+ Додати матерiал
і отримати
безкоштовне
свідоцтво
! В а ж л и в о
Предмети »
Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

Усний журнал "Образ Івана Мазепи в літературі та мистецтві"

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Оберіть документ з архіву для перегляду:
7,291 Мб
11,673 Мб
34,175 Мб
11,14 Мб
15,76 Мб
15,297 Мб
7,362 Мб
Перегляд
матеріалу
Поділитися
Перегляд
матеріалу
Поділитися
Перегляд
матеріалу
Поділитися
Перегляд
матеріалу
Поділитися
Перегляд
матеріалу
Поділитися
Перегляд
матеріалу
Поділитися
Перегляд
матеріалу
Поділитися
Перегляд
матеріалу
Поділитися
Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися
Опис презентації окремими слайдами:
Слайд № 1

Слайд № 2

C Л А В Е Т Н І У К Р А Ї Н Ц І
Слайд № 3

C Л А В Е Т Н І У К Р А Ї Н Ц І

  І В А Н  М А З Е П А
Слайд № 4

  І В А Н  М А З Е П А

1. «Історична довідка» 2. «Державницька діяльність» 3. «Особисте життя (Листи до Марії Кочубей)» 4. «Образ Мазепи в літературі» 5. «Портретна галер...
Слайд № 5

1. «Історична довідка» 2. «Державницька діяльність» 3. «Особисте життя (Листи до Марії Кочубей)» 4. «Образ Мазепи в літературі» 5. «Портретна галерея» 6. «Образ гетьмана в музиці і кіно» 7. «Увічнення пам'яті про Івана Мазепу» У С Н И Й Ж У Р Н А Л

Сторінка перша Історична довідка
Слайд № 6

Сторінка перша Історична довідка

  І В А Н  М А З Е П А
Слайд № 7

  І В А Н  М А З Е П А

Сторінка друга Державницька діяльність
Слайд № 8

Сторінка друга Державницька діяльність

І В А Н М А З Е П А
Слайд № 9

І В А Н М А З Е П А

Сторінка третя Особисте життя
Слайд № 10

Сторінка третя Особисте життя

Слайд № 11

Сторінка четверта Образ Мазепи в літературі
Слайд № 12

Сторінка четверта Образ Мазепи в літературі

Книги про Івана Мазепу:
Слайд № 13

Книги про Івана Мазепу:

Слайд № 14

Слайд № 15

Слайд № 16

Слайд № 17

Поему «Мазепа» Байрон написав у час перебування в Італії. На початку цього твору Байрон подав довідку, яка свідчила, що в її основу був покладений ...
Слайд № 18

Поему «Мазепа» Байрон написав у час перебування в Італії. На початку цього твору Байрон подав довідку, яка свідчила, що в її основу був покладений один із епізодів з «Історії Карла XII» Вольтера про те, як «шляхтич» Мазепа в юності за зв’язки з жінкою одного польського вельможі був покараний — прив’язаний до дикого коня, потім відпущеного на волю. Тоді «Мазепа від страждань, голоду та холоду трохи не вмер». Ця подія й становить основний зміст поеми. Про неї розповідає Мазепа шведському королеві Карлу XII, коли після розгрому Петром І під Полтавою в 1709 р. вони тікали до Туреччини.

Сторінка п'ята Портретна галерея
Слайд № 19

Сторінка п'ята Портретна галерея

Невідомий художник. Портрет Івана Мазепи в латах з Андріївською стрічкою, кін. XVIII ст. Курилас О. Портрет Івана Мазепи, 1909
Слайд № 20

Невідомий художник. Портрет Івана Мазепи в латах з Андріївською стрічкою, кін. XVIII ст. Курилас О. Портрет Івана Мазепи, 1909

Дядинюк В. Портрет Івана Мазепи, 1926 Масютин В. Портрет Івана Мазепи, 1933 р.
Слайд № 21

Дядинюк В. Портрет Івана Мазепи, 1926 Масютин В. Портрет Івана Мазепи, 1933 р.

Воєдило Л. І.Мазепа, 1990  Підгорний М. Портрет гетьмана Івана Мазепи, 1992
Слайд № 22

Воєдило Л. І.Мазепа, 1990  Підгорний М. Портрет гетьмана Івана Мазепи, 1992

Лопата В. Портрет Івана Мазепи, 1991
Слайд № 23

Лопата В. Портрет Івана Мазепи, 1991

Завгородній В. І. Мазепа, 1990-ті
Слайд № 24

Завгородній В. І. Мазепа, 1990-ті

Молодожанин Л. (Лео Мол). Велика вітражна робота «Мазепинська доба (1687–1709)», 1972–1977
Слайд № 25

