Вірш написаний на п'ятий день перебування в камері попереднього ув'язнення київського
КДБ. Багато болю й страждань випало на долю поета. А найперше — за ту незгасаючу,
безкомпромісну любов до своєї батьківщини, до рідної мови, за обстоювання справедливості й
людських прав. Тому й зоря йому — «скалок болю». Він свідомий того, що судилося в житті нести
тяжкий хрест, тому прагне набратися сили й снаги, аби виконати своє призначення.