Частина 2 «Голуба куниця» Метафора «Голубої куниці» — це символ невловимого щастя. Сцена сватання, де Федько виступає як «турецький охотник», що прийшов за куницею для свого «князя» (Вітьки), сповнена іронічного блиску. Федько намагається виглядати як середньовічний скаут, поки його величезні батькові штани невблаганно сповзають вниз.













