Тема презентації: Тренувальний табір фактчекера: як аналізувати, перевіряти та усно переказувати новини Цільова аудиторія: учні 5–9 класів, учителі української мови та літератури, інтегрованих курсів «Українська та зарубіжна література», медіаграмотності, громадянської освіти, керівники гуртків.
🎯 МЕТА ТА ЗАВДАННЯ МАТЕРІАЛУ:
Навчальна: навчити учнів розрізняти стилі мовлення (зокрема, публіцистичний як основний стиль ЗМІ), аналізувати структуру новинного повідомлення та перевіряти інформацію на достовірність.
Розвивальна: розвивати критичне й аналітичне мислення, навички медіагігієни, вміння відрізняти факти від суджень та фейків, а також навичку грамотного усного переказування першоджерел.
Виховна: виховувати інформаційну культуру сучасного здобувача освіти, відповідальність за поширення інформації та вміння протистояти маніпуляціям у медіапросторі.
🔑 ЯКІ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФОРМУЄ ПРЕЗЕНТАЦІЯ:
Спілкування державною мовою (розвиток усного мовлення, вміння формулювати власну думку, навички стилістичного аналізу текстів).
Інформаційно-комунікаційна компетентність (медіаграмотність, вміння працювати з джерелами інформації, аналізувати медіатексти).
Навчання впродовж життя (опанування алгоритмів верифікації даних, застосування «золотого правила» споживача інформації).
Громадянська компетентність (усвідомлення впливу маніпулятивних новин на суспільство).
📋 ДЕТАЛЬНА СТРУКТУРА ПРЕЗЕНТАЦІЇ ТА НАПОВНЕННЯ СЛАЙДІВ:
Презентація побудована за принципом змішаного навчання — від теорії до захопливої інтерактивної практики.
Теоретична розминка: «На якій частоті працюють медіа?» Повторення стилів мовлення. Пояснюється, чому новини пишуться саме в публіцистичному стилі та яка його головна мета (інформувати, привертати увагу та викликати суспільний резонанс).
Анатомія новинного повідомлення (4 обов’язкові складові): Наочний розбір того, що робить новину успішною: Новина/Таймінг (актуальність), Важливість (користь для читача), Масштаб (охоплення інтересів людей) та Резонанс (емоційний відгук).
Матриця джерел: Розбір трьох основних каналів отримання інформації: Люди (свідки/очевидці), Об'єкти (речові докази, прилади) та Медіа (сайти, преса, соцмережі). Дається ключове правило критичного мислення: завжди зіставляти дані з кількома джерелами.
Інтерактивна гра-практикум «Факт чи Фейк» (3 раунди): Готовий дидактичний матеріал для швидкої перевірки знань та розвантаження уроку:
Раунд 1 (Мова та Географія): спростування міфу про найчастішу літеру «К» (насправді — «П»), підтвердження фактів про географічний центр Європи в Діловому біля Рахова та глибину станції метро «Арсенальна».
Раунд 2 (Культура та Рекорди): розмежування авторства тексту (Чубинський) та музики (Вербицький) гімну, підтвердження унікальності трембіти та спростування міфу про те, що Говерла є найвищою в Європі.
Раунд 3 (Історія та Особистості): історичні факти про хрещення Русі, Нестора Літописця та бібліотеку Ярослава Мудрого, спростування міфу про літаки Сікорського (він створив гелікоптери, а перші літаки — брати Райт).
Бойове завдання: Кейс «Люди проти Терміналів»: Практична робота з реальною новиною на основі офіційного інтерв'ю представника НБУ (видання "The Page"). Учні дізнаються, чому термінали не приймають випрані чи надірвані купюри (аналіз люмінесценції паперу під ультрафіолетом). Це чудовий приклад зв'язку навчання з реальним життям (фінансова грамотність + критичне мислення).
Пам'ятка: «Робота над усним переказом»: Покроковий алгоритм для учня: Сприйняття (читання) ➡️ Джерело (фіксація цитат) ➡️ Верифікація (перевірка) ➡️ Трансляція (усний переказ своїми словами з посиланням на джерело).
💡 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ:
Презентація є повністю готовим візуальним супроводом до уроку.
Слайди з грою «Факт чи Фейк» можна використовувати як у фронтальному опитуванні, так і для роботи в групах чи мікрокомандах (наприклад, кожна група бере свій раунд і доводить, чому твердження є фейком або правдою).
Слайд про Банкноти та Термінали є ідеальною базою для дискусії або розбору прикладів маніпулятивних заголовків у ЗМІ.
Алгоритм роботи над усним переказом можна роздрукувати учням як пам'ятку для подальших уроків розвитку зв'язного мовлення.
