Виховання громадянської компетентності на уроках математики

Опис документу:
формування життєвої компетентності учнів

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Виховання громадянської компетентності на уроках математики

Серветник Василь Григорович

НВК «СЗШ І-ІІІ ступенів №1-гімназія»

смт. Муровані Курилівці

На сьогодні в Україні триває процес реформування освітньої системи, спрямований на розвиток та набуття особистістю якісних здатностей, приведення вітчизняних критеріїв та стандартів освіти у відповідність до європейських вимог.

Одним із напрямів удосконалення системи освіти України є її інтеграція в європейський простір. Тому все частіше дослідники звертаються до європейського освітнього досвіду та рекомендацій Ради Європи, які визначають основним підходом до результатів навчання - компетентнісний. Використання компетентнісного підходу до організації навчання і формування вимог до його результатів збільшує можливості навчально-виховного процесу.

Для розвʼязання цих задач вчитель має керуватися такими правилами, незалежно від стажу роботи, категорії, технології, яку він використовує:

* Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість, яку ви формуєте.

* Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю, повʼязаною з вивченням предмета.

* На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль.

* Сьогоднішній активний учень – завтрашній активний член суспільства.

Сучасна педагогіка має наповнити навчання й виховання новим життєтворчим, духовним змістом, допомогти дитині знайти сенс життя, навчити швидко адаптуватися в життєвих ситуаціях, вміло застосовувати набуті знання. Ми є свідками і учасниками процесів, котрі безпосередньо пов'язані з реформуванням змісту освіти - затвердження Державних стандартів початкової освіти та базової загальної середньої освіти, де зазначено, що основною метою освітньої галузі «Математика» є формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності в сучасному світі, успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання, забезпечення інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції.

Розв’язати поставлене завдання може лише вчитель, який вміє створити умови для розвитку ключових компетентностей учнів, що допоможе їм в подальшому стати успішними людьми. Відповідно, принципово змінюються завдання освіти. Іншими словами, вітчизняна школа потребує зміщення акцентів з знаннєвого на компетентнісний підхід до освіти.

Мета навчання виступає нині як формування життєвої компетентності учнів.

Кожний навчальний рік є певним етапом як у справі розбудови національної освіти, так і у професійній долі кожного учителя. А минулий навчальний рік - особливо. 2017-й рік було оголошено Роком математики в школах Вінницької області. Сьогодні освіта України переживає процес «перезавантаження»: вводяться нові Державні освітні стандарти, оновлені програми, підручники. Чому? Для чого? Як має все реалізовуватися? З 2013 року до 2019 року ми працюємо за двома стандартами (чинним та новим Державним стандартом базової й старшої шкільної освіти), так як запровадження здійснюється поступово, розпочинаючи з 5 класу.

Стаття є результатом роботи автора з використання краєзнавчого матеріалу на уроках математики і в позаурочний час.

Виховання громадянської компетентності на уроках математики

Для України, яка впродовж своєї історії перебувала в центрі геополітичних інтересів кількох наддержав, зовнішньополітичний вибір має не тільки внутрішню, а й міжнародну вагу. Стратегічна мета нашої країни полягає в інтеграції до європейських та євроатлантичних структур. Міжнародна спільнота компетентнісний підхід вважає дієвим інструментом поліпшення якості освіти. Так, у доповіді Міжнародної комісії ЮНЕСКО з освіти для XXI століття (1996 р.) було сформульовано чотири напрямки, на яких має базуватись освіта: навчитися жити разом, навчитися набувати знання, навчитися працювати, навчитися жити. Ці принципи, по суті, є глобальними компетентностями.

У Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. №641 сказано, що серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін.

У зв’язку з цим перед загальноосвітніми навчальними закладами постало завдання підготувати випускника, який здатний змінюватись та пристосовуватись до нових потреб ринку праці, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись упродовж життя. З цієї причини виникла необхідність переорієнтувати систему освіти з такої, що дає просто знання на компетентнісну. Компетентність = мобільність знань + гнучкість методу + критичність мислення.

