Відкрита виховна година Я вірю в свою Україну

Опис документу:
Доброго ВСІМ дня! Я рада ВСІХ вас бачити! Сьогодні наша перша лекція, присвяченій темі «Я люблю Україну!» Зараз наша країна переживає важкі часи і нам, її мешканцям, не байдуже те, що відбувається на її території, кожен з нас має свою власну думку та погляд з цього приводу, але ми ВСІ повинні пам’ятати про те, що люди ЗАВЖДИ ПОВИННІ ЗАЛИШАТИСЯ ЛЮДЬМИ і Батьківщину не вибирають, вона як батько і мати в кожного з нас ЄДИНА! У всьому світі – кожен зна: Є Батьківщина лиш одна. І в нас вона єдина

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Чортківський гуманітарно-педагогічний коледж

імені Олександра Барвінського

Перша лекція на тему:

«Я ВІРЮ В СВОЮ УКРАЇНУ!»

Підготували студенти

групи ПО-41,43

куратори Іжевська Г.С,

Дячишин Л.М.

Чортків

Тема заходу: «Я ВІРЮ В СВОЮ УКРАЇНУ!»

Мета:

  • закріпити знання студентів про Україну, її символи, традиції, впроваджувати елементи естетичного виховання культури спілкування;

  • розвивати українське мовлення студентів, культуру поведінки; уміння приймати рішення в нестандартних ситуаціях, колективну творчість і комунікативні здібності;

  • виховувати любов і повагу до своєї Батьківщини - України, її традицій, обрядів, почуття глибокої поваги до предків, своїх рідних і близьких, творчу самостійність і відповідальність, уміння самоорганізовуватись, вміння працювати командою, сприяти розвитку творчої особистості.

Обладнання: вишита картина - герб України, карта України, комп’ютер, відеопрезентація, пісні про Україну, завдання.

Епіграф на дошці: Хто зберіг любов до краю І не зрікся роду,

Тільки той віддав всю душу, Все, що зміг, народу.

Олександр Олесь

Хід заняття

Ведучий1 Вишита колоссям і калиною,

Вигойдана співом солов’я,

Зветься величаво – Україною,

Моя найкраща в світі сторона.

Ведуча2 Чарівна, неповторна, Україно!

Для мене в цілім світі ти — одна.

І рідна, й мила, дорога, єдина.

Земле зачарована моя.

Ведучий1 Ми — патріоти, дочки і сини,

Для твого блага все в житті здолаєм!

Бо ти найкращий, краю мій ясний,

Вітчизну й матір ми не вибираєм.

Ведуча: А просто любимо, бо ця земля свята,

Вона нас народила і зростила.

Вітчизною зовемо неспроста,

Бо нам вона дала і душу, й крила.

Звучить гімн України. (відео1)

Куратор: Доброго ВСІМ дня! Я рада ВСІХ вас бачити! Сьогодні наша перша лекція, присвяченій темі «Я люблю Україну!»

Зараз наша країна переживає важкі часи і нам, її мешканцям, не байдуже те, що відбувається на її території, кожен з нас має свою власну думку та погляд з цього приводу, але ми ВСІ повинні пам’ятати про те, що люди ЗАВЖДИ ПОВИННІ ЗАЛИШАТИСЯ ЛЮДЬМИ і Батьківщину не вибирають, вона як батько і мати в кожного з нас ЄДИНА!

У всьому світі – кожен зна: Є Батьківщина лиш одна.

І в нас вона єдина –

Це наша славна Україна! Не забувай Шевченка слів Про горду славу козаків.

Не забувай, що ти дитина Землі, що зветься Україна

КУРАТОР: Україна − рідний край, золота, чарівна сторона. Скільки ніжних, ласкавих слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до рідного краю, де народились і живуть. З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий народ, про її лани широкії, гаї зелені, про тихі ріки та озера.

КУРАТОР: Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, знайомство  з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. То її велике «Я», з якого починається людина, родина, батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі Україна. На світі багато чудових країн,

Мені наймиліша, найкраща країна,

Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,

Безсмертна моя Україна.

Ти з давніх віків непокірна була

І волю свою боронила невпинно.

