• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Музика
  • Відкритий урок за темою Робота над розвитком метро-ритмічного почуття на уроках сольфеджіо в 4 класі дитячої музичної школи. Ритмічна група – тріоль

Відкритий урок за темою Робота над розвитком метро-ритмічного почуття на уроках сольфеджіо в 4 класі дитячої музичної школи. Ритмічна група – тріоль

Опис документу:
Відкритий урок за темою Робота над розвитком метро-ритмічного почуття на уроках сольфеджіо в 4 класі дитячої музичної школи. Ритмічна група – тріоль для викладачів КПСМНЗ , музичних студій, методистів.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Методична доповідь за темою

Робота над розвитком метро-ритмічного почуття на уроках сольфеджіо в 4 класі дитячої музичної школи. Ритмічна група – тріоль

Харків 2019-2020 н. р.

Харків 2019-2020 н. р.

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Основна частина………………………………………………………………..4

1.1 Робота над розвитком метро-ритмічного почуття на уроках сольфеджіо в 4 класі ДМШ………………………………………………………………………4

1.2 Робота над метро-ритмічною групою три восьмі (тріоль): ритмічні, письмові вправи, сольфеджування мелодій з даною ритмічною групою……..6

1.3 Використання різних інтерактивних вправ (IT технологій у роботі над тріоллю)……………………………………………………………………………7

Висновки………………………………………..…………………………………8

Список літератури……………...…………………………………………………9

Вступ

«Ритм в музыке – это пульсация, свидетельствующая о жизни…» - писав А. Г. Рубінштейн.

Ритм як безпосередньо сприймаєма закономірність підпорядкованого протікання музики у часі є одним з основополагаючих її компонентів, ритм лежить в основі усіх видів музичної діяльності – виконання, сприймання, створення.

Актуальність даної теми визначається важливою роллю ритму у створенні музичної думки та, як наслідок, формування метроритмічних навичок у дітей на уроках сольфеджіо.

Розвиток ритмічного слуху є невідємною частиною розвитку слуху у музикальності дітей. Воно допомагає викликати бажання активно і з радістю брати участь в різних видах музичної діяльності: сприйнятті музики, співах, музично-ритмічних рухах, грі на музичних інструментах, музично-дидактичних іграх.

Значення розвитку ритмічного музичного слуху у музичному вихованні дитини в тому, що воно:

  • допомагає у розвитку музичних здібностей та збагачує емоційний світ дітей;

  • розвиває пізнавальні здібності;

  • виховує активність, дисциплінованість.

1. Основна частина

1.1 Робота над розвитком метро-ритмічного почуття на уроках сольфеджіо в 4 класі ДМШ

В музиці висотні взаїмовідношення звуків не відділені від їх часової організації та, звичайно, розвиток інтонаційного слуху та почуття метроритму повинні вестись одночасно.

У понятті почуття метроритму слід розрізняти декілька сторін:

1) відчуття рівномірності руху в різних темпах, яке умовно називають почуттям метра;

2) відчуття розміру, тобто поєднання та чергування голосних та ненаголошених долей;

3) усвідомлення та відтворення поєднання звуків різної тривалості, тобто ритму, ритмічного малюнку.

В розвитку почуття метроритму основним є відчуття та відтворення рівномірності руху у різних темпах.

На відчуття сильних долей впливають різні специфічні музичні фактори: зміна гармонії, малюнок мелодії, зміна гучності, фактури, вступу нових голосів. Сама природа почуття метру вимагає закріплення його у тих чи інших рухових процесах. Для цього на сольфеджіо використовують ходьбу, плескання, диригування, танок.

Організація процесу диригування необхідна для того, щоб рука допомагала учню при сольфеджуванні відчути метр, дотримуватися темпу та виконувати ритмічне різноманіття мелодії, а не заважати, як це часто буває на практиці.

Слухове осязання розміру у своїй основі має просту дводольність та тридольність, що сприймається безпосередньо при прослуховуванні музики. Складні розміри 4/4, 6/8 та ін. усвідомлюються лише у звязку з іншими виразними засобами музичного матеріалу, перш за все – формою, гармонією, мелодичним малюнком, фактурою.