Однією з компетентностей є громадянська освіта - формування свідомого громадянина, патріота, професіонала, тобто людини, якій притаманні особистісні якості й риси характеру, світогляд і спосіб мислення, почуття, вчинки та поведінка, спрямовані на саморозвиток та розвиток демократичного громадянського суспільства.

Як же формувати громадянську компетенцію на уроках математики?

Формування математичних компетентностей школярів на основі принципів історизму та прикладної спрямованості.

Використання елементів історизму у викладанні математики відкриває перед учнями широкі можливості для узагальнення трактування окремих математичних понять, дає можливість глибше зрозуміти рушійні сили науки, дати аналіз світогляду окремих учених. Поруч з іншими навчальними предметами математика розкриває перед учителем широкі можливості в цьому напрямі. Однією з доцільних форм роботи, яку вчитель може використовувати при ознайомленні учнів з історією розвитку математики на уроках є ознайомлення учнів з життям і діяльністю діячів математичної науки.

Застосування принципу історизму в навчанні дає змогу розповісти учням «біографію» нового терміна, історію розвитку відповідного йому поняття, з’ясувати місце цього поняття в системі понять. Систематичне використання принципу історизму, при вивченні математичної термінології сприяє формуванню пізнавальних інтересів і позитивних мотивів навчальної діяльності. Форми цієї роботи, звичайно, мають узгоджуватись з віковими особливостями школярів. Ця робота продовжується в позаурочний час з цією ж метою ефективно використовуються математичні газети.

Всебічний розвиток обдарувань школярів здійснюю не тільки в ході навчальної діяльності, а й під час проведення позакласних заходів. Математичні турніри, конкурси, змагання розширюють і поглиблюють здобуті на уроках знання, показують застосування їх на практиці, розвивають мислення, математичні здібності, допомагають ввійти у світ наукових і технічних ідей, сприяють формуванню математичних компетентностей школярів. Знання історії математики, вкладу вітчизняних учених у її розвиток забезпечує підвищення рівня мотивації учнів щодо вивчення математики, розвиває пізнавальний інтерес та математичну культуру, дає можливість учням знайти для себе взірець для наслідування, сприяє вихованню патріотизму.

Тому на даний час визначив для себе педагогічну проблему – «Формування та розвиток життєвих компетентностей учнів шляхом використання ефективних методів навчання на уроках математики та в позаурочний час».

У своїй педагогічній діяльності, насамперед, ставлю перед собою саме ту мету, що і сучасна школа - шляхом викладання математики виховувати здорових, освічених та моральних членів суспільства. Звичайно, формуючи свій власний досвід викладання предмета, звертаюся до літератури з психології, педагогіки, фахової літератури, знайомлюся з передовим педагогічним досвідом. На мою думку особистісний розвиток неможливий без активної та свідомої участі учня в організації своєї навчальної діяльності.

Процес навчання - це титанічна праця, але вона не повинна перетворюватися у непосильну. Відшукання новинок, нових методів і форм організації навчального процесу, продумування психологічних сходинок до маленьких сердець, щоб викликати на відкритість до повної гармонії у будові міцної споруди їх знань. Радію кожному успіху, однак не зупиняюся на досягнутому. Постійне відчуття відповідальності перед батьками, педагогічним колективом, та, мабуть, найбільше перед своєю совістю, тому існує бажання піднятися ще на вищий щабель у своїй педагогічній майстерності. Чим більше заглиблюєшся у свою професію, тим більше переконуєшся, що виміряти й оцінити її діяльність неможливо. Ненаситне прагнення себе удосконалювати не має меж. Кожний етап уроку, кожна його хвилина – це великий скарб, який боїшся втратити, тому надаю перевагу як мотивації навчання, так і її реалізації. Тому дуже важливо мати вміння керувати мотиваційною сферою, як однією із складових математичної компетентності. Адже за словами В.О. Сухомлинського «Усі наші задуми, усі пошуки і побудови зводяться нанівець, якщо немає в учня бажання вчитися».