Молодожанин Л. (Лео Мол). Велика вітражна робота «Мазепинська доба (1687–1709)», 1972–1977

«Портрет гетьмана Івана Мазепи» — невідомий художник, картина зберігається в замку Гріпсгольм, (Швеція)
Слайд № 26

«Портрет гетьмана Івана Мазепи» — невідомий художник, картина зберігається в замку Гріпсгольм, (Швеція)

Сторінка шоста Образ Мазепи в музиці та кіно
Слайд № 27

Сторінка шоста Образ Мазепи в музиці та кіно

Образ Мазепи в музичних творах «Мазепа» — симфонічна поема Ференца Ліста (за В. Гюго) «Мазепа» — опера  Петра Чайковського   (за поемою О. Пушкіна)...
Слайд № 28

Образ Мазепи в музичних творах «Мазепа» — симфонічна поема Ференца Ліста (за В. Гюго) «Мазепа» — опера  Петра Чайковського   (за поемою О. Пушкіна) «Мазепа» — увертюра Ж. Матіа «Мазепа» — галоп Г. Волленгаупта «Мазепа» — кантата О. Титова «Мазепа» — незавершений вокальний квартет С.Рахманінова «Мазепа» — опера Марі де Гранваль

Образ гетьмана Мазепи в кінематографії Три художніх фільми: «Мазепа» —  німий  художній короткометражний фільм Василя Гончарова за мотивами поеми О...
Слайд № 29

Образ гетьмана Мазепи в кінематографії Три художніх фільми: «Мазепа» —  німий  художній короткометражний фільм Василя Гончарова за мотивами поеми О. Пушкіна «Полтава» (1909) ; «Мазепа» — фільм Петра Чардиніна, знятий за трагедією Юліуша Словацького ( 1914) ; «Молитва за гетьмана Мазепу» — український повнометражний художній фільм режисера Юрія Іллєнка (2001).

Науково-популярні фільми: «Гетьман Іван Мазепа» — режисер О. Скрипник, наукові консультанти В. Чуб, Г. Ярова (1992) «Анафема » — режисер Л. Анічкін...
Слайд № 30

Науково-популярні фільми: «Гетьман Іван Мазепа» — режисер О. Скрипник, наукові консультанти В. Чуб, Г. Ярова (1992) «Анафема » — режисер Л. Анічкін, оператор А. Солопай, сценарій В. Шевченка, в ролі Івана Мазепи — Богдан Ступка (1993) «Іван Мазепа» — режисер фільму, член Національної спілки кінематографістів України В. Вітер. Фільм складається з 5 частин по 15 хвилин кожна. У фільмі використані українські, шведські, польські та російські джерела (2007) «Іван Мазепа: Кохання. Велич. Зрада» (2005)

Сторінка сьома Увічнення пам’яті про Мазепу
Слайд № 31

Сторінка сьома Увічнення пам’яті про Мазепу

Пам'ятники Івану Мазепі Пам'ятник Івану Мазепі (Перхтольдсдорф, Австрія)
Слайд № 32

Пам'ятники Івану Мазепі Пам'ятник Івану Мазепі (Перхтольдсдорф, Австрія)

м. Галац (Румунія). 2004 р. м. Кергонксон, штат Нью-Йорк (США)
Слайд № 33

м. Галац (Румунія). 2004 р. м. Кергонксон, штат Нью-Йорк (США)

с.Мазепинці Білоцерківського району Київської області  м. Чернігів (Україна), 2009 р.
Слайд № 34

с.Мазепинці Білоцерківського району Київської області  м. Чернігів (Україна), 2009 р.

м.Новояворівськ, Львівська область м. Полтава
Слайд № 35

м.Новояворівськ, Львівська область м. Полтава

Слайд № 36

Скульптурна група «Гетьмани. Молитва за Україну» (Дем'ян Многогрішний, Іван Самойлович, Іван Мазепа, Пилип Орлик та Кирило Розумовський) м. Батурин
Слайд № 37

Скульптурна група «Гетьмани. Молитва за Україну» (Дем'ян Многогрішний, Іван Самойлович, Іван Мазепа, Пилип Орлик та Кирило Розумовський) м. Батурин

с.Дігтярівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області.
Слайд № 38

с.Дігтярівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

10 гривень зразка 1992 року   10 гривень зразка 1994 року 10 гривень зразка 2000 року 10 гривень зразка 2006 року 10 гривень зразка 2004 року
Слайд № 39

10 гривень зразка 1992 року   10 гривень зразка 1994 року 10 гривень зразка 2000 року 10 гривень зразка 2006 року 10 гривень зразка 2004 року

Слайд № 40

Хрест Іва́на Мазе́пи  — державна нагорода України — відзнака Президента України, що встановлена для відзначення громадян за значний внесок у відрод...
Слайд № 41

Хрест Іва́на Мазе́пи  — державна нагорода України — відзнака Президента України, що встановлена для відзначення громадян за значний внесок у відродження національної культурно-мистецької, духовної, архітектурної, військово-історичної спадщини, заслуги у державотворчій, дипломатичній, гуманістичній, науковій, просвітницькій та благодійній діяльності. Відзнакою Президента України — Хрестом Івана Мазепи з 2009 року нагороджені 78 осіб, з них 10 – жінки.

