і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
Взяти участь
Поспішайте взяти участь у вебінарі Арт-терапія в роботі з підлітками і старшокласниками. Шлях до мети
До початку вебінару залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Предмети »
  • Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Усний журнал «Становище української держави в роки гетьманування Івана Мазепи»

Усний журнал «Становище української держави в роки гетьманування Івана Мазепи»

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Усний журнал «Становище української держави в роки гетьманування Івана Мазепи»

Роль гетьмана Мазепи в розвитку освіти і культури на Україні.(5-7 кл.)

  • Діти, в цьому році відзначається 300-річчя подій, пов’язаних з воєнно – політичним виступом Івана Мазепи. Пригадайте, хто такий Іван Мазепа? Що ви про нього знаєте? Сьогодні я запрошую вас переглянути усний журнал «Роль гетьмана Мазепи в розвитку освіти і культури на Україні». Цей журнал мені допомагали підготувати учні 7- класу. Отже розпочинаємо перегляд нашого журналу, перша сторінка якого називається «Іван Мазепа – освічена людина»

  • Іван Степанович Мазепа – один з найвидатніших українських гетьманів, який найдовше (понад 20 років) був при владі – народився 20 березня 1640 року на хуторі Мазепинці біля Білої Церкви, що на Київщині. в родині української шляхти. Стрункий, неймовірно привабливий зовні, Іван був досить освіченою людиною для свого часу: володів, окрім української, російською, польською, латинською та французькою мовами, добре знався на філософії та історії, музиці і поезії, писав вірші. Навчався Мазепа в Києво-Могилянській академії, пізніше – в єзуїтській колегії у Варшаві. Вдосконалював освіту в Німеччині, Італії, Франції, Нідерландах. Від самої молодості аж до пізньої старості Мазепа володів даром зачаровувати людей: королі і царі, вояки і козаки, навіть духовенство корилися його привабливості.

  • Друга сторінка нашого журналу – «Роль гетьмана у реформуванні культури».

  • У роки правління Івана Мазепи відбувається докорінна зміна владної політики щодо питань культури. Гетьман з розумінням ставиться до проблем духовної сфери. Фактично в перший рік свого правління він очолює процеси церковної реформації в Гетьманщині, сприяє пом’якшенню дії акту приєднання Київської митрополії до Московського патріархату, виступає захисником українських церковників у дискусії щодо трактування релігійних постулатів. Наступний його вирішальний крок – реалізація програми відродження духовних пам’яток, занепалих монастирських закладів, будівництва новітніх соборів, церков, освітніх закладів. Під особистим патронатом Івана Мазепи здійснюються великі будівельні роботи в Києві, який за його гетьманування став символічним «другим Єрусалимом», духовною столицею України.

- Ми з вами підійшли до третьої сторінки журналу – «Іван Мазепа – щедрий меценат»

  • Гетьман лишив слід в історії церковного будівництва як один з найщедріших меценатів, яких знала Україна. Перелік будівель Мазепиної фундації вражає: 12 новозбудованих і до 20 відреставрованих за його кошт храмів. Лише у Києві були споруджені Богоявленська церква Братського монастиря на Подолі, Миколаївський військовий собор і Феодосіївська церква на Печерську, церква Всіх Святих над економічною брамою Києво – Печерського монастиря і мур довкола нього, а водночас відреставровано собор Святої Софії, Михайлівський Золотоверхий монастир, Успенський собор і Троїцьку надбрамну церкву Києво – Печерського монастиря. Архітектурний стиль будівель цього часу навіть отримав назву «мазепинське бароко». Не тільки талант будівничого, а й витончений художній смак гетьмана втілилися в цих церквах. Всякими спробами Мазепа також допомагав й сприяв розвитку освіти в Україні. У Києві, Чернігові, Переяславі та інших містах і навіть селах відкривав школи, бурси й шпиталі.

  • Він був, мабуть, найщедрішим меценатом України. За його клопотання Києво – Могилянська колегія отримала від Петра І підтвердження титулу академії і щорічну субсидію в розмірі тисячі золотих. На кошт гетьмана був перебудований головний корпус і оновлено академічну бурсу; за часів його гетьманування тут навчалося найбільше студентів, ніж за всю попередню й пізнішу історію цього навчального закладу.В часи Мазепи серед слухачів Сорбонни і Праги було багато українців. Взагалі, майже вся козацька старшина в Україні мала вищу освіту.

