Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Порядок передавання документів на зберігання до архіву закладу освіти
»
Взяти участь Всі події

Утворення Української козацької держави - Гетьманщини

Історія України

Для кого: 8 Клас

01.04.2021

164

6

0

Опис документу:
Тема: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII СТ. Підтема: Утворення Української козацької держави - Гетьманщини Цілі уроку: • розкрити процес утворення Української гетьманської держави та її роль в організації національно-визвольної боротьби проти польського поневолення, дати уявлення учням про особливості політичного та адміністративно-територіального устрою Гетьманщини, її фінансову систему, судочинство,
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Дата______

Клас 8

Вчитель: Таранич О.В.

Тема: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Підтема: Утворення Української козацької держави - Гетьманщини

Цілі уроку

  • розкрити процес утворення Української гетьманської держави та її роль в організації національно-визвольної боротьби проти польського поневолення, дати уявлення учням про особливості політичного та адміністративно-територіального устрою Гетьманщини, її фінансову систему, судочинство, висвітлити основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики держави;

  • формувати в учнів хронологічно-просторову компетенцію, уміння аналізувати та узагальнювати історичний матеріал, проводити історичні паралелі, розвивати критичне мислення;

  • розвивати інтерес до історії, культуру мовлення, виховувати повагу до історичного минулого, почуття гідності й патріотизму.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати:

  • характеризувати політичний та адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини;

  • показувати на карті територіальні межі Війська Запорізького та держав-сусідів, столицю козацької держави – місто Чигирин;

  • охарактеризувати особливості політичного та соціально-економічного устрою новоутвореної держави, визначити основні напрями зовнішньої політики;

  • дати визначення поняттям і термінам: Гетьманщина, генеральна старшина, Генеральна військова рада, Старшинська рада, полк, сотня, універсал;

Науково-методичне забезпеченняпідручник (автор В. С. Власов), атлас, мультимедійний проектор, презентація з ілюстративними та дидактичними матеріалами.

Основні терміни та поняття: Гетьманщина, Генеральна військова рада, Старшинська рада, полк, сотня, республіка.

Основні дати та події: лютий 1648 р. – укладення союзної угоди з кримським ханом; серпень 1649 р. – укладення україно-польського Зборівського договору; серпень 1652 р. – укладення україно-молдавського союзу; жовтень 1656 р. – укладення україно-трансільванського союзу проти Польщі.

Хід уроку

  1. Організаційний момент

  2. Перевірка домашнього завдання

Експрес - опитування

  1. Що стало приводом до Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.?

  2. Де відбулися та як закінчилися перші битви армії Б. Хмельницького проти польського панування?

  3. У якій битві брали участь «перина», «дитина» та «латина»?

  4. Які результати мала воєнна кампанія 1649 р.?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Пошли нам, Боже, нині Богунів, 

Щоб вберегли омріяну Державу,

Щоб виростили лицарських синів, 

Щоб воскресили розіп'яту славу.

(Євгенія Лещук)

Проблемне завдання: виявити особливості Української козацької держави, пояснити, чим вони зумовлені. Чи потрібний був інший тип державності?

Держава є основним знаряддям політичної влади, завдяки якому здійснюється управління суспільством, забезпечуються його внутрішні та зовнішні інтереси. Після укладення Люблінської унії українські землі потрапили під владу Речі Посполитої. В українських землях було введено новий адміністративно-територіальний поділ, сформовано органи влади польської держави. Адміністративний апарат мав підтримувати панування польської шляхти та магнатів в Україні. Це було виняткове історичне явище, коли існував цілий народ зі своєю соціальною структурою, який через історичні обставини не зміг створити власної держави.

IV.Вивчення нового матеріалу

План уроку:

  1. Державна влада Гетьманщини

  2. Адміністративно-територіальний устрій держави

  3. Соціально-економічне життя

  4. Зовнішня політика Б. Хмельницького

На початку 1649 р. Богдан Хмельницький оприлюднив свої наміри щодо війни проти Речі Посполитої. Це сталося в лютому, під час переговорів у Переяславі, з королівським посольством.

Промову Богдана Хмельницького перед польськими послами, уривок з якої наведено в джерелі, вчені-історики тлумачать як програму розбудови Української держави.

Завдання: уважно прочитайте текст та визначне основні пункти програми гетьмана.

Прогнозована відповідь:

  • Гетьман обґрунтував право українців на створення незалежної від Речі Посполитої держави в етнічних межах їхнього проживання.

  • Сформулював положення про соборність Української держави.

  • Розглянув козацьку Україну як спадкоємницю Київської Русі.

Робота з контурною картою:

  1. Обведіть межі Української козацької держави за умовами Зборівського договору.

  2. Підпишіть українські землі, які ввійшли до складу Гетьманщини.

Робота у групах

Клас ділиться на 4 робочі групи, які опрацьовують відповідний матеріал підручника.