Слайд № 42

Населені пункти Мазепа (тауншип), США Мазепа (Міннесота), США Мазепа (Пенсильванія), США Мазепа (Південна Дакота), США Мазепа (Північна Кароліна), ...
Слайд № 43

Населені пункти Мазепа (тауншип), США Мазепа (Міннесота), США Мазепа (Пенсильванія), США Мазепа (Південна Дакота), США Мазепа (Північна Кароліна), США Мазепа (Альберта), Канада Мазепа-Бей, Південно- Африканська Республіка Мазепівка, Росія Мазепинці, Україна

Вулиці Вулиця Івана Мазепи (Київ) Вулиця Івана Мазепи (Полтава) Проспект Івана Мазепи (Дніпро) Вулиця Гетьмана Мазепи (Львів) Вулиця Івана Мазепи (...
Слайд № 44

Вулиці Вулиця Івана Мазепи (Київ) Вулиця Івана Мазепи (Полтава) Проспект Івана Мазепи (Дніпро) Вулиця Гетьмана Мазепи (Львів) Вулиця Івана Мазепи (Тернопіль) Вулиця Івана Мазепи (Коломия) Вулиця Гетьмана Мазепи (Івано-Франківськ) Вулиця Івана Мазепи (Червоноград) Вулиця Гетьмана Мазепи (Рівне) Вулиця Івана Мазепи (Конотоп)

У Полтаві з 2003 р. проходить всеукраїнський фестиваль «Мазепа-фест». На ньому митці представляють свої літературні, музичні твори, відбуваються зу...
Слайд № 45

У Полтаві з 2003 р. проходить всеукраїнський фестиваль «Мазепа-фест». На ньому митці представляють свої літературні, музичні твори, відбуваються зустрічі із діячами культури.

Слайд № 46

  І В А Н  М А З Е П А
Слайд № 47

  І В А Н  М А З Е П А

Слайд № 48

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

ОБРАЗ ІВАНА МАЗЕПИ

В ЛІТЕРАТУРІ ТА МИСТЕЦТВІ


Мета:
 поглибити знання учнiв про видатних українців, зокрема, про гетьмана

Мазепу; розглянути твори літератури та мистецтва, в яких зображено

славетного гетьмана України; виховувати почуття гордості за славних

синів і дочок держави та патріотичні почуття приналежностi до

українського народу; розвивати мовлення учнiв.

Обладнання: мультимедійна презентація «Славетні українці. Іван Мазепа»;

телевізор, відео(уривки) з науково-популярного фільму «Гетьман

Іван Мазепа», кліпи «Всі покою щиро прагнуть», «Козацький Гімн

України».
Девіз заходу:  Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній тобі. 


Слайди презентації

Учитель. Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. Те родинне вогнище – то маленька батьківщина кожної людини. Та її велике «Я», з якого починається людина, родина, батьківщина, – це вся наша велична й неповторна в світі Україна:

Україна — край мій рідний 
Від Кавказу по Карпати, 
І веселий, і свобідний, 
І великий, і багатий. 
Де є в світі кращі ріки, 
Як Дністер, Дніпро-Славута? 
Хто покине їх навіки, 
Тому в серці вічна смута.
Де є в світі кращі гори,
Де таке повітря свіже?
Де шумлять так гарно бори
І хвилює спіле збіжжя?
Де ясніше сонце світить,
Де гарніше зорі сяють?
Де ж солодше пахнуть квіти —
Як у нашім любім краї!

Так писав про Україну у вірші «Мій край» Роман Купчинський – український поет, прозаїк, журналіст, громадський діяч. Багата славетними іменами і подіями українська земля та її історія. Нашими національними символами є прадавні князі київські та їхні нащадки: Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, княгиня Ольга, славний співець Боян, літописець Нестор, а в часи ближчі — це славні козацькі гетьмани, кошові й полководці: Дмитро Вишневецький, Іван Підкова, Самійло Кішка, Петро Сагайдачний, Петро Дорошенко, Богдан Хмельницький , Іван Степанович Мазепа.

