Вдосконалення техніки читання молодших школярів

Опис документу:
наукова робота

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема. Вдосконалення техніки читання молодших школярів

Автор: Соклакова О., вчитель початкових класів

«Читання – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе. Воно відкривається перед дитиною лише тоді, коли поряд з читанням, одночасно з ним і навіть раніше, ніж вперше розкрита книжка, починається клопітка робота над словом, яка повинна охоплювати всі сфери активної діяльності, духовного життя дітей – працю, гру, спілкування з природою, музику, творчість».

В. О.Сухомлинський

Обгрунтування актуальності досвіду, його практична значущість

Проблема всебічного розвитку особистості набуває особливої значущості у сучасних умовах модернізації освіти. Унікальним засобом формування загальної культури людини, її моральних орієнтирів і цінностей є книга. Значення книги в житті кожної людини і суспільства в цілому величезне. Книга – це ланка, яка зв’язує нас з минулим і майбутнім. Книга – це шлях до пізнання речей і явищ. Книга – це ключ до відкриття світу людей: добра й зла, сили й слабкості, покірності й боротьби. Відкриваючи цей світ, дитина розвиває свій розум і почуття, виробляє переконання, пізнає, оцінює й виховує саму себе. І нема в процесі розвитку такої ж загальнодоступної величини й направляючої сили, як книга.

Книга є невичерпним джерелом постійного збагачення й духовного розвитку молодої людини. Адже в процесі читання вдосконалюютьсят оперативна пам'ять і стійкість уваги, а від цих двох показників залежить розумова працездатність. Крім того, в умовах сучасності, коли школа переорієнтується з школи пам’яті на школу мислення, роль книги й читання незмінно зростає.

Розвиток новітніх технологій потребує набагато кращого вміння читати, ніж раніше. Це пов’язано з тим, що зростає обсяг інформації, яку необхідно засвоїти для успішної подальшої життєдіяльності. А це, в свою чергу, потребує збільшення темпу читання, швидкості розуміння і прийняття рішення. Тож читання стає основою освіти і самоосвіти, неперервною навичкою освіти людини протягом усього життя. Тому будувати навчально – виховний процес необхідно таким чином, щоб розвивати в учнів пізнавальний інтерес, вміння самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватися в потоці інформації.

Усе це й визначило вибір проблеми, над впровадженням якої працюю протягом останніх років - «Вдосконалення техніки читання молодших школярів».

Провідна ідея досвіду полягає в пошуку шляхів вдосконалення техніки читання молодших школярів.

Опис шляхів вдосконалення техніки читання учнів

Від початкової школи значною мірою залежить, чи полюблять діти читання, чи можливо залишаться байдужими до літератури. Саме у молодших школярів треба формувати читацькі інтереси та закласти міцний фундамент культури особистості. В.О.Сухомлинський зазначав: «Щоб душа дитини відгукнулась на художній твір, задзвеніла чарівною музикою, треба «зуміти торкнутися її струн». Сучасні діти – це діти нового середовища. Їх життя треба наповнити новизною, багатством емоцій. Ми маємо підготувати вдумливого читача, який буде емоційно включеним до процесу навчання, спроможний до діалогу з автором художнього твору, до активного обговорення проблем, що торкнулися його душі у процесі читання.

Читання не стане потребою для дитини, як цікава гра або ігри з однолітками, якщо не докласти спеціальних зусиль. Тому треба викликати інтерес до читання способом спонукання самої дитини працювати творчо, логічно і головне — самостійно.

Навчити дитину читати – головне завдання учнів початкової школи. Чим раніше дитина оволодіє технікою читання, тим легше їй вивчати всі інші предмети, передбачені програмою. Адже відомо, що неможливо добитись грамотного письма, якщо дитина не навчилася плавно читати і розуміти прочитане; немислимо навчитись розв’язувати задачі, оскільки за умови поганого читання їх тексту губляться логічні математичні залежності між величинами. Це стосується і вивчення інших предметів. Читати зі швидкістю дорослого учневі особливо необхідно тоді, коли він закінчує початкову школу і переходить в середні класи. Той навчальний мінімум, яким має оволодіти учень з історії, біології, літератури та інших предметів в цих класах, вимагає, щоб діти добре уміли читати не лише вголос, але й про себе, в темпі, хоча б розмовної мови. Інакше виконання домашнього завдання через недосконалість техніки читання займатиме декілька годин, стане важким тягарем для учня, викличе негативні емоції, що може призвести до зворотного, розуміється, негативного результату.

Найчастіше, якщо учень добре читає, він грамотно пише, краще розвинений, вміє логічно мислити, висловлює власну думку, має більший словниковий запас.

