В. Близнець. «Звук павутинки». Образ допитливого і здібного хлопчика Льоньки, його мрії і фантазії.

Опис документу:
Допомогти учням зрозуміти підтекст образів повісті, знаходити образи, що передають різні ідеї, емоції, почуття

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема: В. Близнець. «Звук павутинки». Образ допитливого і здібного хлопчика Льоньки, його мрії і фантазії. Значення у творі образу вченого Адама, його трагічної історії.

Мета: допомогти учням зрозуміти підтекст образів повісті, знаходити образи, що передають різні ідеї, емоції, почуття; розвивати навички дослідницько-пошукової роботи, уміння вести дискусію, висловлювати власні думки та почуття з приводу прочитаного; виховувати почуття відповідальності за життя і діяльність людини на землі.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, учнівські ілюстрації, фотоматеріали про Чорнобильську катастрофу.

Хід уроку

І. Повідомлення теми й мети уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

  1. Перевірка домашнього завдання.

  • Виразне читання, переказування епізодів повісті, які учням запам’яталися найбільше.

  • Огляд ілюстрацій.

  1. Пояснення вчителя.

Учитель пояснює символічне філософське значення заголовка останнього розділу повісті «Все відпливає».

ІV. Закріплення й застосування знань, умінь і навичок.

  1. Складання плану.

Учні колективно складають план характеристики образу Льоньки, героя повісті В. Близнеця «Звук павутинки».

Орієнтовний план

  1. Вік героя.

  2. Місце проживання.

  3. Зовнішність.

  4. Заняття, уподобання.

  5. Ставлення до людей, друзів.

  6. Вчинки, дії, які характеризують хлопчика.

  7. Риси характеру.

  8. Моє ставлення до Льоньки.

  1. Робота над характеристикою героя твору.

За складеним планом учні усно описують характер героя.

  1. Міні-диспут на тему «Прихований зміст образів: звуку павутинки, Ніни, кораблика».

  2. Фізкультхвилинка.

  3. Робота в групах.

Завдання: провести невелике дослідження запропонованих уривків з повісті, визначити тему, ідею, вид опису, художні засоби, рівень майстерності автора.

1 група

«Вона сіла в кораблик, спустила весла на воду. Легкий, з соснової кори, вітрильник вийшов на течію. Вся річка була встелена жовтим листям, від нього рябіло в очах; серед жовтого листу плив її тихий кораблик. А над нею неслись павутинки, а ще вище – журавлині ключі. Річка петляла долиною, губилась за бурим горбом. І кораблик віддалявся, меншав, мрів над водою. Я вже бачив тільки присмучену дівчину, яка жевріла на сонці, мов свічка».

2 група

«Нас обступила ніч, обступили чорні кущі, з-під яких тягло річковою сирістю. А коли вогонь відкинув пітьму, тоді-лиш на коротку мить-багряний полиск падав на вітрило, і нам було видно щоглу і сонний кораблик, що стояв коло берега. Над ним тремтіли зорі, сині, як іскри бенгальських вогнів.

Я ще підкинув хмизу в багаття, полум’я шугонуло вгору, під самі верші. Сира лоза довго шипіла й сичала, та ось, нарешті, спалахнула, червоні язики поповзли в небо, і верші, як дві ракети, снопами вогню освітили весь луг! Оце красота!»

3 група

«І заворожила мене призьба. Вона схожа була на лежанку, тільки довга, і тепла, і вся потріскана. Тріщини темні й глибокі, можна туди пальця просунути, і в кожній ямці бігало щось живе-стоножки, солдатики, мурашки. З норок дивилися на мене такі жучки й жученята, яких я зроду не бачив. Мабуть, ті тріщинки були для жуків справжнісінькі яри й канави, а онде урвище, а он з моху зелений гай, і там сиділа красива золота мушка.

Я помітив, що на стіні коржем відстала глина, і в схованку ту шмигнула ящірка. Прискакало мале жабеня, пухке біле, спина пухиряста, сумно глянуло мені в очі і сховалось під призьбу.

Тут я задумався. Ящірка, жабеня, мурашки – де вони всі ховаються? Мабуть, у стінах, у долівці, у вікнах. Вони з нами, наші сусіди, живуть у нашій хаті; там їхні гнізда, білі подушечки, мала дітлашня й вусаті комахи няньки».

4 група

«Бо той Глипа, як вам сказати… дідькуватий. Йде, чоботи в нього важкі, як ступи; він шкоб-шкорб – так і гребе ногами пилюку. Голову звісить, очі в землю, наче загубив п’ятака. А за плечима у нього двостволка.