Фрагмент 1 з фільму «Гетьман Іван Мазепа»

Завісу таємничості над цією непересічною особистістю та її втілення в різних видах мистецтва ми спробуємо сьогодні відкрити за допомогою усного журналу, в якому будуть наступні сторінки:

1. «Історична довідка»

2. «Державницька діяльність»

3. «Особисте життя (Листи до Марії Кочубей)»

4. «Образ Мазепи в літературі»

5. «Портретна галерея»

6. «Образ гетьмана в музиці і кіно»

7. «Увічнення пам'яті про Івана Мазепу»

Отже, сторінка перша «Історична довідка».

Учень 1. Датою народження майбутнього гетьмана вважається 20 березня 1639 року. На хуторі Мазепинці, неподалік від Білої Церкви, в родині українського шляхтича, білоцерківського отамана Степана Мазепи з’явився син Іван. Дитинство його припало на часи Хмельниччини та  Руїни. Змалку мусив навчатися  військової справиїзди верхифехтування. Мати Марія відправила сина на навчання до Києво-Могилянської академії. В академії він 3 роки вивчав  риторикулатину. Добре оволодівши пером, у хвилини дозвілля писав  вірші, цікавився усіма видами літературної творчості. Протягом життя опанував вісім іноземних мов.

Закінчивши навчання, Іван повернувся додому. Батько мріяв про велику кар'єру для свого сина, тому вислав його до двору короля  Речі Посполитої, великого князя литовського і руського  Яна II Казимира. Іван, ставши королівським  пажем, зумів швидко завоювати прихильність короля. Він вмів чарувати людей.

Фрагмент 2 з фільму «Гетьман Іван Мазепа»

Учень 2. Ян II Казимир був у близьких взаєминах із західними монаршими дворами. Щороку він висилав за кордон трьох талановитих юнаків шляхетського походження для покращення освіти. Мазепа потрапив до цієї трійки стажерів, які відвідали  НімеччинуФранціюІталію. А Іван Степанович побував ще й в Австрії у дипломатичній місії козаків.

1659 року Мазепа повернувся до  Речі Посполитої. Гетьманські клейноди привіз як гінець від короля у березні 1663 обраному гетьманом  Павлу Тетері. З цього року жив у родовому маєтку Мазепинці. Наприкінці 1669 року він вступив на службу до гетьмана  Петра Дорошенка, і це стало «переломним моментом» у житті та діяльності майбутнього гетьмана, який відтоді цілковито віддав себе українській державній справі.

Учитель. Сторінка друга «Державницька діяльність». Дивимося.

Фрагмент 3 з фільму «Гетьман Іван Мазепа»

Учень 3. Після великого Богдана Хмельницького Мазепа вперше поставив особу гетьмана на рівень державного володаря, монарха. Цікаво, що в «Апостолі» 1695 року було зазначено, що видання книги «За Щасливого Владіння ЇХ Царського Присвітлого Величества обох сторон Дніпра Войск Запорожских Гетьмана, Благородного ІВАННА СТЕФАНОВИЧА МАЗЕПИ друком новим відбулося».

У народі до сьогодні побутує знана приказка: «від Богдана до Івана не було Гетьмана». Завдяки дипломатичному хисту Мазепа зумів налагодити стосунки з царівною Софією, фактичним керівником московського уряду князем Голіциним, з їхнім наступником — царем Петром І. Він мав численні зв'язки з монархічними дворами Європи, зокрема, Веттінів у  Речі Посполитій, Ґіреїв  у Криму та іншими.

Фрагмент 4 з фільму «Гетьман Іван Мазепа»

Учень 4. Свою владу Мазепа ототожнював з могутністю держави: з метою оборони південних кордонів побудував фортеці на півдні України; різними способами сприяв розвиткові економіки, насамперед промислового виробництва, торгівлі. Українське господарство в добу Мазепи переживає піднесення: розвиваються галузі промисловості, які вимагали спеціального технічного досвіду та устаткування і більших грошових вкладів, – це  рудні, селітряні заводи, ковальські цехи. 

Козацтво за гетьманування Мазепи вважалося дуже поважною силою (і як заможна сільська верхівка, і як головний військовий резерв держави). В руках козацтва були чималі площі землеволодіння, важливі господарські угіддя, млини, ґуральні, інші промислові й торговельні заклади. Розвиток  торгівлі  та  промисловості  за часів Мазепи сприяв зростанню міст.  

Учень 5. Початок ХVIII ст. ознаменувався Північною війною, в якій брало участь чимало країн: Шведська імперія, Саксонія, Данія, Османська імперія, Пруссія, Московське царство, Річ Посполита, Голландія, Королівство Англія. Мазепа і вся козацька старшина пильно спостерігали за перебігом подій цієї війни. Козацька старшина підбивала гетьмана, щоб той, заручившись підтримкою шведського короля, скинув московське ярмо. Вичікував Мазепа, та поспішала старшина.