Процес читання надзвичайно складний і включає в себе два компоненти: техніку (правильне, швидке сприймання і озвучення слів) та розуміння змісту прочитаного.

Технічна сторона читання (техніка читання) включає в себе такі компоненти навички читання: спосіб читання, правильність, швидкість (темп) читання, виразність. Кожен з компонентів характеризується своїми особливостями. Спосіб читання – важливий компонент техніки читання, який впливає на інші її сторони.

Темп (швидкість) читання знаходиться в прямій залежності від способу читання і розуміння.

Правильність читання виражається в тому, що учень не допускає:

а ) заміни;

б) пропусків;

в) перестановок;

г) спотворення;

д) повторів (букв (звуків), складів, слів у тексті);

читає з дотриманням норм орфоепії та наголошування.

Виразність читання включає в себе вміння проникати в емоційний настрій твору, правильно використовувати паузи, робити логічний наголос, знаходити потрібну інтонацію, тобто, розуміти завдання читання: що саме в першу чергу потрібно донести слухачам.

Удосконалюючи навички читання, не варто надавати перевагу якійсь одній із них, необхідний тісний взаємозв’язок. Усвідомленість залежить від правильності й виразності читання; правильність – від темпу і усвідомленості; виразність – від усвідомленості, правильності, темпу. Навчити читати дитину швидко й усвідомлено -дуже важливо, адже читання є основою всіх наук.

В.О.Сухомлинський наголошував: «Навчіть у початкових класах всіх дітей читати так, щоб вони вміли читаючи думати й, думаючи, читати».

Дослідники читання, соціологи, батьки та вчителі б'ють на сполох з приводу катастрофічно низького інтересу дітей до читання. Наслідком цього є низька техніка читання школярів та відсутність навичок роботи з текстом — невміння вловити причинно-наслідкові зв'язки, визначити основну думку тексту, побудувати зв'язне висловлювання на матеріалі прочитаного. В той же час не так вже й рідкісні сьогодні в першому класі діти, які вміють добре читати.Таким чином, вчитель повинен бути готовий до застосування різних методів навчання читанню в одному класі. Швидкісне читання – це швидке і якісне засвоєння інформації. Суцільне читання тексту, забезпечує якісне засвоєння прочитаного.

Основними шляхами удосконалення техніки читання є:

- збільшення кута зору;

- вироблення навиків антиципації (передбачення наступного слова);

- ліквідація регресії при читанні;

- збагачення словникового запасу учнів;

- розвиток артикуляційного апарату дитини.

Щоб сформувати синтетичну навичку читання, потрібен тривалий час: спочатку дитина опановує знакову систему мови, потім вчиться читати з орієнтацією на букву, що позначає голосний звук, далі освоює читання поєднанням слів (синтагмами), слова поступово поєднуються в речення, а ті – в текст.

Початковим етапом в навчанні читанню є навчання грамоти на основі аналітико-синтетичного методу, який передбачає реалізацію принципу «від звука до букви». Під час знайомства з новою літерою потрібно знайомити дітей з алфавітною назвою, але при цьому наголошувати, як її читати. Для цього використовуються таблиці складів. Вміння читати склад як одну мовну одиницю дасть можливість легко прочитувати навіть багатоскладові слова. Я вважаю, що саме цьому аспекту роботи потрібно приділити особливу увагу, оскільки, дослідження показують, що при швидкому читанні увага спрямовується не на процес читання, а на сприйняття змісту прочитаного. При повільному ж читанні учень іноді губить початок фрази, не дійшовши до її кінця і для розуміння прочитаного змісту йому доводиться повертатися до початку. Повільне читання перешкоджає успішному засвоєння навчального матеріалу з усіх предметів як у початковій школі, так і у подальшому навчанні.

Успішне опанування учнями молодшої школи навичок читання є можливим тільки тоді, якщо створена мотивація до такої діяльності. Для молодших школярів ігрова діяльність уже не є провідною, але ще й досі посідає значне місце. Тому проведення уроків читання у вигляді різноманітних ігор — інтелектуальних, розвивальних, сюжетно-рольових, використання для фізкультхвилинок рухливих ігор малої та середньої інтенсивності сприяють зацікавленості учнів, роблять для них навчання достатньо цікавим заняттям, а не нудною роботою. Крім того, систематичне включення в навчальний процес творчих завдань розвивають такі необхідні якості як кмітливість, креативність, фантазію, уяву, розширюють світогляд школярів. Розвивальна гра стимулює пізнавальну діяльність учнів, викликає позитивні емоції у ставленні до навчання, його змісту, форм і методів здійснення. Увага школярів, перш за все, спрямована на ігрову дію. Одночасно до процесів запам’ятовування, осмислення долучаються глибокі переживання особистості, що роблять їх інтенсивнішими, і навчання не вимагає особливих зусиль, а проходить із великим емоційним піднесенням.

