Числівник — це самостійна частина мови, що означає кількість або порядок предметів при лічбі й відповідає на питання скільки? (кількісні) котрий? (порядкові).
Узгодження числівника з іменником Числівник один (одна, одно, одне, одні) узгоджується з іменником у роді, числі й відмінку: одна шафа, одного будинку, одні ворота. Числівники два, три, чотири узгоджуються з іменниками у формі називного відмінка множини: два гравці, три машини, чотири студенти, три з половиною метри. Ці ж числівники вимагають від іменників, що позначають парні предмети, форми родового відмінка однини: два ока, чотири плеча. Іменники ІV відміни, а також із суфіксом -ин-, що зникає у формах множини, набувають форми родового відмінка однини: два племені, три теляти; два громадянина, три заробітчанина, чотири харків'янина, АЛЕ два грузини, три осетини, чотири родини (суфікс -ин- не зникає в множині). Числівники від п’яти й більше узгоджуються з іменниками у формі родового відмінка множини: п’ять троянд, двадцять курсантів, дев'яносто з половиною метрів. Після складених числівників іменники узгоджуються з останнім компонентом: сто вісім апельсинів, одна тисяча шістсот три роки, п'ятдесят п'ять викладачів.
