і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Щотижня отримуйте приємні подарунки.
Взяти участь

Великдень славить неньку - Україну!

Передплата на журнал
Бібліотека
матеріалів

Тема. Великдень славить неньку – Україну!

Мета. розширити знання учнів про святкування Великодніх свят; познайомити з символікою знаків на писанках; відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції; виховувати почуття любові до свого народу, кращі якості національного характеру.

Ведуча. Весна - гарна пора року. Люблять її діти і дорослі за весняну пісеньку струмочків, за ласкаве сонячне проміння, за повітря, напоєне запахом молодого листя. Ми чекаємо, коли весна прожене холод, устелить землю молодою травичкою, прикрасить квітами, а пташки наповнять гаї та діброви своїм голосним, веселим щебетом. Колись давно ще наші дідусі й бабусі закликали в гості чарівницю-весну. Вони виходили на пагорби за село і виводили веснянки.

( дівчатка вибігають і звертаються до ведучої )

1 учень. Благослови, мати Весну закликати!

Весну закликати, зиму проводжати!

Зимочка в візочку, літечко в човночку.

2 учень. Ой, виходьте дівчатка, та в сей день на вулицю

Весну красну стрічати, весну красну вітати.

3 учень.Будем весну стрічати та віночки сплітати,

А віночки сплетемо, хороводом підемо.

Пісня «Солнечная капель»

Ведуча. Багата Весна ще й своїми обрядами, звичаями. Ось саме на таку прекрасну пору року і припадає одне з найбільших свят - свято Великодня або День Христового Воскресіння. Упродовж багатьох століть обряд Великодня шанувався в українців, бо саме на цей час припадав поворот сонця на літо, а це означало пробудження всього живого, воскресіння природи, неминучу перемогу світла над темрявою, добра над злом.

4 учень. До Великодня готуються заздалегідь і дуже урочисто. Попередню неділю називають Вербною. У цей час прокидається від зимового сну природа, першими зацвітають верби, лози. Перші «котики» - символ молодості, пробудження природи, їх наділяють цілющою силою. Котики освячують у церкві й ними хльоскають товаришів, друзів, дітей, промовляючи:

5 учень. « Не я б’ю, верба б’є, за тиждень - Великдень, недалечко червоне літечко».

Будь здоровий, як вода. Будь багатий, як земля. Будь плодний, як лоза »

(Показують обряд хльоскання вербою)

6 учень. Сонце по діброві ходить як лисичка

Котики вербові жмурять жовті вічка.

Вже не хочуть спати, хоч і трішки сонні.

Гріють лапенята на яснім осонні.

Пісня «Весняні котики»

Ведуча. Упродовж тижня наводили лад у господарстві, адже весь тиждень прийнято називати Великим, або Страсним, Білим або чистим тижнем. Кожен день цього тижня має своє призначення.

Понеділок
Понеділок білить хату
любить, певно, працювати:
і кути побілить й стелю,
щоб Великдень був веселий!
Вівторок
Шурхіт. Шум. Рипить в оселі:
чисто-начисто підлогу -
шури-шури! – тре завзято
наш вівторок довгоногий.
Середа
Пишна пані середа і пере, й прасує.
До Великодня, ще б пак, хату облаштує!
Четвер
Чистий четвер – чистий, вдосвіта піднявся
ще до сходу сонця начисто скупався.
П’ятниця
П’ятниця пече паски –господиня вміла:
склянки зо три молока до цеберка влила,
трохи борошна, яєць, додала й ванілі,
щоби пригощати всіх вранці, у неділю.
Субота
У суботи, ой, роботи - пише писанки субота,
ясні крашанки фарбує, вимальовує-малює.

6 учень. Останній передвеликодневий четвер називають чистим. До цього дня хата, всі господарські будівлі мають бути почищені й прибрані. У хатах вивішують святкові рушники, килим, паперові квіти, одяг, розмальовують піч, стіни. Стіл застеляють білою скатертиною.

7 учень. Тут вербові гілочки, принесені у вербну неділю, що є символом весни. Тут пшеничний колос, як символ добробуту та проросла пшениця - відродження. Одяг теж повинен бути святковим. Так було прийнято, що на Великдень треба мати новий одяг. І земля прибирається до свята - все навкруги зеленіє, цвіте.