Скажеш було: «Добридень, дядьку!»- не чує. Гукнеш: «Добридень, дядьку!»- мовчить. Підбігаєш та «Здрастуйте, щоб вам!..» Тоді, як вовк, поверне голову і сердито: «Вишша!» Це в нього «ша!» чи «пішов геть» , не знаю. Вшикне разок на тебе, більше не захочеш здоровкатись.

Живе Глипа не так, як усі, а навпаки: вдень, коли люди роблять, він спить; вночі, коли люди сплять, він товчеться. Ходить, гупає чобітьми по селу. Каже, вночі я краще бачу. І на полювання ( а він мисливець) виходить тільки присмерком. Такого завидющого мисливця, їй-бо, немає у світі».

  1. Оголошення результатів роботи в групах.

  2. Слово вчителя.

Згадайте сумну історію вченого-атомщика Адама. Здається, що це пересторога людям – будьте обережні із втручанням у природу, зі «штучними сонцями». Адже це може бути величезна руйнівна сила, що її вже використовували як зброю ( сумнозвісні Хіросіма, Нагасакі, острів Бікіні та ін. ). Звичайно, «мирний атом» може дуже допомогти людині, адже всі вже звикли до комфорту і на гасові лампи, свічки чи каганці переходити не збираються. Проте поміркуймо про плюси й мінуси цього винаходу.

Через п’ять років після того, як не стало письменника В. Близнеця, трапилася страшна Чорнобильська катастрофа, від якої постраждали мільйони людей. Наслідки цієї трагедії відчує ще не одне покоління.

  1. Повідомлення учнів про аварію на Чорнобильській АЕС із демонструванням фото- та інших матеріалів.

  2. Поетична хвилинка.

На розі Припяті й Дніпра
Сучасне місто над рікою.
Проїздом там бував не раз
І милувавсь його красою.

Я проїзжав на теплоході
І, як дивитися з води,
Не місто - красень над рікою.
Ніхто не відчував біди.

Чорнобиль. Кожен чув про нього.
Не було лиха ще такого.
Про реактор сповіщали,
Події ж в місті замовчали.

Коли прийшла біда й над містом
Примари смерті загуляли.
Ніхто нічого ще не знав.
Про радіацію мовчали.

Лише про пожар сказали,
Про його і так всі знали.
Нічого страшного мовляв,
А вітер смерті вже гуляв...

Та люди жили як раніше,
Вони спокійно працювали.
Що кожен день тут - смертний вирок,
Цього їм звісно не сказали.

Через неділю, коли влада
Не мала змоги більш мовчати,
Населення рішили все
З міста евакуювати.

Людей на вулицях хватали
В автобуси позапихали...
Усе робилося наспіх,
Та за день вивезли усіх.

Часто без грошей, документів,
У тому - в чому лише були
Порозкидали по країні,
Щоб загубилися сліди.

Як їх дальніше склалась доля?
Чи залишився хто в живих?
Занадто довго вони були
У смерті в пазюрах страшних...

Борис Брін

  1. Проблемне запитання.

( Використовується метод «Мозковий штурм»).

  • Які висновки має зробити людство з Чорнобильської трагедії?

( Орієнтовні відповіді. Необхідно надзвичайно обережно, професійно підходити до використання атомної енергії в народному господарстві; працювати над застосуванням альтернативних джерел енергії ( сили вітру, припливів та ін. ); не будувати АЕС у густонаселених районах і т. ін.)

V. Закріплення знань, умінь і навичок.

  1. Вікторина «Відгадай, хто це».

Марійка Допитлива склала вікторину і просить учнів відгадати, про кого йдеться.

  1. Рудий-рудющий, мов вогонь, притьмом кидається в сіни і несе в зубах мою зброю – бузинову палицю. (Рекс).

  2. Тонкий цибатий чоловік, одягнений не по-тутешньому: у світло-сірих штанях, у білій нейлоновій тенісці, на голові небесно-легкий капелюх. (Адам).

  3. Вона теж блакитна, очі великі й здивовані, у косах – біла стрічка. (Ніна).

  4. Маленька…, зігнута, чорна з лиця, в чорній рясній спідниці. Стоїть мовчазна і сувора, вичікує, поки підійдуть до неї. (Баба Сіроха).

VІ. Домашнє завдання.

Написати твір – роздум про прихований зміст образів повісті: звуку павутинки, Ніни, кораблика та ін.

VІІ. Підсумок.

Продовжіть речення.

«Я зрозумів, що в житті треба…»

VІІІ. Оцінювання.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
4
міс.
0
1
дн.
0
9
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!