Працюючи над вихованням почуття розміру, слід спиратися на розуміння виразних особливостей того чи іншого твору, та намагатися того, щоб при виконанні музичного прикладу ці особливості були відчуті та передані. Наприклад, при виконанні музики у розмірах 3/4 та 3/8 виразні особливості кожного з них повинні бути підкреслені різними засобами: у першому – кожна доля чітка, повновісна, у другому злегка акцентується перша доля, а дві інших виконуються більш легко. Сприйняття розміру 6/8 залежить від темпу та характеру мелодії. У повільних темпах такт ділиться на дві частини та кожна стає відносно самостійною, у швидких темпах цей розмір сприймається як 2/4 з тріольним рухом восьмих. Слід намагатися такого виконання цього розміру, щоб відчувався рух від однієї сильної долі до іншої сильної долі та щоб відносно сильна доля не була підмінена сильною долею.

При поясненні розміру 6/8 слід, щоб діти відчули принципову його різницю від розміру 3/4. Необхідно показати, як розташовуються сильні та слабкі долі в цих розмірах, скільки груп у такті виникає з вже існуючих однакових восьмих.

Також слід виховати у учнів правильне відчуття групування та закріпити його у навичках запису. Розмір 3/8 за групуванням подібний до розміру 6/8.

Кожна ритмічна фігура спочатку повинна бути засвоєна на слух, а потім вже пророблена у нотопису та арифметично.

У цьому класі вивчають короткий пунктирний ритм (восьмая з крапкою та шістнадцята). Складність його у тому, що шістнадцята нота поєднується у свідомості учнів не з попередньою, а послідуючою долею. Для того, щоб діти змогли правильно сприймати пунктирний ритм, рекомендовано таку вправу: спів гам, секвенцій, прикладів з пунктирною групою та одночасне проплескування ритму ровних восьмих, шістнадцятих. Найпоширенішою помилкою учнів є спів замість пунктирного ритму тріольної групи. Для того, щоб цього не виникало й потрібен фон з восьмих. Учень повинен відчути внутрішню восьму пунктирного ритму, при чому цю вправу слід проробляти як у повільному, так й у швидкому темпі, щоб у учнів не складалося враження однаковості ритмів четверть з крапкою та восьма й восьма з крапкою та шістнадцята.

Важливо також повязувати пунктирний ритм з визначними жанрами, перш за все з жанром маршу.

У ритмічних вправах пунктирний ритм слід повязувати не тільки з восьмими, а й з усіма вивченими групами шістнадцятих.

У 4 класі ДМШ також вивчається проста синкопа: восьма – четверть – восьма. Цю ритмічну групу учні звичайно добре визначають на слух, але ускладнення викликає її запис та сольфеджування. Тому дану групу слід пропрацьовувати на простому та яскравому матеріалі. В основі синкопи є зіштовхування двох акцентів: метричного – на сильній долі такту, та ритмічного – на слабкій долі. Перший поштовх при цьому не має «обєктивного звучання, він – «внутрішній», другий – обєктивно звучить. Тому особливої уваги над синкопою потребує саме перший, внутрішній поштовх. Якщо учень не буде відчувати ці два акценти, то не виникне ефект синкопи, а замість цього буде зсув тактової риски або втрата почуття розміру.

Підготовкою до відчуття та виконання синкоп є правильне виконання пауз на сильних долях такту. Відсутність реального звуку на паузі змушує особливо гостро відчувати долю, що не звучить внутрішнім слухом.

Найбільш яскравий приклад для ознайомлення з цим ритмом – Краковяк з опери М. І. Глінки «Життя за царя» та розучування по слуху пісень.

Синкопи пророблюються у співі секвенцій, гам, а також у прикладах на проплескування ритма.

1.2 Робота над метро-ритмічною групою три восьмі (тріоль): ритмічні, письмові вправи, сольфеджування мелодій з даною ритмічною групою

Тріоль (від лат. тres – три) – особлива ритмічна фігура з трьох нот, за тривалістю рівних двом нотам того ж написання (включає в себе одну долю такту); позначається цифрою 3. Відноситься до особого виду ритмічного ділення тривалостей. Тріоль – найбільш розповсюджений вид такого ділення у класико-романтичній музиці XVIII-XIX століть. У багатоголосній музиці особливі види ритмічного ділення використовуються для досягнення ефекту поліритмії.

Непарне дроблення долі дуже добре сприймається лише при гарному почутті метра. Ритмічну групу тріоль слід відчути, навчитися щільно та рівно групувати, промовляти назви нот з акцентом на першу восьму. Це потребує великого практичного тренування у співі гам, секвенцій, музичних прикладах. Необхідно розміщувати тріоль між двома акцентами.