Відомо, що для того щоб учні краще сприймали навчальний матеріал і найдовше його зберігали в пам'яті, їх треба мотивувати до навчальної діяльності. Одним із прийомів такого мотивування є знання історії математики, вкладу вітчизняних учених у її розвиток. Це забезпечує підвищення рівня мотивації учнів щодо вивчення математики, розвиває пізнавальний інтерес та математичну культуру, дає можливість учням знайти для себе взірець для наслідування, сприяє вихованню патріотизму.

Зацікавити предметом, показати необхідність його вивчення для практичного використання в житті – це щоденний мій обов'язок. Таким чином, зацікавлюючи учнів темою, що вивчається, формую в них потребу в нових знаннях. Тому вважаю, що не завжди мотивація навчальної діяльності повинна складати окремий етап уроку. Цю роботу по можливості проводжу впродовж всього уроку. Також показую учням прикладну спрямованість даної теми та важливість цих знань.

Історичні екскурси можуть дати учневі повне уявлення про закономірності розвитку науки протягом історії людства, формування цивілізацій; сприяти розвитку його науково-технічного світогляду. Учень буде ознайомлений з основами сучасної науки, зрозуміє роль науки і техніки в житті, в розвитку матеріальної і духовної культури людства.

З учнями старших класів практикую проводити нетрадиційні уроки: уроки-лекції, семінари, практикуми, заліки у вигляді відомих телевізійних ігор «Що? Де? Коли?», «Щасливий випадок», «Брейн-ринг» тощо.

На мою думку, навчання стане творчим процесом тоді, коли воно сплановане як пошукова діяльність самих учнів. З цією метою використовую інтерактивні методи навчання, які максимально стимулюють пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школяра. Саме таким чином формуються та розвиваються соціальні компетентності.

При поясненні нового матеріалу продуктивними є деякі активні методи навчання, зокрема, метод евристичних запитань. При такому поясненні учні значно активніші і вчитель дістає швидку зворотну інформацію, яка дає можливість одразу уточнити незрозуміле для учнів.

К. Ушинський зазначав, що основне завдання педагога не змушувати, а заохочувати школяра до навчання. Тому, використовуючи різні форми заохочення: схвалення, похвала, авансування особистості; нагорода, присвоєння титулів «Розумник», «Винахідник», емоційне, несловесне спілкування з дітьми – погляд, жест, міміка тощо, вдало підтримують успіх учнів.

Формуванню життєвих компетентностей сприяє не лише навчання, а й позакласна робота з математики. Вона поглиблює і розширює знання учнів отримані на уроках, підвищує зацікавленість предметом, привчає їх до самостійної творчої роботи, розвиває ініціативу, виховує почуття відповідальності за доручену справу. Разом зі своїми вихованцями організовую проведення тижнів математики, конкурси, олімпіади, математичні вечори, випуск математичних газет, складання кросвордів, казок, написання творчих, наукових робіт та рефератів.

Використання краєзнавчого матеріалу на уроках математики і в позаурочний час.

Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство. То є родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. То є її велике «Я», з якого починається людина, родина, батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі Україна. А навчити школярів любити свій рідний край – це святий обовʼязок учителя. Краєзнавство, безумовно, породжує почуття патріотизму – глибокої любові до Батьківщини.

Іноді можна почути, що математика складна, суха і нецікава наука. Людей, які люблять математику, це вражає й ображає. Математика сувора, але красива й глибока, як чиста криниця. І моє завдання, як учителя математики, полягає в тому, щоб розкривати перед учнями її емоційний бік, чуйну і вродливу стать.

Очі дітей загоряються у той момент, коли вони навчаються чомусь значному, важливому. Вважаю, це можливо, якщо учитель йтиме на урок не тільки зі знанням навчального матеріалу, методів і прийомів навчання, але й набором цікавих та красивих задач.

У цьому випадку на допомогу приходить народознавчий матеріал. Адже, знання історії рідного краю, його звичаїв та традицій необхідно людям, які проживають, будують і в майбутньому будуватимуть Україну.

Доречні слова Джорджа Байрона: «Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може». Тому вважаю за необхідне прилучати учнів до цих джерел не тільки на уроках української мови та літератури, історії чи правознавства, а й на уроках математики в свою чергу, які стануть цікавішими для вихованців.