Фрагмент 5 з фільму «Гетьман Іван Мазепа»

Український гетьман зважився на ведення переговорів з королем Карлом ХІІ з метою створення українського шведського воєнно-політичного союзу після того, як дізнався про намір московського царя Петра І ліквідувати політичну автономію України. У жовтні 1708 року шведська армія вступила на українські землі. Такий розвиток подій змусив Івана Мазепу відкрито перейти на сторону шведських військ і об'єднатися з ними для ведення війни з Московією.

Фрагмент 6 з фільму «Гетьман Іван Мазепа»

Учень 6. Приклад Батурина, жорстокість московитських військ негативно сприймалися українцями, водночас протестанти-шведи викликали в них настороженість; більшість українського населення не захотіла підтримати Мазепу. Єдиною значною групою українського населення, що стала на бік гетьмана, були запорожці. За це рішення вони дорого заплатили: у травні  1709 року московські війська   здійснили каральну експедицію, знищили ряд українських поселень і  зруйнували Запорізьку Січ. Після цього цар видав постійно чинний наказ страчувати на місці кожного впійманого запорожця. Нарешті  27 червня 1709 року відбулася  Полтавська битва, яка закінчилася поразкою для шведського війська.

Фрагмент 7 з фільму «Гетьман Іван Мазепа»

Учитель. Період правління Івана Мазепи характеризувався відродженням гетьманської України, а також розвитком культури, піднесенням соціального та релігійного життя. Піднявшись кар'єрними сходами, Іван Мазепа багато уваги приділяв розвитку освіти. Він давав гроші на будівництво Києво-Могилянської академії та Чернігівського колегіуму. І, взагалі, був досить щедрим меценатом: будував та реставрував церкви, дарував храмам дорогоцінні речі, опікувався православними святинями і за межами України. І все це за власні кошти. За його гетьманства активно видавалися українські твори. Та й взагалі, за сприяння Івана Мазепи в Україні того часу почалось "культурне відродження", яке охопило не тільки мистецтво та архітектуру, а й філософію, теологію, літературу  та науку. Власне, і сам гетьман добре володів пером. Широко відома його дума «Всі покою щиро прагнуть», що перетворилася на пісню. Послухаємо.

Кліп «Всі покою щиро прагнуть»

Учитель. Сторінка третя «Особисте життя гетьмана». Іван Мазепа був не тільки державним діячем, а й звичайним чоловіком. Хоча, можливо, і не таким звичайним. Вважається, що він був палким коханцем. Подейкують, що навіть польська королева Марія-Людовіка була до нього не байдужа. Проте більше гетьмана запам'ятали як гарного сім'янина. У нього був лише один шлюб – із вдовою Ганною Фридрикевич, у якої було двоє дітей. З нею Мазепа прожив майже 35 років – до самої її смерті. І навіть після цього не перестав турбуватися про своїх пасинків.
Розповідаючи про особисте життя Івана Мазепи, слід згадати про Василя Кочубея, який за часів Дорошенка був його добрим товаришем. По всій Україні знали про його багатства: безмежні поля, табуни коней, палати із золотом, кожухами, дорогоцінностями. Та найкращим його самоцвітом вважали доньку Мотрю, хресним батьком якої був Мазепа. Проте цей факт не завадив йому у 65-річному віці щиро закохатися у свою 16-річну похресницю. Гетьман не відчував наступу літ. Він мав струнку стать, гарні промовисті очі, що горіли живим блиском, та дужий організм, який не втратив жодної краплини своєї сили та живучості. Також існували якісь чари довкола цієї незбагненної постаті, яких зазнала й донька Кочубея. Нема причин сумніватись, що вона теж щиро покохала.

Мазепа волів із Мотрею оженитись у 1704 році. Старий Кочубей і чути про це не хотів. Не кажучи про різницю віку, православна церква забороняла шлюби між хресним батьком і похресницею. Закохана пара сходилась потайки, а гетьман постійно обдаровував свою кохану дорогоцінними дарунками. Та мати Мотрі, сувора жінка, не вміла жартувати з обов'язком: вона ненавиділа Мазепу і так ганьбила доньку, що життя дівчини ставало нестерпним. Тож в якийсь час Мотря вирішила покинути рідну хату і втекти до коханого. Мазепа ж не очікував скандалу і, з огляду на осуд козацької старшини, відіслав Мотрю до її батьків. Та кохати її не перестав. До наших днів збереглося кілька листів Івана Степановича, які він писав Мотрі. Слова в них сповнені ніжності, в них присутнє щире почуття та довготерпіння.

