Роман Василя Земляка «Лебедина зграя» є визначним зразком «химерної прози», що відтворює драматичні події колективізації в українському селі Вавилон на межі 1920–1930-х років. Твір поєднує в собі суворий реалізм історичних перетворень із магічними елементами, фольклорною символікою та глибокими філософськими роздумами. Через долі волелюбної Мальви Кожушної, мудрого філософа Фабіяна та селянина-власника Явтушка Голого автор досліджує трагедію нищення традиційного устрою та національного розколу.