У роботі над тріолями (так само як і над синкопами) особливо важливо поєднання слухових та зорових образів. Корисно, коли в одній мелодії поєднуються тріолі та восьмі, тріолі та пунктирний ритм.

Рекомендовано проводити вправи з прискоренням та уповільненням темпу, вправи з метрономом, виконання обома руками, з рахунком уголос, проплескуючи чи простукуючи, з шумовими інструментами. Рахунок повинен бути обов’язково з внутрішньодольовою пульсацією.

Ритмічні посібники (таблиці) допомагають зробити урок більш живим, цікавим, різноманітним. Часто діти імпровізують, пропонуючи свої форми роботи по таблицях, виконують групування, використовуючи ритмічний малюнок любого номеру, виконують вправи з усіма раніше вивченими групами (восьма, дві шістнадцяті та дві шістнадцяті, восьма, короткий пунктир, синкопа, тріоль тощо). Діти займаються з захопленням та практично не втомлюються на уроці, що веде до успішного засвоєння матеріалу та надасть добрий, кінцевий результат.

Пропонуємо на уроці сольфеджіо такі завдання для учнів з проробки даної ритмічної групи:

1. Проплескати ритмічний двоголосний канон, де зустрічається тріоль:

2. Дописати секвенцію, підписати ступені початку кожної ланки. Обвести ноти з ь, послухати, сольфеджувати:

3. Проплескати ритм. Сольмізувати, послухати, співати:

До Моллі. М. Глінка

4. Прочитати у ритмі слова. Придумати і записати мелодію з гамоподібним рухом у межах пентахорду Ля ь мажору:

Десь із сніжної круговерті

Пісня чується молода.

(К. Маковійський)

5. Підібрати ступені баса, підписати. Вивчити напамять:

Українська симфонія

1.3 Використання різних інтерактивних вправ (IT технологій у роботі над тріоллю)

Також на заняттях з сольфеджіо можливо використовувати інтерактивні методи роботи над метро-ритмічною групою (робота над тріоллю на різних учбових сайтах з предмету «Сольфеджіо», роліки з сайту Yotube), які «підігрівають» інтерес учнів до навчання.

Висновки

Таким чином, з усього вищесказаного зрозуміло, що роль метро-ритму у музичному розвитку учнів є безсумнівною: розвиває музичні та пізнавальні здібності дітей, виховує смак, активність та дисциплінованість, допомагає подолати метро-ритмічні складнощі у творах зі спеціальності.

Без розвиненого метро-ритмічного слуху не можливе становлення майбутнього музиканта.

Список літератури

1. Бегргер Н. А. Спочатку – ритм (Дитина граючи творить музику). Учбово-методичний посібник. СПб.: Композитор, 2004.

2. Вахромєєв В. Методики викладання сольфеджіо. М.: «Музыка», 1978.

3. Давидова О. Сольфеджіо 4 клас ДМШ. Методичній посібник. М.: «Музыка», 1986.

4. Давидова О. Методика викладання сольфеджіо. М.: «Музыка», 1986.

5. Сіняєва Л. Виховання метроритмічних навичок на заняттях сольфеджіо. М.: «Музыка», 1988.

6. Смаглій Г. А. Сольфеджіо: Підручник для 4 класу ДМШ та ШЕВ. Ч. IV.- 2-ге вид., перероб. І. доп.- Х.: Факт, 2010.- 96 с.

Свою роботу викладач присвячує темі «Робота над розвитком метро-ритмічного почуття на уроках сольфеджіо в 4 класі дитячої музичної школи. Ритмічна група – тріоль».

У роботі викладачем розглянуто розвиток ритмічного слуху, що є невід’ємною частиною розвитку слуху у музикальності дітей і допомагає викликати бажання активно та з радістю брати участь в різних видах музичної діяльності: сприйнятті музики, співах, музично-ритмічних рухах, грі на музичних інструментах, музично-дидактичних іграх.

Викладач розглядає роботу над розвитком метро-ритмічного почуття на уроках сольфеджіо в 4 класі ДМШ; розкриває методи роботи над метро-ритмічною групою три восьмі (тріоль): ритмічні, письмові вправи, сольфеджування мелодій з даною ритмічною групою та описує використання різних інтерактивних вправ (IT технологій у роботі над тріоллю.

Актуальність даної теми визначається важливою роллю ритму у створенні музичної думки та, як наслідок, формування метроритмічних навичок у дітей на уроках сольфеджіо.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»