Листи Івана Мазепи до Мотрони Кочубеївни

(учень читає під музику «Ой, не світи, місяченьку»

на фоні слайду з портретами Мазепи та Мотрі)

1
Моє серденько, мій квіте! Сердечно від того болію, що недалеко від мене їдеш, а я не можу очиць твоїх і личка біленького видіти, через сей листочок кланяюся люб'язно.

2
Моє сердечне кохання! Прошу і вельми прошу, зволь зі мною побачитися для усної розмови; коли мене любиш, не забувай же, коли не любиш, не споминай же; згадай свої слова, що любить обіцяла, на що мені і рученьку біленькую дала. І повторно і постократно прошу, признач хоч на одну хвилину, коли маємо з собою бачитися для спільного добра нашого, на яке сама ж перед цим зволила була.

3
Моє серденько! Уже ти мене ізсушила красним своїм личком і своїми обітницями. Моє серце коханеє! Сама знаєш, як я сердечно, шалено люблю Вашу милість; ще нікого на світі не любив так; моє б то щастя і радість, щоб нехай їхала та жила у мене, тільки ж я уважав, який кінець цього може бути, а особливо при такій злості твоїх родичів; прошу, моя любенько, не міняйся ні в чому, оскільки неоднократ слово своє і рученьку дала, а я взаємно, коли живий буду, тебе не забуду.

4
Моє серденько! Не маючи відомості про поводження Вашої милості: чи вже перестали Вашу милість мучити і катувати, тепер отже, від'їжджаючи на тиждень на певні місця, посилаю Вашій милості від'їздне, яке прошу удячно прийняти, а мене в невідмінній любові своїй ховати.

Учитель. Життя Мотрі перетворилося на справжній жах. Щодня спалахували сварки. Дівчина проклинала своїх батьків. Василь Кочубей затаїв невимовну лють на Мазепу і чекав слушної нагоди для помсти. Декілька разів він робив офіційні доноси в Московію на гетьмана, якого обвинувачував у державній зраді. Але згодом сам потрапив у свою ж пастку. Царські міністри занадто дружили з Мазепою, який впливав на них своїми чарами навіть на відстані, тому вони не повірили і не підтримали Кочубея. Після низки тортур його відіслали через Дніпро до головного місця перебування Мазепи. Гетьман міг помилувати колишнього свого товариша, але не зробив цього і покарав наклепника смертю. Коли Мотря дізналась про смерть батька, її горю не було меж. Вона зненавиділа свого коханого та від розпуки збожеволіла і наклала на себе руки.

Учитель. Сторінка четверта «Образ Мазепи в літературі».

Перегляд слайдів презентації

Учень 7. Іван Мазепа – це один із українських національних героїв, який набув широкої європейської слави. Про нього писали у своїх історичних працях Вольтер, Жан Балюз, Проспер Меріме (Франція), Даниїл Фон Келлєр (Голландія), Вейге (Швеція), Микола Костомаров, Ілько Борщак (Україна) та багато інших. Відомі українські письменники Михайло Старицький, Володимир Сосюра, Степан Руданський, Тетяна Таїрова-Яковлева, Сергій Павленко, Андрій Гудима, Олелько Островський, Леонід Горлач та інші також присвятили йому свої твори. Про нього писали митці слова багатьох європейських країн – Альфред Єнсен (Швеція), Віктор Гюго (Франція), Юліуш Словацький (Польща), Костянтин Рилєєв, Олександр Пушкін, Фадей Булгарін (Росія), Джордж Байрон (Англія) та інші.

Учень 8. Поему «Мазепа» Байрон написав під  час перебування в Італії. На початку цього твору поет подав довідку, яка свідчила, що в  її основу був покладений один із епізодів з «Історії Карла XII» Вольтера про  те, як «шляхтич» Мазепа в  юності за  зв’язки з жінкою одного польського вельможі був покараний — прив’язаний до  спини дикого коня, потім відпущеного на волю. Тоді «Мазепа від страждань, голоду та холоду трохи не  вмер». Ця подія й становить основний зміст поеми. Про неї розповідає Мазепа шведському королеві Карлу XII, коли після розгрому ПетромІ  під Полтавою в 1709 р. вони тікали до  Туреччини.

Учень.

…А поруч, в лицарській юрбі,
Де звісив дуб гілля дебеле,
Мазепа стомлений собі
З трави тверду постелю стеле.
Гетьман — похмурий і  старий
І сам, як  дуб той віковий.

Та спершу, хоч стомивсь за  дня,
Козацький князь обтер коня,
Розпутав, розгнуздав, обчистив..

