Ідея саморозвитку людини є провідною для суспільства ХХ – ХХІ ст. Вона займає важливе місце у філософії, психології, педагогіці та літературі. Науковці сходяться на думці, що саморозвиток особистості – це не лише спонтанний, а і значною мірою цілеспрямований процес, визначальну роль у якому займає виховання й самовиховання.