Прочитайте текст. Визначте його стиль і тип мовлення.
ТИХИЙ ДОЩ
Аж ось наближається рівний і тихий дощ.
Отак сидиш у хаті, мати одчинила вікно, і знадвору повіває свіжістю, а ти лише слухаєш... Десь далеко, у невідомому світі, зачинається шум... І то ще не шум, а шепотіння землі, шерхіт сухої трави, шелест пожовклого листя. Ти прислухаєшся. Невже багато спав і тобі шумить у голові? Ні, це вже садом іде неквапливий шум, іде до вікна й шумить у стіну - рівно, густо, заспокійливо, і пахне тихим дощем і тихими снами...
Ти сидиш, заколисаний. А слух гострий - чуєш, як скрипить мокре дерево. Стисло муркотіння під вікном. Шум одійшов за хату... Стріпнувся, глянув у вікно: немає вже дощу. І сонця немає, десь за хмарами. Але небо, димчасто-сіре, просвічується, воно підрожевлене захмарнти вогнем, воно розсіває кремове світло. Від того світла аж блищать краплини дощу на мокрих стеблах (За В. Близнецем).