Нарешті збулося - її здобула

Звитяжна моя Україна.

На землях твоїх неозорих степів

Живе працьовита і чесна родина,

Хвилюється колосом стиглих хлібів

Моя золота Україна.

В садах і дібровах в вечірні часи

Чарує нас пісня дзвінка солов'їна

І чути співочі дівчат голоси, -

Пісенна моя Україна.

Тепер ще не легко живеться тобі,

Є в тому, мабуть, особлива причина.

Та все подолає в тяжкій боротьбі

Незламна моя Україна.

Квітуй, мов калина, над плесами вод,

Будь в дружбі і праці міцна та єдина.

Хай буде щасливим твій вільний народ,

Прекрасна моя Україно!

Студент: Протягом багатьох століть ми, українці, мріяли про незалежну державу. У середині 1980-х років XX століття знову розпочалась боротьба українського народу за незалежність. 24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла Акт проголошення незалежності України.

Студент: Цей документ припинив існування Української Радянської Соціалістичної Республіки і проголосив створення незалежної держави — України. День прийняття цього Акту є національним святом. З того часу на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Студент: Щоб упевнитись у підтримці населення, Верховна Рада України закликала всіх громадян підтвердити своє рішення голосуванням — 1 грудня 1991 року під час референдуму за незалежність України. Проголошення незалежності України відкрило нову сторінку в її історії. За п’ять років після здобуття незалежності 28 червня 1996 року Верховна Рада України утвердила Конституцію України. Столиця України – місто Київ.

Студент: А зараз вашій увазі пропонуємо переглянути Фотолітопис незалежності України 1991-2015 років. (www.youtube.com/watch?v=lQ9XGTrA0A4) (Відео3)

Ведучий : Зараз наша держава переживає тяжкі часи і кожен намагається допомогти, внести своє щось у майбутнє. Ми пам’ятаємо наших героїв, які боролися проти несправедливості, стояли на смерть за незалежність нашої держави. «Небесна сотня» називають їх, низький їм уклін.

Ведуча: Ми серцем і душею з тими, хто й ці дні боронить нашу свободу на сході України, пам’ятаємо тих, хто віддав своє життя задля нашого щасливого майбутнього. Давайте з вами переглянемо, як це було. (https://www.youtube.com/watch?v=QuG9W5sM5hA). (Відео4)

   

 Студент: У духовному й  політичному житті кожного народу є визначні події й роки, які назавжди входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і роль  країни у світі. Ми свідки історії, історія – це ми…

Події в Україні, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Ми живемо у непростий час – час змін.

Революція, яка відбулася у Києві, довела, що український народ єдиний. Тепер маємо і в нашій історії такі події, що перед усім світом засвідчили прагнення українського народу до вільного, щасливого життя.

Але, як це не сумно говорити, жодна революція не проходить мирним шляхом – без жертв. Жертви завжди є з обох сторін. Ми хочемо, щоб кожен громадянин України згадав, за що він любить свою країну, свою рідну землю. І кожен усвідомив за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвували своїм життям «Небесна сотня».

 А сотню вже зустріли небеса..

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров´ю перемішана сльоза….

А батько сина ще не відпускав..

Й заплакав Бог, побачивши загін:

Спереду – сотник, молодий, вродливий

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній сивий-сивий…

І рани їхні вже не їм болять…

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…

Сьогодні ми в скорботі всі

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній сивий-сивий…

І рани їхні вже не їм болять…

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…

Пропоную хвилиною мовчання вшанувати пам’ять небесної сотні…

Студент: Свідомість українців постійно змінюється. Майдан та Революція Гідності потрясли не тільки Україну, а й увесь світ. Зігріта палкими серцями мільйонів національно свідомих українців з усіх регіонів, незалежна демократична держава Україна продемонструвала Європі і всьому світові, що українці – міцна духом волелюбна нація, яка навчилася поважати себе і яка зуміла відстояти свій демократичний вибір.

