До великоднього застілля заздалегідь готуються не тільки в Україні. У багатьох країнах за кілька днів до свята теж печуть пишні паски (і солодкі, і солоні), купують яйця, щоб пофарбувати їх, і продумують інші страви для частування сім'ї та друзів. У тих куточках світу, де основною релігією є християнство, існують різні традиції святкування Великодня, але всім їм притаманні три спільні риси та традиції: плаваюча дата свята, святковий хліб та яйця.
ПЛАВАЮЧА ДАТА СВЯТА
Впевнені, що багато з вас замислювалися, чому Великдень щороку святкується в різні дні. А хтось, напевне, й знає відповідь на це питання. Але все ж… На початку нашої ери (у 1-му столітті) для визначення дати святкування Христового воскресіння зібрався Нікейський собор, який постановив, що Великдень має святкуватися після 21 березня в першу неділю після повного місяця. А оскільки це явище відбувається завжди в різний час, то і дата святкування різниться. Тому, щоб визначити дату святкування Великодня, спочатку визначають, коли місяць вперше буде повним після весняного рівнодення. А наступна неділя і буде святковою.
Однак православні та греко-католики користуються двома різними календарями: католики слідують григоріанському, а православні - юліанському календарю. За першим календарем весна розпочинається раніше на 13 днів. Саме тому католицький та православний Великдень святкують у різні дні, але деколи трапляється, що обидві дати збігаються.
ПИСАНКИ
Традиція розмальовувати або фарбувати писанки є практично у всіх народів. Яйце – це символ нового життя. Але неодмінно стається так, що старе повинне дати місце новому. Тому писанку символічно розбивають.
В Україні навіть поширена гра в писанки, тобто гості перед початком святкового застілля б‘ються писанками, випробовуючи їх на міцність. Гру називають «Битки» («Навбитки» «В моцака»). Найміцнішу писанку або пофарбоване яйце називають моцачком.
До речі, в Україні існує Музей писанкового розпису — єдиний у світі Музей писанки або писанкового розпису, що знаходиться в місті Коломия Івано-Франківської області.
ПАСХАЛЬНИЙ ХЛІБ
Щороку на Великдень готують найголовніший атрибут святкового кошика – святковий хліб.
В Україні печуть 2 види святкового виробу: паску – сирний пиріг та/або куліч – здобний виріб. Раніше паскою називали виключно здобний виріб, але наразі все більшої популярності набирає також готування сирного пирогу, відповідно, правильно їх і називають.
Так само і в інших країнах є свій аналог святкового хлібу. В Європі, наприклад, печуть великодній кекс, який італійці називають пенеттоне або коломба (в перекладі означає "голубка"), німці - гугельхупф або вейхкюхен, поляки роблять баби (щось на зразок наших пасок) і мазурики (пісочні пироги, прикрашені їстівними квітами, гілочками і яйцями).