А.С.Макаренко писав: «Гра має важливе значення в житті дитини… Якою буде дитина в грі, такою вона буде і в праці, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається перш за все в грі…». Отже, гра, її організація – ключ в організації навчання першокласників. Гра – це школа спілкування дитини. Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом класу, взаєморозуміння між учителем і учнем. У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно, розвивається увага, пам’ять, жадоба до знань.

Гра належить до традиційних і визнаних методів навчання і виховання. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховна функція діють у тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість.

На уроках читання використовую такі ігри, як «Влуч у ціль», «Утвори нові слова», «Веселий старт», «Чарівний ланцюжок», «Не помились!», «Швидко читай, чітко вимовляй», «будь уважним» тощо.

Робота по вдосконаленню навичок читання продовжується в 2-4 класах. Важливу роль тут відіграє вдосконалення техніки мовлення: володіння мовним апаратом, мовою та мовленням. Тому на кожному уроці пропоную учням вправи дихальної гімнастики («Погаси свічку», «Здуй сніжинку з долоні», «Дмухни на кульбабку»), вправи з імітаційними рухами на розвиток артикуляційного апарату («Цокіт копит», «Рись», «Непереможний»), вправи на розвиток фонетичного сприймання («Заміни звук у словах»: мак-рак, лук-бук, сили-пила), «Назви спільний звук» (шина, машина, душ, ішов, шуба, душа, шапка – [ш]).

Окрім того, можуть бути використані скоромовки і чистомовки, які читаються спочатку без участі голосу, за допомогою одних лише рухів губ і язика, а потім вголос по кілька разів поспіль, в різному темпі. Важливо, щоб вправи в читанні таблиць і скоромовок поєднувалися з правильним диханням. Для цього необхідно добирати повітря після кожного прочитаного рядка або скоромовки.

Для вироблення швидкості читання учнів використовую таблиці:

- таблиця «Читаємо самі» — основна. Вона вводить у техніку читання. Літери розташовані в алфавітній послідовності: голосні-горизонтально, приголосні - вертикально. На перетині голосної та приголосної – два склади: відкритий і закритий.

- таблиця Лезера,

- таблиці Шульте;

- таблиця «Назви букви в алфавітному порядку», «Прочитай загадку», «Прочитай прислів’я», «Прочитай загадку».

В свой практиці використовую такі завдання до складових таблиць:

1.Читати склади у горизонтальному й вертикальному напрямках, по порядку.

2.Читати склади вибірково, у будь-якому порядку. Бажано за вказівкою.

3. Проспівування складів під певну мелодію, добре знайому дітям.

4. Змагання в парі: хто швидше прочитає заданий рядок. Змагаються діти з приблизно рівними можливостями.

5. Змагання між парами, трійками, четвірками. Береться до уваги наскільки дружно й злагоджено читала група.

6. Знаходження заданого складу.

7. Знайти склади заданого слова.

8. Утворення слів із складів таблиці.

9. Під час читання складів плескати в долоні, якщо в складі є згаданий звук.

10. Гра «Заборонений звук». Не читати склад із згаданим звуком.

11.Напівголосне читання. Учні читають вголос, не заважаючи товаришам.

12. Читання зі зміною темпу за певним знаком чи командою.

13. Вимова складів: пошепки-повільно-швидко.

14. Читання складів «голосом» казкового героя.

15. Читання хором по черзі хлопчики, дівчатка.

Очі вправного читця вміють ухопити більші відрізки тексту, і зробити це значно швидше, ніж очі читача з середньою чи слабкою технікою читання. Так, учень, який робить лише перші кроки в опануванні грамоти, напружено вдивляється в кожну букву, а вправний читач, торкнувшись оком якоїсь точки на сторінці, встигає побачити одразу кілька букв та знаків (5-10 і більше). Саме периферичний зір містить неабиякі резерви для розширення поля читання. Вправи полягають у тому, щоб навчити дітей, не зводячи очей з певної точки, намагатися побачити те, що поруч з нею (букви, цифри та ін.).

Для розширення кута зору використовую в своїй роботі буквені та числові таблиці, променеві схеми, які розширюють кутовий зір. В основі таких вправ – завдання: дивитись, не зводячи очей, на певну точку, намагаючись побачити те, що поруч з точкою (букви, цифри тощо).

У ході читання відпрацювати інформацію допомагають три блоки. Перший - зоровий аналізатор (сприймання тексту рухом очей), другий – мовний (інформація промовляється – артикулюється) і третій – слуховий. Щоб розвинути ці аналізатори, використовую цілий ряд ігор та вправ.

У процесі опанування техніки читання постає проблема розвитку в учнів навичок свідомого розуміння тексту. Спочатку цю роботу повністю здійснюю сама, а згодом виробляю в учнів навички контролю і самоконтролю і застосовую їх в різних ситуаціях під час ознайомлення з текстом. Цю роботу проводжу планомірно і систематично. Для удосконалення навичок свідомого читання застосовую його різновиди: читання-слухання з послідовним аналізом, читання-передбачення, читання слідкуючи, читання-аналіз, читання-порівняння, пошукове читання.

Догадка є однією з основних умов швидкого читання. Вона активізує мислення читаючого, дозволяє значно швидше досягнути мети, інтенсифікувати мислення, зробити його більш продуктивним і творчим. Для цього використовую передбачення (антиципацію). Практикую читання слів, текстів з пропущеними буквами, потім – речення з пропущеними словами.

Неабиякий вплив на вдосконалення читацьких навичок мають такі види роботи, як читання в особах, інсценування творів, добір слів, що римуються, відгадування загадок у риму, доповнення рими у віршах, дописування віршів, казок.

Актуальними формами роботи на моїх уроках читання є драматизація, інсценізація. Це глибоке, емоційне і логічне осмислення тексту. Зазначені форми роботи можливі лише тоді, коли текст учнями прочитаний неодноразово, усвідомлений ідейний зміст, дана характеристика героїв, проаналізовані мовні засоби.

Діяльність учнів організовую таким чином, щоб діти завжди із зацікавленістю чекали наступний урок, на якому б вони знайомилися з новими видами роботи зі швидкочитання.

Практична значимість досвіду. На уроках літературного читання свою діяльність з вдосконалення техніки читання будую таким чином (на прикладі уроків літературного читання у 2 класі):

Друзі пізнаються в біді. Микола Трублаїні ”Хвиля-напасниця”. Перед тим, як гарно попрацювати на уроці учні повинні підготувати свої ротики. Читаємо скоромовки, чистомовки та виконуємо творчі вправи, які дають змогу якнайкраще підготувати мовний апарат учнів, акцентувати їх увагу на уроці. На етапі сприймання й усвідомлення нового матеріалу використовую різні види читання: гра "Рибки", ланцюжком, вибіркове, гра "Розвідники, "Голосуємо ногами". Всі ці види читання, ігрові моменти допомагають сформувати в учнів навички свідомого, швидкого, правильного читання.

Порівняння. Олександр Олесь «Ліс восени». На початку уроку проводжу мовленнєву розминку, читаємо чистомовки, граємо в гру "Що це?Хто це?". На цьому уроці ми працюємо з поезією, тому і завдання для учнів підбираю, відштовхуючись від цього - ігри "Бджілки", "Хвиля", "Диктор телебачення". Основна робота ведеться по формуванню вміння виразного, свідомого читання.

Поетичні картини зими. Катерина Перелісна «Віхола». Для мовленнєвої розминки підібрала скоромовку, гру з підбору прикметників до іменників та гра "Додай слово". Для етапу роботи над твором (поезією) вибрала дидактичні ігри "Актори", "Добери риму", "Читає Незнайко".

Позакласне читання. Галина Могильницька ”Бабусина радість”. Перед тим, як гарно попрацювати на уроці учні повинні підготувати свої ротики. Читаємо скоромовки, чистомовки та виконуємо творчі вправи, які дають змогу якнайкраще підготувати мовленнєвий апарат учнів, акцентувати їх увагу на уроці. На етапі сприймання й усвідомлення нового матеріалу використовую різні види читання, які допомагають сформувати в учнів навички свідомого, швидкого, правильного читання.

Результативність такої роботи полягає в тому, що учні:

  • уміють спостерігати, аналізувати, використовувати отриману інформацію в різних ситуаціях;

  • мають елементарні прийоми запам’ятовування, творчу уяву і мислення;

  • мають великий словниковий запас;

  • можуть вільно висловлювати свої думки;

  • можуть співпрацювати в групах і парах, самостійно організовувати свою роботу.

Така організація навчально-виховного процесу може не тільки забезпечити основу особистісної системи знань, умінь, переконань, а й стане фундаментом для подальшого навчання читання, значною мірою зумовить практичну читацьку діяльність у майбутньому.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Як підготувати успішну особистість: евристичні технології в освітньому процесі»
Ілляхова Марина Володимирівна
36 годин
590 грн
590 грн