У статті розглянуто можливості уроків астрономії для формування дослідницького мислення учнів. Обґрунтовано значення спостереження, постановки запитань, висунення гіпотез, проведення досліджень, аналізу інформації та формулювання висновків як складових наукового пізнання. Розкрито роль астрономічних спостережень, цифрових планетаріїв, симуляцій, роботи з реальними науковими даними, навчальних проєктів та міжпредметних зв’язків у розвитку пізнавальної самостійності школярів. Особливу увагу приділено переходу від репродуктивного засвоєння астрономічних фактів до самостійного пошуку пояснень природних явищ. Показано, що дослідницький підхід дає змогу перетворити урок астрономії на простір інтелектуального пошуку, де учень не лише отримує готові знання, а й вчиться мислити як дослідник.


















