Виховна година «Герої нашого часу: воїни АТО»

Виховна робота

Для кого: 9 Клас

26.03.2021

133

3

0

Опис документу:
Воїн АТО – це мужній громадянин, патріот своєї держави, який мужньо бореться за мир і свободу Батьківщини. Святе Письмо говорить, що спочатку Бог розселив людей по всьому світу і кожному народу дав землю. Богом дана земля є святою і рідною. Тому її захист – це найперший обов’язок кожного народу.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Виховна година «Герої нашого часу: воїни АТО»

Мета: Виховання у молодого покоління почуття патріотизму, відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції. Дати новий імпульс духовному оздоровленню учнів, який передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості і грунтується на визнанні пріоритету прав людини, яке функціонує на засадах гуманізму.

Хід заходу

 

Учитель. Вітаємо вас на нашому заході, присвяченому вшануванню подвигу воїнів АТО. Воїн АТО – це мужній громадянин, патріот своєї держави, який мужньо бореться за мир і свободу Батьківщини.

Відеокліп «Україну не зламати» («Антитіла»)

  1. Учень . На білому світі є різні країни,

Де ріки, ліси і лани.

Та тільки одна на землі Україна,

А ми -- її доньки й сини.

  1. Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди ростуть.

Та тільки одну Батьківщину ми знаєм.

Її Україною звуть.

  1. Учень . У всіх людей своя святиня,

Куди не глянь і не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в пустелі рай.

Нема без кореня рослини,

Нема людей без батьківщини.

Учитель. Святе Письмо говорить, що спочатку Бог розселив людей по всьому світу і кожному народу дав землю. Богом дана земля є святою і рідною. Тому її захист – це найперший обов’язок кожного народу.

4. Учень . А на моїй землі іде війна,
Стріляють танки і ревуть гармати.
Сповита горем, в чорному вбранні,
Сльозами вмилась не одна вже мати.

  1. Учень. Найкращі з кращих падають від куль,
    Грудьми своїми землю прикривають.
    Сумним набатом в селах і містах,
    Звучать слова: « Герої не вмирають!»

  1. Учень .Вони живуть навіки у серцях
    І в пам’яті народу України.
    І не дозволять нашим ворогам
    Перетворить Вітчизну на руїни.

  1. Учень. Ми вистоїм. Здолаємо катів,
    Як маків – цвіт розквітне Україна!
    На тих місцях, де йдуть тепер бої,
    В земнім поклоні схилиться калина.

Учитель. 23 роки Україна не знала війни . Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще два роки тому ми з вами не знали дуже багатьох слів, пов’язаних з війною, тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Раніше ми не особливо звертали увагу на слова «Слава Україні – Героям слава», а тепер ці слова набули нового змісту. Наразі вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумнівів, що ці герої – хлопці, що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі, які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу, волонтери, на плечах яких тримається наша армія.

Учитель. І сьогодні ми з вами зібралися тут, щоб засвідчити нашу шану тим, хто воював чи й зараз знаходиться на бойових позиціях на сході України, хто вірно чекає їх вдома, волонтерам, хто допомагає бійцям у скрутний час.

(Звучить гімн)

  1. Учень. На лінії фронту

Також посміхаються діти,

Ганяють мяча,

Хоч не всі добіжать до мети.

І їхнє дитинство,

Осколками мін обігріте.

Пірїнкою ангела

В сонячну вічність летить.

  1. Учень. На лінії фронту

Скалічені бродять собаки.

Потомлені вити –

знеможено в ніч скавучать.

Тут сіють не жито:

Пекучо-карміннії маки!

В них душі шукають

До спокою неба ключа.

  1. Учень . На лінії фронту

Ще вірять у диво і Бога.

Тут ангели й смерть

Розігрались з людьми у квача.

Дитинство сміється.

Собаки кричать до знемоги.

Що буде за мить –

Це лиш Богу відомо в цей час.

Учитель . Сьогодні в нас на заході присутні гості:

Учитель. В рядах української армії стали до боротьби за незалежність Україні десятеро наших односельчан. Вдивіться в ці обличчя. Вони різного віку.  Хтось зовсім недавно залишив стіни школи. Хтось має дружину, дітей.  Вони жили поряд з нами, працювали, були звичайними господарями. А сьогодні стали воїнами – нашою надією, нашим щитом, нашим захистом.

