Псалтир є книгою Святого Писання Старого Завіту, де вміщені одні з найдревніших молитов. Більшість із молитов Псалтиря приписують авторству царя Давида.
У Старому Завіті розповідається, що спочатку цар Саул перейнявся прихильністю до молодого переможця Голіафа і наблизив його до двору. Згодом популярність Саула серед народу почала падати, а Давид легко завоював симпатії при дворі.
Коли й він впав у немилість, і на нього було оголошено полювання, довелося тікати й протягом тривалого часу ховатися в Одолламській печері. Саме про ці події Давид і оповідає у псалмі 141.
Коли та для чого читають Псалом 141?
У православному богослужінні псалом 141 читається на вечірній службі після малої ектенії. У ньому звучить благання до Господа про спасіння від лиха. Вдома псалом 141 читають у таких випадках:
за хвилини глибокої скорботи;
з бажанням прославлення Всевишнього.
Основне посилання псалма – це благання про порятунок. Люди, які перебувають у складному фізичному, матеріальному чи душевному станах, під час співу цього псалма можуть втішитися. Якщо вас спіткало нещастя, ви засмучуєтеся і ні в кому не знаходите підтримки, обов’язково читайте псалом 141.
Щоразу, коли ми просимо Господа визволити нас з біди, ми повинні пам’ятати про те, що це сприятливий момент для хвали Всевишньому. Милості Господа дають нам можливість для подяки та слави Його.