  • І нарешті, остання, четверта сторінка нашого журналу – «Вплив Івана Мазепи на розвиток української культури».

  • Імя Мазепи набуло розголосу навіть на Сході, де він став відомим саме через те, що робив дорогоцінні дари. Церкві Гробу Господнього в Єрусалимі переслав срібну плиту, художньо вироблену, з гравіюванням.

Гетьман мав найкращу бібліотеку і дбав про книговидання та книгозбірні в Україні. У 1710 році гетьман Мазепа купив знамените Пересопницьке Євангеліє, яке згодом подарував Переяславському кафедральному соборові. Коштом гетьмана Мазепи Євангеліє було переписане арабською мовою й оправлене коштовним камінням.

- Жодного українського гетьмана не славили так сучасники, як Мазепу – видатного протектора українського культурного й духовного життя. Нікому з гетьманів не було присвячено стільки панегіриків, поем і драм. Церковна, духовна політика Івана Мазепи, його активна позиція у питаннях створення нових мистецьких, літературних, архітектурних цінностей є справді визначним внеском у будівництво української культури.

Становище української держави в роки гетьманування І.Мазепи. (8-9 кл.)

  • Діти, в цьому році відзначається 300-річчя подій, пов’язаних з воєнно – політичним виступом Івана Мазепи. Сьогодні я запрошую вас переглянути усний журнал «Становище української держави в роки гетьманування Івана Мазепи». Цей журнал мені допомагали підготувати учні 9-А класу. Отже розпочинаємо перегляд нашого журналу, перша сторінка якого називається «Іван Мазепа – як особистість»

  • Більше двох століть, кожен рік, у першу неділю великоднього посту в усіх церквах Російської імперії проклинали гетьмана Івана Мазепу, проголошували йому анафему. У радянські часи його ім’я згадувалося тільки з лайливими епітетами, образ його змальовувався виключно чорною фарбою. Подавалися лише скупі, тенденційно підібрані або навіть сфальсифіковані факти його життя й діяльності. Нарешті настав час, коли ми дістали можливість ознайомитися з книжками, статтями, публікаціями, що виходили за кордоном. Яка особистість цього українського гетьмана постала перед нами – незвичайна, унікальна, навіть фантастична. В особі Мазепи переплелися романтичні пригоди, драматизм долі, трагізм епохи.

  • Державний діяч і політик найвищого ґатунку, найвправніший дипломат тодішньої Європи, полководець і водночас поет, у поезії якого найсильнішими були патріотичні мотиви, уболівання за долю України. Різноманітна природна обдарованість поєднувалися в ньому з високою освіченістю. Він учився в Києво – Могилянській академії і в Пудуанському університеті, відвідав декілька європейських країн, міг порозумітися з багатьма співрозмовниками, оскільки володів вісьмома мовами. Він був знавцем літератури, власником найкращої в Україні великої і цінної бібліотеки з старовинними рукописами та раритетними виданнями на багатьох мовах.

  • Естет, він цінував і розумів високе мистецтво, схилявся перед красою жінок. навіть у старшому віці міг закохатися пристрасно, сильно й глибоко, наче юнак. Майстер епістолярного жанру, він був незрівнянним красномовцем. Його розумна, змістовна розмова або виступи й висловлювання втілювалися в елегантну, яскраву, образну, емоційну форму. Іван Мазепа володів особливими чарами. Може це була якась концентрована внутрішня енергія, високої напруги біополе, але він, людина залізної волі, умів впливати на людей, не тільки не пригнічуючи їх своєю перевагою, а й викликаючи симпатію й безмежну довіру.

  • Друга сторінка нашого журналу стосується початку гетьманування Івана Мазепи й так і називається «Початок гетьманування Мазепи»

  • Іван Мазепа став гетьманом України у складні часи. Його попередники вже встигли багато втратити з часів Богдана Хмельницького. Кожен новий гетьман при вступі на посаду повинен був підписувати нові договірні статті з Москвою. І кожен робив Москві поступку за поступкою. тому права України були вже значно обмежені. змушений був підписати таку статті і Мазепа. Відбулося це 25 липня 1687 року на річці Коломак. Деякі зміни, якими Коломацька угода відрізнялася від попередніх гетьманських статей, передбачали посилення в Гетьманщині влади царату та ще більше обмеження прав гетьмана та гетьманського уряду. Гетьман не мав права без царського указу позбавляти старшину керівних посад, а старшини, в свою чергу, - скидати гетьмана. Значно обмежувалося право гетьмана розпоряджатися військовими землями. гетьманському уряду заборонялося підтримувати дипломатичні відносини з іноземними державами. Передбачалося розміщення в гетьманській столиці – місті Батурині – полку московських стрільців.

