Василя Стуса двічі арештували, визнавали особливо небезпечним рецидивістом та звинувачували в «антирадянській агітації й пропаганді». Уперше він відбував покарання у мордовських таборах, вдруге — в таборі в Кучино, де йому заборонили бачитися з родиною.
Попри жорстокі умови ув’язнення Василь Стус писав вірші, перекладав поезію та надсилав листи сім’ї — зокрема, дружині Валентині. У них він хвилювався про сина, передавав вітання друзям та рідним, а ще — зізнавався, як сильно скучив за всіма.
З нагоди дня народження Василя Стуса подано уривками з листів письменника до дружини.
