Виховна година до Дня рідної мови
Тема: Люби, вивчай рідну мову!
Мета: надати учням поняття про те, що рідна мова для кожної людини — це те життєдайне джерело, з якого вона черпає свою енергію, життєву силу, що передається віками, з покоління в покоління цілим народом, рідним краєм; учити учнів правильно розмовляти рідною мовою; збагачувати словниковий запас; розвивати і збагачувати мовлення учнів; виховувати любов і гордість за рідну українську мову, бажання зберегти її чистоту і красу.
Матеріали: карта України, картини природи рідного краю, колискова пісня, українські пісні, вірші, прислів’я, загадки.
Хід заходу
Учитель читає епіграф, записаний на дошці.
Мова – державна перлина,
Нею завжди дорожіть:
Без мови немає країни –
Мову, як матір, любіть. (Ф.Пантов)
— Сьогодні ми зібралися, щоб сказати теплі й ніжні слова про нашу рідну мову, щоб зрозуміти, яке значення має мова для людини. Ми живемо на мальовничій землі — в Україні. Тут жили наші предки, живуть наші батьки, живемо ми. Милуймося красою рідної природи, вслухаймося у чарівні мелодії українських пісень, вбираймо в себе ніжні звуки української мови!
1-й учень
В нас українська мова промениста,
Доступна й лагідна, весела і дзвінка.
Багата, як земля, джерельно чиста
І тепла, наче мамина рука.
2-й учень
Я вчуся нею гарно розмовляти,
Читаю вірші і пишу слова,
Бо рідну мову треба добре знати.
Вона чудова, ніжна і жива.
Фізкультхвилинка. Звучить пісня з відео «Мова єднання».
У ч и т е л ь. Любов українського народу до своєї мови знайшла відображення у загадках, прислів’ях, приказках.
Відгадайте загадку.
Між людьми вона тільки буває,
Окриляє, згуртовує їх.
Вміло хвалить, та часом карає,
А не раз викликає ще й сміх. (Мова)
— Правильно, діти, це мова. Тільки люди нею спілкуються, тільки люди можуть говорити словами, лише люди можуть навчитися нею мудро висловлюватись. А щоб уміло висловлювати власні думки, необхідно добре засвоїти рідну мову. Спілкуватися з іншими потрібно так, щоб тебе зрозуміли і хотіли слухати. І не можна говорити що- небудь і як-небудь.
— Хто вам допомагає вивчати мову?
Язика немає, а науки навчає. (Книга)
— Отже, хто багато читає, той багато знає.
— А тепер пригадаймо прислів’я про мову, слово.
Орієнтовні відповіді учнів:
Слово — не горобець, випустиш — не спіймаєш.
Умій сказати, умій змовчати.
Гостре словечко коле сердечко.
Птицю пізнають по пір’ю, а людину — по мові.
Без мови немає народу.
3-й учень
Вона дзвенить у срібному джерельці,
У дивних квітах, у дзвінкій росі.
Вона живе й співа в моєму серці.
У ч и т е л ь. Любов до рідної мови розпочинається ще з колиски, з маминої пісні.
Троє дівчаток співають колискову пісню «Котику сіренький».
— Діти, навіщо нам вивчати свою рідну мову? (Відповіді учнів.)
— Український народ завжди славився працелюбністю, щирістю, добротою і щедрістю, веселим характером, а ще — мелодійною і чарівною піснею.
Учитель читає «Легенду про пісню».
Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вбрали елегантність і красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну і порядок, діти Росії — владність, Польці — здатність до торгівлі, італійці отримали хист до музики. Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок з червоної калини.
— Хто ти? Чого плачеш? — запитав Господь.
— Я — Україна, а плачу, адже стогне моя земля від пролитої крові пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів і сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.
— Чого ж ти не підійшла до мене швидше? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю? Дівчина хотіла вже піти, та Господь Бог зупинив її.
— Є у мене національній дар, який уславить тебе на цілий світ. Це пісня. Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притисла його до серця. Вклонилась низенько Всевишньому, і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ. З тих пір і дивує весь світ українська пісня.
Учитель. Сьогодні багато українців розмовляють суржиком. Цього допускати не можна!
Тому не лінуйтеся, учіть мову, звикайте розмовляти правильно і гарно.
Учениця розповідає вірш Оксани Забужко «Рідна мова».
Мова кожного народу неповторна і - своя;
в ній гримлять громи в негоду, в тиші - трелі солов’я.
На своїй природній мові і потоки гомонять;
зелен-клени у діброві по-кленовому шумлять.
Солов’їну, барвінкову, колосисту - на віки -
українську pідну мову в дар мені дали батьки.
Берегти її, плекати буду всюди й повсякчас,
бо ж єдина - так, як мати, мова в кожного із нас!
— Гадаю, тепер ви будете ще наполегливіше вивчати рідну мову, щоб знати її та розмовляти нею, щоб збагатити свій словниковий запас. А для цього необхідно багато читати. Звучить пісня «Рідна мова».