Дівчата в цей час виходили на галявини, плели вінки, заплітали стрічки в коси, співали веснянки. Та танцювали.

Танок «Квіточка»

8 учень. Великодні свята багаті своїми народними звичаями - це приготування різних святкових та смачних страв. А які ж це страви? Печуть пироги з сиром, вертути, обрядове печиво, солодощі, готують ковбасу, шинку, розмальовують крашанки, писанки. Але найважливішим є випікання солодкого хлібця, який прикрашають барвінком - ПАСКИ.

9 учень. Покушайте святу паску.

Буде в домі радість, ласка,

І достаток, і добро.

Хай відступить всяке зло.

10 учень. В п’ятницю перед Великоднем пекли паски. Паска - великий, гарно випечений хліб, який символізує вічність людського життя. Господиня дуже хвилюється в цей день: позичати нічого не можна, щоб нічого - чужого в хаті не було, в ніч паску ставлять з молитвою з прославлянням: «Паско в піч, а таргани, цвіркуни та мокриці - геть із хати».

11 учень. Маленьку паску спекла матуся,

Яка ж гарненька, хоч і мала!

В кошик поклала її Ганнуся

І посвятити у церкву пішла.

12 учень. А як печуть паску? З чого? Опара на молоці, додавали муку, яйця і місили тісто. В тісто клали ванілін, для «духу». Ставили в тепле місце, щоб «опара» підійшла. А потім садовили в піч. Пекли завжди із білої пшеничної муки. А прикрашали Паску в Україні по - різному.Як саме? Зеленню, кольоровими цукерками, посипали кольоровим пшоном, квітами.

Ось і субота надходить

Печемо ми паски,

Білий хліб, пухкий, духмяний

З Божої ласки.

Печуть матуся велику паску

Бо Великодній надходить час

А діти просять, зробіть нам ласку

Спечіть маленьку паску для нас!

Ведуча. А був у нашого народу ще дуже цікавий звичай. З нетерпінням чекали люди весну й вважали, що це птахи приносять її на своїх крилах з далекого вирію. Жінки випікали з тіста пташок. Цих випечених пташок називали жайворонками. Вважалося, що ця пташка народилася із сонячного шару. Вона прокидається разом із сонечком і сповіщає про приход весни. Саме таких печених жайворонків садовлять в Закарпатті зверху на паску. Беручи цю пташку до рук, діти весело стрибали, підкидали угору і співали пісень.

Пташок викликаю

З теплого краю:

- Летіть, соловейки.

На нашу земельку.

Спішіть, ластівоньки

Пасти корівоньки.

Пісня «Сопілочка»

Ведуча. Не можна собі уявити Великодніх свят без барвистих різнокольорових писанок, крашанок. У жодного народу немає таких прекрасних мальовничих писанок, як в українців.

Спекла мама на Великдень

Білесенькі паски.

А я куплю фарб і спишу

Гарні писанки.

Розмалюю на писанках

Квіти, ялички

І роздам їх на Великдень

Поміж діточки.

Я братові маленькому

Дам писанки дві.

Щоб качав їх по зеленій

шовковій траві.

Ведуча.Ще за міфологічних часів вважали, що яйце початок усього живого. Скрізь в Україні живе прадавнє мистецтво творення цих художніх мініатюр, які разом з Великоднем і весною приходять у наші домівки.

Писанка - мініатюрний символ народного живопису. Вона є амулетом за допомогою якого людина заворожувала в собі та з’єднувала добрі сили, а лихі відвертала. Саме на писанці наші пращури відображали свої погляди, вірування.

В хаті на осонні

Сяду на ослоні.

Сяду я скраєчку -

Розпишу яєчко.

Нумо, пензлик, потанцюй.

Гарно писанку малюй.

Буде небо і земля, і ставочок, і поля,

Сильний і міцний дубок,

а на ньому - яструбок.

Буде в мене писанка

Про Вкраїну пісенька.

Всі страви зібрали,

В кошик поскладали

На ніч в церкву ми підем

З сином кошик понесем

Всі страви посвятим

Стіл буде багатим.

Вистава «Великодній кошик»

Яйце: Хтось тисне щохвилини,

Не чую рук вже й ніг,

Затерпла всенька спина

Й болить вже правий бік.

Гей! Хто тут? Озовися!

Наліг, що вже тріщить

Ти чуєш? Підіймися,

Не можу біль терпіть!