Із  цим упоравшись, гетьман
На землю розіслав жупан,
Списа до  дерева припер.
І взявсь оглянути тепер
Рушницю, чи  вона як  слід
Перенесла важкий похід.
Аж потім славний ватажок
Добув торбину й  боклажок,
Увесь убогий свій припас,-
І з  Карлом і  всіма з  почоту
Гостинно поділився  він
З такою ж гідністю достоту,
Як на
 бенкеті дворянин.
Король з
 усмішкою гіркою
Свою мізерну пайку взяв
І, приховавши приступ болю,
Бадьоро, голосно сказав:
«У
 всіх із нашого гуртка
Відважний
 дух, тверда рука,
Та хто в
 цей час маршів, боїв
Балакав менше й
 більш зробив,
Ніж
 ти, Мазепо?
На землі
Від Олександрових часів
Такої пари не  знайти,
Як твій Буцефалос і  ти…»

Учитель. Сторінка п’ята «Портретна галерея». В музеях різних країн світу, в тому числі й України, зберігається значна кількість картин із зображенням гетьмана Мазепи. Особливістю цих творів мистецтва є те, що особа Івана Мазепи на картинах не збігається. На думку дослідника портретів гетьмана Мазепи Лариси Шендрік, найвірогіднішим є зображення гетьмана на картині, що зберігається в Гріпсгольмі (Швеція).

Перегляд слайдів презентації

Учень 9. Портретів Івана Мазепи відомо чимало, але на них зображені різні люди. Щоб з’ясувати, який же з «Мазеп» справжній, потрібна була тривала та наполеглива співпраця істориків, мистецтвознавців і криміналістів.

Прижиттєві портрети Мазепи, або їх копії, були втрачені внаслідок наказу Петра І про знищення будь-якої згадки про гетьмана, після того, як він виступив проти російського царя й перейшов на бік Карла ХІІ.

Реконструюючи справжній образ гетьмана Мазепи, історики та мистецтвознавці неодноразово порівнювали різні зображення та накладали один на один ті, які вважали достовірними. Прагнучи дізнатися правду, дослідники поєднали висновки іконографічних досліджень із сучасними методами судово-криміналістичної експертизи.

Було обрано кілька зображень, виконаних за життя гетьмана на гравюрах чи полотні та копій прижиттєвих втрачених портретів. Усі зображення мали хоча б частково співпадати з описами зовнішності гетьмана. Порівнявши описи, отримали такі загальні риси Мазепи: середнього зросту, стрункий – стан тонкий; руки тонкі, білі, з довгими пальцями; на голові повно кучерів, або «польських кіс»; гладке високе чоло; очі темні, блискучі, пронизливі, жваві; погляд гордий, суворий, розумний; вуста вузькі, тонкі; вуса на польську моду – довгі, обвислі.

Учитель. Сторінка шоста « Образ Мазепи в музиці і кіно».

Перегляд слайдів презентації

Учень: Композитори різних країн світу також зверталися до образу Івана Мазепи в своїй творчості. Майже двадцять музичних творів існує на даний час, присвячених великому гетьману. Серед них найвідомішими є симфонічна поема «Мазепа» Ференца Ліста (за твором В. Гюго), опера «Мазепа»  Петра Чайковського (за поемою О. Пушкіна), опера «Мазепа» Марі де Гранваль, увертюра «Мазепа» Жоржа Матіа, великий концертний галоп «Мазепа» Германна Волленгаупта, кантата «Мазепа» Олексія Титова, незавершений вокальний квартет «Мазепа» Сергія Рахманінова.

Учитель. Митцям кіно постать Івана Мазепи теж є дуже цікавою. Ще на початку виникнення цього виду мистецтва у 1909 році Василем Гончаровим було знято німий  художній короткометражний фільм «Мазепа» за мотивами поеми О. Пушкіна «Полтава». За трагедією Юліуша Словацького Петром Чардиніним також було створено фільм «Мазепа». А в 2001 році відомий український режисер Юрій Іллєнко присвятив гетьманові повнометражний художній фільм «Молитва за гетьмана Мазепу». А ще кілька науково-популярних фільмів, знятих в різні часи в Україні, розповідають про неоднозначну долю цієї людини. Уривки з фільму «Гетьман Іван Мазепа» режисера Олександра Скрипника, знятого в 1992 році і озвученого видатним нашим актором Богданом Ступкою, ми з вами сьогодні переглянули.

Перегляд слайдів презентації

Учитель. Сторінка сьома «Увічнення пам’яті про Мазепу». Вшанування видатних людей, як правило, відбувається, в першу чергу, в спорудженні їм пам’ятників, монументів. Таких пам’ятників на честь Івана Мазепи існує декілька як в Україні, так і за її межами: в Австрії, Румунії, США – це за кордоном, в с. Мазепинці на Київщині, в Чернігові, в Полтаві, в м. Новояворівськ на Львівщині,– це в Україні.

