Виховна година про толерантність. Матеріал для вчителів початкових класів. Допоможе пояснити дітям поняття «толерантність», зрозуміти про значення толерантності в житті людей та в демократичному суспільстві; засвоїти звички толерантної поведінки. Сьогодні гостро постає питання про нехтування учнями та молоддю загальнолюдськими цінностями, порушення особистих прав людини, нетолерантне ставлення дітей одне до одного. Тому дуже важливо вчити дітей бути толерантними, жити в злагоді, добросусідстві, з повагою ставитися до інших людей, їхніх думок.
Тема. Дітям про толерантність
Мета заходу. Пояснити дітям поняття «толерантність»; розповісти про значення толерантності в житті людей та в демократичному суспільстві; засвоювати звички толерантної поведінки; виховувати загальнолюдські цінності-поважати інших людей, жити з усіма в дружбі, взаємоповазі, взаєморозумінні.
Обладнання. аркуші , ватман, маркери, стікери, ножиці, скотч,
плакати «Толерантність», «Риси толерантної особистості», картки з буквами слова «толерантність», кольорові метелики для вправи «Біла ворона».
1. Вступне слово вчителя
- Сьогодні наша розмова присвячена толерантності. 16 листопада Міжнародний день толерантності. Не всім, може бути, знайоме це слово. І, на перший погляд, звучить воно абсолютно незрозуміло. Але сенс, який воно несе, дуже важливий для існування і розвитку людського суспільства. Сучасна культурна людина - це не тільки освічена людина, але людина, що володіє почуттям самоповаги, яку шанують оточуючі. Толерантність вважається ознакою високого духовного та інтелектуального розвитку індивідуума, групи, суспільства в цілому.
- Що на вашу думку означає слово толерантність?
- Толерантність , діти, – це повага, здатність без агресії сприймати думки, поведінку, спосіб життя інших людей, якщо вони відрізняються від нас. …Отже, бути толерантною людиною означає поважати людей.
2.Давайте ми пограємо у гру «Біла ворона»
Учасники займають місця у колі спинами до центра.
Кожному учаснику прикріплюється аркуш паперу (аркуші — різних
кольорів, по 5-6 кольорових аркушів одного кольору і лише один аркуш
— білого). Білий аркуш кріпиться найбільш незалежному учню, сильному
і авторитетному в класі,— для того щоб запобігти зворотного ефекту.
Учасники повертаються обличчям у коло і починають шукати інших,
схожих на себе, причому підглядати не можна. Треба якось домовитися.
Після того як всі групи сформовані «за кольорами», ведучий підходить і
бере за руку «самотнього білого».
Запитання до «самотнього білого»
- Що ти відчув, коли зрозумів, що ти такий один і тобі немає пари?
- Чи потрапляв ти в подібну ситуацію в житті?
-Чи схожі почуття ти переживав в тій ситуації?
Запитання до учасників, які знайшли схожих на себе
- Якими були ваші відчуття, коли ви знайшли схожих на себе і сформували групу?
-Як ви знайшли один одного?
- Що ви відчуваєте стосовно самотнього учасника?
•-Чи хотіли б ви опинитися на його місці? Чому?
-Діти, в житті часто нам доводиться стикатися з такими ситуаціями, і не завжди ми ставимо себе на місце того, ким знехтували, хто залишився наодинці. Треба пам'ятати про це!
Отже, толерантність - це повага, прийняття і правильне розуміння іншої людини.
3.-Послухайте китайську притчу «Дружна родина»
Жила колись на світі родина. Вона була не проста. Більше 100 людей було в ній. І займала вона ціле село. Так і жили всією родиною й усім селом. Ви скажете: «Ну то й що, є чимало й більших сімей на світі. Але річ у тім, що родина була особлива— мир і спокій панували в ній, а отже, і в селі. Ні сварок, ні лайки, ні, крий Боже, бійок і розбрату.
Чутка про цю родину дійшла до самого володаря країни. І він вирішив перевірити, чи правду кажуть люди. Прибув він у село, і душа його зраділа: навкруги чистота, краса, статок і мир. Добре дітям, спокійно старим. Зачудувався володар. Вирішив довідатися, як жителі села досягли такого ладу, прийшов до глави родини: «Розкажи, чому така згода і лад у твоїй родині?». Той взяв аркуш паперу й став щось писати.
Писав довго — видно, не дуже сильний був у грамоті. Потім передав аркуш володарю. Три слова були на папері: «Любов, прощення, терпіння». І наприкінці аркуша: «Сто разів любов, сто разів прощення, сто разів терпіння». Прочитав володар, почухав потилицю і запитав:
- І все?
- Так, — відповів старий, — це і є основа життя всякої гарної родини.
- І подумавши, додав: — І світу теж.
4. - Слово толерантність я зобразила у вигляді квітки. Давайте, напишемо на її