Хрін: хто ниє біля мене

У цей святковий день?

Яйце: Це я, яйце свячене,

Хтось душить наче пень.

Хрін: (придивившись)

То шинка, друже милий,

Обабіч розляглась,

Спить, бач, як знахабніла.

(Хрін відсуває Шинку)

Шинка: А вам до того зась!

Яйце: Тепер уже вільніше

Тай біль вже не такий.

Хрін: І вигляд веселіший.

Яйце: Ти добрий, хоч гіркий.

Хрін: Що за такого мають,

Мені не дивина,

Проте, всі поважають

Як прийде лиш весна.

Сьогодні свято – Паски,

Я незамінний тут

Який смачний я з м’ясом.

Ковбаса: (ображено)

Хвалько ти, шалапут,

Смачніше всіх на світі

І найситніша – я.

Мене їдять і діти

І вся людська сім’я:

Гей гоп-са, гоп-са-са,

Червоні в мене боки –

Танцює ковбаса.

Масло: Я так потрібне людям

Їм ситності даю.

Мене і в страві люблять

І хворі з медом п’ють.

Без мене свято Паски

Не може обійтись.

САЛО: Сало сили додає,
Тому й люблять всі мене.
І рожеве й біле -
Кожному я миле.
У великий піст, що був,
Все ж мене не їли,
Зберегли на Великдень,
В кошик запросили.

Сир: Скажи мені, будь-ласка,

Не гірший,я ніж ти.

До мене дай сметани,

Хоч пальці оближи.

Й вареники із мене

Чи ж не смачні, скажи!

СМЕТАНА: Я сметана жовто-біла
До смаку всім, дуже мила!
Гарна я з млинцями,
Смачна з пирогами.
Мене в борщик кладуть
Я найкраща мабуть!

Паска: (гордо)

Та що там говорити?

Важливіша я тут,

Без мене вас до церкви

Святити не підуть.

Я голова над вами,

Мій рід йде з давнини,

Шанують нас віками

І славлять щовесни.

Та й з паскою Великдень

Звуть люди на землі,

Тоді день є великий

Як паска на столі.

До того ж я багата

Родзинками й медком,

Їдять мене на свята

Із м’ясом, молоком.

Крейда: Я теж як ви свячена,

Мене із церкви приснесли,

На дверях, хоч не винна

Малюю я хрести.

Писанка: Я писанка красуня –

Вся в рисках і квітках,

Красу митців несу я

Їх славлять у віках.

Мене кладуть у свято

На пишному столі,

Щоби моїм убранством

Втішалися малі.

Шинка: “Краса”, “любов” – всі трублять,

Давно я знаю вас,

Однак мене всі люблять

Без всяких там прикрас.

Писанка: Без мене наше свято

Не буде тим, чим є,

Бо писанка багато

Нам радості дає.

Хрін: (додавши)

В цій писанці вкраїнська

Душевна глибина,

Жива блакить барвінка

Й хода весни красна.

Свічка: (до всіх)

О, знати ми повинні

Ціну собі й другим,

Любов, як ту святиню,

Нести до серця всім

Свята – це дні єднання

З родиною родин,

Це наше славне знам’я,

Бо лиш народ один.

Ми знаєм тільки чвари

І множимо роздор

Вкраїнці! Досить сварок,

Єднаймось під прапор.

Так нашому народу

Франко давно казав,

Будуймо ж дім із згоди,

Бо слушний час настав.

Крашанки:
Ми рожеві, білі, жовті,
Сині, , фіолетові, блакитні
Ми цей кошик прикрашаєм,
І про свято сповіщаєм,
Про найбільше свято року,
Хай вам буде всім нівроку!

1 учень. Освячене яйце їдять першим, повернувшись на Великдень із церкви, писанками обмінються, дарують рідним, сусідам, беруть із собою, як їдуть у гості, роздають жебракам. Зі свяченим обідом поспішають із церкви додому. Хто першим повернеться додому після Пасхальної всенощої, тому Бог допомагатиме у всіх справах.Святковий великодній обід починали з того, що кожен у родині мав з’їсти хоч шматочок освяченого яйця.

2 учень. Моя бабуся розповідала, що писанки не лише захищають людину від зла, а й приносять добробут в родину. Колись пасічники клали їх під вулики, щоб роїлися бджоли. Писанки із зображенням півня ховали під покуть. Він боронив оселю від блискавиці.