  • Щоб зменшити гостроту соціальних протиріч в державі, Мазепа видав універсал, за яким старшинам – землевласникам і монастирям було заборонено обтяжувати селян повинностями і поборами. Селянам дозволив виносити скарги на панів до суду. Заборонив примушувати козаків переходити у селянство, забирати у простих козаків землю. В 1701 році Мазепа встановив максимальну панщину у два дні на тиждень. Гетьман перебував у складному становищі. Запорожці вважали Мазепу вітчимом України, царським запроданцем, котрий живе в Москві і тільки тінь його – в Україні. Інші покладали надію на гетьманську ініціативу. Для розриву з Москвою у гетьмана було достатньо причин.

  • Третя сторінка журналу стосується відносин України з Москвою в період гетьманування Івана Мазепи.

- У 1700 році цар Петро І у союзі з Данією та Польщею розпочав війну проти Швеції. Для України царські інтереси в цій війні були далекими й чужими. Московські царі ніколи раніше не використовували збройні сили України проти держав, які не виступали безпосередньо проти України та її інтересів. Україна посилала козацькі війська тільки для оборони свого краю. Петро І заявив про реорганізацію козацької армії і перехід її до складу російської. Починаючи з 1700 року, козаків приневолювали ходити рік за роком своїм коштом у військові походи. Не вистачало найнеобхіднішого, навіть харчів. Козаки терпіли й страждали від насильства, беззаконня, нечуваного свавілля, жорстокості, усяких кривд. Багато козаків гинуло. поверталися скаліченими. Московські війська, що перебували в Україні, своїми грабіжницькими діями, підпалами, побоями, пограбуваннями були більше схожі на каральну експедицію, ніж на союзне військо.

  • Українське населення постійно залучали до будівництва Санки – Петербурга, примусових «канальних», землекопних, будівельних роботах, на прокладенні нових доріг, осушуванні болотяних місцевостей, копанні каналів на Півночі. Козаки повинні були працювати зимою і літом під пильним оком московських наглядачів, котрі поводилися з ними брутально й немилосердно. Участь козацького війська у бойових діях на боці Росії, примусові «канальні» та будівельні роботи надзвичайно знесилювали козацьке господарство. Роками козаки не могли займатися власним господарством, яке занепадало. Козацтво бідніло. До козацьких полковників ставилися зневажливо, а згодом колись виборні пости почали обіймати московські чиновники. Потрібно було рятувати Україну, виривати її з лещат російського царя.

  • І остання сторінка нашого журналу «Союз зі Швецією»

  • Мазепа вирішив скористатися політичною обстановкою, яка складалася несприятливо для завойовників та планів Петра І на користь шведського короля Карла ХІІ. Через кілька днів після переходу мазепи до шведів на гетьманову столицю Батурин напав командувач російськими військами в Україні князь Меншиков і вирізав усіх жителів. Російські війська розпочали в Україні терор, заарештовуючи і страчуючи за найменшою підозрою в симпатіях до Мазепи. нервове напруження останніх місяців, жорстокі невдачі, провал планів та задумів підірвали здоров’я старого гетьмана і 2 жовтня 1709 року він помер.

  • Сьогодні вчені можуть сперечатися, шукати недоліків у діях гетьмана, схвалювати чи критикувати його окремі вчинки. Незаперечним залишається лише той факт, що політичний крок Івана Мазепи у 1708 році відбивав настрої частини козацького суспільства, яка прагнула бачити Україну незалежною державою. Акція, здійснена гетьманом, залишила глибокий слід на всьому суспільно – політичному організмі України не лише вісімнадцятого, а й наступних століть.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Пулікація містить матеріали до лінійки-усного журналу.
  • Додано
    10.08.2018
  • Розділ
    Історія України
  • Клас
    9 Клас
  • Тип
    Конспект
  • Переглядів
    102
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер матеріала
    EU602643
  • Вподобань
    0
Курс:«Мовленнєва майстерність педагога Нової української школи. Вербальний і невербальний імідж»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
36 години
1400 грн
590 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

«Методичний
тиждень 2.0»
Головний приз 500грн
Взяти участь