Валер'ян Підмогильний – видатний український прозаїк, засновник українського урбаністичного роману, який народився у 1901 році і загинув від сталінських репресій у 1937-му. Його творчість, представлена такими творами, як «Місто» та «Невеличка драма», відображає боротьбу людини за самоідентифікацію в умовах стрімкого часу та суспільних змін, а сам письменник був репресований у 1934 році та розстріляний у 1937-му.
Біографія
Народження та освіта: Валер'ян Підмогильний народився 2 лютого 1901 року в селі Писарівка на Катеринославщині. Він закінчив реальне училище, а потім навчався на математичному та юридичному факультетах Катеринославського університету, але не завершив навчання.
Професійна діяльність: У 1920–1921 роках працював учителем, а з 1921-го – бібліографом у Книжковій палаті. Також працював редактором видавництва «Книгоспілка» та журналі «Життя й революція».
Репресії: У 1929 році переїхав до Харкова, де почалися репресії проти нього. У 1934 році був заарештований, у 1935-му потрапив на Соловки.
Загибель: У 1937 році був розстріляний в урочищі Сандармох. У 1956 році був посмертно реабілітований.
Творчість
Основні теми: Підмогильний досліджував боротьбу людини за своє «я», розгубленість душі в умовах «машини смертоносного часу», а також пошук нових граней свідомості.
Відомі твори:
«Місто» (1927): вважається вершиною його творчості, першим урбаністичним романом в українській літературі.
«Невеличка драма» (1930): ще один значний твір письменника.
«Сонце сходить» (1924).
«Проблема хліба» (1925).
Оповідання «Син» (1925), «З життя Будинку» (1933).
Незакінчена «Повість без назви…» (1933–1934).
Інтелектуальна література: Підмогильний відомий як автор інтелектуальної прози, яка глибоко досліджує людську психіку та суспільні явища, зазначає видання