3 учень. А моя бабуся мене вчила, що шкаралупи від писанок зберігають, а потім вивішуть на городі на палицях, щоб у землі не заводилися черв’яки.

4 учень. А я від своєї бабусі чув, що коли садять часник, то шкаралупи прикріпляють до двох устромлених у землю палиць, сподіваючись, що часник буде круглий, як яйце.

5 учень. Освячену писанку, крашанку з давніх давен клали до першої купелі немовляти, щоб зросло на силі. Писанку приорювали в полі, щоб жито краще родило. Під поріг клали в стайні, щоб водилася худоба. Даруючи говорили: « Крашанка мальована, з любов’ю подарована».

6 учень. Писанка - це щось незвичайне. А ще є й таке прислів’я: «Великдень - славне свято, та без писанки не обійдеться».

Ведуча. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу. Старі люди і нині вважають її особливою святиністю, що приносить добро, щастя, достаток. Писанку треба вміти вчасно писати, дібрати необхідні фарби, вміти її замолювати і дати, кому належить. Щоб намалювати писанку, треба було мати чисту душу, добрі наміри, ні на кого не тримати зла.

Ведуча. А як же готують святкові крашанки і писанки? Щоб дізнатися про це, завітаймо до світлиці нашої майстрині-писанкарки.

-Добрий день, бабусю! Навчіть нас малювати писанки.

-Будь ласка, сідайте, діточки!

-Чи то просто робиться, бабусю? Ні, ось слухайте.

Бабуся: Писанка походить від слова «писати». Виготовляють писанки за допомогою писальця. Це нетовста паличка, яка розчеплена навпіл і має металевий наконечник. Його розігрівають на полум’ї, вмочують у бджолиний віск і розписують яйце. До цього яйце промивають в оцеті і підсушують. Далі яйце занурюють у різні фарби і дають висохнути. Так утворюється Великодня писанка.

ї намагаються зберегти хоча б 1 рік, до наступного Великодня. А щоб вона не зіпсувалася, треба її виготовляти саме в суботу перед Великоднем. До хати заходити не можна, коли розписували писанки. Ґаздиня враз шепотіла: « Сіль тобі в очі, кремінь в зубах. Як не шкодить земля воскові, так аби не пошкодили твої очі моїм писанкам».

Ведуча. Орнамент писанки пов’язаний з оспівуванням землі, небесних світил, води, знарядь праці, із звичаями та обрядами, з місцевою рослинністю.

7 учень. Йде Великдень, йде, дівчата!

Будем писанки писати!

Писаночок - крашаночок

Напишемо аж сім коробочок.

Ми сьогодні ніч не спали,

бо писанки малювали,

Подивіться, які гарні,

В них життя нового тайна.

Ведуча. Кожен значок, кожен символ, кожна рисочка чи цяточка на писанках має своє значення, свою життєдайну силу.

( демонстрація знаків)

Сонце це знак світла й життя.

Колосся і зерно- уособлення святої їжі.

Дерево- символізувало життя.

Дерево вишня- дівочу красу.

Зоря – знак неба.

Риба, вода- символ щастя, життя, здоров’я.

Окрім писанок виготовляли ще крашанки, крапанки, шкрябанки, мальованки. Всі ви їх можете побачити на виставці яєць (демонстрація виставки).

Чим же відрізняються крашанки фарбовані від писанок? Писанки писали малюнками, орнаментами. А крашанки - це яйця, які фарбують одним кольором, природними фарбами.

А що ж означають різні кольори крашанок?

Червоний колір - це символ радості, життя і любові.

Жовтий колір - уособлює місяць і зорі, це колір хлібного лану,жита, життя.

Блакитний колір - символ неба, повітря,простору, а ще побажання здоров’я.

Зелений колір - символ розмай весни, воскресіння природи, надій, радості й буття.

Чорний, коричневий і білий кольори - символізують пам’ять про своє коріння, ушанування душ померлих, подяка ангелові за охорону від лихих сил.

А ще фарбували в бронзовий колір, який символізував землю та її щедрість.

Курка з нашого села

Гарну писанку знесла!

Може не повірить хтось:

Ось вона у мене, ось!

Тут узори й тут узори,

А між них - високі гори.

Сяє зірка із небес,

Провіща: «ХРИСТОС ВОСКРЕС!»

