінок – життя, цвіт вишні та яблуні – материнську любов, любисток – любов і відданість, волошка – красу, вроду, мрії про щастя, ромашка – доброту та ніжність. Калина, переплетена з вусиками хмелю, символізує гнучкість та розум.

До вінка  прив’язували стрічки. Вони повинні бути трохи довші від коси, щоб сховати волосся. Коричнева стрічка – символ землі – годувальниці. Жовта – сонця. Зелена – молодості. Блакитна і синя - неба і води. Фіолетова – мудрості. Малинова - уособлення душевності та щирості. Рожева – достатку. Червона – любові. Біла – жива пам’ять поколінь. Цей віночок оберігав щастя кожної дівчини.

Здавна вУкраїні існував непорушний звичай: умившись вранці, дівчина мусила перш за все розчесати та заплести косу. Якщо ж вона сідала до столу або бралася до роботи з нерозчесаним волоссям, то про неї казали люди: «У неї на голові сорока гніздо звила» або «У неї в космах сім чортів кублилося» чи ще «Не вари борщу, поки не заплетеш косу». Тому матері з особливою наполегливістю намагалися з раннього віку привчити дитину до охайності, щоб знала традиційні закони моралі. «Яка коса – така й краса», «Подивися на косу, а подумай про господиню», – говорили в народі.

Правду говорять у народі «Косу збережеш, щастя знайдеш». Щоденні, традиційні зачіски по всій Україні були найрізноманітнішими. Як правило, малих дівчаток заплітали в чотири коси, а старших — у дві. У святкові дні волосся заплітали в одну чи дві коси, що вільно спадали на плечі із вплетеними святковими стрічками. Чим дорослішою ставала дівчина, тим ретельніше вона доглядала своє волосся. А зараз пропонуємо переглянути майстер-клас з плетіння коси (Дівчата демонструють різноманітні види плетінь).

Цікаві факти про довжину в о л о с с я

Як не дивно, але рекорд найдовшого волосся у світі належить чоловікові. В̕єтнамець Тран Ван Хей не підстригав волосся протягом 50 років, оскільки після кожної стрижки неодмінно хворів. Його коси сягали 6.8 метра , хоча точної довжини його немитого волосся не знав ніхто. Навіть він сам. Протягом життя чоловік мав удосталь клопоту зі своєю зачіскою. Наприклад, не міг їздити на мотоциклі, оскільки жоден шолом на нього не налазив. Він викладав своє заплетене волосся навколо голови, і воно нагадувало кошик, обгорнутий шарфом. Хей вів тихе та спокійне життя травника і помер у 2010 році у віці 79 років.
У 1949 році світ обійшло повідомлення про одного монаха з Індії, чиє волосся досягло довжини ‒ 7 метрів 92 сантиметри.
Довжина волосся Тетяни Письмової, яка проживає в місті Волгоград,сягає 2 метри 70 сантиметрів. На миття голови вона витрачає не менше ніж 4 години, а на сушку ‒ від 6 до 12 годин.
Свою диво-косу Ольга Ломако відрощувала з п̕ яти років. Довжина її волосся ‒ 160 см. Відтоді, упродовж двадцяти років, підрізає її лише на 10 см. Раз на кілька років, коли відчуває незручність, наступаючи на власне волосся.

На перший погляд коса – проста та невибаглива зачіска, бо не вимагає багато часу для її створення. Заплела –і пішла. Але ви повинні знати, що українки плели коси не тільки через їх практичність. Чому ж коса запліталася із трьох частин? Ми вже знаємо два елементи: життя природи й сонця. Третій символ коси – символ шлюбу. І тому триєдиний символ – символ сонця, урожайності і шлюбу. Так само вінок, танець.

