Михайло Григорович Василенко — український письменник, публіцист, перекладач, літературознавець та етнолог.
Біографія
Дата народження: 10 жовтня 1949 року.
Місце народження: село Драбівці, Золотоніський район, Черкаська область.
Освіта: випускник філологічного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1975).
Діяльність: працював у редакціях газет «Молода гвардія», «Сільські вісті», часописі «Народна творчість та етнографія». Член Національної спілки письменників України.
Псевдоніми: Ілько Сепир, Мстислав Розмеженко, Мих. Розумовський.
Творчість
Його творчий доробок охоплює поезію, прозу, літературну критику та переклади:
Поетичні та прозові збірки: «Орії» (1993), «Час і ми» (1995), «В колі сущого» (1999), «Істини Кобзаря» (2014).
Для дітей: автор книжки «Неслухняний їжачок» (2013).
Перекладацька діяльність: перекладав твори Генріха Гейне, Джорджа Байрона, Фрідріха Шиллера.
Публіцистика та критика: досліджував питання національної ідентичності та літературного процесу.
