Ось короткий огляд матеріалу відеоуроку щодо правил написання великої букви та лапок в українській мові (з урахуванням сучасних правописних норм):
Власні та загальні назви: Загальні назви позначають класи предметів і пишуться з малої літери (наприклад, місто, улиця), тоді як власні — унікальні об'єкти і вимагають великої літери (наприклад, Кремінна).
Багатослівні офіційні назви: Для установ, історичних подій чи свят діє правило: велику літеру має лише перше слово (наприклад, Міністерство освіти і науки України, День учителя).
Найвищі державні установи: Виняток із правила — найвищі органи влади та топ-організації пишуться з великої літери в кожному слові з поваги (наприклад, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України).
Вторинні найменування та лапки: Якщо слово вживається в переносному чи брендовому значенні (як «сигнальний вогонь»), воно береться в лапки і пишеться з великої літери (наприклад, цукерка «Ромашка», журнал «Пізнайко»). Проте культові релігійні книги (як Біблія) пишуться з великої літери, але завжди без лапок.
Цифрові платформи і мережі: Правопис залежить від наявності родового слова. Якщо є родове слово (пошукова система «Гугл»), використовуємо велику літеру і лапки; якщо використовуємо назву самостійно у повсякденній мові (шукати в гуглі) — назва переходить у розряд загальних і пишеться з малої літери без лапок.