Вважаю, діти будуть з задоволенням розв’язувати такі задачі, що спонукають до пізнання своєї минувшини. І якщо задача не тільки збудить творчу думку учнів, змусить їх працювати, спонукатиме до аналізу реальних процесів і явищ, то користь від неї буде подвійна.

Доречно пропонувати учням на уроках математики для розв’язування задачі краєзнавчого характеру, які допомагають виховувати бережливе ставлення до природних багатств, повагу до праці і традиціям українського народу, любов до власного краю і своєї Батьківщини. Це можуть бути задачі про річки та озера, тварин чи рослин, задачі про історичні споруди та регіон, в якому проживають учні. Виховний вплив задач краєзнавчого характеру здійснює не сама математика, не її закони і її стиль, а ті дані, які зустрічаються в задачі.

Застосовуючи країнознавчу інформацію на уроках, вважаю, учитель в певній мірі здатен досягти водночас кількох цілей. Таке поєднання дає змогу подати учням матеріал у новому світлі, що значно підвищує їх інтерес, концентрує увагу та, відповідно, покращує процес мислення й самого навчання. Крім того, запровадження країнознавчих елементів розвиває в учнів почуття патріотизму, допомагає глибше ознайомитися з історією, звичаями та традиціями рідного краю, видатними українцями, духовно збагачує.

Велич кожного краю — в людях, які тут живуть. І особливо в тих людях, котрі своїми справами зробили внесок у розвиток науки чи культури.

Плодюча Мурованокуриловецька земля дала старт видатним особистостям. В різний час тут народилися 3 лауреати Державної премії, 9 академіків Академії наук ВШ України, 2 володарі звання «Заслужений діяч науки і техніки України», 22 докторів різних наук. Серед них: 2 доктори фізико-математичних наук, 3 доктори технічних наук, 1 доктор економічних наук, 1 заслужений працівник народної освіти України, 3 володарі звання «Заслужений учитель України».

Висновки

Вже більше сорока літ знайомлю школярів з відомими вченими математиками і фізиками - вихідцями з Мурованокуриловецького району. З цим краєм пов'язані такі імена: доктор фізико-математичних наук Леонід Петрович Бедратюк із Знаменівки, доктор фізико-математичних наук В’ячеслав Броніславович Рудницький із Долинян, випускник цієї ж Долинянської школи доктор фізико-математичних наук Микола Вікторович Працьовитий і інші відомі люди. Лідером серед них є академік Данило Андрійович Дудко із Попелюх, ім’я якого золотими літерами вписано у вітчизняну і світову науку. Я спеціально наголосив на ці села: Знаменівка, Долиняни, Попелюхи. Тут вже навіть шкіл немає, а які таланти тут зросли! Це ще раз підтверджує істину, що таланти народжуються незалежно від географічного положення – чи це велике місто, чи це віддалене від столиці село.

Запропоновані матеріали сприятимуть зростанню пізнавального інтересу учнів, вихованню патріотичних почуттів. Вони можуть бути використані в позакласній роботі з учнями.

Тому звертаюся до своїх земляків: вивчайте свій край, бо, як сказав Григорій Сковорода, «пізнай свій край... себе, свій народ, свою землю - і ти побачиш свій шлях у життя». Гідно цінуйте цю часточку щедрої української землі, ім'я якій – Мурованокуриловеччина!

Джерела і література

1. Закон України «Про освіту» [Електронний ресурс] / Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017

2. Концепція «Нова українська школа» [Електронний ресурс]

3. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді [Електронний ресурс]

4. Василенко Н.В. Компетентнісний підхід в освіті: реалізація теорії та практики / Н.В. Василенко – Х.: Видавнича група «Основа», 2017. – 128 с.

5. Ракуніна В. М. Елементи історії математики в процесі навчання (з досвіду роботи вчителя математики Вінницької області В.Г. Серветника). Газета «Математика», №32, 2000.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з МАТЕМАТИКИ залишилося:
0
3
міс.
2
2
дн.
1
8
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!