Ляльки-персони – це не іграшки для дітей, а інструмент для педагога. Для кожної
ляльки створюють її особисту індивідуальність (ідентичність), закріплюють за нею
певну історію життя, наділяють особистісними рисами, родиною і культурним походженням, уподобаннями, страхами та здібностями.
Лялька «приходить» у гості до дітей (в групу), коли
вони збираються в колі для спільної розмови, і педагог розповідає їм про щасливі й не дуже радісні історії,
які з нею сталися.