8 учень.Курочка: Ко ко - ко, Куд ку - дах,

Знесла яйце, як кулак.

Цілу купу наскладала,

А ще більше планувала.

Ко ко - ко, куд-куд-дак,

Всі великі, мов кулак!

Всі писанки:

9 учень. Стук, стук, стук, обережно.

Бо в кошику тісно!

10 учень. Стук, стук, стук, обережно.

Від жари аж млосно!

11 учень. Блакитна писанка.

Я сидіти тут не хочу

На підлогу собі скочу.

12 учень. Зелена писанка.

Ходімо швидше, вилізаймо

Слова гарні промовляймо!

1 учень. Червона писанка.

В буряках мене купала.

На червоне змалювала.

2 учень. Зелена писанка.

У траві мене варила

На зелено закрасила.

3 учень. Жовта писанка.

Мене вбрала у лушпину,

В цибулевую свитину!

4 учень. Коричнева писанка.

В шкірці яблука мочила,

Це додало мені сили.

5 учень. Блакитна писанка.

У пролісках мене купала.

Колір неба я придбала.

6 учень. Біла писанка.

Я біленькою зосталась.

Тільки квіточок набралась.

7 учень. Червона писанка.

Мене вкривають зелені листочки

8 учень. Жовта писанка.

Мене у жовті узори прибрала.

9 учень. Коричнева писанка.

На мене коричневих цяток наклала.

10 учень. Біла писанка.

Я така гарна, й не передати.

11 учень. Всі писанки.

Всі ви гарненькі і хочете сказати:

«Христос воскрес!»

ХРИСТОС ВОСКРЕС! – шепочуть квіти,

Несеться шелест їх на лузі.

ХРИСТОС ВОСКРЕС! – вкраїнські діти,

Радійте всі - ви наші друзі!

ХРИСТОС ВОСКРЕС! - шепоче дивно

Мала пташина у гніздечку.

ХРИСТОС ВОСКРЕС! - моя родино,

Моя хатино, мій садочку.

ХРИСТОС ВОСКРЕС! – Дніпро клекоче

Й несе цю вість у Чорне море.

Вкраїно, встань, протри вже очі,

Всміхнися і забудь про горе!

Ведуча.Кожна писанка - це витвір мистецтва. Вона є символом української культури, символом України.

Нелегка доля закинула наших земляків у далекі світи, і писанки прижилися й там. І нині чимало канадців, американців, німців, австралійців вважають писанку своєю, рідною.

Тому й не диво, що серед тисяч неперевершених у своїй красі пам’ятників над землею височить і цей і неповторний пам’ятник українській писанці в далекій Канаді. Ця дивовижна десятиметрова писанка у Вегровім стала окрасою всієї Канади, символом української громади у країні Кленового листка.

Бережімо писанку, вона є нашим символом і оберегом від зла. Крутиться велетенська, неземна писанка, як символ невмирущості роду і народу.

Котилася писаночка з гори на долину.

Прикотилась простісінько до нас в гостину.

А за нею йде Великдень, несе білу паску,

Дзвонить в дзвони, розсипає радощі і ласку.

А накінці гайочки хороводом в’ються.

Пісеньками видзвонюють, гомонять, сміються.

Відчиняймо ворітонька, гостоньків вітаймо,

«Христос воскрес!» - разом з нами усі заспіваймо!

«Христос воскрес!» - защебече пташка на ліщині,

«Христос воскрес!» - прошепочуть фіалочки сині.

«Христос Воскрес!» - загомонять на дзвіниці дзвони,

«Христос Воскрес!» - озвуться зорані загони.

«Христос Воскрес!» - привітає нас рідна землиця.

Киньмо смуток, хай сьогодні кожний засміється!»

« Воістину! - відповідять діточки з батьками. -

Росте в серці в нас надія, Великдень між нами.

Пісня «Великодній цвіт»

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Виховний захід під час якого розширюються знання учнів про святкування Великодніх свят та символікою знаків на писанках; відроджуються звичаї та обряди нашого народу, примножуються його традиції; виховується почуття любові до свого народу, кращі якості національного характеру.
  • Додано
    02.03.2018
  • Розділ
    Виховна робота
  • Клас
    3 Клас, 4 Клас
  • Тип
    Конспект
  • Переглядів
    122
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер материала
    FY649123
Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання