Вербна неділя — одне з найголовніших християнських свят, яке пов'язане зі святкуванням Великодня. Цікаво, що в давнину це було народне язичницьке свято, яке поступово злилося з християнською подією — входом Ісуса Христа до Єрусалиму.
Він в'їхав в Єрусалим на віслюку в супроводі апостолів. За традицією ті, хто в'їжджав в місто на коні, несли війну, а ті, хто в'їжджали на віслюку – мир. Іудеї побачили в Ісусі нового правителя – царя. Вони обсипали шлях Христа квітами, пальмовими гілками, клали біля його ніг одяг. Але Господь йшов до Єрусалиму не для земної влади, а на мученицьку смерть в ім'я спокутування гріхів людства. Через п'ять днів цей ж натовп кричав: «Розіпни Його ...!».
2024 року православні християни будуть святкувати Великдень 5 травня, а християни західного обряду — 31 березня. Відповідно, Вербна неділя за Юліанським календарем припаде на 28 квітня, а за Григоріанським — на 24 березня.
Це свято було дуже популярним ще в давні часи. Віряни йшли до храму, де слухали богослужіння, а потім освячували гілочки верби. Пізніше деякі з них садили у саду чи на городі. Такий же звичай, до речі, існує і на околицях міста Земмерінґ в Австрії. Історики вважають, що ця процедура мала більше символічне значення, наче очищувала поле від негативу. Інші гілки ставили в хаті біля ікон.
Цікава традиція пов'язана з вербними гілочками. Молоді дівчата і хлопці брали їх і злегка "били" тих, хто лишився вдома і не ходив на службу. Водночас примовляли: "Не я б'ю — верба б'є, За тиждень Великдень, Недалечке червоне яєчко!". Також бажали одне одному здоров'я і достатку: "Будь великий, як верба, А здоровий, як вода, А багатий, як земля!".
Також влаштовувалися масові гуляння. Хлопці в жартівливій формі били дівчат вербою. Вважалося, що такий ритуал сприяє продовженню роду і появи здорових і сильних спадкоємців. Також в цей день били вербовими прутиками домашніх тварин, щоб вони росли здоровими.
Віряни вірили, що освячена верба допомагає захистити оселю від води та вогню, дарує мешканцям міцне здоров'я. Тому гілочки обов'язково зберігали аж до Вербної неділі прийдешнього року.
Наші предки цього дня намагалися дотримуватися деяких заборон: не займалися важкою фізичною працею; не шили, не вишивали і не в'язали; не сварилися і не лихословили. Також було заборонено пишно святкувати. Тому, навіть, якщо у людини був день народження, святкування проходило тихо і спокійно. Все ще триває Великий піст, тому під забороною м'ясо, яйця, молочні продукти.