Перегляд слайдів презентації

Учень 10. Ідею встановити пам'ятник Мазепі у Полтаві намагалися втілити з середини 2000-х рр. Ініціатором виступив голова Полтавського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» Микола Кульчинський, який зібрав кошти з усієї України і діаспори. Однак найбільше пожертвували на пам’ятник саме жителі Полтавщини.

Пам'ятник виготовили 2009 року і збиралися встановити на Покрову 14 жовтня того самого року. Та відкриттю перешкодила велика політика. Тодішній мер Полтави Андрій Матковський, який дуже запопадливо відзначав саме того року 300-річчя перемоги російських військ у Полтавській битві, зробив усе, щоб пам'ятник не встановили.

Наступний мер Олександр Мамай теж чинив опір відкриттю. Проте зі зростанням патріотичних настроїв у суспільстві ця ідея здобувала все більше прибічників. І ось 14 жовтня  2015 року у Полтаві біля  Свято-Успенського собору  відбулося урочисте представлення громадськості перевезеного напередодні з Києва гетьмана у бронзі. Перед багатолюдним натовпом архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір відслужив на честь Мазепи молебень. У церемонії також взяв участь нащадок гетьмана — Ігор Мазепа.

Офіційно пам'ятник було відкрито тільки 7 травня 2016 року. На урочистостях виступили Президент України Петро Порошенко та патріарх Київський Філарет.

Учитель.( Одночасно з розповіддю демонструються відповідні слайди презентації). В столиці українських гетьманів м. Батурині встановлено скульптурну групу «Гетьмани. Молитва за Україну», в якій зображено

Дем'яна Многогрішного, Івана Самойловича, Івана Мазепу, Пилипа Орлика та Кирила Розумовського. А в с. Дегтярівка Чернігівської обл. стоїть пам’ятний знак на згадку історичної зустрічі видатних державних діячів України (Іван Мазепа) та Швеції (Карл ХІІ) в 1708 році.

Пам'ять про гетьмана Івана Мазепу зберігається і завдяки іншим чинникам. Портрет гетьмана зображено на грошах – паперових купюрах номіналом 10 гривень різних років випуску, а також на срібній монеті номіналом також 10 гривень 2001 року.

З 2009 року запроваджена Президентська нагорода – орден Хрест Івана Мазепи, що встановлений для відзначення громадян за значний внесок у відродження національної культурно-мистецької, духовної, архітектурної, військово-історичної спадщини, заслуги у державотворчій, дипломатичній, гуманістичній, науковій, просвітницькій та благодійній діяльності. Цією відзнакою Президента України  з 2009 року нагороджені 78 осіб, з них 10 – жінки та три іноземних громадянина (Ізраїлю, Іспанії, США).

Поштова марка із зображенням Мазепи була випущена в 1995 році.

Дев’ять населених пунктів у світі носять ім’я славетного українця, та чомусь тільки один з них (село Мазепинці) в Україні, в той час як в США їх п’ять. Вулиці десяти міст нашої Батьківщини носять ім’я Івана Мазепи.

А з 2003 року на Полтавщині щороку проводиться фестиваль Мазепа-фест, на якому майстри мистецтв представляють свої літературні, музичні твори, відбуваються зустрічі із діячами культури.

Ось такий він, Іван Степанович Мазепа –  український військовий, політичний і державний діяч 17-18 століть; Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави  на Лівобережній і всій  Наддніпрянській Україні  наприкінці 17 – початку 18 століття . І така на сьогоднішній день пам'ять про нього в літературі, мистецтві, культурі, суспільному житті різних країн. І хочу додати, що якби Іван Мазепа з Небес подивився на нашу країну сьогодні, на те, що відбувається на її теренах в наш нелегкий час ,то, певно, як людина з поетичним хистом, звернувся б до неї словами поета Олександра Олеся:

Живи, Україно, живи для краси, 
Для сили, для правди, для волі!.. 
Шуми, Україно, як рідні ліси, 
Як вітер в широкому полі.

До суду тебе не скують ланцюги, 
І руки не скрутять ворожі: 
Стоять твої вірні сини навкруги 
З шаблями в руках на сторожі.

Стоять, присягают тобі на шаблях 
І жити, і вмерти з тобою, 
І прапори рідні в кривавих боях 
Ніколи не вкрити ганьбою!

Перегляд
матеріалу
Поділитися
Опис документу:
Поглибити знання учнiв про видатних українців, зокрема, про гетьмана Івана Мазепу; розглянути твори літератури та мистецтва, в яких зображено славетного гетьмана України; розвивати мовлення школярів; виховувати в старшокласників почуття гордості за гідних синів і дочок нашої держави та патріотичні почуття приналежностi до українського народу.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«ZOO-психологія: як навчитися розуміти тварин»
Левченко Вікторія Володимирівна
36 годин
590 грн
590 грн