"Весела масляна" до свята масляної

Опис документу:
Масляна є одним з найстаріших свят слов'янських народів. Справжня забава, яка зберегла свої традиції в наші дні з язичницької культури. Цей смачне і неймовірно ситне свято триває цілий тиждень, який передує настанню Великого посту. Сьогодні Масляна є одним з церковних свят і називається ще Мясопустним або Сирним тижнем.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Виховна година

Підготувала: вихователь

Коломоєць І.І.

Мета: ознайомлення учнів з традиціями святкування Масляної в Україні та світі, відтворити народні звичаї та обряди, формувати духовно-моральні цінності у дітей, розвивати уяву, увагу, пам`ять, вміння декламувати вірші, виховувати любов до рідного краю, до культури українського народу.

Вступне слово учителя:
Сьогодні ми з вами поговоримо про одне з народних свят, святкування якого випадає на останній тиждень перед великим постом. Це свято – Масляна. За традицією наші пращури святкували її 7 днів.

Масляна до нас прийшла,
Радість людям принесла,
Ну, а ми прийдемо з млинцями,

Зустріти свято разом з вами!
Зі святом!

Учениця 1

Просимо, гості милі, вітаємо!

Веселощів вам та радості бажаємо! 
Учениця 2

Давно ми на вас чекаємо,

Свято без вас не починаємо! 
Учениця 3

Про початок повідомляємо!
Учениця 4

Виставу розпочинаємо!
Учениця 1

Добрий день вам, люди,

В нашій світлій хаті! 
Як гостей найкращих 
Раді вас вітати! 
На веселе свято

До нас поспішайте,
Масляну гостинну

З нами проводжайте!

Учениця 2

Усім друзям та гостям

Щирі вітання!

Хай здійсняться незабаром
Ваші сподівання! 
Хто радіє сонцю, квітам 
Хай весну стрічає! 
До
 нас Масляна-красуня

На двір поспішає.

Учениця 3

Історія свята Масляна йде своїм корінням глибоко в старовину. Масляна - древнє слов'янське свято, що дісталося нам у спадщину від язичеської культури, що зберігся і після прийняття християнства.

Це веселі проводи зими, осяяні радісним очікуванням близького тепла, весняного оновлення природи. Навіть млинці, неодмінний атрибут Масниці, мали ритуальне значення: круглі, рум'яні, гарячі, вони являли собою символ сонця, яке все яскравіше розгоралося, подовжуючи дні.

Учениця 4

Масляна святкується в останній тиждень перед Великим постом, за сім тижнів до Великодня. На кожен день масляного тижня існували певні обряди.

Тому масляного традицією вважається відвідування родичів, друзів - щоб попросити вибачення за можливі завдані образи, примиритися. А потім без образ і з світом вступити у Великий піст.

Ім'я Масляної носить і опудало з соломи, яке обряджають в жіночий одяг з масляним млинцем або сковородою у руках (від млинця, круглого і масляного і утворилася назва і свята, і персонажа). З цим опудалом весело проводили час весь масляний тиждень: з ним роз'їжджали на трійках, а в кінці свята ховали Масляну або проводжали, розриваючи опудало в дрібні шматки на краю села. Але, найчастіше, опудало Масляної спалювали на весело палаючому багатті, який розводили обов'язково "на гірці" - на який-небудь височини.

Відеоряд до пісні «Масляна»

Учениця 1

А тепер давайте перевіримо вашу увагу, кмітливість та знання.

У ці дні млинці готують,

Ігри грають, і жартують.

Вже весна „не заспана!”

Ця седмиця – (Масляна!) 

Прийшла до нас бабуся

У білому кожусі.

Поля причепурила -

Пухнастим снігом вкрила.

Вгадайте - хто вона

Бабуся чепурна? (Зима)
Учениця 2

Узори вишиває

Без голки і без нитки.

Улітку спочиває,

А взимку - дуже рідко. (Мороз)


Місили,місили, Ліпили, ліпили, А тоді – хіп Та в окріп!

А вже на останку - Масло та сметанку, Хто зуміє відгадати Того будем частувати. (Вареники).

Учениця 3
Влітку ягід так багато. Їх спочатку буду рвати,

Потім з цукром перетрем. Ось смачний і вийде ... ( Джем )


Що на сковорідку наливають,

Так вчетверо згинають? (Млинці).

Учениця 4

І поживне, і смачне,

Біле, пінне, запашне.

Залюбки малята п'ють,

Здоровенькими ростуть. (Молоко)


Що це за пан -

З тіста жупан,

Сир у жупані,

Сам у сметані. (Вареник)

Їх любить кожен,
На сонце схожі,

Смачнющі оці

Тоненькі... (млинці). 

Пісня «Гей на масляну» у виконанні студентів гуртожитку

Відеоряд 7 днів Масляної

Учениця 1

Понеділок – «Зустріч Масляної»
Молодь звечора поливали гірку водою, робили добрячу ковзанку. В понеділок усі виходили зустрічати Масляну, веселились, спускались з гірки, ліпили снігову бабу і теж спускали її з гори на санях. Їздили по вулицях на санях запряжених кіньми, вквітчаними стрічками, дзвониками і вигукували.

Не спіть, не дрімайте,
Спішіть, поспішайте!
Всією сім’єю, всією ріднею
Свято усі зустрічайте!

В понеділок традиційно пекли пшеничні млинці.

Учениця 2

Вівторок – «Заігриш»
В цей день робили з соломи, сіна, пруття та різного ганчір’я велике опудало. Воно символізувало зиму. Опудало возили кіньми вулицями, а іноді возили сусідніми селами з жартами та піснями.

Люди ми прийшли до вас
Донести оцей наказ
Кожен рік цього числа,
Людям міста і села
Виходити на свято,
Зиму проводжати.
 У вівторок полюбляли пекти гречані

млинці.

Учениця 3

Середу називали «Ласункою»
Кожна господиня старалась до традиційних для середи вівсяних млинців приготувати ще й птицю, печену, смажену, копчену, та інші м’ясні страви та рибні страви. Веселі куми закутували макогона і справляли йому родини, збиралися у когось у хаті, зносили страви. Потім ішли до іншої хати справляли хрестини та інші події, припрошуючи:
Це скуштуйте, те скуштуйте в добрий час.
Все смачненьке ми розставили для вас.
Ось млинці, молоко, сметана, -
Свято зустрічаєм ми – іде до нас краса Масляна.

Учениця 4

Четвер «Розгуляй»
Ввечері у четвер збиралися парубки з дівчатами на вечерниці. Та й вигадували різні забави з жартами, піснями, танцями. Наприклад: хто найшвидше з’їсть вареники та інші витівки.
У четвер готували на вечерниці вареники, вмочали їх у сметану. Пекли пшеничні млинці.

Учениця 1

П’ятниця «Тещині вечірки» 
У цей день зяті водили своїх тещ до шинку, щоб ті промочили горло, бо воно «Охрипло» з зятем сваритись.
Зять тещі замовляв музик і вони разом танцювали.

Ой зятю мій любий, хороший,
Закопала під грушею гроші
Якщо будеш мою дочку любити
Будеш мої гроші лічити.
Традиційні для п’ятниці млинці з

прісного тіста.

Учениця 2

Субота «День гостей»

Не минайте, гості, ганку,
Веселімось до світанку,
Будем разом ми співати
Весну красну прославляти.
В суботу готували млинці із кислого тіста.
Учениця 3

Неділя «Прощений день»
У цей день усі вибачали один одному образи. Діти просили пробачення у батьків, молоді у старших. Потім ішли на край села після обіду палити опудало зими і закликати весну.
Уже зима усім набридла
Та всім присутнім вже огидна!
Йдем за село зиму палити.

Треба весну гідно зустріти
Вже сонце загляда до двору,
Запасів з’їли ми комору!
Ми Зиму спалим і тепло
Прийде до нас, а з ним й добро!
Учениця 4

Головна ж страва в українців на Масляну були вареники з сиром та сметаною.

Що у світі найсмачніше?

Може, краби чи ікра?

Може, ще щось, найдивніше?

Є багато різних страв.

Креми, соуси, салати,

Ще - рулети та супи...

В українську теплу хату

Завітай, будь ласка, ти.

Тільки в хаті українській

Покуштуєш диво з див:

Ось півмісяці у мисці,

А над ними в'ється дим,

Бо гарячі - масло тане...

Чи ж ви знаєте, що це?

Це - вареники в сметані,

Найсмачніші над усе! 
Відеоряд до пісні «А мій милий вареничків хоче»

Учениця 1

Масницю, масницю святкували

Та й холодну, люту зиму проводжали.

Закружляли в танцях, потонули в співах

Вареничками пригощали та й усіх на диво. 
Учениця 2

Веселиться весь народ – гарне свято!

Напекла млинців чудових теща зятю,

Чекає у середу із самого рання,

Масниця, масниця! Скрізь гуляння. 

З Масницею вітаю

І достатку вам бажаю,

І в хаті, і на дворі,

У золоті і в сріблі! 
Слово вихователя

Усім, люди, дякуємо,

Що в нас гостювали.

І зимоньку-маслюну 
З нами проводжали.

На останок прошу,
Не згадуйте лихом- 
А лише веселим, 
Добродушним сміхом. 

Висновок: Масляна - стародавнє слов'янське свято, що дісталося нам у спадок від язичницької культури, збережене і після прийняття християнства. Тому величезне значення має збереження народних традицій, вивчення усної народної творчості: обрядів, пісень, прислів'їв, приказок.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.