Версатильність та символи стійкості в сучасній прозі для молоді.

Ці матеріали аналізують сучасну українську літературу для дітей та юнацтва, створену під час повномасштабної війни, як засіб психологічної адаптації та збереження пам'яті. Дослідники та критики розглядають твори Олі Русіної, Олександра Михеда та Тетяни Стрижевської, наголошуючи на їхній терапевтичній функції — бібліотерапії. Книги допомагають молоді осмислювати травматичний досвід окупації, втрату рідного дому та виклики переселення. Особлива увага приділяється перетворенню реальних подій, як-от стійкість шафки та півника з Бородянки, на художні символи народної незламності. Автори підкреслюють, що ці тексти сприяють дорослішанню особистості та формуванню національної ідентичності через свідомий вибір мови та цінностей. Загалом джерела представляють літературу як інструмент надії, що єднає покоління у подоланні наслідків воєнної катастрофи.