(Короткі розповіді про бійців АТО. Фото на екран)

  1. Учень. Я дивлюсь на світлини бійців,
    Щирі посмішки, втомлені очі,
    Сиві скроні та безліч рубців…
    А мій розум сприйняти не хоче:
    Це не сон, не синдром маячні,
    Ця війна не в далекій країні,
    Не в Іраку чи десь там в Чечні,
    А в вишневій моїй Україні.


12. Учень. Саме зараз її вояки
Схід країни від зла захищають,
Б’ються на смерть мої земляки,
Кров’ю землю святу поливають.
Щоб країна ввійшла в майбуття
Вільна, сильна, без чвар та війни.
Віддають найцінніше -життя,
України найкращі сини!

Не обійшла ця біда і наш Овруцький район. 12 наших земляків пали смертю хоробрих. А вони ж були такими молодими...

Розповідь про учасника АТО Сірика Юрій Володимирович.

Учень. Гірка біда прийшла і в наш район. В бою за волю України, честь і достоїнство свого народу загинув випускник нашої школи Сірик Юрій Володимирович. Загинув, як герой. Бог забирає до себе найкращих, але світла пам'ять про Юрія Сірика житиме в наших серцях.

Учень. Нерідко в небесній височині можна побачити, як раптово, немов одірвавшись, падає зоря і згорає блискавично, не встигнувши долетіти до землі. Падаюча зірка – це раптово обірване чиєсь життя. Так і зірка Юрія Сірика спалахнула на небокраї життя.

Відійшовши за межу вічності, він залишив по собі вагомий спадок, так і не доспівавши, не долюбивши.

Учень (розповідають біографію Юрія Сірика). АНДРІЙ І ДІМА СЛОБОДЯНЮКИ

Юрій Володимирович Сірик народився 29 грудня 1975 року у місті Овруч Житомирської області. Навесні 2007 – го переїхав до села Новоівнецьке Андрушівського району.

У 1991 році закінчив школу № 2 та вступив до професійного училища де отримав професію електрика. Потім Юрія призвали до армії, а з 1995 по 2006 роки був прикордонником, залишившись служити далі.

Це був прекрасний хлопчик, потім хлопець, чоловік, який ніколи ні з ким не сварився. Він увійшов в серця тих, хто знав його, тільки усміхненим, привітним, добрим сином і батьком.

З 2010 по 2011 роки працював начальником охорони у київській фірми «Ельба - Інвест». Одного разу Юрій був на охороні Бізнес – центру – Форум. В одному із кафе якісь мажори почали грубити дівчатам та бити їх. Юрій встиг покласти обличчям на підлогу трьох із них, поки підійшла допомога.

А потім розпочалася війна, і все перевернулося з ніг на голову. Юрія мобілізували у березні 2014 року і перший строк служби тривав до травня 2015 – го.

Степанівка, Савур – Могила, Іловайськ, Дебальцеве. Кожна ця назва віддається страшним болем. Для Юрія Володимировича до цього всього примішувались солоний присмак крові та гіркота випаленої землі. Адже він усі ці місця пройшов, витримав запеклі страшні бої, коли побратимів убивало снарядами у нього на очах.

Повернувшись додому, Юрій Володимирович дуже важко переживав все. Через що йог пронесла війна, часто плакав, згадуючи полеглих побратимів. Але він не зламався, такі люди не ламаються, а стають лише сильнішими. Тому він знову повернувся на війну, підписавши контракт.

Сержант, командир відділення стрілецько – зенітного взводу 30 – ї окремої механізованої бригади.

Загинув Сірик Юрий Володимирович 1 листопада біля села Славне Маріїнського району Донецької області внаслідок отриманих важких поранень під час мінометного обстрілу наших позицій.

Похований 4 листопада у селі Степок, де мешкає його мати.

Учитель. Сьогодні, як ніколи, ми повинні допомагати своїй державі, щоб вона була нероздільною, щоб ми мали свою Батьківщину. Ми повинні допомагати своїм воїнам, які гинуть від кулі ворога, захищаючи нас і нашу Україну. Словом підтримки, невеликим сувеніром, маскувальною сіткою, продуктами харчування, дитячою молитвою за захисника.

  1. Учень. Мій любий солдате, пишу я до тебе
    З подякой від щирого серця,
    Що маю сьогодні я мирнеє небо,
    Й надію, що лихо минеться.
    Ти зараз на Сході — мене захищаєш,
    Щоб мирним у мене був сон,
    І те, що молюсь я за тебе — не знаєш,
    На це не потрібно ікон.


14. Учень. Я просто у небо звертаюсь до Бога,
Щоб він тебе скрізь боронив,
Безпечною всюди була щоб дорога
І стало на все тобі сил.
Щоб ти повернувся вцілілим, благаю,
Молюся за тебе щодня,
І хоч особисто тебе я не знаю,
Мені відтепер ти — рідня!

Пісня «Солдат України»

  1. Учень.Скажи, солдате, як ти там на Сході?
    У зиму цю, чи добре вдітий ти?
    Що сниться у холодному окопі?
    Як часто рідні шлють тобі листи?
    Патронів та жилетів вистачає?
    Годують чим на цій війні лихій?
    Чи батьків хрест тебе оберігає,
    Коли ти з ним ідеш в запеклий бій?..

  1. Учень .Якби не ти, війна б дійшла до Львова,
    До Києва, Одеси і Карпат.
    Не можу навіть підібрати слова,
    Як біди наші б множились стократ.

17. Учень.Прийшло велике горе на Вкраїну,
в якій живу, люблю, і народився я.

ї загарбати, скорити хочуть нині,
але ми разом, ми одна земля.

18. Учень. І наші хлопці стали захищати
ту рідну землю, рідний свій народ,
ніхто не має права так казати,
що ми не нація, тут кожен – патріот.

19. Учень.Ви мій герой, герой ви для Вкраїни.
Виборюєте землю для дітей.
Вам слава вся і посмішка дитини,
Ви не один такий серед людей.

20. Учень .Молімось, люди України,
за тих, хто на передовій!
Молімось за чужого сина,
щоб нас колись потішив свій!

Учитель. Загибель бійців -- це велика кривава рана, яка залишиться назавжди в нашій памяті , в історії України. Давайте хвилиною мовчання вшануємо пам'ять загиблих воїнів.

(Хвилина мовчання)

21. Учень. Літо, спека і «бронік» четвертого класу,

Піт їдучий по шкірі у зоні АТО.

Захищаємо ми територію нашу,

І окроплене кров’ю святе полотно.

Жовто-сині стяги, в них - пшениця і небо,

Україна і символи -- понад усе!

22. Тут АТО, чи війна, але в бій іти треба,

Східний вітер нещастя по світу несе.

Буде тиша і мир, але ще не сьогодні,

Вміло снайпер працює, доповнює «Град»,

Згасне свічка, тоді до «Небесної сотні»,

Там уже у строю генерал і солдат.

23. Не жалійте, не плачте, усе ж не даремно,

Хай вертаються швидше в міста голуби.

Як не ми, тоді хто?

Захищатиме землі,

Чоловіча робота, було так завжди.

Учитель. Без усякого сумніву, мине зовсім небагато часу і про цих героїв писатимуть книги, зніматимуть кінофільми. Бо вони – справжні герої, які у нерівному бою показали свій патріотизм, безмежну любов до України та її людей. І саме за це їм наша безмежна вдячність і низький уклін!

24. Учень. Є нація! Хай знають всі у світі:

Ми є! Народ піднявся із колін!

І переможно сонце правди світить,

Співає гордо наш Державний гімн.

25. Учень. Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

26. Учень. За всіх Українців молюсь, що страждають,

Воюють за волю дочок і синів:

Хай кулі ворожі далеко минають

Всіх захисників наших праведних снів.

27. Учень. О Господи Боже, врятуй Україну,

Дай сили й снаги, вірний шлях укажи!

Не перетвори вільний край на руїну,

Свободу нащадкам моїм збережи!

Учитель. Ми всі мріємо про те, щоб війна залишилася в минулому, щоб всі воїни повернулися до рідних домівок з перемогою.

Відеокліп «В той день, коли закінчиться війна»

Слава Україні! Героям Слава!

СЛОВО ДИРЕКТОРУ ОЗО ЗАЛІЗКО І.О

8

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Вітаємо зі святом працівникі́в осві́ти

та даруємо 100 грн

кешбеку!

Кешбеком можна оплатити 50% вартості будь-яких цифрових товарів та послуг на порталі «Всеосвіта»

Отримати кешбек можна з 1 до 14 жовтня 24 жовтня та використати протягом всього місяця.