Ведуча: Мені хочеться згадати слова нашого Пророка, Кобзаря, який сказав про наш народ: «Ми – такі. Про нас ще заговорять». Це була відповідь недругам і ворогам, які намагалися довести, що українська нація є недержавною, приреченою на другорядні історичні ролі. І щоб зробити нас слабшими, недруги намагаються нас розсварити.

Ведучий: Вороги зазіхають на територіальну цілісність нашої держави. На Сході точаться криваві бої. Там вирішується доля і майбутнє України. Ми знаємо, що ми – єдині, що перемога буде за нами. Єдина Україна – іншого шляху у нас немає. Саме за це зараз в АТО воюють сини-герої. На полі битви – захисники, воїни. Вони мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючи власного життя, захищають неньку Україну.

Ведучий: Ми хочемо сказати сьогодні «Спасибі »людям з великим серцем, величезним почуттям обов’язку і самопожертви, які кожен день допомагають боротися за нашу країну Це волонтери. Вони сьогодні допомагають пораненим українським бійцям, у них немає слова “Ні”, і немає меж відповідальності. Такої ж віддачі вони хотіли б і від українців, і особливо від тих, хто приймає рішення.

Ведуча: Молитва і віра допомагали і допомагають нашим воїнам боротися з ворогом, перемагаючи страх смерті. (Студенти запалюють свічки )

Студент: О Боже єдиний, здійсни мою мрію,

Не діли нашу землю на Захід і Схід,

Бо всі ми єдині, усі ми сім’я ,

В усіх нас одна Батьківщина, одна,

Одна і єдина, як вічна любов.

За неї ще пращури лили свою кров.

Студент: Не дай, Боже, не дай розірвати,

Не дай, щоби брат йшов війною на брата.

Прожени той туман, що укутав усіх,

Щоб жити народ наш у спокої міг,

Щоби Україна завжди була вільна,

Завжди залишалась одна, неподільна.

Перегляд відео «Хочу жити без війни» (www.youtube.com/watch?v=NjnqyXBwoMo)

Куратор: Упевнена , що наша перемога можлива тільки тоді, якщо ми всі, хто вважає себе українцем, об'єднаємось і спільними зусиллями, кожний на своєму місці, буде робити те, що тільки зможе – не дивлячись на свої особисті скрути допомагати  фронту, допомагати хлопцям, які готові віддати найдорожче – своє життя заради нашого спільного майбуття!

На Майдані, виборюючи свою свободу й нове життя для України, стояли поруч пліч-о-пліч представники різних регіонів України Івано-Франківська і Харкова, Львова і Кіровограда, Чернівців і Полтави, Рівного, Одеси і Севастополя.

А коли після анексії Криму та подій на сході України сотні сімей, зіткнувшись із труднощами, змушені були покинути свої домівки у пошуках безпеки, їх охоче прийняли родини з Прикарпаття, Волині, Київщини, Черкащини та інших територій України.  

 Це ще раз доводить, що Україна – єдина держава, і кримські татари разом з українцями і всіма іншими національностями, які проживають на території України – єдиний народ.

  Про мир і щастя мріють люди з давніх-давен, скільки існує людство, стільки й живе у серцях чарівна мрія про мир. Бо ж лише коли мир є, то можуть здійснитись усі найзаповітніші прекрасні мрії людини, її надії і помисли, тоді кожен може реалізувати себе повністю, розкрити свої здібності і таланти. Тільки зараз ми до кінця зрозуміли, яким важливим є для нас мир.

 

Куратор: Я  хочу, щоб ви висловили свою думку, які у вас виникають асоціації, коли ви чуєте слово МИР

  • Асоціювання «МИР– це…».

  • Запишіть слова та фрази на ваших голубах( студенти завчасно приготували їх до заняття), які спадають на думку, коли чуєте це слово.

 

Ведучий: Раніше для нас, українців, мир – це була повсякденна реальність. На вулицях нашої неньки-України було спокійно, всі діти ходили до школи, посміхалися. Але відбулися різкі зміни, підкралося горе… На Україну напав ворог. Наша держава не готувалася до війни. Ми – мирні люди. Але десятки тисяч людей за покликом серця взяли зброю в руки і стали на захист рідної землі.  Нам, українцям, зараз,  як ніколи, потрібно усіма силами боротися за мир, щоб  завжди світило тепле, ясне сонечко, щоб небо було завжди чисте та голубе, щоб завжди були посмішки на обличчях у людей

Студент: Ти плачеш, мамо, в тебе біль.

Пробач мене, прошу, як зможеш,

Що не вернувся я звідтіль.

Твоєму ж горю чим поможеш?

Ти знаєш, мамо, це ж війна

І гинуть в ній батьки та діти.

Хіба ж у цім моя вина?

Та ж я хотів щасливо жити?

Ми боронили цей рубіж,

У нас скінчилися патрони,

Та ворог далі не проліз...

Відчув я біль й церковні дзвони.

Якщо не я, то хто ж тоді

Спинити мусив цю навалу?

Стою у Бога на суді,

Чекаю милість, чи поталу.

Я тут пізнав своє життя.

Воно було таке вітражне.

Я жив чомусь без каяття

І мріяв щось про недосяжне.

 У мене крила є тепер.

Не плачте, мамо, я весь білий.

Я все живий, я не помер,

А ворог весь стоїть змарнілий.

 Не плачте, мамо, це ж війна,

Я боронив свою країну.

У мене сліз тепер нема,

Люблю я вас і Україну.

Ведучий: У мене є лише одна заповітна мрія – прокинутися вранці і почути жадану фразу: «Війна в Україні закінчилася».

Як боляче читати такі рядки! Коли діти мріють не про морозиво чи телефон, не про подорож на море чи в гори, а про спокійне мирне щасливе дитинство!

Нам випало жити у складні та великі часи. Ми сьогодні стали свідками тих подій, про які завтра напишуть в підручниках з історії. На долю нашого народу випало багато героїчного і водночас трагічного. Історія України – це історія народу, який протягом багатьох століть боровся за свою незалежність. Зараз нас хочуть розділити, але ми – українці – сильна нація, і Україна – єдина країна. Кожен з нас має любити свій народ, його культуру і традиції, як це робили ті, хто загинув за нашу незалежність на Майдані  і хто відстоює  її зараз на Сході. Наша країна сьогодні втрачає своїх дітей.

Ведучий: 21 вересня – світ відзначає Міжнародний День Миру. Для дуже багатьох  людей у сучасному світі мир – це не більш ніж казкова мрія. Люди живуть у постійній атмосфері страху або бути вбитим або когось із рідних назавжди втратити.

Генеральна Асамблея ухвалила, що починаючи з 1982 року Міжнародний день миру буде відзначатися щорічно  як день глобального припинення вогню і відмови від насильства, запропонувавши всім державам і народам дотримуватися припинення воєнних дій протягом цього дня.

Цей день покликаний змусити людей не тільки задуматися про мир, але і зробити щось заради нього.

Перегляд відеоролика «Нам потрібне мирне небо»

Ведучий

  1. Хай буде мир віднині і довіку!

Хай буде мир й замовкнуть війни злі.

І сльози щастя на своїх обличчях

Відчують всміхнені усюди матері.

 Ведучий

  1. Хай буде мир. Веселі будуть діти,

Спокійними скрізь стануть всі жінки

І перестануть думати ночами,

Що десь коханий гине на війні.

 Ведучий

  1. Хай буде мир й замовкнуть всі гармати.

Доволі крові, сліз, нещастя й бід…

Хай відпочине змучений боями

До праці звичний чоловічий рід.

 Ведучий

  1. “ Хай буде мир! “- звертаються до Бога,

Чоло зросивши потом трударі,

Бо хочуть, щоб сміялись дзвінко діти

На нашій українській цій землі.

 Ведучий

  1. Хай буде мир віднині і довіку!

Хай буде мир й замовкнуть війни злі!

Хай у міцних обіймах всі народи

Ідуть у майбуття через віки.

 Ведучий

  1. Мир на землі — це затишок і тиша,

Це сміх дитячий і душі політ,

Коли поет чарівні вірші пише

Про незвичайний, дивовижний світ.

 Ведучий

  1. Мир на землі — це росяні світанки,

Краса і творчість, пісня у гаях.

Мир на землі — це вечори і ранки

Із радістю і щастям у серцях.

 Ведучий

  1. Мир на землі — це дім і мама, й тато,

Й любові стільки — просто через край!

Це та земля, де щастя є багато

І в кожній хаті — хліба коровай.

Ведучий 

  1. Це та земля, де сміх і пісня лине,

А діти йдуть до школи знов і знов.

Й ніколи у боях ніхто не гине,

Бо там господар — щастя і любов.

Кутатор.

Сьогодні ми проведемо акцію «Голуб миру». Ми почепимо на карті України ваших голубів, які, я вірю, принесуть нарешті мир та спокій нашій Батьківщині, припинять кровопролиття та страждання тисячі українців. Нехай ці голубки повернуть додому батьків, синів, чоловіків та братів, щоб спокій запанував у душах та серцях людей. Я знаю, так воно і буде, тому що якщо багато людей чогось одного бажають, то їх мрії неодмінно стають реальністю.

Діти чіпляють голубів миру.

Студент 1. Голубко біла, ти лети у світ,

Хай буде мир у небі голубому.

Бо голуб миру, кажуть з давніх літ,

Приносить радість родові людському.

Студент2. Бо що ж дорожче в світі є за мир?

Та й за життя — ціннішого немає.

Коли піснями сповнений ефір,

Сміються діти і душа співає. 

Студент 1. Коли панує щастя і любов,

Танцює понад квітами комашка,

У світі мир — основа із основ,

І символ миру — білосніжна пташка.

Студент 2 Голубко біла, ти лети у світ,

Хай буде мир у небі голубому!

Неси всім щастя, передай привіт

Усім народам, людові земному…

(Звернення до народів світу).

Студент 3. Ми, українські студенти,

звертаємось до всіх народів світу

від щедрої, квітучої землі.

Скажімо разом:

Ні – війні,

так – МИРУ й сонцю в небі голубому!

МИР – це злагода, це – воля,

і рідна мова й пісня мами колискова!

Наші серця закликають до МИРУ!

Хай буде МИР!

Хай буде людству МИР в усьому світі!

Хай буде мир у нашій рідній Україні!

Куратор: Шануйте і любіть свою  прекрасну, рідну неньку-Україну, шануйте славні традиції, звичаї нашого народу, пам’ятайте завжди і скрізь, що ви – діти козацького роду, онуки славних пращурів великих, що не корились ні мечу, ні кулеметному вогню, а свято вірили у світле майбутнє своєї держави.

Бажаю миру кожній родині, збережімо наші сім`ї і нашу Україну!

Ведучий: Як зараз страшно в цьому світі жити,

А хочеться ж радіти і цвісти…

Аби нам люті війни припинити,

І до мети чарівної іти.

Так миру хочу… Дуже хочу миру!

Бо має сенс лише тоді життя,

Як відчуваєш щастя, радість щиру

І йдеш у світле, мирне майбуття.

Я миру зичу всім вам, добрі люди!

Хай не затьмарить небосхил війна.

Нехай над світом мирне небо буде

Й веселка кольорова, осяйна!

Звучить пісня Н. Май «Хай буде мир»

Ведучий: Збережемо наш патріотизм, віру та силу духу для наступних поколінь.

Україна потребує нашої виваженості, єдності, мудрості. Ми пишаємося нашою молоддю. Вона активна, здатна відстоювати своє майбутнє. Ми повинні поважати себе, свою державу, тоді інші країни поважатимуть нас. А рідній державі ми побажаємо:

•          Процвітання

•          Миру

•          Злагоди  єдності

•          Талановитих і працьовитих українців

•          Щасливого майбуття

Віримо що  найзаповітніше бажання українців сьогодні - жити під мирним небом України і не допустити війни здійсниться обов'язково.

Куратор: Ми — європейці настільки, наскільки ми — українці; і лише відчувши себе справжнім українцем, можна збудувати свій український дім за європейськими стандартами. Тому кожен із нас може з гордістю сказати: «Я – європеєць!» Ви — майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру, своїми досягненнями славте її і крокуйте до Європи.

2

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
3
міс.
0
9
дн.
0
6
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!