Повість Григорія Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма» — це визначний взірець українського просвітницького реалізму, що сатирично викриває моральний занепад козацької старшини XVIII століття. Автор майстерно поєднує побутовий гумор, бурлеск та елементи містики, розповідаючи про недолугого сотника Забрьоху та хитрого писаря Пістряка, чиє невігластво призводить до абсурдного «полювання на відьом». Центральною постаттю твору є Явдоха Зубиха, яка за допомогою чарів карає можновладців за їхню жорстокість, корупцію та самодурство. Через гротескні образи персонажів письменник засуджує суспільні вади та утверджує ідею неминучої відплати за гріхи й зловживання владою. Твір назавжди закарбувався в культурі завдяки іронічній мові та глибокому соціальному підтексту, залишаючись актуальним і для сучасних театральних та кіноадаптацій.
Фрагмент відео для ознайомлення: https://drive.google.com/file/d/1w3-u_uKh-nvrcAvnohWx6X3tBfjXIQmk/view?usp=sharing