В ході отримання нових знань, учні за допомогою кольорових олівців або ручок створюють ментальну карту за технікою майнмеппінгу (див. Додаток 1)

І група – Система управління державою

ІІ група – Адміністративно-територіальний устрій

ІІІ група – Соціально-економічне життя

ІV група – Зовнішня політика

Учні розділені на групи, працюють з текстом, картою атласу, та додатковими інтернет-джерелами.

Результатом діяльності учнів I групи є заповнення однієї гілки карти, яку вони називають і пояснюють класові.

Назва держави ‒ Гетьманщина, або Військо Запорозьке.

З 1648 р. система органів публічної влади Козацької держави розбудовувалась як цілісна, ієрархічна, із досить чіткою структурою і функціями. Ця система мала три рівні: генеральний, полковий і сотенний. Перший складали вищі органи державної влади та управління: вищі колегіальні органи ‒ Генеральна (військова) рада, рада старшини, гетьман як глава держави і генеральний (гетьманський) уряд. Другий ‒ полкові козацькі ради, полковники, полкові уряди. Третій ‒ сотенні козацькі ради, сотники, сотенні уряди.

Пояснення до схеми:

генеральний писар ‒ керував Генеральною військовою канцелярією;

генеральний обозний ‒ відав артилерією і військовим постачанням;

генеральні судді (два) ‒ очолювали гетьманський суд;

генеральний підскарбій ‒ відав фінансами, був керівником Військового скарбу; • генеральні осавули (двоє) ‒ були найближчими помічниками гетьмана у військових питаннях;

генеральний хорунжий ‒ хранитель військової корогви;

генеральний бунчужний ‒ хранитель гетьманського бунчука;

наказний гетьман (тимчасовий) ‒ командувач військових сил на час проведення певних бойових операцій.

Запитання: Чи можна назвати Українську козацьку державу республікою? Свою відповідь обґрунтуйте.

Робота з поняттям.

Республіка – (суспільна справа) форма правління, за якої вища державна влада належить вибраним на певний термін органам влади.

Форма державного правління: республіка.

Результатом діяльності учнів II групи є зображення на карті території Гетьманщини, яку вони демонструють через мультимедійний проектор і пояснюють особливості адміністративно-територіального устрою.

Столиця: Чигирин

У великих містах управління здійснювали магістрати, в малих (привілейованих) ‒ отамани, у звичайних містах ‒ обрані городові, а в селах ‒ сільські отамани. Відповідно вибудовувалася й розгалужена судова система державних судів: сотенних, полкових судів (колегій) і генеральний суд; станових та спеціальних судів.

Територія Гетьманщини поділялася на 16 полків: 9 на Правобережжі та 7 на Лівобережжі, які іменувалися за назвою полкового міста. Полками управляла полкова старшина (обозний, суддя, хорунжий, писар, осавул) на чолі з полковником. Полки поділялися на сотні, очолювані сотенною старшиною.

Результатом діяльності учнів IIІ групи є висвітлення основних змін, які відбулися в суспільстві з приходом до влади Б. Хмельницького.

Фінансова система.

  1. Грошовими справами в козацькій державі безпосередньо керував Богдан Хмельницький.

  2. Джерела доходів ‒ земля, сільськогосподарські промисли (млини, броварні) і плата за їх оренду, торгівля, загальні податки (одиниця оподаткування ‒ двір).

  3. Грошові знаки - польські монети, московські й турецькі гроші. Наприкінці 1649 р. розпочалося карбування державних монет; щоправда, таких монет не знайдено.

Зміни в соціально-економічному житті 

  1. Було ліквідовано велике й середнє світське землеволодіння, фільварково-панщинну систему господарювання, кріпацтво.

  2. Формувалася козацька, селянська, а також державна власність на землю.

  3. Відбулися зміни в соціальній структурі суспільства, утворилося пять провідних станів.

  4. Провідну роль у житті суспільства відігравав козацький стан.

  5. Особиста свобода абсолютної більшості селян і міщан, які могли вільно вступати до козацького стану.

Результатом діяльності учнів IV групи є аналіз укладених міжнародних договорів та союзів.

Гетьманщина Б. Хмельницького здобула широке міжнародне визнання. Україна підтримувала постійні дипломатичні контакти з Росією, Кримом, Туреччиною, Польщею, Трансільванією, Молдовським князівством. Українську державу визнали Венеція, Волощина, Швеція та інші країни. Усі інтриги польської дипломатії, спрямовані на ізоляцію Гетьманщини від європейського світу, зазнали провалу. За роки Національно-визвольної війни Україна постала перед усім світом як суверенна, незалежна держава. 

Завдання: на основі укладених договорів доведіть або спростуйте твердження «У держави немає постійних друзів і постійних ворогів, а є постійні інтереси»?

V. Узагальнення та систематизація отриманих знань

Рефлексія: Гра «Незакінчене речення»

Землі Війська Запорозького на 1648 рік складалися з …

Найвищий орган влади Війська Запорозького…

Столицею козацької держави стало місто…

Хто стояв на чолі Війська Запорозького? …

VI. Домашнє завдання

Опрацювати &18, впр. 5

Додаток 1

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.