Носили косу й вінок тільки дівчата, бо після шлюбу вони втрачали свій зміст. Отже, коса й вінок стали символом дівоцтва. Жінки не мали права заплітати коси, водити хороводи, носити вінок. З моменту вступу жінки у шлюб ніхто крім чоловіка не бачив її коси. Дівчина, яка втрачала честь, не мала права носити косу й вінок. На весіллі розплітали косу й відрізували тим, що втратили честь, а старим дівам суворо заборонялося переплітати одну косу на дві, а також їй заборонялося носити очіпок (очепок, чепець, чіпець, каптур, капор, чепак, керпа) — обов'язковий головний убір заміжніх жінок у стародавній Україні. Розрізняють твердий очіпок — шився на зразок шапки, на підкладці та м'який очіпок (чушка). який одягався під твердий очіпок, або використовувався як самостійний.

Заміжня жінка знімала очіпок лише перед сном[1]. Повсякденний очіпок, у якому ходили в хаті і коло хати, виготовляли з дешевих матеріалів, тоді як святковий — з дорогих тканин (парчі, плису, тафти, шовкуоксамиту), куплених у місті. Бідніші жінки виготовляли святковий очіпок з полотна, яке рясно вишивали ґарусом.

(Звучить пісня «Ой у вишневому садку, там соловейко щебетав»)

Ой, у вишневому саду, там соловейко щебетав. 
Додому я просилася, а ти мене все не пускав. 
Додому я просилася, а ти мене все не пускав. 
Ти, милий мій, а я твоя, пусти мене, зійшла зоря. 

Проснеться матінка моя, буде питать де була я. 
Проснеться матінка моя, буде питать де була я. 
А ти їй дай такий отвіт, яка чудова майська ніч. 
Весна іде, красу несе, а тій красі радіє все. 

Весна іде, красу несе, а тій красі радіє все. 
Доню моя, не в тому річ, де ти гуляла цілу ніч. 
Чому розплетена коса, а на очах горить сльоза? 
Чому розплетена коса, а на очах горить сльоза

Сподіваюся, багатьом припав до душі цей тужливий український романс. І той, хто добре знає давній український звичай, пов'язаний із символічним розплетенням коси, неодмінно здогадається, чому зблиснула сльоза у маминої доньки…

А давайте пригадаємо, які прислів’я про косу ми знаємо.

  Дівчина з косою, як трава з росою.

  Нема коси – нема краси.

  Дівка без коси – що кінь без гриви.

  Утоплюсь у косі – утоплюсь у красі.

  Де дівка з косою, там хлопці юрбою.

  Подивись на косу, а подумай про господиню.

  Не вари борщу, поки не заплетеш косу.

  Косу збережеш, щастя знайдеш.

Художнікі

«Дівчина з косою, - казали старші люди, - як трава з росою», «Нема коси - нема краси». І коли повертали ся до материнських домівок із завитушками-баранцями доводилось переконувати розпачливих неньок, що довгі коси нині не в моді, та й на їхній догляд не вистачає часу.

Розпустили кучері дівчата,

Ще й підвели брови для краси.

Тільки ти роби, як вчила мати,

Не обрізуй русої коси.

Хай вона росте густа та пишна,

Всім зрадливим хлопцям на обіду.

Я тобі, моя чарівна вишне,

Сам троянди в коси заплету.

Назбираю вранці, коли роси,

Квітів, що срібляться у росі

Що є краще за дівочі коси?

І троянди вплетені в косі?

Проте збігали роки, зростали черги в жіночих салонах, де вже не тільки підрізали, робили хімічні завивки, а й перефарбовували волосся в найнеприродніші кольори, користувалися перуками. Лишень вряди-годи, перекладаючи амулети, витягуючи згорточок, у якому лежить мертва коса, крадеться думка: «А яке ж було гарне волосся».

Як я скучила за вами, коси,
Чом вас, коси, ніхто не носить?
Ще ж від полюса і до полюса
Вас в віках прославляли віками,
Русі коси до самого пояса,
Коси, викладені вінками.
Ще ж досі народ мій носить
Спогад лоскітний і щемливий.
Коси, коси, чом вас зараз
Ніхто не носить?
Чи дівчатам немає часу,
А чи вже заплітати ліньки?
Ви ж одвіку були окрасою
Скільки суму в житті розважили,
Скільки болю вам завдавали!
Вас на золото щедро важили,
Як невільними продавали.
Шанували вас  чорними, сивими,
Розпинали вас на охресті,
Недарма ж ви служили символом
І незайманості, і честі.
Коси, коси, чом вас зараз
Ніхто не носить?

Жіночі хитрощі.

Коса товщиною з руку вважалася еталоном жіночої краси на Русі. Здорове і блискуче волосся краще за слова улесливих сватів могло розповісти про майбутню дружину. На жаль не всі красуні могли похвалитися товстими та довгими косами. Тож панянки вдавалися до хитрощів – вплітали в свої коси волосся з кінських хвостів. А що, робити адже заміж всім хочеться!

Одначе наша мова не про дилемму - відрізати чи не відрізати коси. Якщо вже наточено ножиці, то вони мають неодмінно виконати свою місію. Але - чи так уже й мають? То ж давайте подумаймо трохи: чому все ж здавна дівчата дорожили косою? Чого тут більше сталих звичаїв, естетичної доцільності чи етичних норм, а може, сліпої традиції? Для жінок коса була таким же символом честі, як для чоловіка вуса. Смикнути за косу означало образити дівчину, не кажучи вже про те, щоб відрізати волосся. Якось один пан у гніві відрізав ріденьку косичку своїй служниці, а потім заспокоював обурених селян та ще й сплатив штраф. Тих хто насмілювався зірвати головний убір з жінки також карали серйозними штрафами. Але штрафи йшли не жертві на відшкодування моральних збитків, а в державну скарбницю.

ЖІНОЧІ КОСИ

Заплітайте косу на світанку,

Одягніться в нову вишиванку,

Бо дівоча коса й вишиванка,

Сяють завжди, як сонечко зранку.

Коли пишна коса має стрічку,

То прикрасить Аничку й Марічку,

Дві коси, як птахи білокрилі,

Відлітають в закоханий вирій…

Ви не ріжте косу, я вас прошу,

Нехай щастя вона вам приносить,

Хай росте, як березове гілля,

Щоб її розплели на весіллі…

Щоб коханий пишався косою,

Називав вас завжди – дорогою,

Щоб дурманив вас цвіт матіоли,

А коса не сивіла ніколи…

Віталій Назарчук

Ведучий: Сьогодні ми зробили спробу повернути життя ще одному із призабутих звичаїв нашого народу — вшануванню дівочої коси. І хочеться вірити, що він оживе, наповниться новим змістом і передасться новим поколінням. Бо що б не казали і хоч би якими аргументами не переконували нас про старомодність коси, а все-таки в довгій дівочій косі є своя принада, щось ніжне і близьке, щемливе і священне. Хоч, на жаль, сьогодні це трапляється рідко, але коли повз нас пройде дівчина з гарною косою, ми не обминемо її увагою. Поглянемо і подумаємо: "Гарні ж були наші звичаї".

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Познайомити студентів ще з одним символом українського народу - дівочою косою, що є ознакою цнотливості, честі, краси, багатства; формувати любов до прекрасного, чистого та шану до народних традицій, розвивати естетичний смак, виховувати повагу до жінки – матері – берегині роду.
  • Додано
    07.12.2018
  • Розділ
    Виховна робота
  • Тип
    Інші методичні матеріали
  • Переглядів
    179
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер матеріала
    ML085859
  • Вподобань
    0
Курс:«Основи фінансової грамотності»
Часнікова Олена Володимирівна
72 години
2700 грн
390 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №ML085859
За публікацію цієї методичної розробки Журавльова Тетяна Леонідівна отримав(ла) свідоцтво №ML085859
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Зима – 2018-2019»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти