Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Порядок передавання документів на зберігання до архіву закладу освіти
»
Взяти участь Всі події

Усі уроки фізичної культури для 5 – 9 класів. Варіативний модуль «Туризм»

Фізична культура

Для кого: 5 Клас, 6 Клас, 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, Дорослі

23.03.2020

3992

83

2

Опис документу:
У цьому посібнику детально розглянуто теоретичні і практичні аспекти викладання туризму в школі на уроках фізичної культури. Розроблені уроки фізичної культури по варіативному модулю «Туризм». Які спрямовані на ефективне засвоєння учнями навчального матеріалу. У посібнику представлено практичний матеріал для проведення з учня-ми нетрадиційних ігор. Видання містить докладні ілюстровані описання ігор.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Хмельницький обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти

(Методичний посібник )

Гонголь Оксана Василівна

вчитель фізичної культури

та основ здоров’я

Великоолександрівської

ЗОШ І – ІІ ступенів

Віньковецького району

Віньковецький район

- 2013 -

Гонголь О. В.

Усі уроки фізичної культури для 5 – 9 класів. Варіативний модуль «Туризм»

Методичний посібник – Віньківці, 2013. – 226 с.

У цьому посібнику детально розглянуто теоретичні і практичні аспекти викладання туризму в школі на уроках фізичної культури. Розроблені уроки фізичної культури по варіативному модулю «Туризм». Які спрямовані на ефективне засвоєння учнями навчального матеріалу.

У посібнику представлено практичний матеріал для проведення з учнями нетрадиційних ігор. Видання містить докладні ілюстровані описання ігор.

У додатках наведено матеріали до уроків, орієнтовані комплексні тести для оцінювання стану фізичної підготовленості учнів, рухливі ігри, комплекси загально розвивальних вправ тощо.

Рецензенти:

Арсенюк В.О. - заступник начальника відділу освіти , головний спеціаліст

Атаманюк Л. О. – директор Великоолександрівської ЗОШ І – ІІ ступенів.

Рекомендовано науково-методичною радою районного методичного кабінету відділу освіти Віньковецької райдержадміністрації ( протокол - №4 від 18 грудня 2012 року)

Передмова

Головні медикаменти – це свіже

Повітря, холодна вода,пила і сокира.

В. Д. Полєнов.

видатний російський художник

Процес фізичного виховання під час навчання у сучасній школі має специфічні особливості, які полягають у тому, що учень не тільки засвоює знання та набуває навичок виконання фізичних вправ, але й повинен ово­лодіти способами діяльності (оперування ними). Слід відзначити і той факт, що в наш час відбуваються поліпшення матеріальної бази, впровадження у навчальний процес досягнень науково-технічного прогресу і передо­вого педагогічного досвіду; поступово підвищуються освітній ценз учи­теля і рівень підготовленості учнів. Означені чинники зумовлюють нові завдання, які висуває суспільство до фізичного виховання. Виконання цих завдань потребує пошуку нових засобів і форм роботи, продуманого плану­вання навчального процесу. Проте планування є необхідною передумо­вою успішного і ефективного навчального процесу.

У перший розділ посібника висвітлює теоретико-методичні знання, необхідні під час викладання матеріалу варіативного модуля «Туризм» для 5-го класу.

У другому розділ посібника висвітлює теоретико-методичні знання, необхідні під час викладання матеріалу варіативного модуля «Туризм» для 6-го класу.

У третьому розділ посібника висвітлює теоретико-методичні знання, необхідні під час викладання матеріалу варіативного модуля «Туризм» для 7-го класу.

У четвертому розділ посібника висвітлює теоретико-методичні знання, необхідні під час викладання матеріалу варіативного модуля «Туризм» для 8-го класу.

У п’ятому розділ посібника висвітлює теоретико-методичні знання, необхідні під час викладання матеріалу варіативного модуля «Туризм» для 9-го класу.

Містить детальні плани та розробки уроків з Варіативного модуля для кожного класу.

У шостому розділі міститься проведення тижня з туризму у школі. Орієнтовний план проведення та сценарії проведення цього тижня.

У додатках наведено орієнтовні комплексні тести для оцінювання стану фізичної підготовленості учнів, а також рухливі ігри та комплекси загально розвивальних вправ тощо.

Наведені матеріали допоможуть учителям організувати навчальну діяльність із фізичного виховання на високому рівні лише за умови їх творчого використання. Копіювання взірця без розуміння його суті призводить зазвичай до невдач, а інколи може ском­прометувати навіть найкращий передовий досвід. Звідси випливає завдан­ня — бути підготовленим достатньою мірою, щоб осмислити досвід фахівців і творчо використати його у своїй практиці.

Л. В. Копилова — вчитель фізичної культури Києво-Печерського ліцею № 171 «Лідер», учитель-методист, інструктор дитячо-юнацького туризму;

О. М. Макаров — учитель фізичної культури фізико-математичної гімназії № 17 м. Вінниці, учитель-методист, відмінник освіти

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист МОН України № 1/11-6353 від 30.07.2009 р.)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Варіативний модуль «Туризм» складається зі змісту на­вчального матеріалу, державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, орієнтовних навчальних нормативів та переліку обладнання, необхідного для вивчення цього модуля.

До розділу «Зміст навчального матеріалу» внесені теоретичні відомості, спеціальна фізична і технічна підготовка учнів.

Розділ «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготов­ки учнів» зорієнтований на якісне засвоєння знань, умінь та нави­чок поданого матеріалу.

Туризм є невід'ємною складовою загальнодержавної системи фізичної культури та спорту і спрямований на зміцнення здоров'я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здіб­ностей дитини через залучення її до участі у спортивних походах різної складності та змаганнях з техніки спортивного туризму. Спортивний туризм є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їхніх моральних, есте­тичних і творчих потреб, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміц­нення миру. Туризм не має обмежень за віком і статтю.

Заняття туризмом — порівняно дешевий та ефективний вид відпочинку, що робить його соціально доступним та економічно привабливим.

Основним змістом навчання туризму є засвоєння теоретичних знань і формування практичних навичок з:

— організації походів різного рівня складності;

— спортивного і туристського орієнтування та топографії;

вивчення технічних прийомів подолання перешкод природ­ного і штучного характеру;

— надання долікарської допомоги і транспортування потер­пілого;

— виживання під час надзвичайних ситуацій та катастроф.

Учні, які за станом здоров'я віднесеш до підготовчої і спеціаль­ної медичної групи, на уроках працюють за завданням учителя з вивчення туристських вузлів, визначення азимутів, топографії або надання долікарської допомоги.

1-й рік вивчення

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня за­гальноосвітньої підготовки учнів

Теоретичні відомості

Загальні відомості про туризм та його види.

Види природних перешкод.

Правила техніки безпеки на уроках з елементами туризму.

Учень, учениця:

розкриває загальні відомості про туризм та його види;

розповідає про гігієну туриста,загальні гігієнічні вимоги;

називає види природних перешкод;

дотримується правил техніки безпеки під час занять з елементами туризму;

Спеціальна фізична підготовка

Подолання горизонтальних і вертикальних перешкод;

подолання смуги перешкод.

вправи на лазіння і перелазіння.

здійснює подолання горизонтальних і вертикальних перешкод у вигляді смуги перешкод, лабіринтів;

володіє технікою виконання вправ на лазіння і перелазіння;

Технічна підготовка

Встановлення намету; в'язання туристських вузлів; технічні етапи.

володіє технікою встановлення намету, технікою в'язання туристських вузлів «простий», «простий провідник»;

здійснює технічне проходження туристських етапів: подолання умовних завалів (підлаз), подолання умовного болота по купинах.

2-й рік вивчення

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня за­гальноосвітньої підготовки учнів

Теоретичні відомості

Спорядження туриста. Види туристського багаття. Основи орієнтування на

місцевості.

Правила техніки безпеки під час виконання вправ орієнту­вання на уроках фізичної культури.

Учень, учениця:

розпізнає туристське споря­дження; називає види туристського багаття;

володіє основами орієнтування на місцевості, поняттями «контрольний пункт (КП.)», «схема»;

дотримується правил техніки безпеки під час виконання вправ орієнтування на місце­вості;

Спеціальна фізична підготовка

Подолання смуги перешкод. Естафети з елементами туристської техніки.

здійснює подолання смуги перешкод з технічними етапами, вивченими раніше;

бере участь в естафетах з елементами туристської техніки;

Технічна підготовка

Орієнтування за схемою.

В'язання туристських вузлів.

Технічні етапи.

Технічні дії з туристською

самостраховкою.

пояснює дії при виконанні вправ орієнтування за схемою;

володіє технікою в'язання ту­ристських вузлів «булінь», «академічний»; технікою в'язання самостраховки (петлі «Прусіка»);

здійснює технічне проходжен­ня туристських етапів: подо­лання умовного болота за до­помогою жердин, подолання умовного яру за допомогою колоди («бума»).

3-й рік вивчення

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня за­гальноосвітньої підготовки учнів

Теоретичні відомості

Правила, закони і традиції

туристів.

Організація туристського

бівуака.

Орієнтування у заданому

напрямку.

Умовні знаки.

Фізична підготовка туриста.

Учень, учениця:

пояснює правила, закони і традиції туристів, техніку організації туристського бівуака; поняття «бівуак»;

характеризує фізичну підготовку туриста;

володіє елементами орієнтування у заданому напрямку; наводить приклади умовних знаків;

дотримується правил техніки безпеки під час занять з елементами туризму;

Спеціальна фізична підготовка

Старти з різних вихідних положень з виконанням технічних елементів спортивного туризму.

Естафети з використанням

туристського обладнання. Біг з елементами туристської техніки.

виконує прискорення з різних стартових положень, виконуючи проходження технічних етапів, вивчених раніше; біг з додатковим завданням туристської техніки та елементами фізичної підготовки;

бере участь в естафетах з технічним виконанням в'язання самостраховки (петлі «Прусіка»);

Технічна підготовка

Орієнтування за схемою у заданому напрямку.

В'язання туристських вузлів.

Технічні етапи.

виконує дії при виконанні вправ орієнтування за схемою у заданому напрямку;

здійснює технічне проходження туристських етапів: рух по схилах (підйом, траверс,спуск), подолання умовного яру за допомогою «маятника»;

володіє технікою в'язання туристських вузлів: «вісімка», «ткацький».

4-й рік вивчення

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня за­гальноосвітньої підготовки учнів

Теоретичні відомості

Оздоровче значення туризму.

Особливості топографічної,

туристичної та спортивної

карти.

Орієнтування за вибором.

Комплектація похідної аптечки.

Учень, учениця:

розпізнає особливості топографічної, туристичної та спор­тивної карти;володіє елементами орієнту­вання за вибором;

називає комплектуючі похідної аптечки;обґрунтовує оздоровче значення туризму;

дотримується правил техніки безпеки під час занять з елементами туризму;

Спеціальна фізична підготовка

Естафети з технічним

проходженням етапів.

Вправи на розвиток уваги та зорової пам'яті.

Проходження дистанції з

елементами крос-походу.

бере участь в естафетах з проходженням етапів, вивчених раніше; у проходженні дистан­цій 200-500 м з елементами крос-походу;

виконує вправи з картою, умовними знаками, топографічними знаками на розвиток уваги і зорової пам'яті;

Технічна підготовка

Орієнтування по схемі за вибором.

В'язання туристських вузлів.

Технічні етапи.

Крос-похід.

Навчальні змагання.

виконує дії при виконанні вправ орієнтування по схемі за вибором;

здійснює технічне проходження туристських етапів: умовне подолання яру, річки за допомогою паралельних мотузок,«ліан»; проходження дистанції крос-похід 1500-2000 м;

володіє технікою в'язання туристських вузлів «зустрічний», «бра-шкотовий»;

бере участь у навчальних змаганнях з техніки орієнтування у заданому напрямку та пересування: підйом, траверс,спуск, подолання умовного болота, в'язання туристських вузлів.

5-й рік вивчення

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня за­гальноосвітньої підготовки учнів

Теоретичні відомості

Перша медична допомога.

Транспортування потерпілого.

Види транспортування.

Забезпечення страхування і самострахування при подоланні різних туристських перешкод.

Похід вихідного дня.

Учень, учениця:

відтворює алгоритм надання першої медичної допомоги;

визначає основні принципи і прийоми транспортування потерпілого;

пояснює забезпечення страхування і самострахування при подоланні різних перешкод;

розкриває поняття «похід вихідного дня»;дотримується правил техніки безпеки під час занять з елементами туризму;

Спеціальна фізична підготовка

Навчальні змагання.

Крос-похід.

Колове тренування.

бере участь у навчальних змаганнях з орієнтування за вибором, у заданому напрямку;у проходженні дистанцій 500-1000 м з елементами крос-походу;

виконує в'язання туристських вузлів і вправи із самостраховкою петлею «Прусіка» на швидкість і якість;

здійснює колове тренування для підвищення рівня фізичної і спеціальної підготовки;

Технічна підготовка

Техніка рятувальних робіт.

Крос-похід.

Навчальні змагання.

Організація походу вихідного дня.

виконує дії при наданні долікарської допомоги; вибирає спосіб транспортування і здійснює транспортування

потерпілого;

здійснює проходження дистанції крос-похід 2000-3000 м;

бере участь у навчальних змаганнях з техніки орієнтування у заданому напрямку та за вибором; з техніки пішохідного туризму (ТПТ); в організації походу вихідного дня;

називає основні засади суддівства.

    1. Теоретико – методичні знання варіативного модуля

«Туризм»

1.1.1 . Правила техніки безпеки на уроках з елементами туризму

ПАМ'ЯТАЙ І ЗАВЖДИ ВИКОНУЙ!

Правила безпечної поведінки під час туристського походу

— Беззаперечно виконуй розпорядження керівника групи.

Суворо дотримуйся санітарно-гігієнічних вимог, правил осо­бистої гігієни.

— У разі необхідності надай товаришу першу допомогу.

— Тактовно поводься з місцевим населенням.

— Бережливо стався до природи, пам'ятників історії та куль­тури.

— Обов'язково гаси багаття на місці відпочинку.

Органічне сміття з місця ночівлі (залишки їжі, папір тощо) потрібно закопувати. Неорганічне (пластик, целофан, бляшанки тощо) - забирати із собою та викидати у смітник.

1.1.2. Загальні відомості про туризм та його види.

На сьогоднішній день існує багато підходів щодо класифікації туризму. Це пояснюється неоднозначністю поняття туризм. Згідно до Закону України "Про туризм" туризм класифікується за організаційними формами та видами (стаття 4)

Так, в залежності від місця проведення подорожі туризм поділяється на міжнародний і внутрішній. До міжнародного туризму належать: в'їзний туризм — подорожі в межах України осіб, які постійно не проживають на її території, та виїзний туризм — подорожі громадян України та осіб, які постійно проживають на території України, до іншої країни. Внутрішнім туризмом є подорожі в межах території України громадян України та осіб, які постійно проживають на її території. Як і у міжнародному туризмі, мета та категорія учасників можуть бути різноманітними.

Залежно від категорій осіб, які здійснюють туристичні подорожі існують такі види туризму:

— дитячий;

— молодіжний;

— сімейний;

— для осіб похилого віку;

— для інвалідів.

Зрозуміло, що мета таких подорожей буде різною. Так, для дитячого туризму найбільш доцільними мають бути подорожі з культурно-освітньою, оздоровчо-лікувальною або спортивною метою. Що стосується молодіжного туризму, то найбільш часто подорожі проводять з спортивною та культурно-освітньою метою. Мета сімейного туризму - оздоровчо-лікувальна, культурно-пізнавальна, релігійна та спортивна. Особи похилого віку здійснюють, в основному, подорожі оздоровчо-лікувальні, релігійні, культурно-пізнавальні.

Залежно від мети подорожі туризм поділяють на такі види:

  • спортивний;

  • пізнавальний (екскурсійний);

  • діловий;

  • любительський (мисливський, рибальський);

    • релігійний;

    • рекреаційний;

  • реабілітаційний;

    • професійно-прикладний;

    • учбовий;

  • краєзнавчий;

  • пригодницький;

  • експедиційний;

  • комерційний;

  • комбінований;

  • культурно-освітній;

  • лікувально-оздоровчий;

  • екологічний (зелений), тощо.

Запропоновані підходи до класифікації туризму, на наш погляд, безперечно заслуговують уваги, але деякі позиції не мають чіткості та викликають певні питання. Так, не зрозуміло, чим відрізняються такі види туризму, як: діловий від комерційного, лікувально-оздоровчий від реабілітаційного (класифікація в залежності від мети подорожі); чому вид туризму "водний" віднесено у групу "за характером туристичного маршруту" та у групу "залежно від засобів пересування" тощо. Тому пропонуємо наступну класифікацію туризму.

В залежності від мети туризм може бути: культурно-освітнім, оздоровчо-лікувальним, релігійним та спортивним.

Так, спортивний туризм має за мету спортивне удосконалення в подоланні природних перешкод. Це означає удосконалення всього комплексу знань, умінь і навичок, фізичної підготовленості, необхідних для безпечного пересування людини по місцевості. Для реалізації спортивної мети здійснюють подорожі, насичені природними перешкодами, що дає змогу класифікувати їх як спортивні походи. За участь у спортивних походах можуть присуджуватися спортивні розряди і знання. Детальнішу класифікацію спортивного туризму розглянемонижче.

Пізнавальний туризм проводиться з метою розширення знань та

уявлень щодо тих чи інших об'єктів, пам'яток соціального та природного

змісту.

Діловий туризм передбачає здійснення турів, в процесі яких вирішуються комерційні справи: подорожі на конференції, симпозіуми, виставки тощо.

Релігійний туризм це здійснення подорожі віруючими по святих місцях.

Реалізація культурно-освітньої мети здійснюється при подорожах по містах, регіонах, країнах в процесі яких туристи знайомляться з і архітектурою, пам'ятниками, музеями, опановуючи історію, культуру, звичаї та традиції різних народів. Лікувально-оздоровча мета здійснюється в процесі рекреаційного, реабілітаційного та зеленого туризму. Зелений туризм має на меті прилучити жителів міст до відпочинку у екологічно-чистому районі сільської місцевості. Такі подорожі в основному здійснюються сім'ями. Позитивні сторони цих подорожей: чисте повітря, екологічно-чисте харчування, розміреність та неспішність життя тощо.

Рекреаційний туризм це відновлення фізичних й психічних сил людини засобами туризму. Це туризм активного відпочинку й оздоровлень, тому його часто називають оздоровчим.

Реабілітаційний туризм має цільову функцію — лікування визначених захворювань засобами туризму При цьому використовуються необхідні кліматичні умови різних місць перебування туристів, цілющі джерела, дозоване навантаження на прогулянках, тощо.

Професійно-прикладний туризм має за мету удосконалення професійних знань, умінь, навичок засобами туризму. Наприклад, для геологів, географів, військових певних спеціальностей й інших професій удосконалення в подоланні природних перешкод в умовах професійної діяльності досягається спеціальним тренуванням в туристичних походах.

Учбовий туризм це здійснення подорожі з метою отримання певних знань.

Велика різноманітність видів туризму та форм його проведення зумовлює необхідність виділення груп, за якими зручно його класифікувати:

  • за характером туристичного маршруту існують такі види туризму: рівнинний, гірський, водний, спелео, повітряний, космічний, змішаний;

  • залежно від засобів пересування: пішохідний, лижний, кінний, автомобільний, велосипедний, водний, автобусний, залізничний, авіаційний, комбінований;

  • за місцем проведення подорожі розрізняють туризм внутрішній (національний) та зовнішній (міжнародний);

  • за діяльністю - туризм з активними (веслові судна, плоти, катамарани, велосипеди та інші) і пасивними (морські та річкові круїзи, подорожі на автобусах, яхтах, тощо) засобами пересування;

  • за способом організації подорожі (організований і неорганізований, плановий та самодіяльний);

  • за туристичною програмою (традиційний, екзотичний та екологічний);

  • за сезонністю (літній, зимовий та міжсезонний туризм);

  • за рівнем доступності й соціальної значимості в житті суспільства туризм ділиться на соціальний, що має масовий характер у зв'язку з його доступністю широким колам населення, й елітарний, доступний з тих або інших причин (за ціною, за фізичним навантаженням РОЩО) обмеженому контингенту.

В залежності від місця проведення подорожі туризм ділять на міжнародний та внутрішній, який може бути далеким й близьким від відстані. Міжнародний туризм в свою чергу поділяється п,і в’їзний (іноземці на Україну) та виїзний (громадяни України - за кордон). Внутрішній туризм передбачає подорожі громадян в межах своєї держави. Як міжнародні, так і внутрішні подорожі можуть проводитися і культурно-освітньою, оздоровчо-лікувальною, релігійною та спортивною мстою, що організовуються для дітей, молоді, сімей тощо.

За організаційними основами туризм ділиться на організований і неорганЬований. Організований туризм за формами організації ділиться на плановий й самодіяльний.

При плановому туризмі учасники подорожують на автобусах, теплоходах, у поїздах по наперед намічених маршрутах, в готелях або на турбазах, де їм надається ночівля, харчування й екскурсовод. У плановому туризмі туристичні послуги певними організаціями (туристичними фірмами й приватними особами, що мають патенти на право туристичної діяльності та ін.) у Визначеному (плановому) порядку за путівками. Туристичні послуги можуть бути комплексними та приватними, наприклад: розробка маршрутів, комплектування груп, матеріально-технічне забезпечення (транспорт, харчування, проживання, супроводження, туристичне спорядження, забезпечення безпеки, екскурсії тощо). У плановому туризмі існують закономірні вимоги до туристичної діяльності (ліцензування, сертифікація та ін.).

У самодіяльному туризмі туристичні послуги забезпечуються основі самодіяльності туристів. Туристи самі обирають маршрути і спосіб пересування, забезпечують собі харчування, нічліг і місце відпочинку, намічають і здійснюють екскурсії.

Словом "самодіяльність" називають прояв особистого почину в будь-якій справі. Самодіяльність є високою формою соціальної активності та її варто розуміти як внутрішнє детерміноване самовираження особистості або групи. Тому самодіяльний туризм є соціально-значущим явищем. Самодіяльний туризм, як сфера масової самодіяльності містить у собі все різноманіття аматорських туристичних заходів, які проводяться відповідно до нормативної бази організації туризму в країні. Низка документів а також ряд державних та громадських організацій, що контролюють їх дотримання, створюють керовану систему самодіяльного туризму. Цим самодіяльний туризм і відрізняється від неорганізованого туризму, де випадки порушення правил охорони навколишнього середовища й інших нормативних актів не є поодинокими. Чітка організація, продумана розробка маршруту, правильне проведення подорожі й дотримування дисципліни — без всього цього неможливе виконання туристичних завдань туристичними засобами. Виконання функцій керівника туристичної групи пов'язано з наявністю у особи певних якостей: організаторських, комунікативних, креативних тощо. Крім цього, керівник та члени туристичної групи повинні володіти знаннями та вміннями з географії, гідрології, біології, метеорології, історії, етнографії, медицини, кулінарії та ін., що забезпечує безпечне здійснення подорожі.

За складом учасників туризм ділиться на індивідуальний і груповий. При цьому в залежності від категорії осіб туризм може бути: шкільний, молодіжний, сімейний, для осіб похилого віку.

Розглянемо більш докладно класифікацію спортивного туризму. Спортивний туризм є: соціальним (за рівнем доступності й соціальної значимості), самодіяльним (в залежності від організаційних основ), активним (за фізичним навантаженням), і, як правило, груповим (за складом учасників).

Мотиви занять спортивним туризмом різноманітні і залежать від особистості, але найчастіше це: спортивне вдосконалення, оздоровлення, пізнання навколишнього середовища і самого себе, спілкування в малих групах. Результатом занять спортивним туризмом можна вважати: фізичний і духовний розвиток людини; естетичне та морально-вольове виховання; пізнання історії та сучасності, культур та звичаїв місцевого населення, дбайливе відношення до природи та поваги до національних традицій; розвиток та підвищення рівня знань, умінь, навичок подолання природних перешкод тощо.

Існують різні види спортивного туризму: пішохідний, гірський, лижний, водний, велосипедний, спелео, вітрильний, автомобільний та мотоциклетний. Всі вони в основному відрізняються засобами пересування (лижний - на лижах; водний - на туристичних байдарках, плотах, катамаранах; велосипедний - на велосипеді тощо). Але є три види, де пересування здійснюється пішки по місцевості різного характеру. Так, пішохідні походи можуть здійснюватись в будь-якій місцевості: ліси, болота, пустелі, тайга, гори тощо. Гірські походи здійснюються тільки у відносно молодих, високих (більше 3500-4000 метрів над рівнем моря) горах. При подоланні таких перешкод потрібні навички скелелазіння та альпінізму. На жаль, на території України таких гір бракує. Райони для походів з гірського туризму високих категорій складності - Кавказ, Алтай, Памір тощо. Що стосується спелеотуризму, то він полягає у здійсненні походів по природних печерах. У Кримських горах та на Тернопіллі є велика кількість таких об'єктів, що дає змогу здійснювати походи різної складності.

Організаційними формами спортивного туризму є: походи, змагання, експедиції, екскурсії, характеристику яких розглянуто в наступному розділі.

Види активного туризму, що не включенні в спортивну класифікацію, різноманітні. До найбільш відомих із них відносяться: гірськолижний, водо-моторний, кінний та інші.

З розвитком суспільства з'являються й розвиваються нові види туризму. При цьому частина з них відокремлюється від туризму в якості окремих видів спорту, таких, як альпінізм, скелелазіння, спортивне орієнтування, водний слалом та ін. У той же час і туризм вбирає в себе елементи інших видів спорту, удосконалюючи техніку туристичних походів і подорожей.

Різні форми туризму мають характерні ознаки. До таких ознак відносяться: рівень доступності й соціальної значимості туризму, місце занять туризмом, організаційні основи туризму, туристична програма, фізичне навантаження на туристичному маршруті, сезонність туристичних маршрутів, склад учасників.

Наведені класифікації розроблені для реалізації певних завдань: визначення суб'єктів та об'єктів туристичної діяльності, визначення шляхів здійснення туристичної діяльності, узагальнення досвіду роботи тощо. Кожній підхід до розгляду тих чи інших видів та форм туризму має своє використання.

1.1.3. Види природних перешкод.

Усі природні перешкоди умовно поділяються на водні (через воду) і гірські (скельні). До водних переправ відносяться наступні: навісна переправа через річку, переправа через річку по колоді, переправа через річку вбрід із використанням перил, переправа через річку вбрід, переправа по мотузці з перилами, переправа на плавзасобах, рух по жердинах, рух по купинах. До гірських етапів відносяться: навісна переправа через яр (скельна), круто похила переправа, підйом по скельній ділянці або схилу, траверс скельної ділянки або схилу, траверс схилу з альпенштоком, спуск по вертикальних перилах, спуск по схилу (в т.ч. спортивним способом), переправа через яр по колоді, транспортування "потерпілого", подолання яру, струмка, рову, скельного прижиму з використанням підвішеної мотузки (маятником). При проведенні змагань суддівство (начальники дистанцій) визначає кількість та послідовність етапів, їх складність та довжину.

План – конспект уроку № 1 Дата __________

Тема: туризм

Завдання уроку: 1. Правила техніки безпеки на уроках з елементами

туризму.

2. Подолання горизонтальних і вертикальних перешкод

гра «Нічний слалом».

3. Встановлення намету

Мета: Ознайомити учнів з правилами техніки безпеки на уроці з елементами туризму;прищеплювати учням навички самостійної роботи у виконані фізичних вправ; удосконалити навички учнів у виконані стройових прийомів на місці і в русі; виховувати в учнів переконання у ведені здорового способу життя, взаємодопомоги, наполегливості, дисциплінованості, вміння самостійно працювати і долати труднощі.

Інвентар: рюкзаки, намети, капронові мотузки завтовшки 5-7 мм і

завдовжки 4,5-5 м.

Час проведення : ________

Місце проведення: стадіон

Частина уроку

п/п

Зміст уроку

Дозування

Організаційно – методичні вказівки

Підготовча частина (11 – 12 хв.)

1.

Організація учнів до уроку

30"

Учні у формі збираються на стадіоні

2.

Шикування учнів в одну шеренгу, рапорт чергового, привітання, перевірка правильної постави, присутніх та наявності спортивної форми.

1хв.

Перевіряю наявність та охайність спортивної форми, відмічаю відсутніх

3.

Оголошення завдання уроку, повторення правил техніки безпеки.

30"

Підрахувати ЧСС (за 10сек.). цікавлюся станом здоровя учнів.

4.

Повторення організуючих вправ

2 хв.

Звертаю увагу на одночасне і правильне виконання, дотримання встановлених інтервалу ти дистанції.

а

Ходьба,повороти на місці

30"

Слідкувати за правильністю виконання

б

Повільний біг.

1,30"

Зберігати стрій, не обганяти один одного

5.

Комплекс ЗРВ в русі

6- хв

Див. додаток 3

Основна частина ( 29 – 30 хв.)

1.

Правила техніки безпеки на уроках з елементами туризму.

3-4 хв.

Суворо дотримуватися вимог інструктажу.

2.

Подолання горизонтальних і вертикальних перешкод гра «Нічний слалом». У грі беруть участь дві команди. Гру про­водять на галявині або на рівному березі водойми. Команди шикуються в колону по одному на відстані 3-4 м одна від од­ної. На дистанції 10-12 м розміщують по п'ять різних пред­метів (м'ячі, булави, кеглі тощо) по прямій лінії. За сигналом учителя (інструктора) перші учасники із зав'язаними очима намагаються «змійкою» пройти до поворотного пункту між предметами, не зачепивши їх, повернутися назад бігом без пов'язки на очах і передати естафету наступному гравцеві. Визначену дистанцію долають усі учні команди. Перемагає та команда, яка першою закінчила естафету й за­чепила меншу кількість предметів.

10 хв.

3.

Встановлення намету

10 хв.

Див. матеріал для підготовки вчителя до уроку

4.

Рухлива гра «Бездомний заєць»

5 хв.

Гравці, крім двох, стають парами по колу (об­личчям один до одного), взявшись за руки.

Один із гравців — «заєць», другий — «вовк». «Заєць», який тікає від «вовка», ховається в середи­ну пари. Той, до кого «заєць» став спиною, стає «бездомним зайцем». Якщо «вовк» догнав «зайця», тоді вони міняються ро­лями.

Заключна частина ( 3 – 4 хв. )

1.

Шикування в одну шеренгу.

30"

За зростом

2.

Підбиття підсумків уроку.

1-2 хв

Відмітити найкращих учнів, і вказати на помилки відстаючих

3.

Домашнє завдання

30"

Встановлення наметів

4.

Організаційне проведення до класу.

1хв.

Не заважаючи одне одним

Матеріал для підготовки вчителя до уроку

  1. Встановлення намету

Знаходять дно намету. Воно, як правило, трохи відрізняється кольором від схилів. Кожний бере по два кілочки. Кілочком №1 (рис.1) закріплюється один з кутів дна, розтягується дно і кілочками №№2,3,4 фіксуються три інші його кути.


Рис. 1.

Тепер кожен бере по альпенштоку (це дві високі підпорки) у палатку. Вони складаються, як правило, із двох чи трьох частин. На схемі вони позначені вертикальними пунктирами та літерами А, ставлять їх спереду та позаду палатки. Зверху у кутках для їх фіксації є два отвори, а на дні палатки - відповідні брезентові квадрати. Щоб поставити задній альпеншток за правилами, одному треба залізти у палатку. Тому, щоб не робити цієї операції, часто ставлять задній альпеншток просто зовні палатки, що в принципі допустимо.
За передню і задню розтяжки натягується верх палатки, по лінії симетрії палатки надійно забиваються два основні кілочки №5 та №6. Після цих дій альпенштоки повинні вже стояти самі, без підтримки.
Залишилось попарно натягти та закріпити бокові розтяжки: спочатку дві передні, потім дві задні (кріпити середини як дна, так і боків палаток зовсім не обов'язково).
Бокові розтяжки треба натягувати по діагоналі, як логічне продовження бокового схилу палатки (дивись схему). Палатка поставлена правильно, якщо:
а) бокові схили намету провисають рівно, без складок;
б) передня і задня стінки палатки та альпенштоки стоять вертикально;
в) обидві поли входу палатки обвисають ледь торкаючись одна одної та дна намету.
Усі шпильки та кілки встромляються в землю не вертикально, а з невеликим нахилом в протилежний від відтяжки бік. Довжину відтяжок вибирають такою, щоб кут між ними та землею був не більшим 45°, інакше кілочки будуть погано триматися в ґрунті (рис. 1.1). При куті 30° для висмикування кілочка знадобиться вдвічі більше сили, ніж при куті в 45°, - палатка встоїть в непогоду. Відтяжка повинна бути перпендикулярна вісі кілочка, в іншому випадку з'являється висмикуюча сила, і на пухкому ґрунті при вітрі кілок не встоїть і вилетить.
Рис. 1.1. Як правильно встромити в землю кілочок
для закріплення палатки

На кам'яному чи пісчаному ґрунті відтяжки закріплюють камінням, прив'язавши вільні кінці мотузок відтяжок до петель дна.

План – конспект уроку № 2 Дата __________

Тема: туризм

Завдання уроку: 1.Види природних перешкод

2.Подолання смуги перешкод

3. В’язання туристського вузла «простий», «простий

провідник»

Мета: Сприяти розвитку та популяризації туризму в школі. Повторити з учнями правила техніки безпеки на уроці з елементами туризму; прищеплювати учням навички самостійної роботи у виконані фізичних вправ; удосконалити навички учнів у виконані стройових прийомів на місці і в русі; виховувати в учнів переконання у ведені здорового способу життя, взаємодопомоги, наполегливості, дисциплінованості, вміння самостійно працювати і долати труднощі.

Інвентар: рюкзаки, намети, капронові мотузки завтовшки 5-7 мм і завдовжки 4,5-5 м.,реп - шнурі.

Час проведення : ________

Місце проведення: стадіон.

Частина уроку

п/п

Зміст уроку

Дозування

Організаційно – методичні вказівки

Підготовча частина (11 – 12 хв.)

1.

Організація учнів до уроку

30"

Учні у формі збираються на стадіоні

2.

Шикування учнів в одну шеренгу, рапорт чергового, привітання, перевірка правильної постави, присутніх та наявності спортивної форми.

1 хв.

Перевіряю наявність та охайність спортивної форми, відмічаю відсутніх

3.

Оголошення завдання уроку, повторення правил техніки безпеки.

30"

Підрахувати ЧСС (за 10сек.). цікавлюся станом здоровя учнів.

4.

Повторення організуючих вправ

2 хв.

Звертаю увагу на одночасне і правильне виконання, дотримання встановлених інтервалу ти дистанції.

а

Ходьба,повороти на місці

30"

Слідкувати за правильністю виконання

б

Повільний біг

1,30"

Зберігати стрій, не обганяти один одного

5.

Комплекс ЗРВ з реп-шнурами.

6,5"

Див. додаток 3

Основна частина ( 29 – 30 хв.)

1.

Види природних перешкод

3-4 хв.

Розповідь вчителя.

Розділ 1.1.3.

2.

Подолання смуги перешкод

«Туристичні навики»

15 хв.

Смуга перешкод складається з 3 етапів ;

1-встановлення палатки (2 учні);

2-перенесення постраждалого (5 учнів);

3- збирання палатки (2 учні)

3.

В’язання туристського вузла «простий»

«простий провідник»

7 хв.

Алгоритм зав’язування вузла «простий»: 1) на кінці мотузки скласти замкнену петлю – шлаг; 2) крізь шлаг (з боку корінної частини) пропустити ходовий кінець.

Див. матеріал для підготовки вчителя до уроку.

Алгоритм зав’язування вузла «простий провідник»: 1) кінець мотузки скласти в робочу петлю; 2) робочою петлею складається подвійний шлаг; 3) робоча петля вставляється у подвійний шлаг з боку корінної частини.

4.

Рухлива гра «Вітер і флюгери»

4 хв.

Вчитель з'ясовує, чи знають учні, де північ, південь, за­хід і схід, потім пропонує їм таку гру.

Вчитель — «вітер», учні — «флюгери». Коли вчитель говорить: «Вітер дме з півдня», «флюгери» повертається на південь і витягують руки вперед (долоні разом). Коли вчитель говорить: «Ві­тер дме із сходу» — «флюгери» повертаються на схід. Якщо вчитель гово­рить: «Буря», «флюгери» обертаються на місці, «штиль» — усі завмирають. Гру проводять у швидкому темпі. Переможцем вважають того, хто зробить менше помилок.

Заключна частина( 3 – 4 хв. )

1.

Шикування в одну шеренгу.

30"

За зростом

2.

Підбиття підсумків уроку.

1-2 хв.

Відмітити найкращих учнів, і вказати на помилки відстаючих

3.

Домашнє завдання

30"

В’язання туристського вузла «простий»

4.

Організаційне проведення до класу.

1хв.

Не заважаючи одне одним

Матеріал для підготовки вчителя до уроку

  1. В’язання туристського вузла «простий»

Це загальновідомий вузол і зав’язується він досить легко Але практика підготовки спортсменів-туристів свідчить про те, що коли вихованці слабко засвоюють алгоритм в’язання цього вузла, в них надалі виникають проблеми із зав’язуванням контрольних вузлів (які є різновидом простого).

Алгоритм зав’язування вузла: 1) на кінці мотузки скласти замкнену петлю – шлаг; 2) крізь шлаг (з боку корінної частини) пропустити ходовий кінець.

Цей вузол має значні недоліки : при недостатньому затягуванні вузол може «сповзати» та розв’язуватись, при сильному затягуванні він псує мотузку, після зняття навантаження чи намоканні вузла розв’язати його дуже важко. Треба зауважити, що такі ж недоліки мають всі вузли, які зав’язуються на основі простого.

Інколи простий вузол зав’язується з «бантиком». Для цього на останньому етапі зав’язування у шлаг вставляється не сам ходовий кінець, а складена з нього петля. Такий вузол називають «несправжнім», бо якщо потягнути за ходовий кінець, він розв’язується. Та навіть «несправжній вузол» використовувався моряками, як стопорний, а крім того, парами таких вузлів на парусному флоті вкорочували канати, не розрізаючи їх.

Не зважаючи на недоліки, у туристській практиці простий вузол теж знаходить застосування. Він широко використовується в якості контрольного вузла, який не дає самовільно розв’язатись іншому, основному вузлу. Для цього після зав’язування основного вузла ходовий кінець складається шлагом навкруги корінної мотузки та пропускається крізь нього. Розповсюджена помилка початківців при зав’язуванні контрольного вузла – протягувати ходовий кінець між мотузками, не склавши петлі – шлагу, а маючи лише пів-петлі – огон. В цьому випадку отримуємо вузол, відомий під назвою напів-штик (про нього дивись у розділі про петлі, які затягуються).

  1. В’язання туристського вузла «простий провідник»

Зав’язується так само, як простий вузол, але всі переплетіння робляться не ходовим кінцем, а петлею складеною на кінці мотузки, тобто «робочою петлею» (мал. 20). Алгоритм зав’язування вузла: 1) кінець мотузки скласти в робочу петлю; 2) робочою петлею складається подвійний шлаг; 3) робоча петля вставляється у подвійний шлаг з боку корінної частини. Провідник має всі вади притаманні простому вузлу. Тому він обов’язково потребує наявності контрольного вузла. Якщо частини робочої петлі у вузлі будуть перехрещуватись, переплітатись, не будуть паралельні, то вузол стане ще менш надійним – буде сильніше псувати мотузку та гірше розв’язуватись.

У туристській практиці провідник часто використовується, як подвійний контрольний вузол при зав’язуванні інших петель. Ним також можна блокувати страхувальні системи, використовувати в якості петель для навішування страхувальних карабінів, прив’язувати мотузку до опори – дерева, коли на неї не планується давати велике навантаження. В останньому випадку провідник треба зав’язувати одним кінцем, а не робочою петлею. Для цього на деякій відстані від кінця мотузки зав’язується простий вузол, ходовий кінець обводиться круг опори (робиться огон), а далі вставляється назад у простий вузол та повторює його «малюнок» так, як це робилося при зав’язуванні зустрічного вузла.

План – конспект уроку № 3 Дата __________

Тема: туризм

Завдання уроку: 1.Загальні відомості про туризм та його види.

2. Укладання рюкзака.

3. Технічні етапи.

Мета: Повторити з учнями правила техніки безпеки на уроці з елементами туризму;прищеплювати учням навички самостійної роботи у виконані фізичних вправ; удосконалити навички учнів у виконані стройових прийомів на місці і в русі; виховувати в учнів переконання у ведені здорового способу життя,взаємодопомоги, наполегливості, дисциплінованості, вміння самостійно працювати і долати труднощі.

Інвентар: рюкзаки, намети, капронові мотузки завтовшки 5-7 мм і завдо-

вжки 4,5-5 м., реп-шнурі.

Час проведення : ________

Місце проведення: стадіон.

Частина уроку

п/п

Зміст уроку

Дозування

Організаційно – методичні вказівки

Підготовча частина (11 – 12 хв.)

1.

Організація учнів до уроку

30"

Учні у формі збираються на стадіоні

2.

Шикування учнів в одну шеренгу, рапорт чергового, привітання, перевірка правильної постави, присутніх та наявності спортивної форми.

1 хв.

Перевіряю наявність та охайність спортивної форми, відмічаю відсутніх

3.

Оголошення завдання уроку, повторення правил техніки безпеки.

30"

Підрахувати ЧСС (за 10сек.). цікавлюся станом здоровя учнів.

4.

Повторення організуючих вправ

2 хв.

Звертаю увагу на одночасне і правильне виконання, дотримання встановлених інтервалу ти дистанції.

а

Ходьба,повороти на місці

30"

Слідкувати за правильністю виконання

б

Повільний біг.

1,30"

Зберігати стрій, не обганяти один одного

5.

Комплекс ЗРВ з реп-шнурами.

6,5"

Див. додаток 3

Основна частина ( 29 – 30 хв.)

1.

Загальні відомості про туризм та його види.

3-4 хв.

Розповідь вчителя.

Розділ 1.1.2.

2.

Укладання рюкзака

8 хв.

Див. матеріал для підготовки вчителя до уроку

3.

Технічні етапи.

Рух по купинах.

10 хв.

Див. матеріал для підготовки вчителя до уроку

4.

Рухлива гра «Вміле маскування»

По сигналу одна команда гравців розбігається і маскується на місцевості, через 3-5 хвилин інша іде на пошуки. Керівник визначає час, який затрачено на пошук. Потім команди міняються ролями. Переможець - хто менше затратив часу на пошук.

7 хв.

Ховатись дозволяється тільки на певній (визначеній) території.

Заключна частина

( 3 – 4 хв. )

1.

Шикування в одну шеренгу.

30"

За зростом

2.

Підбиття підсумків уроку.

1-2 хв

Відмітити найкращих учнів, і вказати на помилки відстаючих

3.

Домашнє завдання

30"

В’язання туристського вузла «простий»

4.

Організаційне проведення до класу.

1хв.

Не заважаючи одне одним

Матеріал для підготовки вчителя до уроку

  1. Укладання рюкзака

Особливе значення у туристських походах має пра­вильне укладання рюкзака. Рюкзак повинен рівно та щільно прилягати до спини, не тиснути на плечі вниз, не хитатися, мати центр ваги, що розташований внизу рюкзака, разом із тулубом учня реагувати на швидкі зміни положення тіла.

Рюкзак повинен бути витягнутий у висоту, не мати форми міхура, не відкидатися назад, а притискатися до спини, тоді плечі будуть полегшені за рахунок перено­су навантаження на м'язи спини та попереку.

Перед укладанням порожній рюкзак необхідно поклас­ти спинкою на підлогу, входом до себе, розправити всі складки, куточки, ремені, що стягують.

Щоб підтримати форму рюкзака та зберегти поставу, крім станкових, напівтвердих і еластичних регульо­ваних систем, позитивний ефект дають два листи чи труба з пінополіуретану, що прокладені по контуру.

Особливо міцно слід ущільнити далекі нижні кути у місцях кріплення ременів-лямок.

  1. Рух по купинах.

а) Обладнання етапу на змаганнях

Ділянка етапу завдовжки не перевищує 20 м, а відстань між купинами — 1,5 м. Правильний розподіл купин передбачає необхідність зміни ніг на купині. Купини виготовляються з викладених на ґрунт кусків дерну розміром 30 х 30 см. На одну доріжку потрібно 15—20 купин. Доцільно облаштовувати цей етап на вогкому заболоченому місці.

б) Техніка руху

Етап долають способами динамічної або статичної рівноваги. При першому способі більшу частину етапу між пунктами переміни ніг долають без зупинки. Учас­ник не відновлює статичну рівновагу на кожній купи­ні. Нога стає на купину повною стопою, а не носком. Стрибок здійснюється з носка ноги.

При другому способі етап долають у повільному темпі не стрибками, а переступанням, досягаючи рівноваги на кожній купині.

    1. . Теоретико – методичні знання варіативного модуля

«Туризм»

2.1.1.Правила техніки безпеки під час занять туризмом

Пам'ятай і завжди виконуй!

1. Суворо дотримуватися встановленого режиму пересування та відпочинку.

2. Не порушувати вимог інструктажу.

3. Йдучи у похід, одягати зручне розношене взуття.

4. Не пересуватися у тумані та по темряві.

5. Не змінювати самовільно встановлений маршрут або місце розташування групи.

6. Не відлучатися без дозволу керівника походу.

7. Не ховатися під час грози під дерева, що стоять окремо.

8. Купання проводити тільки з дозволу керівника групи та у його присутності.

9. Не купатися у водоймищах поблизу гідротехнічних спо­руд, джерел господарсько-питного водопостачання.

10. Не купатися із човна, не пірнати з містків, човнів, не купатися у нічний час.

11. Не поратися біля вогнища без одягу.

12. Не роздувати вогнище подихом (використовувати для цього шапки, гілки, рукавиці).

13. Під час приготування їжі пересувати відра на гачках тільки у рукавицях.

14. У разі захворювання, травми, нещасного випадку негай­но повідомити керівника групи.

2.1.2.Спорядження туриста.

Список індивідуального спорядження туриста

п/п

Найменування

Кількість

1

Наплічник

1

2

Спальний мішок в чохлі

1

3

Черевики у профільованій підошві

1

4

Кеди (кросівки)

1

5

Костюм штормовий

1

6

Костюм тренувальний

1

7

Плащ-накидка

1

8

Светр шерстяний

1

9

Брюки

1

10

Шорти

1

11

Сорочка

1

12

Нижня білизна (для холодного часу шерстяна)

1

13

Шкарпетки шерстяні

2-3 пари

14

Шкарпетки бавовняні

2-3 пари

15

Головний убір (панама, бандана тощо)

1

16

Шапка шерстяна

1

17

Плавки (купальний костюм)

1

18

Миска, кухоль, ложка

Комплект

19

Кульки для посуду, білизни, дрібниць

6-\0

20

Окуляри захисні в жорсткому футлярі

1

21

Туалетні речі (мило, зубна щітка, рушник, паста, папір)

Комплект

22

Теплоізолюючий килимок (карімат)

1

23

Кульочок пластиковий герметичний для документів

1

24

Годинник

1

25

Рукавиці брезентові

1

26

Компас

1

27

Папір, олівець

1

28

Індивідуальний медичний пакет

1

29

Пакети поліетиленові великі

4-5

30

Мобільний телефон

1

31

Документи, що посвідчують особу

1

32

Кишенькові гроші

Список групового спорядження

п/п

Найменування

Кількість

1

Намет на 3-4 особи

2

Комплект із 2-х відер (казанків) в чохлах

1

3

Сокира в чохлі

2

4

Обладнання для вогнища

Комплект

5

Рукавиці для вогнища

1-2

6

Сковорідка

1

7

Черпак

2

8

Ніж

2-3

9

Клейонка для обіду

1

10

Сірники в герметичній упаковці

3-4

11

Картографічний матеріал

2

12

Ліхтар кишеньковий з запасним комплектом

На кожен намет

13

Медична аптечка

1

14

Ремонтний набір

1

15

Фото-і відеоапаратура, їх комплектування

16

Мило господарське

1

17

Фляга

3-4

18

Ніж консервний

1

19

Пилка в чохлі

1

20

Свисток сигнальний

1

21

Лопатка саперна

1

22

Компаси

23

Похідна документація (маршрутній книжці)

1

2.1.3.Види туристського багаття.

Принцип розпалювання багаття сам по собі не складний. Спочатку треба запалити розпал - якийсь матеріал, здатний на короткий час дати досить велике й стійке полум'я, щоб від нього зайнялися зовсім тонкі сухі гілки товщиною із сірник. Потім підкладають грубіші гілочки, що наближаються за товщиною до олівця. Коли розгоряться й ці дрова, кла­дуть нові, товщиною з палець. Так поступово переходять до підкладання грубих дров. Зрозуміло, що всі дрова обов'язково мають бути сухими.

На розпал найчастіше використовують бересту, напливи живиці на корі хвойних дерев, яку при зручній нагоді припасають на майбутнє. Часто туристи беруть із собою в похід синтетичні речовини, які плану­ють використати для розпалювання. Найкраще себе зарекомендували смужки органічного скла завширшки 2—3 см, а завдовжки 15—20 см.

Потрібно класти паливо в багаття так, щоб між гілками, скіпами або дрівцятами залишалися просвіти, необхідні для доступу повітря. Розпалювання багаття можна вважати закінченим, коли вже в полум'ї утворилася невелика купка жару.

Прийнято ділити багаття на такі, котрі димлять, дають багато жару або полум'я. Багаття, які дуже сильно димлять — «димові» — використаються для сигналізації та для відлякування комарів, ґедзів, гнусу; ті, що виділяють дуже бага­то теплової енергії, так звані «жарові» — для готування їжі, просушу­вання речей, зігрівання людей, якщо вони хочуть зігрітися біля багат­тя; «полум'яні» — для освітлення біваку й готування їжі.

Існує кілька основних видів таких багать.

Колодязь. Два поліна кладуть на вугілля паралельно, на деякій відстані одне від одного; упоперек їх, зверху, — ще два й т. д. Забезпечує гарний доступ повітря до вогню, і поліна, звичайно, рівномірно горять по всій довжині. Таке вогнище дає дуже багато тепла. Відповідно, і дуже швидко згоряють дрова.

Курінь, або конус. Поліна укладають на вугілля похило до центру. При цьому вони частково спираються одне на одне. При такій конструкції багаття дрова вигорають в основному у своїй верхній частині, але зате завдяки близькому сусідству тих їхніх частин, які горять, полум'я виходить потужним, жарким і концентрованим. Це багаття буває вигідним, якщо потрібно скип'ятити воду або швидко приготувати що-небудь в одному відрі, каструлі або чайникові.

Зіркове. Поліна укладають на купу вугілля з декількох боків по радіусах, від центру. Горіння відбувається переважно в центрі, і в міру згоряння дров їх просувають ближче до центру.

Тайгове. Це багаття обов'язково згадується в туристських довідниках і настановах із техніки туризму. Однак, якщо взяти різні довідники, то виявиться, що в них під цією назвою описуються зовсім різні конструкції багать. Ось головні з них: 1) «тайгове»; 2) «мисливське»; 3) «три колоди».

1.  Багаття складають із довгих полін у два ряди, по два-три поліна в кожному ряду. Обидва ряди полін перетинаються під певним кутом. При цьому верхній ряд кладуть так, щоб він перетинався з нижнім над купою вугілля. Місце горіння виявиться на перетині обох рядів.

2.  Біля вугілля кладуть товсте поліно; інші кладуть на нього одним кінцем. Купа вугілля виявляється під ними. Таке вогнище інколи звуть «мисливським».

3.  Три-чотири колоди складають на вугілля впритул або майже впритул одна до одної. Горіння йде по всій довжині колод, переважно в місцях їхнього зіткнення. Це вогнище будемо називати «три колоди».

Нодья. Воно складається вже не з окремих полін, а з трьох великих колод завдовжки 2—2,5 м. Для того щоб спорудити його, потрібні час і сили, але зате воно дає багато тепла й горить, не вимагаючи нових дров, кілька годин підряд, а якщо колоди досить товсті, то й усю ніч. Досвідчені туристи використовують таке багаття для ночівлі на снігу без наметів. Перш ніж його розпалювати, треба мати досить багато жаркого вугілля. Це вугілля з компактної купки треба розсунути чи розгорнути вузькою смугою завдовжки 2—2,5 м відповідно до довжини заготовлених товстих колод. Потім потрібно накидати поверх вугілля хмизу. Коли хмиз добре займеться — закотити у вогонь ліворуч і праворуч дві із трьох приготовлених сухих колод, залишивши між ними відстань приблизно в 1/4 або 1/3 діаметра колоди. Щоб колоди не розкочувалися в сторони, їх бажано закріпити кілочками (див. мал.), котрі забиваються в землю із зовнішніх сторін. Вугілля й палаючий хмиз виявляться між колодами. Коли вони добре займуться, на них зверху кладуть третю колоду.
                 

Найперше, що повинен запам'ятати кожний мандрівник: залишаючи місце біваку, варто обов'язково залити багаття.

Не можна розпалювати багаття там, де є торф! Він може жевріти не тільки на поверхні, а й у глибині, тому пожежа може виникнути навіть через 1—2 дні після відходу групи. Не варто також розпалювати надмірно великі багаття.

Ніколи не слід розпалювати вогонь безпосередньо під деревами. На деревах, особливо хвойних, завжди є чому загорітися. Та й коріння дерев легко пошкодити.

Не слід залишати багаття (навіть таке, що згасає) без догляду.

2.1.4.Основи орієнтування на місцевості.

Орієнтування на місцевості - це комплексне поняття, що включає ряд можливих дій, а саме:
· Визначення свого положення щодо оточуючих орієнтирів місцевості (визначення
точки стояння);
· Визначення сторін світу;
· Визначення потрібного напрямку руху і щодо точне рух
відповідно до цього напрямку.
Вся зазначена сукупність дій дозволяє туристам в поході і на дистанціях змагань ефективно визначати своє місцезнаходження в просторі та часі і рухатися по запланованій (зазвичай нанесеною на карту місцевості) нитці маршруту.
Технікою орієнтування на місцевості вважають сукупність застосовуваних технічних прийомів і засобів, що дозволяють ефективно (з найменшими фізичними та іншими витратами) здійснювати вищевказані дії з орієнтування на місцевості і вирішувати конкретні завдання орієнтування. Вирішуються за допомогою техніки орієнтування похідні завдання вельми різноманітні. Зазначимо лише кілька найбільш характерних з них, а саме: дотримання нитки маршруту в цілому і наміченої траси руху на кожному денному переході зокрема; вибір і реалізація оптимального, безпечного шляху подолання конкретного природного перешкоди; пошук місця розташування продуктової закидання, пошук потерпілого, для надання йому допомоги і т.д. Техніка орієнтування, на відміну, скажімо, від техніки подолання природних перешкод, застосовується кожен ходової день походу і на кожному окремому переході. Тактику орієнтування на місцевості можна визначити як вибір технічних прийомів, засобів орієнтування; оптимальну послідовність їх застосування, що дозволяють з найбільшою ефективністю виконати конкретні завдання з орієнтування на місцевості. Тоді сутністю тактики є оцінка ситуації і прийняття рішень, а сутністю техніки - виконання цих рішень.
Як визначити поняття «орієнтир місцевості»? Будь-яке завдання з орієнтування туристи вирішують за допомогою впізнання на місцевості та використання орієнтирів місцевості. Так, своє місце розташування в просторі вони визначають щодо одного (декількох) упізнаних на місцевості і позначених на карті об'єктів та елементів рельєфу (будов, пагорбів, ярів, об'єктів гідрографії та ін.) Туристи рухаються за маршрутом вздовж упізнаних на місцевості і позначених у мапі ліній (ідуть по дорогах і просіках, пливуть по річках і т.д.); або перетинають об'єкти місцевості, які мають певну площу (йдуть через відкриті простори та лісові масиви; пливуть по озерах і т.д.). У такому випадку про орієнтири (на місцевості) - це добре помітні об'єкти місцевості і деталі рельєфу, щодо яких туристи, визначають своє місце розташування й напрямок руху.
Як в туризмі прийнято класифікувати орієнтири місцевості? Орієнтири місцевості прийнято розділяти на три різновиди: точкові, лінійні і майданні орієнтири. Орієнтири точкові - це об'єкти на місцевості, що зображують на топографічних картах внемасштабнимі умовними знаками, а так само точки перетину лінійних орієнтирів і точки зламів контурів . Наприклад, точковими орієнтирами на маршруті є міст, окрема будівля (хутір) повз якого проходять туристи (упізнані на місцевості об'єкти, позначені на карті внемасштабнимі знаками). Перетин просіки та лісової дороги (точка перетину лінійних орієнтирів), очевидний кут кромки лісу, вигин дороги (точки зламів контуру) - це так само характерні приклади точкових орієнтирів.
Орієнтири лінійні - це об'єкти, які мають суттєву довжину на місцевості і зображуються на топографічній карті лінійними умовними знаками. Лінійними орієнтирами є дороги, просіки, річки і струмки, лінії електропередач і т.д. Орієнтири майданні - це об'єкти з добре вираженими контурами, що займають на місцевості певну, порівняно невелику площу. Характерними прикладами майданних орієнтирів служать: озеро, селище, ділянка лісу порівняно невеликій площі (серед відкритого простору) або, навпаки, ділянка відкритого простору (поле), розташований у великому лісовому масиві.

План – конспект уроку № 1 Дата __________

Тема: туризм

Завдання уроку: 1.Правила техніки безпеки під час виконання вправ

орієнтування на уроках фізичної культури.

2.Подолання смуги перешкод «Рух по жердинах»

3. Орієнтування за схемою.

Мета: Повторити з учнями правила техніки безпеки на уроці з елементами туризму;прищеплювати учням навички самостійної роботи у виконані фізич-

них вправ;удосконалити навички учнів у виконані стройових прийомів на місці і в русі; виховувати в учнів переконання у ведені здорового способу життя,взаємодопомоги, наполегливості, дисциплінованості, вміння самостійно працювати і долати труднощі.

Інвентар: рюкзаки, намети, капронові мотузки завтовшки 5-7 мм і завдовжки 4,5-5 м., реп-шнурі.

Час проведення : ________

Місце проведення: стадіон.

Частина уроку

п/п

Зміст уроку

Дозування

Організаційно – методичні вказівки

Підготовча частина (11 – 12 хв.)

1.

Організація учнів до уроку

30"

Учні у формі збираються на стадіоні

2.

Шикування учнів в одну шеренгу, рапорт чергового, привітання, перевірка правильної постави, присутніх та наявності спортивної форми.

1хв.

Перевіряю наявність та охайність спортивної форми, відмічаю відсутніх

3.

Оголошення завдання уроку, повторення правил техніки безпеки.

30"

Підрахувати ЧСС (за 10сек.). цікавлюся станом здоровя учнів.

4.

Повторення організуючих вправ

2 хв.

Звертаю увагу на одночасне і правильне виконання, дотримання встановлених інтервалу ти дистанції.

а

Ходьба,повороти на місці

30"

Слідкувати за правильністю виконання

б

Повільний біг.

1,30"

Зберігати стрій, не обганяти один одного

5.

Комплекс ЗРВ

6,5"

Див. додаток 3

Основна частина ( 29 – 30 хв.)

1.

Правила техніки безпеки на уроках туризму

3-4 хв.

Розповідь вчителя.

Розділ 2.1.1.

2.

Подолання смуги перешкод. «Рух по жердинах»

8 хв.

Див. матеріал для підготовки вчителя до уроку

3.

Орієнтування за схемою. Гра «Визнач орієнтири»

12 хв.

Учасники розміщуються на високому місці, звідки видно широку смугу огляду. Керівник заздалегідь встановлює 15 - 20 орієнтирів, відстань до яких встановлюють учні. Учасники записують орієнтири за номерами. Потім кроками вимірюють відстань до кожного і записують. Переможець - хто найточніше визначив відстань.

4.

Рухлива гра «Збирання грибів»

На майданчику креслять кола діаметром 40-50 см. Це — «гриби». їх на один менше, ніж гравців. Учні шикуються в од­ну шеренгу на відстані 10-15 м. За певним сигналом вони шви­дко вибігають із шеренги і займають місця в колах, тобто «зна­ходять гриби». Хто не «знайшов гриба», тобто не став у коло, той програв. Гра починається спочатку. Кращим вважається гравець, який найбільше зібрав грибів, тобто змінив за гру більше кіл і жод­ного разу не залишився без місця

5 хв.

Заключна частина( 3 – 4 хв. )

1.

Шикування в одну шеренгу.

30"

За зростом

2.

Підбиття підсумків уроку.

1-2 хв.

Відмітити найкращих учнів, і вказати на помилки відстаючих

3.

Домашнє завдання

30"

В’язання туристського вузла «простий»

4.

Організаційне проведення до класу.

1хв.

Не заважаючи одне одним

Матеріал для підготовки вчителя до уроку

1. «Рух по жердинах»

а) Обладнання етапу на змаганнях

Етап завдовжки 10—15 м. Відстань між опорами — 2,5—3 м. Кількість жердин дорівнює кількості учасни­ків у команді (4-6), контрольні лінії на початку та кінці етапу. Опори бажано обирати завтовшки приблизно 50 см або розташовувати на висоті 50 см, щоб при втра­ті рівноваги людина падала на землю. Довжина опор — близько 1 м.

Жердини обираються з сухої деревини діаметром 10 см і завдовжки 3,2 м. При вкладанні опор потрібно забез­печити їх нерухомість, роблячи канавки, укладаючи камені або вбиваючи кілочки. Цей етап доцільно об-лаштовувати у вологому або заболоченому місці.

б) Техніка руху

Команда переправляється, використовуючи жердини, що складені на початку етапу та після переправи скла­дає їх за контрольною лінією в кінці етапу.

Техніка проходження по жердинах вимагає розвине­ного апарату рівноваги. Якщо допускається індиві­дуальний рух по дистанції, то двоє осіб можуть пройти її для підготовки наступного етапу. Якщо рухатися командою, то доцільно, щоб учасники, які йдуть попе­реду, сидячи на опорах, руками підстраховували рух наступних.

План – конспект уроку № 2 Дата __________

Тема: туризм

Завдання уроку: 1. Спорядження туриста

2.Подолання смуги перешкод

3. В’язання туристських вузлів «булінь», «академічний»,

петлі «прусіка».

Мета: Повторити з учнями правила техніки безпеки на уроці з елементами туризму;прищеплювати учням навички самостійної роботи у виконані фізич-них вправ; удосконалити навички учнів у виконані стройових прийомів на місці і в русі; виховувати в учнів переконання у ведені здорового способу життя, взаємодопомоги, наполегливості, дисциплінованості, вміння самостійно

працювати і долати труднощі. Виховувати бережливе ставлення до туринського спорядження.

Інвентар: рюкзаки, намети, капронові мотузки завтовшки 5-7 мм і завдовжки 4,5-5 м., репшнурі.

Час проведення : ________

Місце проведення: стадіон.

Частина уроку

п/п

Зміст уроку

Дозування

Організаційно – методичні вказівки

Підготовча частина (11 – 12 хв.)

1.

Організація учнів до уроку

30"

Учні у формі збираються на стадіоні

2.

Шикування учнів в одну шеренгу, рапорт чергового, привітання, перевірка правильної постави, присутніх та наявності спортивної форми.

1 хв.

Перевіряю наявність та охайність спортивної форми, відмічаю відсутніх

3.

Оголошення завдання уроку, повторення правил техніки безпеки.

30"

Підрахувати ЧСС (за 10сек.). цікавлюся станом здоровя учнів.

4.

Повторення організуючих вправ

2 хв.

Звертаю увагу на одночасне і правильне виконання, дотримання встановлених інтервалу ти дистанції.

а

Ходьба,повороти на місці

30"

Слідкувати за правильністю виконання

б

Повільний біг.

1,30"

Зберігати стрій, не обганяти один одного

5.

Комплекс ЗРВ з реп-шнурами.

6,5"

Див. додаток 3

Основна частина ( 29 – 30 хв.)

1.

Спорядження туриста

3-4 хв.

Розповідь вчителя.

Розділ 2.1.2

2.

Подолання смуги перешкод

Переправа в брід через умовну річку

10 хв.

Див. матеріал для підготовки вчителя до уроку

3.

В’язання туристських вузлів «булінь»,

«академічний»

петлі «прусіка».

15 хв.

Алгоритм зав’язування вузла «булінь»,: 1) на деякій відстані від кінця мотузки складається петля – шлаг; 2) ходовий кінець вставляється в петлю з боку корінної частини та огинає основну мотузку; 3)ходовий кінець повертається назад крізь шлаг.

Алгоритм зав’язування вузла «академічний»: 1) більш товсту мотузку складають у незамкнену петлю – огон; 2) ходовий кінець тонкішої мотузки проводять крізь огон; 3) ходовим кінцем двічі закручують тонку мотузку круг товстішого огону (роблять два шлаги); 4) ходовий кінець пропускають назад крізь огон товстої мотузки.

Як відомо, петля прусика, це петля з реп-шнура діаметром 6 – 8 мм, яка здебільшого використовується для організації самострахування на підйомах та спусках. Обидва кінці реп-шнура зв’язуються зустрічним або грепвайном, а на одному боці петлі зав’язується подвійний провідник. Це, так би мовити, класичний спосіб зав’язування петлі прусика.

Див. матеріал для підготовки вчителя до уроку

Заключна частина( 3 – 4 хв. )

1.

Шикування в одну шеренгу.

30"

За зростом

2.

Підбиття підсумків уроку.

1-2 хв

Відмітити найкращих учнів, і вказати на помилки відстаючих

3.

Домашнє завдання

30"

В’язання туристського вузла «простий»

4.

Організаційне проведення до класу.

1хв.

Не заважаючи одне одним

Матеріал для підготовки вчителя до уроку

  1. Спорядження учасника змагань

.

Особисте спорядження учасника змагань зі спортивного туризму

1. "Прусік" або схоплююча петля.
2. Гальмівний пристрій ("рогатка").
3. Рукавиці.
4. Короткі "вуса" самостраховки.
5. Довгий "вус" самостраховки.
6. Захисна каска.
7. Грудна обв'язка.
8. Вузол блокування страхувальної системи.
9. Пояс страхувальної системи.
10. Карабін для зачіплення до переправи.
11. "Бесідка" страхувальної системи

  1. Переправа в брід через умовну річку

У туристських подорожах групі іноді доводиться дола­ти чимало найрізноманітніших природних перешкод. До них належать також водні перешкоди: струмки, річки всіх типів, протяжні затоки й озера, а також яри, улоговини, лощини, ущелини, карстові провали, кань­йони. Переправитися через водні та рельєфні пере­шкоди можна декількома способами.

Основною умовою форсування річки є вибір місця броду. Зовнішні ознаки броду: розширення річки на її прямій ділянці, брижі на поверхні води, плеса, переко­чування, острівці, а також стежки та дороги, що спус­каються до річки. Виняток становлять рівнинні річки. Тут у виборі броду необхідно встановити відсутність вирів, глибоких ям, мула, корчів, затоплених дерев та інших предметів, які під час переправляння можуть викликати серйозні ускладнення.

Значно важче за зовнішніми ознаками визначити місце броду на гірській річці. У цьому випадку слід обстежи­ти загальний характер річки: визначити ширину русла, можливу глибину, стан дна та швидкість течії. Потім обирати місце підходу та умовне місце виходу на про­тилежний берег. Для забезпечення безпеки слід намі­тити місця постів перехоплення: визначити наявність місцевих переправних засобів, кількість спеціального спорядження (основні та допоміжні мотузки, карабіни та обв'язування) для наведення переправи та органі­зації страховки, кількісний склад групи, її фізичний і психологічний стан, технічну підготовку. Тільки після цього визначають тактику подолання водної пере­шкоди.

Після вибору місця переправи визначають швид­кість течії річки. Проходження гірської річки вбрід рекомендується при такій глибині: швидкість течії до 1 м/с, глибина не більше ніж 0,9 м; швидкість до 2 м/с — максимально 0,7 м; більше ніж 2 м/с — до 0,5 м. При швидкості течії понад 3-4 м/с переходити річку вбрід небезпечно.

Місця переправи бувають непрохідними, важко прохідними та прохідними.

Непрохідні ділянки річки характеризуються неприступ­ністю підходу до водної перешкоди: прямовисні або круті схили, каменепади, каньйони, безліч глибоких проток, значно заболочені, в'язкі, мулисті береги та дно річки, ями та водоверте. Річка має велику ширину, глибину та сильну течію.

Ознаки важко прохідних водних ділянок — широка запла­ва річки, сильна течія, низькі заболочені або круті береги. Несприятливі метеорологічні умови (дощ, сніг) впливають на проходження водних перешкод.

Прохідні річки мають невелику глибину та середню течію, долаються вбрід поодинці, парами або невели­кими групами.

Після вибору місця броду та визначення швидкості течії здійснюють розвідку. Вона здійснюється одним із учасників групи з обов'язковим страхуванням, яким може бути міцна жердина (палиця) завдовжки 2—2,5 м. Той хто переправляється, починає рухатися дещо під кутом до течії, спираючись на жердину. Під час чер­гового пересування жердину переставляють зверху за течією (натиском води вона притискатиметься до дна). Ставити жердину вниз за течією та спиратися на неї — груба помилка. У такому положенні вона не є страху вальним засобом, її легко може скинути течі­єю, після чого неминуче втратиться рівновага та люди­на впаде у воду.

Під час здійснення розвідки та подальших переходах нижче за течією на відстані 20—30 м слід

* виставляти пост перехоплення (на випадок знесення течією того, хто переходить).

* Першим річку переходить найдосвідченіший і фізично силь­ний учасник. Після того, як він вийшов на берег, по черзі пере­ходить решта учасників. Для убезпечення перехід річки вбрід рекомендується здійснювати в одному місці одним шляхом і самовільний вибір і перехід місця броду недопустимий.

Під час переходу рівнинної або гірської річки вбрід перший повинен пройти без рюкзака, у взутті. Він повинен уміти добре плавати.

Турист, який перейшов річку першим, повинен бути готовим до надання допомоги своїм товаришам. На складній ділянці річки, крім жердини, той, хто пере­правляється, користується страхувальним мотузком. Страховка першого здійснюється основним і допо­міжним мотузками, що пристібаються карабіном до грудного обв'язування з боку грудей.

Під час руху страхувальні мотузки розташовуються під деяким кутом одна щодо другої: основна мотузка — зверху за течією, допоміжна — нижче. Кожний мотузок утримують двоє туристів, за потреби її видають.

Якщо направляючий зривається, то основний мотузок не підтягується, а лише утримується або злегка вида­ється. Підтягання мотузка, який упав, до берега здій­снюється допоміжним мотузком.

Після переправи річки першим основний мотузок закріплюється за надійний предмет і натягається тими, хто страхує, на рівні грудей туриста. Тим самим моту­зок є поручнями, за допомогою яких здійснюється без­пека подальшої переправи.

Рух проводиться приставними кроками, тримаючись руками за натягнуті поручні, обличчям назустріч течії.

При сильній течії на переправі, перш ніж розпоча­ти рух, турист прикріпляється до поручнів (основної мотузки) карабіном або страхувальною петлею, що знаходиться на його грудному обв'язуванні (з боку грудей). Останній учасник відв'язує мотузок і при­кріпляється до нього. Допоміжна та основна мотузки закріплюються карабіном із боку грудей. Спираючись на жердину, він переправляється через річку.

Переправа вбрід через складні річки може здійснюва­тися парами або шеренгою. Це робиться таким чином: троє — п'ятеро туристів, міцно обнявшись за плечі, рухаються дещо проти течії. Безпека такої переправи залежить від узгодженості рухів тих, хто переправля­ються. У момент, коли один робить крок, інший його підтримує. Під час чергового руху потрібно знайти зручне місце для ноги, щоб вона не ковзала. Рух бажа­но здійснювати приставними кроками. Для поліпшен­ня страховки той, хто йде першим у шерензі, спираєть­ся на жердину.

Для переходу річки вбрід можна користуватися іншим способом переправи — колоною. Група шикується на березі вздовж річки, одне за одним. Попереду стає найсильніший учасник із жердиною у руках. За ним — другий, який є приблизно однаковим за силою з пер­шим. Між ними стають менш сильні та малодосвідчені члени групи. Туристи обома руками міцно тримають одне одного. Колона за командою першого пристав­ними кроками входить у воду, обличчям назустріч течії. Основну силу натиску води приймає на себе перший. Він із силою спирається на жердину, виставлену вперед угору за течією. Другий у колоні утримує першого за пояс, придавлюючи його вниз, не даючи можливості потоку перекинути ведучого тощо. Кожний страхує того, хто йде попереду. Колона поволі приставними кроками переходить річку. Командує рухом колони ведучий. При цьому способі переправи потрібна чітка взаємодія рухів усіх членів групи.

Основні правила безпеки під час переправи вбрід:

при виборі місця переправи необхідно враховувати підхід до річки, стан русла, глибину та силу течії, час доби та кліматичні умови;

наявність необхідного спеціального спорядження, також необхідно проводити розвідку з обов'язковою страховкою;

• річку переходити в місці, що обране розвідкою.

Самостійно переправлятися в інших місцях заборо­няється; під час переправи з організацією мотузяних поручнів рухатися збоку від поручнів, нижче за течією, приставними кроками; для самострахування петлі зі схоплювальними вузлами не застосовувати. Прикрі­плятися до мотузяних поручнів тільки за допомогою карабіна, через грудне обв'язування або петлі від неї. Під час руху шеренгою або колоною захоплення одне одного за плечі повинне бути міцним. Для страхуван­ня нижче за течією обов'язково необхідно виставляти пости перехоплення. Переправлятися через річку вбрід будь-якої пори року обов'язково слід в одязі та взутті.

Обладнання етапу на змаганнях: «вовчатник» для ого­рожі; петлі для самострахування; жердина завдовжки 2 м.

  1. АКАДЕМІЧНИЙ ВУЗОЛ *

Призначення цього вузла: зв’язування двох мотузок різного діаметру. Алгоритм зав’язування вузла: 1) більш товсту мотузку складають у незамкнену петлю – огон; 2) ходовий кінець тонкішої мотузки проводять крізь огон; 3) ходовим кінцем двічі закручують тонку мотузку круг товстішого огону (роблять два шлаги); 4) ходовий кінець пропускають назад крізь огон товстої мотузки. Цей вузол трохи нагадує прямий. Як і у прямого, у академічного вузла ходові кінці виходять попарно паралельно відповідним корінним частинам мотузки (мал.9). Спосіб зав’язування цього вузла схожий із другим варіантом зав’язування прямого (додається один оберт навколо петлі з товстої мотузки). Але цей вузол позбавлений деяких недоліків прямого. Головне: його легше розв’язувати після зняття навантаження на мотузки або при намоканні. Якщо ж академічний вузол використовувати для зв’язування мотузок однакового діаметру, то він втрачає свої переваги над прямим вузлом.

Зав’язувати академічний можна і іншим способом: ходові кінці мотузок переплітаються, товстіша мотузка складається у зворотному напрямку, а тонкий ходовий кінець обертає огон товстої мотузки та проходить в її петлю. Цей спосіб дозволяє зав’язувати академічний вузол в натяг.

У морській справі обидва кінця мотузок (і товсту і тонку) цього вузла рекомендується «принайтовувати» до корінних частин мотузки. У туристів вважається, що тонка мотузка, двічі охопивши товсту, не дає змоги останній «ковзати». Тому на туристських змаганнях інколи допускається зав’язування контрольного вузла лише на тонкій мотузці, в той час як товстіша мотузка може залишатись без нього.

За переказами свою «російську» назву цей вузол отримав через те, що ним звичайно користувалися офіцери, які навчалися морській справі у «голландських академіях» за часів Петра І

БУЛІНЬ (або БЕСІДКОВИЙ чи АЛЬТАНКОВИЙ ВУЗОЛ) *

Це справді «король вузлів». Простий та надійний вузол, відомий з часів стародавніх фінікійців. Як на парусному флоті, так і дотепер, його використовують для страхування людей під час підйому на щогли, спуску їх «за борт» для проведення ремонтних робіт на легкій дошці – бесідці чи альтанці (звідси походять українські назви вузла), підйому з води потерпілих, в’язання запобіжних та рибальських сіток та у багатьох інших випадках. Від шкотового вузла він різниться лише наявністю петлі, яка не затягується (мал.18). Тож булінь має такі ж самі переваги, як і шкотовий, і дотепер шанується моряками. Про популярність цього вузла свідчить і той факт, що у різних довідниках можна знайти десяток різних способів зав’язування буліня. Розглянемо деякі з них.

Алгоритм зав’язування вузла: 1) на деякій відстані від кінця мотузки складається петля – шлаг; 2) ходовий кінець вставляється в петлю з боку корінної частини та огинає основну мотузку; 3)ходовий кінець повертається назад крізь шлаг. Це, так би мовити, перший, класичний спосіб зав’язування вузла булінь.

Другий спосіб. На деякій відстані від кінця мотузки зав’язується «несправжній простий» вузол, в якому «бантик» робиться корінною частиною мотузки. Ходовий кінець вставляється в петлю «бантика» та згинається в зворотному напрямку. Після цього «бантик» витягується за корінну частину мотузки, а петлі вузла перекидаються на ходовий кінець. Знову булінь зав’язаний.

Якщо булінь в’яжеться окремим, відносно коротким, репшнуром круг свого тіла, то його можна зав’язати у зворотному напрямку, зав’язуючи вузол корінною частиною мотузки: на кінці мотузки складається петля – огон; корінна частина обноситься круг тулуба, обертається шлагом круг огону (так, аби мотузка пройшла між петлею та тілом) і проходить крізь нього. Інколи, помилково, туристи в’яжуть булінь з реп шнура навкруг себе, як шкотовий вузол. При цьому корінна частина мотузки виходить не крізь петлю ходового кінця, а збоку від неї. Такий вузол можна назвати оберненим булінем. Його властивості трохи поступаються властивостям буліня. Але виходячи з того, що коротким реп шнуром туристи в’яжуть грудну страхувальну систему, і після зав’язування буліня використовують корінну частину не для прямого навантаження, а для зав’язування «підтяжок», то цей спосіб також має право на існування.

Кожен моряк чи аквалангіст і в наші часи повинен вміти обв’язатись вузлом булінь за 2 – 3 секунди. Та роблять вони це зовсім іншим, четвертим способом. Ходовий кінець береться в праву руку, а лівою рукою мотузка обводиться круг тулуба. Не випускаючи ходового кінця, права рука кладеться на мотузку між лівою рукою та тулубом і вивертається на себе так, щоб мотузка охоплювала праву руку. Далі корінна частина кладеться лівою рукою на ходовий кінець, який перехоплюється правою рукою зверху корінної частини. Тепер права рука, утримуючи ходовий кінець, витягується з петлі і ми отримуємо той самий булінь, петля якого охоплює наше тіло.

Не зважаючи на надійність цього вузла, у туристській практиці прийнято його ходовий кінець блокувати контрольним вузлом. У такому вигляді туристи використовують булінь для зв’язування грудної страхувальної системи з реп шнурів, для блокування ременів страху вальних систем, для закріплення супроводжуючих мотузок до опор та в інших випадках.

ВУЗОЛ ДЛЯ ПЕТЛІ ПРУСИКА

(Пропонується з досвіду роботи туристських гуртків Херсонського Центру позашкільної роботи, тож його можна назвати ХЕРСОНСЬКИМ ВУЗЛОМ).

Як відомо, петля прусика, це петля з реп шнура діаметром 6 – 8 мм, яка здебільшого використовується для організації самострахування на підйомах та спусках. Обидва кінці реп шнура зв’язуються зустрічним або грепвайном, а на одному боці петлі зав’язується подвійний провідник. Це, так би мовити, класичний спосіб зав’язування петлі прусика.

У Херсонському Центрі позашкільної роботи вже декілька років петля прусика зав’язується інакше. Спочатку на одному кінці реп шнура зав’язується подвійна вісімка, яка повністю не затягується, а далі – іншим кінцем на основі цього вузла зав’язується зустрічна вісімка. Таким чином отримуємо петлю прусика зав’язану за допомогою одного вузла, який об’єднує подвійну та зустрічну вісімки (мал.45). Те, що петля прусика зав’язана одним вузлом, а не двома окремими, значно полегшує роботу із нею, зокрема, під час розв’язування схоплюючого вузла. Крім того, вузли на основі вісімки, як пам’ятаємо, більш надійні ніж на основі простого. Зав’язуючи таким чином петлю прусика, треба лише слідкувати за тим, щоб не допустити перекручування мотузок у вузлі, інакше після зняття навантаження вузол буде важко розв’язати. До речі, петлю прусика, яка зав’язана «класичним» способом, після зняття навантаження розв’язати майже не можливо. До недоліку цього способу зав’язування петлі Прусика слід віднести більші витрати мотузки (десь на 20 см, бо на вісімку треба більше мотузки ніж на простий вузол) у порівнянні із «класичним» способом його зав’язування.

План – конспект уроку № 3 Дата __________

Тема: туризм

Завдання уроку: 1.Види туристського багаття.

2.Подолання смуги перешкод «Траверс схилу», «Спуск

схилом».

3. Технічні етапи ( подолання умовного болота за допо-

могою жердин;

4. Подолання умовного яру за допомогою колоди )

Мета: Повторити з учнями правила техніки безпеки на уроці з елементами туризму;прищеплювати учням навички самостійної роботи у виконані фізичних вправ;удосконалити навички учнів у виконані стройових прийомів на місці і в русі; виховувати в учнів переконання у ведені здорового способу життя, взаємодопомоги, наполегливості, дисциплінованості, вміння самостійно працювати і долати труднощі.

Інвентар: рюкзаки, намети, капронові мотузки завтовшки 5-7 мм і завдовжки 4,5-5 м., репшнурі, компаси, намети,

Час проведення : ________

Місце проведення: стадіон.

Частина уроку

п/п

Зміст уроку

Дозування

Організаційно – методичні вказівки

Підготовча частина (11 – 12 хв.)

1.

Організація учнів до уроку

30"

Учні у формі збираються на стадіоні

2.

Шикування учнів в одну шеренгу, рапорт чергового, привітання, перевірка правильної постави, присутніх та наявності спортивної форми.

1 хв.

Перевіряю наявність та охайність спортивної форми, відмічаю відсутніх

3.

Оголошення завдання уроку, повторення правил техніки безпеки.

30"

Підрахувати ЧСС (за 10сек.). цікавлюся станом здоровя учнів.

4.

Повторення організуючих вправ

2 хв.

Звертаю увагу на одночасне і правильне виконання, дотримання встановлених інтервалу ти дистанції.

а

Ходьба,повороти на місці

30"

Слідкувати за правильністю виконання

б

Повільний біг.

1,30"

Зберігати стрій, не обганяти один одного

5.

Комплекс ЗРВ

6,5"

Див. додаток 3

Основна частина ( 29 – 30 хв.)

1.

Види туристського багаття.

3-4 хв.

Розповідь вчителя.

Розділ І.

2.

Подолання смуги перешкод «Траверс схилу», «Спуск схилом».

10 хв.

Див. матеріал для підготовки вчителя до уроку

3.

Технічні етапи ( подолання умовного болота за допомогою жердин; подолання умовного яру за допомогою колоди )

10 хв.

Див. матеріал для підготовки вчителя до уроку

Див. подолання умовного болота за допомогою жердин урок № 1.

4.

Рухлива гра «Заборонений рух»

Гравці стають у коло на відстані витягнутих у сторони рук. Учитель також стає з ними в коло і пропонує виконувати за ним усі рухи, за винятком «забороненого», який він сам установив. Наприклад, не можна виконувати рух «руки на поясі». Вчитель виконує різні рухи, а всі діти повторюють їх. Раптом він виконує «заборонений» рух. Хто з учасників гравців помилиться, той робить крок вперед або штрафується. Гра триває.

5 хв.

Вказівки до гри. Гравці повинні повторювати всі вправи, крім «заборо­неного» руху. Штраф може бути таким: пострибати на обох ногах як «зай­чик»; відгадати загадку...

Заключна частина

( 3 – 4 хв. )

1.

Шикування в одну шеренгу.

30"

За зростом

2.

Підбиття підсумків уроку.

1-2 хв

Відмітити найкращих учнів, і вказати на помилки відстаючих

3.

Домашнє завдання

30"

В’язання туристського вузла «простий»

4.

Організаційне проведення до класу.

1хв.

Не заважаючи одне одним

Матеріал для підготовки вчителя до уроку

  1. Подолання умовного яру за допомогою колоди

Організація страховки учасника повинна здійснюватися через опорну точку: дерево, опорна петля з карабіном і т.п. Місце організації пункту страховки вказується суддями етапу.

Кінець страхувальної вірьовки встібується першому учасникові в грудне перехрестя.

Вільний кінець страхувальної вірьовки закріплений на опорі. Допускається закріплення вільного кінця вірьовки на учаснику, що стоїть на самостраховці.

Страховка здійснюється одним учасником згідно з розділом „Страховка".

Рух по колоді першого учасника допускається будь-яким способом (на ногах, сидячи на колоді й т.д.).

Учасник може використовувати як додаткову точку опори розтяжки-вуси, що використовувалися командою при укладанні колоди, «горизонтальний маятник», жердину.

  1. Траверс схилу

а) Обладнання етапу на змаганнях

Траверс для дистанції І—II класу не повинен переви­щувати завдовжки 60 м. Крутість схилу — не більше ніж 50°. Провисання основної мотузки між жорсткими кріпленнями на опорах — не більше ніж 0,5 м. Траверс може містити в собі горизонтальні, похилі та верти­кальні ділянки. Дистанція І—II класів обладнується 1™3 пунктами перестрибування.

б) Способи кріплення робочої мотузки:

жорстке — кріплення робочої мотузки до опо­ри одним із вузлів: карабінним, «булінь», зустріч­ною вісімкою. Таке кріплення робочої мотузки обов'язкове на першій та останній опорі. На про­міжних опорах робоча мотузка може кріпитися як жорстко, так і ковзаючи;

ковзне — кріплення мотузки на петлю, що закрі­плена на опорі. Для цього закріплюється карабін, через який пропускається робоча мотузка.

в) Техніка руху

Під час проходження учасниками горизонтальних перил здійснюється самострахування «вусом», а похи­лих і вертикальних перил — схоплювальним вузлом.

  1. Спускання схилом

а) Обладнання етапу на змаганнях

Етап на дистанціях І—II класу завдовжки не повинен перевищувати 20 м. Крутість схилу не більше ніж 50°. На кінці робочої мотузки в'яжуть вузол «вісімка». Закріплюють мотузку на опорі одним із наступних вуз­лів: карабінним, «булінь», зустрічною вісімкою.

б) Техніка руху

Спуск із самострахуванням схоплювальним вузлом або командною страховкою. Положення спускової мотуз­ки відносно учасника — довільне. Під час проходження етапу учасник повинен перебувати в рукавицях, а схоплювальний вузол тримати між руками.

    1. Теоретико – методичні знання варіативного модуля

«Туризм»

3.1.1.Правила, закони і традиції

туристів

У туристично-краєзнавчій діяльності у єдності реалізуються моральне, трудове, естетичне, розумове та фізичне виховання.
У походах здійснюється перевірка і загартування таких морально-вольових якостей, як чесність, скромність, організованість, дисципліна, сміливість, рішучість, чуйність, доброта, принциповість, дружба, товаристськість, відповідальність, акуратність і багато інших. У поході учні знаходяться в таких умовах, коли кожен з них надає допомогу своєму товаришу, одночасно приймаючи допомогу від нього. В процесі виконання доручень, що виконуються на виду у всіх, кожен несе повну відповідальність перед своїми товаришами за якість її виконання.
Специфічна особливість туристичних походів дає змогу підліткам реалізувати таку потребу як пошук автономії в малому колективі. Крім цього складності побуту у поході, діяльність туристичного гурту за законами "Один за всіх, всі за одного" дозволяє підліткам більш критично відноситись до оцінки якостей товариша, цим самим реалізувати потребу підлітків у дружбі.
У туристичних походах формуються воля, мужність, самовладання. Той, хто систематично ходить у походи, вміє цінувати дружбу, завжди допоможе товаришу у важкій ситуації.
Туристично-краєзнавча діяльність значно розширює можливості спілкування підлітків із однолітками та дорослими. Особливості діяльності дозволяють педагогу бути постійним учасником або спостерігачем спілкування підлітків. Це допомагає йому виправляти лексику школярів, регулювати напрямки бесід учнів, вчасно запобігати конфліктам, формувати етику спілкування з друзями та недругами. В той же час спільна діяльність зближує підлітків та дорослих, сприяє виникненню неформального спілкування між ними, правильне використання якого дозволяє педагогу більш активно впливати на виховання школярів. Важливим "важелем" правильного спілкування підлітків є наявність в туристичній групі "законів", правил і традицій, таких як: "Критикуючи - пропонуй", "Підкорись думці колективу: колектив вирішив - виконай, навіть якщо не згоден", "Виявляй повагу та вимогливість до своїх товаришів", "Слово керівника - закон" та ін.
Велике значення для морального виховання має трудова діяльність юних туристів. Завдяки різноплановості та різнобічності туристично-краєзнавча діяльність має широке поле застосування здібностей школярів, через які вони можуть показати себе, затвердити як знавець, спеціаліст в очах товаришів. Задоволення від виконаної роботи збуджує бажання утвердитись в інших видах діяльності. Дітям цього віку властиве прагнення до самостійності. Оскільки туристичний гурт являє собою автономну групу з одним - двома дорослими, то для підлітків відкривається можливість задовольнити і цю потребу. Що стосується потреби в фізичній діяльності, яка насичена подоланням труднощів, то в процесі проходження туристичного маршруту виникає безліч труднощів, пов'язаних з вагою рюкзака, пересіченою місцевістю, погодними умовами та багато інших, які дають можливість підліткам "перевірити" себе.
Трудове виховання підлітків під час походів базується на діяльності по задоволенню вітальних (життєво необхідних) потреб: в їжі, у відпочинку, у сні тощо. Вітальні потреби, як стверджують психологи, знаходяться в основі ієрархії потреб, останні рівні якої складають соціальні потреби, в тому числі і потреба в суспільно корисній роботі. В умовах повсякденного життя вітальні потреби задовольняються за допомогою діяльності батьків і родичів дитини. А в процесі туристичних походів - працею самих підлітків.
Як свідчить досвід, у більшості підлітків не сформовані знання, вміння та навички праці по самообслуговуванню - приготування їжі, раціонального відпочинку після тяжкої праці, правильної організації ночівлі тощо, хоча більшість з них вважають, що вони все знають і вміють. Це свідчить про те, що підлітки схильні до переоцінювання своїх можливостей у начебто відомій сфері діяльності.
При формуванні знань, вмінь та навичок праці, що спрямована на задоволення вітальних потреб, особливу увагу треба приділяти наступним вимогам: ця праця здійснюється без практичної допомоги дорослих, тобто підлітки виконують весь технологічний процес, починаючи з підбору матеріалів і закінчуючи отриманням завершених результатів праці; результати праці кожного призначені для конкретних членів або для всієї групи; формування моральних навичок поведінки випереджає або відбувається разом з практичними.
Як вже зазначалось, сама праця без відповідної організації та морального насичення не буде сприяти вихованню. Тому доцільно при організації праці дотримуватись певних правил - "законів".
Організація праці по задоволенню вітальних потреб у багатоденних походах передбачає розгалужене, гнучке самоврядування дітей. Гнучкість самоврядування досягається шляхом обов'язкової періодичної зміни посад у різних туристично-краєзнавчих циклах. Перш за все самоврядування, яке дозволяє здійснювати роботу по задоволенню вітальних потреб, потребує організації праці за постійними посадами: скарбник, завгосп з харчування, завгосп із спорядження, рем майстер, санітар; і черговими посадами: кухар і відповідальний за вогнище. Але для розширення самостійності підлітків, забезпечення зайнятості усіх членів туристичної групи, кожен отримує конкретну адміністративно-господарську посаду. Таке самоврядування дозволить підліткам випробувати себе в різних сферах діяльності, задовольнити потреби в самоутвердженні, у дорослості, у самостійності тощо.
Збільшення уваги до результату праці кожного, яка здійснюється для покращення життєвого стану групи, приводить до того, що розвиток у підлітків суспільної спрямованості праці розгортається як усвідомлення ними потреб, спільних для всіх членів колективу. В результаті це приводить до формування у дітей особистих суспільно значущих потреб - потреба у взаємодії, взаємодопомозі, взаємозахисті; потреба в ствердженні себе в колективі як повноправного члену тощо.
Базуючись на виконанні елементарних дій по охороні природи, (прибирання місця біваку) доцільно поступово розширювати природоохоронну роботу школярів у туристично-краєзнавчій діяльності. До такої роботи слід віднести:
- здійснення допомоги лісничим у очищенні лісу;
- налагодження місць гніздування птахів;
- облаштування годівниць для диких тварин;
- зберігання старих дерев, куп хмизу, як місць для гніздування птахів, укриття дрібних звірів;
- створення загорож навколо мурашників, їх розселення;
- розчищення джерел і струмків тощо.
Якісне виконання такого роду роботи не можливе без почуття відповідальності, емоційного піднесення від спілкування з природою. Останнє, в свою чергу, є основою естетичного виховання: виховує у учнів відчуття прекрасного, любов до природи. Спостереження за картинами природи під час походів збагачують емоції, здійснюють благодійний вплив на почуття, міркування, уяву, мову учнів. Це сприяє виконанню порівнянь з творами мистецтва.
Естетичне виховання здійснюється в процесі навчання дитини бачити і розуміти красоту всюди: в природі, в творах літератури і живопису, в людській діяльності і людських відносинах.
Завданнями розумового виховання є: озброєння учнів систематичними, свідомо і міцно засвоєними знаннями з основ наук; формування вмінь використовувати отримані знання і самостійно застосовувати їх; розвиток пізнавальних сил і здібностей (уваги, пам'яті, мислення, мови, творчої уяви), а також таких якостей, як допитливість, наполегливість, цілеспрямованість; формування почуття задоволення від інтелектуальної діяльності.
Здійснення розумового виховання в туристично-краєзнавчій діяльності, нерідко ототожнюють з краєзнавчою роботою юних туристів. Зрозуміло, що активне пізнання природного і соціального оточення сприяє формуванню понять і знань, глибокому розумінню вивченого в школі, привчає дітей не тільки дивитися, але й бачити, не тільки знати, але й розуміти. Пізнавальний інтерес суттєво змінює відношення учнів до оточуючого світу, до вивчення шкільних дисциплін. Він сприяє розвитку зв'язку школи з життям, привчає до самостійності і активності учнів, реалізує між предметні зв'язки. Проте розвиток пізнавальних процесів здійснюється і при виконання суто техніко-тактичних дій туристів: орієнтування на місцевості, вибір безпечного шляху руху, розподіл сил на маршруті, вибір технічних прийомів подолання природних перешкод тощо.
Фізичне виховання здійснюється з метою сприяння гармонійному розвитку форм і функцій організму, укріплення здоров'я і творчого довголіття людини. Аналізуючи можливості різних форм туристично-краєзнавчої діяльності у фізичному вихованні, треба зазначити, що найбільший ефект у розвитку фізичних якостей мають спортивні походи з різних видів туризму. У процесі походів удосконалюються такі якості, як сила, спритність, гнучкість і головне - витривалість.
Так пішохідний, гірський та велосипедний види туризму сприяють вихованню сили, в основному м'язів ніг і тулуба, а також укріплюють дихальну мускулатуру. У туристів, що займаються водним туризмом найбільше розвивається сила плечового поясу. Для туристів - лижників характерний розвиток сили всіх груп м'язів.
Структура опорно-рухового апарату людини дозволяє їй виконувати рухові дії з великою амплітудою. Проте, часто через недостатню еластичність м'язів, зв'язок і сухожиль, вона не може повністю реалізувати ці можливості. Водночас, якщо у людини належним чином не розвинена рухливість у суглобах, то вона не зможе оволодіти технікою багатьох рухових дій. Рухливість у суглобах позначають терміном гнучкість - рухова якість людини виконувати рухи в суглобах з великою амплітудою. Розрізняють активну і пасивну гнучкість. Оскільки в походах особі необхідно долати перешкоди з обтяженням (вага рюкзака, опір води, нахил дороги для велосипедиста тощо), то більше розвивається пасивна гнучкість. Недостатній розвиток гнучкості обмежує можливості вдосконалення інших фізичних якостей, призводить до зниження сили і швидкості, зростання втоми. У всіх туристів в процесі походів розвивається рухливість у суглобах хребта, плечових та кульшових суглобах.
Витривалість - найважливіша якість туриста, який здійснює багатоденний похід по пересіченій місцевості. Фізична витривалість має велике значення для діяльності туристів, бо дозволяє: тривалий час підтримувати високий рівень інтенсивності рухової діяльності; виконувати значний обсяг роботи; швидко відновлювати сили після навантажень.
Залежно від специфіки роботи розрізняють загальну та спеціальну витривалість. Загальна витривалість як рухова якість людини - це її здатність тривалий час виконувати м'язову роботу помірної інтенсивності за участю переважної більшості скелетних м'язів, а спеціальна - це витривалість стосовно конкретного виду рухової діяльності. Серед спеціальних видів витривалості найважливішими є швидкісна, силова та координаційна. В процесі туристично-краєзнавчої діяльності найбільше проявляється силова витривалість, тобто здатність людини якомога продуктивніше тривалий час долати помірний зовнішній опір, хоча для туристів, які займаються гірським та водним туризмом і ходять у складні походи, необхідна сформованість швидкісної та координаційної витривалості.
Отже, для участі у походах необхідний певний рівень розвитку фізичних якостей, які можливо формувати у підготовчий період. На заняттях туристично-краєзнавчих гуртків проводяться тренування по розвитку фізичних якостей у дітей. Але схожість цих занять із заняттями з фізичного виховання, неможливість дітей витримувати тривалі тренування приводять до необхідності пошуку нових підходів до організації навчально-виховного процесу туристично-краєзнавчої діяльності, тобто до оптимізації педагогічного процесу.
Однією з важливих сторін туристично-краєзнавчої роботи для педагога є можливість досконалого вивчення кожного школяра і колективу, діагностики їх ставлення один до одного, діагностики відхилень у моральному розвитку.

3.1.2.Організація туристського бівуака

Туристичний бівак - це місце тривалої стоянки туристичної групи з нічлігом.
Бівак повинен забезпечити повноцінний відпочинок туристів після тяжкого денного переходу та повну їх безпеку.
Першою вимогою є безпека біваку, а це значить, що не слід вибирати місце поряд з населеними пунктами, великими дорогами.
Друга важлива умова - вода. Вона повинна бути проточною, придатною для використання в їжу. Тому вибирати місце бажано біля джерел або на малих притоках річок, а не на самій річці. Іноді проблема чистої води буває дуже складною, доводиться нести з собою воду за 2-3 км або ходити до колодязя. Але й не в усякому колодязі вода придатна для пиття.
Третя умова - місце повинно бути безпечним на випадок негоди: поблизу палаток не повинно бути сухостійних дерев або дерев, що нахилилися, які можуть впасти при сильному вітрі. Ґрунт повинен бути сухим, а на випадок дощу вода не повинна стікати під палатки.
Не можна розбивати бівак біля одиноко стоячих дерев, на хребті, на вершині пагорба, щоб уникнути при грозі небезпеки удару блискавки. У випадках, коли все-таки довелось розбити бівак на відкритому високому місці, і до району табору наблизилась гроза, всі великі металеві предмети треба віднести вбік від палаток не менше, ніж на 50 м.
Подорожуючи в тайгових та лісостепових районах, треба слідкувати, щоб на місці біваку не було мурашників, мишачих нір, заростей колючих кущів. Найкраще місце - піднята південна галявина хвойного лісу, яка добре прогрівається сонцем.
Важливу роль відіграє наявність палива. Якщо ви знайшли місце на галявині хвойного лісу з великою кількістю сухостою та трусок, група отримає навіть у негоду дуже великий виграш у часі на приготування їжі та сушці речей. Тут ви легко і швидко облаштуєте хороше багаття. Не можна розташовуватись на бівак на сухих торфовищах - тут категорично заборонено розводити багаття, тому що від багаття загорається торф навіть в глибині, під шаром дерну.
Важлива вимога до місця біваку - його мальовничість. На довгі роки кожному учаснику запам'ятаються затишна галявина серед беріз та ялинок на високому березі тихої річки, красива нависла скеля над бурхливим гуркітливим потоком гірської річки або спокійна зелена галявина, всипана ромашками, та дрімучий, суворий, але прекрасний тайговий ліс навкруги. Керівник завжди повинен заохочувати групу розташовувати табір у красивому місці.
Розташування біваку. До планування біваку (розміщення окремих об'єктів) також пред'являються свої вимоги, яких по можливості треба повніше дотримуватись, особливо, якщо бівак планується не на одну ніч.
Розташовувати палатки, багаття, "дров'яний склад" та інші об'єкти треба компактно. Палатки треба ставити на сухому підвищеному місці серед дерев, недалеко одна від одної та не ближче, ніж 5-7 м від багаття. Якщо ліс буяє комарами та комахами, краще вибрати для палаток відкрите для вітру місце.
Багаття слід розташовувати так, щоб не було небезпеки зайняття гілок дерев, сухостою, кущів, сухої трави. Не можна розводити його на коріннях живих дерев. Бажано, щоб багаття було захищене від сильного вітру розташованою в 10-15 м стіною густих заростей або крутим схилом яру, пагорба. Якщо є старе кострище, треба і своє багаття розводити на ньому, щоб зайвий раз не наносити шкоди природі. Якщо ж багаття розводиться на лузі, треба попередньо зняти дерен - віднести вбік та полити водою до ранку (рис.5.8). На сухих піщаних ґрунтах багаття зручно розводити в невеликих поглибленнях, ямах, де віно краще укрите від вітру.


Рис. 5.8. Місце відведене для вогнища: а - загальний вигляд;
б - спосіб ліквідації вогнища

Санітар повинен обстежити район навколо табору і вибрати на відстані 70-100 м від його центру затишні місця для туалетів-в густих заростях, а ще краще в неглибоких, густо зарослих заглибинах сухих ярів. Кожен турист індивідуально організовує для себе туалет, використовуючи для цього саперну лопатку. Околиці табору повинні залишатися чистими. Крім того, санітар повинен знайти природне поглиблення або викопати у віддаленні від багаття та палаток яму - куди будуть скидатись відходи - залишки їжі, консервні банки, інше сміття.
На водотоці, яким буде користуватись група, відповідальний черговий по біваку повинен намітити три місця: найвище по течії - для забору води на кухню, нижче - для вмивання, миття посуду та найнижче для прання спорядження.
Місце купання (при наявності річки або озера) повинно бути вибрано та ретельно перевірено самим керівником.
Зупинятись на нічний привал треба задовго до приходу темряви, оскільки об'єм робіт по розбивці та обладнанню табору завжди великий. Для швидкого виконання їх потрібна чітка організація.
Першочерговими будуть заготівля дров та розведення багаття, а вже потім, коли дров збереться достатньо та їх вистачить не тільки на вечір, але і на приготування сніданку, починається установка палаток. Якщо ж небо погрожує дощем або він вже починається, треба швидко поставити палатки, сховати в них рюкзаки.
Відповідальний черговий по біваку визначає черговість робіт, розподіляє наряди, вказує, де будуть багаття та місця для палаток.
Бригада чергових по кухні в цей час розкладає своє господарство, обладнує багаття, готує розпалювання, приносить воду, відкриває консерви.
Встановлення наметів. Стандартну двоскатну палатку розкладають двоє (інші її мешканці виконують інші роботи з упорядкування біваку). Для цього оглядають вибране для неї місце, ретельно визбирують усе те, що може муляти (камінчики, гілки, шишки), якщо є можливість - наривають сухої трави та вистеляють нею місце розбивання.
Якщо майданчик має невеликий загальний нахил, палатку треба орієнтувати так, щоб вхід в неї розташовувався вище по схилу, а верх був паралельно лінії нахилу. Тоді вночі туристи не будуть скочуватися до одного боку.
Під дно палатки підстилають поліетиленову плівку, яка не повинна бути за розмірами більша самого дна: інакше під час дощу виступаючі краї плівки будуть збирати стікаючу зі скатів даху воду і під сплячими в палатці утвориться калюжа. Ставлять палатку по-різному. Можна, наприклад, просто підвісити верх без опори на стійки між двома деревами і тільки пришпилити до землі дно та кути скатів даху. А іноді, якщо ніч тепла та зоряна, палатку просто розстеляють на землі та забираються в неї, як у конверт.
Палатку виймають з чохла, зав'язують петлі на кінцях усіх розтяжок (петлі можна зав'язувати і в момент забивання кілочків, і завчасно). Буває, що розтяжка використовується не на всю довжину, тому інколи доцільно на кожній розтяжці завчасно зав'язати відразу декілька петель, а використовувати ту петлю, яка підходить.
Знаходять дно намету. Воно, як правило, трохи відрізняється кольором від схилів. Кожний бере по два кілочки. Кілочком №1 (рис. 5.10) закріплюється один з кутів дна, розтягується дно і кілочками №№2,3,4 фіксуються три інші його кути.


Рис. 5.10.

Тепер кожен бере по альпенштоку (це дві високі підпорки) у палатку. Вони складаються, як правило, із двох чи трьох частин. На схемі вони позначені вертикальними пунктирами та літерами А, ставлять їх спереду та позаду палатки. Зверху у кутках для їх фіксації є два отвори, а на дні палатки - відповідні брезентові квадрати. Щоб поставити задній альпеншток за правилами, одному треба залізти у палатку. Тому, щоб не робити цієї операції, часто ставлять задній альпеншток просто зовні палатки, що в принципі допустимо.
За передню і задню розтяжки натягується верх палатки, по лінії симетрії палатки надійно забиваються два основні кілочки №5 та №6. Після цих дій альпенштоки повинні вже стояти самі, без підтримки.
Залишилось попарно натягти та закріпити бокові розтяжки: спочатку дві передні, потім дві задні (кріпити середини як дна, так і боків палаток зовсім не обов'язково).
Бокові розтяжки треба натягувати по діагоналі, як логічне продовження бокового схилу палатки (дивись схему). Палатка поставлена правильно, якщо:
а) бокові схили намету провисають рівно, без складок;
б) передня і задня стінки палатки та альпенштоки стоять вертикально;
в) обидві поли входу палатки обвисають ледь торкаючись одна одної та дна намету.
Усі шпильки та кілки встромляються в землю не вертикально, а з невеликим нахилом в протилежний від відтяжки бік. Довжину відтяжок вибирають такою, щоб кут між ними та землею був не більшим 45°, інакше кілочки будуть погано триматися в ґрунті (рис. 5.11). При куті 30° для висмикування кілочка знадобиться вдвічі більше сили, ніж при куті в 45°, - палатка встоїть в непогоду. Відтяжка повинна бути перпендикулярна вісі кілочка, в іншому випадку з'являється висмикуюча сила, і на пухкому ґрунті при вітрі кілок не встоїть і вилетить.


Рис. 5.11. Як правильно встромити в землю кілочок
для закріплення палатки

На кам'яному чи пісчаному ґрунті відтяжки закріплюють камінням, прив'язавши вільні кінці мотузок відтяжок до петель дна.
Ранок. Відхід від біваку. Ввечері важливо встановити та оголосити про контрольні терміни: о котрій годині підйом, коли повинен бути готовий сніданок, коли група повинна вийти.
Поки чергові готують сніданок, всі інші повинні не тільки зібрати свої рюкзаки, зняти палатки, але і допомогти у зборах черговим - зібрати все їх майно.
Сушити взуття та одяг треба з вечора, вранці ж процес сушки довести до кінця. Не можна сушити одяг та взуття близько від багаття.
Для миття посуду в госпмішку повинні бути мочалки (жорсткі дротяні та м'які поролонові), господарське мило, суха гірчиця. Краще мити посуд гарячою водою, а не холодною річковою.
До відходу з біваку треба зібрати всі залишки та відходи у сміттєву ямку, та засипати її.
У прогорілому, ретельно залитому водою багатті не повинно залишатись великих головешок. Якщо при розведенні багаття був вирубаний дерен, його треба знову покласти на місце, поливши зверху водою. Треба залишити після себе вигляд недоторканої галявини.

3.1.3.Орієнтування у заданому напрямку

Суть виду заданий напрям полягає в тому, щоб пройти дистанцію в заданому порядку. Учасники стартують послідовно через рівний проміжок часу (як правило, 1 хвилина, можливий інтервал в межах 30 сек – 3 хв.). За хвилину до старту, або в момент старту учасник отримує в своє розпорядження карту, на якій нанесено місце старту, контрольні пункти і місце фінішу. Дистанція на карті з'єднується лінією, яка позначає послідовність руху. Порушення послідовності руху є порушенням правил змагання і учасник автоматично знімається з дистанції. Крім цього, в учасника є «легенда» – уточняющее опис місця розташування контрольного пункту (наприклад, північний кут галявини). Показником, за яким визначається переможець, є час проходження учасником дистанції.

3.1.4.Умовні знаки


3.1.5.Фізична підготовка туриста

У туризмі, як і в інших видах спорту, досягнення результатів неможливе без постійної фізичної підготовки, яка є основним змістом тренування і водночас безпосередньо пов'язана зі зміцненням і підвищенням загального рівня функціональних можливостей організму.

Фізична підготовка туриста - педагогічний процес, спрямований на розвиток і досягнення оптимального рівня фізичних якостей (швидкості, спритності, сили, витривалості тощо) туриста.

З огляду на мету розрізняють загальну і спеціальну фізичну підготовку. Загальна фізична підготовка передбачає різнобічний розвиток фізичних здібностей і зміцнення здоров'я; розвиток функціональних можливостей організму як основи спеціальної працездатності і покращення перебігу відновлювальних процесів. Спеціальна фізична підготовка є різновидом фізичної підготовки, адаптованим до особливостей обраного виду туризму. Засобами спеціальної підготовки формують необхідні туристу навички.

На початковому етапі занять туризмом виховують основні фізичні якості: витривалість, силу, спритність, швидкість, гнучкість.

План – конспект уроку № 1 Дата __________

Тема: туризм

Завдання уроку: 1.Правила, закони і традиції туристів.

2. Переправа по колоді.

3. Орієнтування за схемою у заданому напрямку.

Мета: Повторити з учнями правила техніки безпеки на уроці з елементами туризму;прищеплювати учням навички самостійної роботи у виконані фізичних вправ; удосконалити навички учнів у виконані стройових прийомів на місці і в русі; виховувати в учнів переконання у ведені здорового способу життя,взаємодопомоги, наполегливості, дисциплінованості, вміння самостійно працювати і долати труднощі. Сприяти популяризації туризму, охорони

навколишнього середовища.

Інвентар: рюкзаки, намети, капронові мотузки завтовшки 5-7 мм і завдовжки 4,5-5 м., реп шнурі.

Час проведення : ________

Місце проведення: стадіон.

Частина уроку

п/п

Зміст уроку

Дозування

Організаційно – методичні вказівки

Підготовча частина (11 – 12 хв.)

1.

Організація учнів до уроку

30"

Учні у формі збираються на стадіоні

2.

Шикування учнів в одну шеренгу, рапорт чергового, привітання, перевірка правильної постави, присутніх та наявності спортивної форми.

1 хв.

Перевіряю наявність та охайність спортивної форми, відмічаю відсутніх

3.

Оголошення завдання уроку, повторення правил техніки безпеки.

30"

Підрахувати ЧСС (за 10сек.). цікавлюся станом здоровя учнів.

4.

Повторення організуючих вправ

2 хв.

Звертаю увагу на одночасне і правильне виконання, дотримання встановлених інтервалу ти дистанції.

а

Ходьба,повороти на місці

30"

Слідкувати за правильністю виконання

б

Повільний біг.

1,30"

Зберігати стрій, не обганяти один одного

5.

Комплекс ЗРВ

6,5"

Див. додаток 3

Основна частина ( 29 – 30 хв.)

1.

Правила, закони і традиції туристів.

3-4 хв.

Розповідь вчителя.

Розділ 3.1.1.

2.

Переправа по колоді.

12 хв.

Див. матеріал для підготовки вчителя до урок

3.

Орієнтування за схемою у заданому напрямку. Гра «Біг на орієнтир»

Декільком командам керівник вказує на орієнтир, який зна­ходиться за 300 - 500 м. За сигналом групи намагаються якомога швидше добігти до орієнтира. Виграє група, яка добігла перша і в певному складі.

12 хв.

Правила:

1. Орієнтир під час бігу має бути видимий і невидимий.

2. Групи самостійно обирають способи долання перешкод.

Заключна частина

( 3 – 4 хв. )

1.

Шикування в одну шеренгу.

30"

За зростом

2.

Підбиття підсумків уроку.

1-2 хв.

Відмітити найкращих учнів, і вказати на помилки відстаючих

3.

Домашнє завдання

30"

В’язання туристського вузла

4.

Організаційне проведення до класу.

1хв.

Не заважаючи одне одним

Матеріал для підготовки вчителя до уроку

  1. Переправа по колоді починається з детального її огляду. Перший учасник йде без рюкзака. Якщо колода тонка і слизька, то краще рухатися, сидячи на ній верхи. Для першого організують страхування за допомогою основної мотузки, яка контролюється двома учасниками Мотузка, за допомогою якої здійснюється страхування, повинна розташовуватися нижче за течією. Закріплюється мотузка так само, як при переправі вбрід - в перехрестя страхувальної системи на спині того, хто переправляється, а інший кінець не закріплюється зовсім.
    На тренуваннях потрібно привчати в усіх аварійних ситуаціях падати з колоди вниз за течією.
    Після переправи перший учасник натягує перила з основної мотузки. Страхувальні перила натягують нижче колоди по течії. Учасники кріпляться до перил ковзаючим карабіном на короткій самостраховці.


Переправа по колоді

По тонкій колоді потрібно рухатись боком, приставним кроком, тримаючи руки на перилах по обидві сторони від карабіну. Перший і останній учасник повинні мати добру рівновагу. При переправі через нешироку протоку перила можна зробити з довгих жердин. Жердини тримають в руках з двох сторін потоку.
Найсерйозніша помилка при цій переправі - відсутність страховки чи самостраховки. На тренуваннях особливо слід звернути увагу на розвиток рівноваги, включаючи в них багаторазове проходження тонких колод, що гойдаються, і організацію страхування на вусах.

План – конспект уроку № 2 Дата __________

Тема: туризм

Завдання уроку: 1.Організація туристського бівуака.

2.Естафети з використанням туринського обладнання.

3. В’язання туристського вузла «вісімка»

Мета: Повторити з учнями правила техніки безпеки на уроці з елементами туризму;прищеплювати учням навички самостійної роботи у виконані фізичних вправ;удосконалити навички учнів у виконані стройових прийомів на місці і в русі;виховувати в учнів переконання у ведені здорового способу життя,

взаємодопомоги, наполегливості, дисциплінованості, вміння самостійно працювати і долати труднощі. Сприяти популяризації туризму, охорони навколишнього середовища.

Інвентар: рюкзаки, намети, капронові мотузки завтовшки 5-7 мм і завдовжки 4,5-5 м.,реп шнурі.

Час проведення : ________

Місце проведення: стадіон.

Частина уроку

п/п

Зміст уроку

Дозування

Організаційно – методичні вказівки

Підготовча частина (11 – 12 хв.)

1.

Організація учнів до уроку

30"

Учні у формі збираються на стадіоні

2.

Шикування учнів в одну шеренгу, рапорт чергового, привітання, перевірка правильної постави, присутніх та наявності спортивної форми.

1хв.

Перевіряю наявність та охайність спортивної форми, відмічаю відсутніх

3.

Оголошення завдання уроку, повторення правил техніки безпеки.

30"

Підрахувати ЧСС (за 10сек.). цікавлюся станом здоровя учнів.

4.

Повторення організуючих вправ

2 хв.

Звертаю увагу на одночасне і правильне виконання, дотримання встановлених інтервалу ти дистанції.

а

Ходьба,повороти на місці

30"

Слідкувати за правильністю виконання

б

Повільний біг.

1,30"

Зберігати стрій, не обганяти один одного

5.

Комплекс ЗРВ з реп-шнурами.

6,5"

Див. додаток 3

Основна частина ( 29 – 30 хв.)

1.

Організація туристського бівуака.

3-4 хв.

Розповідь вчителя.

Розділ 3.1.2.

2.

Естафети з використанням туринського обладнання. «Перехоплена естафета»

Дві команди: одна вартує полосу, а друга, розділившись на дві частини, проносить через неї естафети. Завдання однієї команди пронести естафету, другої - спіймати. Кожен гравець естафетної команди отримує білет, де є одна літера з пароля - естафети, причому одна частина команди має один пароль, друга - інший. Літери пароля пишуться різними олівцями. Біля кожної частини команди є посередники (3 чол.), які слідкують, щоб кожен взяв участь в естафеті, тобто перейшов загороджувальну полосу.

20 хв.

Правила:

1. Гра триває близько 20 хв.

2. Вартовий загін виграє - коли перехоплює дві естафети.

3. Нічия - коли перехоплена одна естафета.

3.

В’язання туристського вузла «вісімка»

6 хв.

Див. матеріал для підготовки вчителя до уроку

Заключна частина

( 3 – 4 хв. )

1.

Шикування в одну шеренгу.

30"

За зростом

2.

Підбиття підсумків уроку.

1-2 хв

Відмітити найкращих учнів, і вказати на помилки відстаючих

3.

Домашнє завдання

30"

В’язання туристського вузла

4.

Організаційне проведення до класу.

1хв.

Не заважаючи одне одним

Матеріал для підготовки вчителя до уроку

  1. В’язання туристського вузла «вісімка»

Алгоритм зав’язування вузла: 1) на кінці мотузки робиться невелика замкнена петля – шлаг; 2) ходовий кінець обноситься навкруги корінної частини мотузки та огинає її (на відміну від Простого вузла) ; 3) ходовий кінець пропускається крізь шлаг з боку протилежного корінній частині. Зовнішнім виглядом вузол нагадує цифру «8», звідки й пішла його назва

Цей вузол не має більшості недоліків властивих простому вузлу. Так вісімка, навіть погано затягнута, не «сповзає» по мотузці, при сильному затягуванні менше псує її та легше розв’язується після великих навантажень. До речі, моряки завжди надавали перевагу вузлам, які легко розв’язуються при намоканні. І вісімка відноситься до одного з них. Розв’язувати її треба розгойдуючи верхній та нижній «огони» вісімки. Завдяки зазначеним якостям вузли на основі вісімки мають широке застосування у туристській практиці. Як і у простого, у вісімки можна на останньому етапі вставляти в петлю не сам ходовий кінець, а складену з нього петлю – «бантик». По аналогії з простим, такий вузол може бути названий «несправжньою вісімкою».

План – конспект уроку № 3 Дата __________

Тема: туризм

Завдання уроку: 1.Орієнтування у заданому напрямку.

2.Біг з елементами туринської техніки.

3. В’язання туристського вузла «ткацький».

Мета: Повторити з учнями правила техніки безпеки на уроці з елементами туризму;прищеплювати учням навички самостійної роботи у виконані фізичних вправ;удосконалити навички учнів у виконані стройових прийомів на місці і в русі;виховувати в учнів переконання у ведені здорового способу життя,

взаємодопомоги, наполегливості, дисциплінованості, вміння самостійно працювати і долати труднощі. Сприяти популяризації туризму, охорони навколишнього середовища. Намагатись провести урок під девізом: «Зроби сам і допоможи іншому!».

Інвентар: рюкзаки, намети, капронові мотузки завтовшки 5-7 мм і завдовжки 4,5-5 м.,реп шнурі.

Час проведення : ________

Місце проведення: стадіон.

Частина уроку

п/п

Зміст уроку

Дозування

Організаційно – методичні вказівки

Підготовча частина (11 – 12 хв.)

1.

Організація учнів до уроку

30"

Учні у формі збираються на стадіоні

2.

Шикування учнів в одну шеренгу, рапорт чергового, привітання, перевірка правильної постави, присутніх та наявності спортивної форми.

1хв.

Перевіряю наявність та охайність спортивної форми, відмічаю відсутніх

3.

Оголошення завдання уроку, повторення правил техніки безпеки.

30"

Підрахувати ЧСС (за 10сек.). цікавлюся станом здоровя учнів.

4.

Повторення організуючих вправ

2 хв.

Звертаю увагу на одночасне і правильне виконання, дотримання встановлених інтервалу ти дистанції.

а

Ходьба,повороти на місці

30"

Слідкувати за правильністю виконання

б

Повільний біг.

1,30"

Зберігати стрій, не обганяти один одного

5.

Комплекс ЗРВ з реп-шнурами.

6,5"

Див. додаток 3

Основна частина ( 29 – 30 хв.)

1.

Орієнтування у заданому напрямку.

3-4 хв.

Розповідь вчителя

Розділ 3.1.3.

2.

Біг з елементами туринської техніки.

«Погоня за лисицями»

Із гравців вибирають 2-3 лисиці. Кожна отримує сумку зі стрічками, кольоровим папером або соломою. Решта гравців -мисливці. За сигналом лисиці, пробігши 50 - 100 м від старту, починають залишати сліди через кожні 5-10 кроків, заплутуючи їх (роблять петлі, залізають на дерева, біжать змійкою, перескакують

через канаву). Пробігши 1,5 км, лисиці ховаються на відстані ЗО - 50 м, а через 5 хв. мисливці йдуть на пошук. Гра триває ЗО - 40 хв. Якщо вони їх знайшли, то перемогли.

17 хв.

Правила:

1. Лисиці зобов'язані залишати сліди через 5-10 кроків. В протилежному випадку програють.

2. Лисиці тікають в одному напрямку.

3. Кожна лисиця залишає свій слід.

4. Лисиця спіймана, коли її поквачили.

3.

В’язання туристського вузла «ткацький».

8 хв.

Див. матеріал для підготовки вчителя до уроку

Алгоритм зав’язування вузла: 1) мотузки, які необхідно зв’язати складаються зустрічно паралельно одна одній своїми ходовими кінцями; 2) першим ходовим кінцем складається петля (шлаг) круг іншої мотузки, крізь який пропускається ходовий кінець (з боку своєї корінної частини); 3) другим ходовим кінцем складається шлаг круг іншої мотузки, крізь який пропускається ходовий кінець (з боку своєї корінної частини). Можна сказати інакше: кожним ходовим кінцем зав’язується простий вузол навкруги корінної частини іншої мотузки (або, що ходовими кінцями зав’язуються контрольні вузли навкруги корінної частини іншої мотузки). Вузол затягується за корінні частини обох мотузок

Заключна частина

( 3 – 4 хв. )

1.

Шикування в одну шеренгу.

30"

За зростом

2.

Підбиття підсумків уроку.

1-2 хв

Відмітити найкращих учнів, і вказати на помилки відстаючих

3.

Домашнє завдання

30"

В’язання туристського вузла

4.

Організаційне проведення до класу.

1хв.

Не заважаючи одне одним

Матеріал для підготовки вчителя до уроку

  1. В’язання туристського вузла «ткацький».

Призначений для зв’язування двох мотузок однакового діаметру. В його основі лежить простий вузол. Алгоритм зав’язування вузла: 1) мотузки, які необхідно зв’язати складаються зустрічно паралельно одна одній своїми ходовими кінцями; 2) першим ходовим кінцем складається петля (шлаг) круг іншої мотузки, крізь який пропускається ходовий кінець (з боку своєї корінної частини); 3) другим ходовим кінцем складається шлаг круг іншої мотузки, крізь який пропускається ходовий кінець (з боку своєї корінної частини). Можна сказати інакше: кожним ходовим кінцем зав’язується простий вузол навкруги корінної частини іншої мотузки (або, що ходовими кінцями зав’язуються контрольні вузли навкруги корінної частини іншої мотузки). Вузол затягується за корінні частини обох мотузок.

Цей вузол може псувати мотузку при затягуванні, його важко розв’язувати після зняття навантаження чи намоканні. Але, через простоту зав’язування, його широко використовували ткачі для з’єднання обірваних ниток та рибалки для зв’язування волосині на вудках. Звідки й пішли відомі назви цього вузла. Ткацьким вузлом рекомендується з’єднувати тонкі шнури у випадках, коли надалі не виникне потреба в їхньому роз’єднанні.

План – конспект уроку № 4 Дата __________

Тема: туризм

Завдання уроку: 1.Умовні знаки.

2.Фізична підготовка туриста

3. Технічні етапи (подолання умовного яру за допомо-

гою «маятника» )

Мета: Повторити з учнями правила техніки безпеки на уроці з елементами туризму;прищеплювати учням навички самостійної роботи у виконані фізичних вправ;удосконалити навички учнів у виконані стройових прийомів на місці і в русі; виховувати в учнів переконання у ведені здорового способу життя, взаємодопомоги, наполегливості, дисциплінованості, вміння самостійно працювати і долати труднощі. Сприяти популяризації туризму, охорони навколишнього середовища. Сприяти розвитку колективізму, дбайливих туристських стосунків між учнями

Інвентар: рюкзаки, намети, капронові мотузки завтовшки 5-7 мм і завдовжки 4,5-5 м.,реп шнурі.

Час проведення : ________

Місце проведення: стадіон.

Частина уроку

п/п

Зміст уроку

Дозування

Організаційно – методичні вказівки

Підготовча частина (11 – 12 хв.)

1.

Організація учнів до уроку

30"

Учні у формі збираються на стадіоні

2.

Шикування учнів в одну шеренгу, рапорт чергово-

го, привітання, перевірка правильної постави, присутніх та наявності спортивної форми.

1хв.

Перевіряю наявність та охайність спортивної форми, відмічаю відсутніх

3.

Оголошення завдання уроку, повторення правил техніки безпеки.

30"

Підрахувати ЧСС (за 10сек.). цікавлюся станом здоровя учнів.

4.

Повторення організуючих вправ

2 хв.

Звертаю увагу на одночасне і правильне виконання, дотримання встановлених інтервалу ти дистанції.

а

Ходьба,повороти на місці

30"

Слідкувати за правильністю виконання

б

Повільний біг.

1,30"

Зберігати стрій, не обганяти один одного

5.

Комплекс ЗРВ з реп-шнурами.

6,5"

Див. додаток 3

Основна частина ( 29 – 30 хв.)

1.

Умовні знаки.

10 хв.

Розповідь вчителя. Розділ 3.1.4. Виготовити картки.

2.

Фізична підготовка туриста

10хв.

Розповідь вчителя. Розділ І

3.

Технічні етапи (подолання умовного яру за допомогою «маятника» )

8 хв.

Учень приймає з рук учителя «маятник», підстрибує і переправляється на інший бік. Після цього обов’язково штовхнути «маятник» наступному учневі.

Заключна частина

( 3 – 4 хв. )

1.

Шикування в одну шеренгу.

30"

За зростом

2.

Підбиття підсумків уроку.

1-2 хв

Відмітити найкращих учнів, і вказати на помилки відстаючих

3.

Домашнє завдання

30"

В’язання туристського вузла «простий»

4.

Організаційне проведення до класу.

1хв.

Не заважаючи одне одним

4.1.1.Теоретико – методичні знання варіативного модуля «Туризм»

4.1.1.Оздоровче значення

туризму.

Під туризмом слід розуміти теорію і практику різного роду походів, сходження на гори і подорожування з цілю спортивного змагання, активного відпочинку, науки та виховання.

Оздоровча цінність туристична діяльність пов’язана зі зміною місця перебування, організовується за любої погоди і вимагає від людини самі різноманітні вимоги. Одночасно діють три важливих фактори: чергування оточуючого середовища, кліматичні умови і види діяльності. Регулярна туристична діяльність і участь в туристичних змаганнях являється ефективним замінником фізичної праці, пробуджують в людині радість до життя ,служать гарантуванню і підвищують фізичну життєдіяльність організму.

4.1.2.Особливості карти

. Здійснення походів з будь-якого виду туризму не можливе без використання карт. Карта - це зображення поверхні землі на площині у певному співвідношенні лінійних розмірів на місцевості та відповідних лінійних розмірів на карті за допомогою умовних знаків. У туризмі в залежності від призначення використовуються оглядово-топографічні карти, топографічні, плани лісовпорядження, атласи автошляхів, туристичні схеми і карти, карти для спортивного орієнтування. Так, оглядово-топографічні карти використовуються для ознайомлення з районом подорожі. Топографічні великомасштабні допомагають точно орієнтуватися на маршруті, але вони є найбільш недоступними у зв'язку з секретністю, яку визначають силові структури. Плани лісовпорядження дозволяють ознайомитися з основними дорогами та просіками лісових угідь, нумерацією кварталів, характеристикою лісових насаджень. Але на них бракує позначення рельєфу і тому при використанні виникають певні ускладнення. За допомогою атласів автошляхів здійснюють планування та проходження походів з велосипедного, автомобільного та мотоциклетного туризму. Для інших видів туризму вони цікаві при визначенні шляху до початку активної частини походу і додому. Найбільш часто у мандрівках використовують туристичні карти і схеми. Хоча вони виконані з використанням топографічних знаків, але мають спеціальні позначення цікавих історичних та природних об'єктів, рекомендованих місць влаштування табору, небезпечних ділянок тощо. Основним їх недоліком є недостатня точність зображення місцевості. Саме високою точністю відрізняються карти спортивного орієнтування, але вони відображають обмежену площу, що не дає можливості туристам використовувати їх протягом походу.

Щоб правильно орієнтуватись на місцевості по карті або схемі, слід орієнтувати карту (схему), тобто надати їй горизонтальне положення, при якому всі лінії на карті (схемі) були б паралельні лініям місцевості, а верхня (північна) сторона рамки її звернена на північ. При такому положенні карти або схеми всі напрямки, які спостерігаються з певної точки знаходження, повинні співпадати з напрямками на місцевості. Наприклад, загін знаходиться на прямолінійній ділянці шосейної дороги. У такому випадку можна орієнтувати карту в напрямку цієї лінії. Для цього необхідно повернути карту так, щоб напрямок зображення дороги на ній співпадав з напрямком дороги на місцевості. Крім того, й місцеві предмети, розташовані справа та зліва дороги, повинні співпадати з їх умовним розташуванням на карті. Так орієнтують карту по лініях і напрямках на місцевості.

4.1.3.Орієнтування за вибором.

Орієнтування за вибором (орієнтування за вибором «ВО» полягає в тому, щоб пройти дистанцію в довільному порядку, перед стартом кожному учаснику видається карта з нанесеним місцем старту, фінішу і контрольними пунктами, існує два варіанти проведення змагань такого вигляду): 1) проходження дистанції від старту до фінішу з необхідною кількістю КП. (очок) за найменший час; 2) набір найбільшої кількості очок  (КП) за визначений контрольний час (контрольним пунктам, в залежності від складності та дальності, призначаються бали, а за перевищення контрольного часу призначається штраф, як правило, шляхом вирахування з результату по одному балу за кожну повну хвилину перевищення контрольного часу).

4.1.4.Комплектація похідної

аптечки.

Важливою особливістю похідної аптечки є те, що вона комплектується, в основному, медикаментами, розрахованими на лікування гострих захворювань і травматичних ушкоджень (а не хронічних захворювань). Винятком є ​​кошти створення «комфортності» в похідних умовах (зігріваючі мазі, вітамінні комплекси). Фактично похідна аптечка - це аптечка швидкої допомоги. Але навіть з урахуванням даної обставини, ви повинні розуміти, що універсальної похідної аптечки швидкої допомоги (на зразок аптечки водіїв автотранспорту) не існує. Комплект аптечки буде якісно і кількісно відрізнятися в залежності від ряду факторів.
Перш за все, комплектування аптечки визначається наступним: 1)
найбільш ймовірними травмами і захворюваннями, з якими можуть зіткнутися учасники походу даного виду за способом пересування і даної категорії складності; 2) тривалістю маршруту і ступенем його автономності, 3) кліматичними особливостями району походу і сезоном походу ; 4) кількістю учасників походу 5) медичної кваліфікацією санінструктора. Зрозуміло, що всі перелічені фактори тісно взаємопов'язані один з одним і розглядаються при комплектуванні аптечки в сукупності. Тим не менш, ми пояснимо на прикладах ряд найбільш істотних з них. Лікар-турист Ю.А. Штюрмер (1983) на підставі аналізу значного обсягу відповідної інформації вказує, що найбільш характерні для туристів травми - це легкі ушкодження кінцівок: удари, потертості, садна, дрібні порізи. Як правило, особливо схильні до травм ноги - на них припадає до 3 / 4 всіх похідних ушкоджень. Типові також легкі опіки, місцеві обмороження. Не виключені розтягування і інші пошкодження зв'язок різних суглобів, вивихи і переломи, рани від гострих (сокиру) та тупих (камінь) предметів. Із захворювань частіше інших зустрічаються харчові отруєння, застуди. Тому в аптечку будь-яких походів (з будь-якого виду туризму, будь-якої складності) включають, наприклад, перев'язувальні матеріали, антисептичні засоби зовнішнього застосування (розчин йоду, діамантового зеленого і пр.), засоби нормалізації серцевої діяльності (валідол, нітрогліцерин), препарати для усунення наслідків харчових отруєнь (активоване вугілля, имодиум та ін.) У цьому ми можемо знайти певний елемент універсальності туристських аптечок.
У той же час перераховані вище фактори (конкретний вид туризму, сезон
здійснення походу, характер заявлених природних перешкод), безсумнівно, впливають на комплектуванні аптечки і обумовлюють його специфічність. Приміром, у лижному туризмі характерні пошкодження сумково-зв'язкового апарату гомілковостопного і колінних суглобів; травми передніх зв'язок і щиколоток голеностопа при падінні вперед, меніска і бічних зв'язок колінного суглоба при падінні назад. Поширена відмороження пальців і п'яток ніг, пальців і зап'ястя рук, носів, вух, щік (Штюрмер, 1983). Відповідно в лижних походах в аптечці обов'язково повинні бути присутніми специфічні лікарські препарати та засоби для боротьби з наслідками відмороження, переохолодження.
У
гірничо-пішохідному туризмі поширені такі види травм: потертості шкіри, опіки долонь (іноді спини і сідниць) тертям при неправильній роботі з мотузкою, забиті рани. В окремих випадках ймовірно струсу мозку, пошкодження внутрішніх органів, переломи кінцівок. У складних походах в горах, де зростає ймовірність аварії та травматизму, в аптечку включається досить велика кількість знеболюючих, протишокових, кровоспинних засобів (причому частина у вигляді ін'єкцій) не порівнянне за якісним і кількісним складом з такими в разі походів початковій категорії складності. Наприклад, поряд з таблетованими знеболюючими засобами (анальгін, баралгін та ін.), в аптеку слід включити сильні анальгетики в ін'єкціях - баралгін, тромал, кетанов і пр.
Комплект (
маса) аптечки, зрозуміло, не можуть бути «неосяжними», але і не може бути занадто «бідним» (тільки йодом і лейкопластиром, на жаль, можна не обійтися). При комплектуванні аптечки слід дотримуватися принципу розумної достатності. Критерії вибору якісного набору (асортименту) лікарських засобів ми вже досить докладно обговорили і прийшли до висновку, що аптечка багатоденного походу включає якесь універсальне «ядро» і специфічні препарати швидкої допомоги, що диктуються умовами даного конкретного походу. Кількість взятих в похід лікарських засобів багато в чому визначається тривалістю, автономністю маршруту і кількісним складом учасників походу. Для визначення кількості більшості препаратів слід дивитися їх дозування і включати в аптечку, вважаючи, що з найбільшою ймовірністю протягом походу тим чи іншим захворюванням (ГРЗ, харчове отруєння) будуть вражені не більше 2-х учасників. У разі надання допомоги при серйозних травмах, можна рекомендувати наступний принцип: як правило, ліки, призначені для надання першої допомоги постраждалим (знеболюючі, протишокові, антибіотики тощо), стан яких передбачає транспортування, беруться з розрахунку на двох ймовірних потерпілих і тривалості транспортування до місця надання кваліфікованої допомоги їх з найбільш віддаленого ділянки маршруту

Характерні медикаменти та інструменти, що входять у комплект похідної аптечки (конкретний список медикаментів і їх кількість визначають залежно від умов конкретного походу).

Найменування

Призначення *

Дозування

Перев'язувальні, кровоспинні матеріали

Бинт широкий стерильний

Матеріал для перев'язок.

Витрата по необхідності.

Бинт середній стерильний

Матеріал для перев'язок.

- # # -

Бинт вузький стерильний.

Матеріал для перев'язок.

- # # -

Бинт середній не стерильні.

Матеріал для перев'язок.

- # # -

Бинт-панчоха N1 N2 N3

Матеріал для фіксації перев'язувального матеріалу.

- # # -

Перев'язувальний пакет.

Стерильний матеріал для перев'язки ран.

Лейкопластир (котушка)

Для заклеювання потертостей (профілактика потертостей).

- # # -

Лейкопластир бактерицидний.

Для заклеювання дрібних саден, потертостей.

- # # -

Вата.

Допоміжний матеріал.

- # # -

Губка гемостатична

Надає кровоспинну і антисептичну дію. Стимулює регенерацію тканин. Застосовують місцево, при кровотечах капілярних паренхіматозних з дрібних судин.

- # # -

Бинт еластичний.

Перев'язувальний матеріал при розтягненнях.

Джгут гумовий.

Для зупинки кровотечі.

Антисептичні засоби зовнішнього застосування

Хлоргексидин (флакон 100мл)

Має дезінфікуючу, антисептичну дію. Використовують для обробки дрібних травм шкірних покривів, для лікування гнійних ран.

Витрата по необхідності.

Р-н йоду спиртовий, 5% (флакон 10мл)

Як антисептик застосовується при обробці дрібних ушкоджень шкіри (подряпин, дрібних саден, мозолів, і т.д.) і країв ран. Не обробляти значні поверхні пошкодженої шкіри, не заливати в глибокі рани!

При міозитах наносити вигляді сітки на болючі області.

Р-н діамантового зеленого 1% (Флакон 10 мл.)

Використовують як антисептик для обробки поранених поверхонь, дрібних саден, потертостей.

Витрата по необхідності.

Перманганат калію (марганцівка) (уп-ка 10г)

Сильний окислювач, що обумовлює його антисептичні властивості. Застосовують водні розчини для промивання ран, полоскання рота, горла, слизових, опікових і виразкових поверхонь; використовують для промивання шлунку при отруєннях; застосовують для обробки мозолів, потертостей, попрілостей.

0,1-0,5% розчини для промивання ран, змащування опікових і виразкових поверхонь, промивання шлунка (колір розчину - від світло-рожевого до рожевого). Для обробки мозолів, потертостей, попрілостей - розчин насиченого малинового кольору.

Перекис водню 3% (флакон 100мл) (або гідроперит, таблетки по 1.5г)

Має дезінфікуючу, антисептичну дію. Використовують для промивання ран, саден, для лікування гнійних ран. Можна використовувати як полоскання при ангінах, стоматиті.

Для полоскання горла і порожнини рота 1 таблетка гідропериту розводиться в склянці кип'яченої води, що відповідає 0,25% розчину.

Етанол (спирт етиловий, винний спирт)

Застосовують для послаблення болю, як зовнішній антисептичний і подразнювальний засіб. При інгаляційному застосуванні має антисептичну і антіотечним дією. Є високоенергетичним речовиною. Застосовують при переохолодженні (за умови, що фактор викликав переохолодження вже не діє).

Застосовують у вигляді інгаляцій 40% розчин при набряку легенів, інфекції дихальних шляхів. Як зовнішній засіб використовують 95% розчин. Для компресів - використовують 40% розчин.

Стрептоцид (порошок 5г)

Має дезінфікуючу, антисептичну дію.

Присипати ранову поверхню, ділянки саден, попрілостей. Поверх можна накладати пов'язку.

Пантенол (розпилювальний балончик або мазь).

Надає протизапальну дію, сприяє загоєнню ран.
Показання: рани, опіки, у тому числі сонячні, тріщини шкіри (при відсутності нагноєння).

Застосування: збовтати балончик і розпорошувати препарат з відстані близько 10 см . Поверх утворюється піни можна накладати пов'язки.

Лівіал (Олазолем). Аерозоль в балонах ємністю 30 г .

Комбінований препарат для місцевого застосування при термічних опіках 1-й - 2-го ступеня.

Обробляють уражену поверхню з відстані 10 - 15 см і залишають до висихання або просочують препаратом пов'язки.

Серцево-судинні, заспокійливі засоби. Протишокові засоби.

Корвалол (флакон 20мл, краплі) (валокардін)

Надає заспокійливу, судинорозширювальну і спазмолітичну дію. Показання: несильні болі в грудях, серцебиття, істерія, заколисування, безсоння.

Дозування: 15-40 крапель з невеликою кількістю рідини або на цукрі до їжі.

Валідол (таблетки, уп-ка 10 шт.)

Заспокійлива, судинорозширювальний засіб. Показано при болю в грудях, заколисування, нудоті.

1-2 табл. під язик до повного розчинення.

Нітрогліцерин (таблетки, уп-ка 10 шт.)

Спазмолітичний препарат, який надає судинорозширювальну дію.
Показання: при сильних болях в області грудей, можливо, віддають у ліву руку і під ліву лопатку в шию, що виникають при значних фізичних навантаженнях, в тому числі на великій висоті.

Дозування: 1 - 2 табл. під язик, приймати лежачи! Дія таблетки починається, як правило, через 30 сек-1 хв. і триває близько 20 хв.

Адреналін (ампули для ін'єкцій, 0.1% розчин, 1 мл)

Звужує артеріоли і венули в шкірі та органах шлунково-кишкового тракту, що зумовлює підвищення артеріального тиску. Володіє бронхорасширяющим дією, збільшує частоту і силу серцевих скорочень. Підвищує рівень глюкози в крові. Застосовується при зупинці здорового серця, для стимуляції серцевої діяльності (тільки при проведенні реанімаційних заходів!); Анафілактичному шоці. Можливо зовнішнє (місцеве) застосування для зменшення кровотечі.

Рекомендовані форми і дозування: адреналін гідро хлорид - ін'єкції 0,1% по 1 мл розчину підшкірно - разова доза; добова - до 5 мл 0,1% розчину.

Кордіамін (ампули для ін'єкцій, 1мл 25% розчину)

Дихальний аналептик. Стимулює дихальний і судиноруховий центри. Один з найбільш безпечних аналептиків. Застосовують при асфіксії, в тому числі на тлі отруєння. Не застосовувати у лікуванні травматичного шоку! Не застосовувати при черепно-мозкових травмах! Застосовувати для стимуляції дихання переохолодженого, в несвідомому стані людини, витягнутого з лавини, або замерзлого в негоду.

Дозування: в / м підшкірно 1-2 мл 1-3 рази на день.

Поліглюкін (Макродекс). Пластикові ємності по 500 мл 6-10% розчину для в / в вливань.

Об'емозамещающі розчини. Вводять внутрішньовенна при сильних крововтратах, опіках і викликаних ними шоковому стані (Плазмозаміщуючі протишокові препарати; довго утримується в кров'яному руслі; 1 г пов'язує 25 мл води. Швидко підвищують артеріальний тиск і тривало утримує його).

Застосовують тільки внутрішньовенно; вводять за допомогою крапельниці до 2000 мл розчину на добу, разова доза до 1200 мл розчину.

Преднізолон (ампули для ін'єкцій)

Має здатність до підтримання судинного тонусу; здатністю зменшувати вторинні пошкодження, що виникають внаслідок набряку при травмі головного і спинного мозку. Володіє сильним протизапальним, антиалергічну дію (має імуносупресивний ефектом!). Показаний при: важкої черепно-мозкової травми з втратою або пригніченням свідомості;
травмі хребта з грубими неврологічними розладами - паралічем і анестезією частини тіла;
тривалому транспортуванні шокового хворого з прогресуючою недостатністю кровообігу.

Метілпреднізалон при черепно-мозковій травмі вводити по 120 мг (4 ампули) кожні 6 годин. Переважний спосіб введення - внутрішньовенний. У разі підозри на травму хребта слід весь наявний запас преднізолону ввести відразу.

Реланіум (ампули для ін'єкцій, 0,5% розчин для в / м застосування, 1мл)

Заспокійливий препарат, знімає напругу, зменшує відчуття страху, тривоги. Надає проти судомну дію. Підсилює дію снодійних, аналгетичних, нейролептичних препаратів, алкоголю. У випадку шоку застосовується спільно з знеболюючими препаратами

Одноразове внутрішньо м’язове введення 10 мг (2 мл, 2 ампули).

Діазепам (ампули для ін'єкцій, 0,5% розчин для в / м застосування, 1мл)

Заспокійливий препарат; знімає напругу, зменшує відчуття страху, тривоги. У випадку шоку застосовується спільно з знеболюючими препаратами.

Одноразове внутрішньо м’язове введення 10 мг (2 мл, 2 ампули).

Болезаспокійливі і жарознижуючі засоби. Спазмолітики.

Баралгін (таблетки, уп-ка 10 шт.) Таблетки по 0,5 г .

Нестероїдний (не наркотичне) протизапальну, жарознижувальну та болезаспокійливий засіб. Показання: шлункові, кишкові, ниркові і т.д. коліки, головний і зубний біль, травматичні болю.

Дозування: по 1-2 таблетки 2-3 рази на добу.

Баралгін (ампули для ін'єкцій, 5 мл)

Нестероїдний (не наркотичне) протизапальну жарознижуючу і болезаспокійливу засіб. Показання: шлункові, кишкові, ниркові і т.д. коліки, головний і зубний біль, травматичні болю.

1 ампула внутрішньо м’язові; повторно через 6-8 годин.

Тромал. Ампули для ін'єкцій по 1 мл (0,05 г) і 2 мл ( 0,1 г).

Препарат з сильною аналгетичну (болезаспокійливої) активністю; дає швидкий і тривалий ефект. У формі розчинів ефект настає через 5 хв. і триває до 5 годин. Застосовують при сильних гострих болях. При легких болях застосовувати препарат не рекомендується! Протипоказання: алкогольне сп'яніння! Сильне болезаспокійливий засіб (віднесено до наркотичних).

Рекомендовані дозування: 100-400 мг на добу (1-4 ампули; 1-6 капсули або 1-3 свічки на добу).

Но-шпа (таблетки, уп-ка 10 шт.)

Спазмолітичну, болезаспокійливу засіб. Знімає спазм гладкої мускулатури кишечника, шлунка, сечо-і жовчовивідних шляхів, матки, кровоносних судин. Показаний при спастичних болях шлунка (гастрити), кишечника (коліки), хворобливих місячних.

По 1-2 таблетки 2-3 рази на день. Протипоказаний при кровотечах.

Новокаїн (ампули для ін'єкцій, 3мл.)

Сильне місцеве знеболююче. Застосовується для зрошення ран, опіків, потертостей. Вводиться внутрішньом'язово в область травми. Побоюватися анафілактичного шоку!

При зовнішньому застосуванні - розвести ампулу в 6мл кип'яченої води. При внутрішньо м’язовому застосуванні (травмі) вводити 10-20 мл і більше.

Лідокоіна гідро хлорид. Аерозоль 10% розчину, або ампули для ін'єкцій, 3мл.

Сильне місцеве знеболююче. У порівнянні з новокаїном діє швидше, сильніше й триваліше. Застосовується для зрошення ран, опіків, потертостей. Вводиться внутрішньом'язово в область травми. Побоюватися анафілактичного шоку!

Для поверхневої анестезії використовують 10% розчин в аерозольній упаковці. Дозування від 1 до 20 обприскувань. При внутрішньо м’язовому застосуванні (травмі) вводити 10-20 мл і більше.

Цитрамон, таблетки
0,5 г .

Знімає головні болі.

Дозування: 1 / 2 - 1 табл.

Шлунково-кишкові засоби (в тому числі проти інфекційні засоби).

Фестал (таблетки (драже), уп-ка 10 шт.)

Ферментний препарат, покращує травлення. Показання: для поліпшення травлення при прийомі рясної або жирної їжі.

1-3 драже під час або відразу після їжі.

Мезим форте (таблетки, уп-ка 10 шт.)

Ферментний препарат, покращує травлення. Трохи менш активний, ніж фестал, в плані переварювання жирів, але не дає проносного ефекту. Показання: для поліпшення травлення при прийомі рясної або жирної їжі.

1-3 драже під час або відразу після їжі.

Смекта (пакети, порошок, 3г)

Застосовувати при кишкових отруєннях. Поглинаючи токсини, смекта сприяє зменшенню ураження кишкової стінки, прискорює одужання. Зупиняє діарею (пронос).

Пакет порошку розчинити в половині склянки кип'яченої води. Випити у вигляді суспензії.

Активоване вугілля (таблетки, уп-ка 10 шт.)

Показаний при шлунково-кишкових отруєннях, поглинає токсини. При діареї застосовують спільно з зупиняють її препаратами (див. нижче).

Таблетки загальною масою не менше 10 г . (Маса однієї таблетки вказана на упаковці, наприклад, 0,5 г ) Розтовкти в порошок, змішати з водою (біля склянки), випити у вигляді суспензії. Менші дози мало ефективні! Перед прийомом активованого вугілля у разі харчового отруєння необхідно промити шлунок.

Поліпефан (порошок, адсорбент).

Показаний при шлунково-кишкових отруєннях, поглинає токсини. При діареї застосовують спільно з зупиняють її препаратами (див. нижче). Більш ефективний адсорбент токсинів, в порівнянні з активованим вугіллям.

Упаковку (пакетик) порошку, розчиняють у половині склянки води. Випити у вигляді суспензії.

Иммодиум (лоперамід) Таблетки, уп-ка 10 шт.

Імодіум уповільнює моторику кишечника за допомогою селективного впливу на опіатні (морфін) рецептори шлунково-кишкового тракту. Застосовують при гострих кишкових розладах (зупиняє діарею). Імодіум не усуває причину, що викликала пронос, тому одночасно з його прийомом необхідно з'ясувати причину захворювання і боротися з нею.

Доза Иммодиум (лопераміду) на прийом - дві таблетки або капсули, 2мг відразу. Прийом (по одній капсулі) можна повторювати через 2-3 години, максимальна добова доза - 16 мг, але в цьому, як правило, немає необхідності.

Регідрон, дозований порошок.

Сольовий набір у поєднанні з глюкозою для зменшення зневоднення. Містить солі натрію, калію, кальцію, хлору, соду, цитрат і глюкозу у фізіологічних концентраціях.
Показання: значні втрати рідини (при інфекційних захворюваннях, травмах, отруєннях, крововтраті, опіках, теплових ударах, важкому фізичному навантаженні; тривалому проносі, блювоті), особливо у дітей. Застосовується так само для профілактики порушення сольового балансу, при тривалому вживанні талої води.

Вміст пакету розчинити в 1 літрі теплої питної води. Розчин випити. При необхідності можна застосовувати повторно. Зазвичай 2 - 6 л розчину на добу у вигляді пиття, через зонд, крапельно в пряму кишку.

Церукал (реглан, метоклопрамід)

Протиблювотний засіб.
Показання: блювота, нудота, гикавка різного походження, метеоризм. При морської хвороби і заколисуванні не ефективний.

1 таблетка 3 рази на день до їди. При сильній блювоті таблетку розтовкти в порошок і розчинити в не великій кількості теплої води.

Гастал (таблетки, уп-ка 10 шт.)

Застосовується проти печії.

Дозування - 1 таблетка (дія - 4-6 годин).

Фуразолідон

Протимікробний препарат.
Показання: гострі кишкові інфекції з проносом, інфекції сечових шляхів.
Не застосовувати при звичайному харчовому отруєнні, викликаному бактеріальними токсинами, а не живий, патогенною мікрофлорою!

Після промивання шлунка (у разі кишкових інфекцій) по 2 таблетки 4 рази на добу протягом 2 днів, потім по 2 таблетки 3 рази на добу протягом тижня. Запивати великою кількістю рідини. Вища разова доза 4 таблетки. Вища добова доза 16 таблеток.

Левоміцетин (таблетки, уп-ка 10 шт.)

Застосовувався раніше при кишкових інфекціях. Антибіотик. В даний час встановлено: це шкідливо ліки з грубими і частими побічними ефектами, показання до застосування якого в даний час обмежені невеликим діагностованих бактеріальних інфекцій.

Призначення цього препарату без зазначених показань, особливо дітям і підліткам, межує зі злочином!

Ципрофлоксацин (Цифран, ципролет, ципробай).

Антибіотик широкого спектру дії. Показання: у тому числі гострі кишкові інфекції з проносом. Не застосовувати при звичайному харчовому отруєнні, викликаному бактеріальними токсинами, а не живий, патогенною мікрофлорою!

Доза - 500 мг 2 рази на добу. Тривалість антибіотикотерапії за рекомендацією ВООЗ при не ускладненому перебігу захворювання (тобто, коли від лікування є ефект) - 3 доби.

Протиінфекційні кошти.

Бісептол 480 (Бактрим, септрін), таблетки.

Комбінований препарат, містить 0,4 г сульфометоксазола, 0,08 г триметоприму. У поєднанні цих двох препаратів, кожен з яких має бактеріостатичну дію, забезпечує високу антибактеріальну активність відносно багатьох бактерій. Препарат швидко всмоктується при прийомі всередину, ефект препарату розвивається через 1-3 години після прийому і зберігається до 7 годин. Високі концентрації створюються в легенях і нирках. Протимікробний препарат широкого спектру дії.
Показання: інфекції органів дихання, нирок і сечових шляхів, кишечнику, інфіковані рани.
Препарат не сумісний з алкоголем!

Дозування: по 2 таблетки 2 рази на день. Мається на увазі використання пігулок, що містять саме 480 мг діючих речовин. У разі використання таблеток Бісептол 240 або 120 кількість таблеток збільшується відповідно.

Цепрова (таблетки, уп-ка 3 шт.)

Антибіотик широкого спектра.

1 капсула на добу.

Клафоран (ампули)

Антибіотик широкого спектра. Показаний при мікробних (бактеріальних) інфекційних захворюваннях (зокрема при запаленні легенів).

1 ампула (внутрішньом'язово) на добу.

Аугментин (амоксиклав)

Антибіотик («першої лінії») широкого спектру дії. Показаний при мікробних (бактеріальних) інфекційних захворюваннях (зокрема при запаленні легенів). У якості антибіотика резерву (при евакуації вкрай важкого хворого) рекомендують мати в аптеці Ципрофлоксацин (ципробай, Цифран, ципролет) - див.

500 мг 3 рази на добу.

Сумамед (зітромакс)

Антибіотик («першої лінії») широкого спектру дії. Показаний при мікробних (бактеріальних) інфекційних захворюваннях (зокрема при запаленні легенів).

500 мг 1 раз на добу.

Жарознижуючі, проти застудні засоби.

Парацетамол (Панадол, паноділ, альведон, акамол, ацетамінофен та ін.)

Жарознижуючий засіб. У виборі жарознижувальних засобів основну роль грає, при обліку загальноприйнятих показань, тип алергії, індивідуальне перевагу. При цьому, Парацетамол - міжнародний стандарт.

1-2 таблетки, на ніч.

Аспірин

Жарознижуючий засіб. Аспірин протипоказаний особам з гастритом або виразковою хворобою

Одна таблетка, на ніч.

Бромгексин (таблетки, уп-ка 10 шт.)

Показання: Вологий кашель, має відхаркувальну ефектом.

По 1 табл. 4 рази на день. Дія звичайно настає приблизно через добу після початку лікування.

Ацетилцистеїн (АЦЦ) як правило, у вигляді розчинних таблеток.

Розріджує мокротиння засіб. Застосовувати при захворюванні верхніх дихальних шляхів, запаленні легенів (у комбінації з іншими засобами).

200 мг 3 р / добу або 600 мг АЦЦ-лонг, пролонгованої форми, 1 р / добу.

«Coldrex», «Терафлю» та ін. (уп-ка 5г)

Засоби проти ГРЗ (симптоматичні). Протинабрякові засоби. Комбінації антигістамінного препарату (звичайно супрастину або тавегіл), сосудосуживающего агента і, в деяких випадках, жарознижуючого агента. Всі вони приблизно однакові за складом та ефективності. Можна застосовувати і окремі компоненти. Не виліковують, але «знімають» небажані симптоми при застуді.

Дозування вказана на упаковці.

Вітамін C (аскорбінова кислота) (пакети 2.5г)

Протизастудні засіб.

Застосовується при перших ознаках застуди. Один пакетик на добу (ударна доза).

Септолетте, Септіфріл (таблетки, пастилки уп-ка 10 шт.)

Проти болів у горлі.

Розсмоктувати по одній пастилці кілька разів на день.

Фарингосепт. Таблетки.

Показання: профілактика та лікування гострих інфекцій порожнини рота і глотки (ангіни, стоматити).

По 1 таблетці 3-5 разів на день, таблетку розсмоктувати в порожнині рота, після цього не приймати їжу і питво протягом трьох годин. Приймати протягом 3-4 днів.

Фурациллин

Полоскання проти болю в горлі. Взагалі, чим полоскати горло визначального значення не має. Основний фактор видалення інфікованого матеріалу - механічний. Доступні альтернативи - розчин кухонної солі, такий, щоб було солоно, але не зовсім огидно.

Таблетки розчиняються теплою водою у ваговому співвідношенні 1:5000, тобто 5 таблеток по 0,02 г або 1 по 0,1 г на пів-літри.

Каметон. Аерозоль

Показання: запалення носа, глотки, гортані.

Застосування: розпорошувати в роті і в носі 3-4 рази на день по 1-2 секунди.

Нафтизин, Назол, Галазолін та ін. Флакони 10 мл.

Краплі у вуха і ніс. Судинозвужувальні носові краплі. Застосовуються при нежиті.

Закапувати по кілька крапель.

Інші препарати.

Тавегіл (таблетки, уп-ка 10 шт.)

Антигістамінний препарат (проти алергічних реакцій). Показання: алергічні захворювання шкіри, носа, очей і т.д. Не рекомендується приймати під час активної частини маршруту.

1 табл. 2 рази на день (вранці та ввечері). Максимальна добова доза - 4 табл.

Супрастин. Таблетки.

Антигістамінний препарат (проти алергічних реакцій). Показання: алергічні захворювання шкіри, носа, очей і т.д.

1 таблетка під час їжі 3 рази на день. Максимальна добова доза 6 табл.

Фенкарол. Таблетки 0,025 г .

Протиалергійний препарат без снодійного ефекту.
Показання: ті ж.

1 таблетка 3 рази на день після їди.

Еуфілін. Рекомендована форма: 2,4% розчин в ампулах по 1 мл.

Надає спазмолітичну та судинорозширювальну дію і розслабляє мускулатуру бронхів, посилює скорочувальну функцію міокарда, розширює периферичні судини нирок і мозку, виявляє помірну діуретичну і антизсідальної дію. Застосовується при набряку легенів, головного мозку, анафілактичному шоці. Найбільш дешевий і простий спосіб розширення дихальних шляхів (при запаленні легенів).

Разова доза внутрішньом'язово - 0,5-1 мл 2,4% розчину; добова внутрішньом'язово - 4 мл 2,4% розчину. У вигляді таблеток - 240 мг 3 р / добу.

Софрадекс (краплі, 2мл).

Очні і вушні краплі.
Препарат має протизапальну, антибактеріальну і протиалергійну дію.
Показання: запальні захворювання, травми очей і вух.

При захворюваннях очей по 1-2 краплі через 2-3 години протягом 2-3 днів.

Альбуцид (сульфацил натрію). Очні краплі 20% розчин у тюбиках-крапельницях.

Застосовують при запальних процесах або травми очей (роздратування від потрапив чужорідного матеріалу).

За 2 - 3 краплі 4 - 5 разів на день.

Гідрокортизон (очна мазь)

Застосовують при запаленні, зокрема у разі сонячних опіків очей (сніжної сліпоти).

Закладають мазь за нижню повіку (на ніч).

Полівітаміни (типу Центрум, Юникап Т і т.д.) Більш дешеві вітчизняні аналоги - Ревіт, Ундевіт, Тріовіт і т.д., однак, на відміну від зарубіжних вітамінних комплексів, вони не містять мікроелементів.

Попереджають можливий гіповітаміноз, який може розвинутися при не повноцінному харчуванні в умовах походу.

Дозування: зазвичай вказується на вкладиші в упаковці.

Мазі різного призначення.

Фастум гель (мазь, тюбик 50г)

Зовнішній засіб, застосовується при болях у суглобах, попереку

Спосіб застосування вказано на упаковці.

Никофлекс (віпросал, Апізартрон, меновазін)

Місцевий розігріваюче засіб.
Показання: для розігрівання м'язів і зв'язок після розтягувань, перенапруження, відморожень.

Невелика кількість мазі нанести на область шкіри розміром з долоню і легко втирати протягом 3-4 хвилин. Берегтися від попадання в очі, рот і ніс. Наносити тільки на неушкоджену шкіру! Після втирання мазі вимити руки теплою водою з милом.

Фіналгон (Застосування мазі Фіналгон обмежено через різкі відчуттів болю і печіння на місці втирання і інших побічних явищ).

Зігріває (дратує) мазь. Зовнішній засіб, застосовується при болях у суглобах, попереку і пр.

Так само.

Індовазину (троксевазин). Гель.

Показання: удари, синці.

Нанести на хворобливу область, злегка втерти. Повторювати протягом дня кілька разів.

Флуцинар (мазь або гель)

Глюкокортикостероїд для місцевого застосування. Надає протизапальну, антиалергічну, проти набрякову та протисвербіжну дію. Показання: псоріаз, лишай, укуси комах, екзема, алергічні прояви на шкірних покривах.

Мазь наносять невеликою кількістю 2-3 рази на день і втирають. Можливо просякання пов'язок.

Інструменти.

Ножиці малі

Відкривач для ампул.

Кровоспинні затискачі, хірургічні голки і нитки (за наявності в групі спеціаліста).

Катетер (у сечовий міхур).

Пінцет хірургічний (середній)

Термометр

Шприци разові стерильні (2,5, 10, 20 мл) з голками.

Піпетка

Тонометр

Вимірювач кров'яного тиску.

Стерильні пластикові системи для внутрішньовенного введення.

План – конспект уроку № 1 Дата __________

Тема: туризм

Завдання уроку: 1.Оздоровче значення туризму.

2.Естафети з технічним проходженням етапів.

3. Орієнтування по схемі за вибором.

Мета: Повторити з учнями правила техніки безпеки на уроці з елементами туризму;прищеплювати учням навички самостійної роботи у виконані фізичних вправ;удосконалити навички учнів у виконані стройових прийомів на місці і в русі; виховувати в учнів переконання у ведені здорового способу життя,

взаємодопомоги, наполегливості, дисциплінованості, вміння самостійно працювати і долати труднощі. Сприяти популяризації туризму, охорони навколишнього середовища.

Інвентар: рюкзаки, намети, капронові мотузки завтовшки 5-7 мм і завдовжки 4,5-5 м., реп-шнурі.

Час проведення : ________

Місце проведення: стадіон.

Частина уроку

п/п

Зміст уроку

Дозування

Організаційно – методичні вказівки

Підготовча частина (11 – 12 хв.)

1.

Організація учнів до уроку

30"

Учні у формі збираються на стадіоні

2.

Шикування учнів в одну шеренгу, рапорт чергового, привітання, перевірка правильної постави, присутніх та наявності спортивної форми.

1хв.

Перевіряю наявність та охайність спортивної форми, відмічаю відсутніх

3.

Оголошення завдання уроку, повторення правил техніки безпеки.

30"

Підрахувати ЧСС (за 10сек.). цікавлюся станом здоровя учнів.

4.

Повторення організуючих вправ

2 хв.

Звертаю увагу на одночасне і правильне виконання, дотримання встановлених інтервалу ти дистанції.

а

Ходьба,повороти на місці

30"

Слідкувати за правильністю виконання

б

Повільний біг

1,30"

Зберігати стрій, не обганяти один одного

5.

Комплекс ЗРВ

6,5"

Див. додаток 3

Основна частина ( 29 – 30 хв.)

1.

Оздоровче значення туризму.

3-4 хв.

Розповідь вчителя.

Розділ 4.1.1

2.

Естафети з технічним проходженням етапів.

А) Жердини

Б)поруччя

12 хв.

Жердини лежать перед лінією старту; кожний бере жердину і про­ходить по ній, не торкаючись підлоги будь-якою частиною тіла. Після етапу жердину покласти на підлогу, за лінією фінішу.

Паралельні поруччя: карабін замуфтувати; зайшовши в зону початку етапу, стати на страховку вусом з карабіном у страхувальну петлю. Здійнятися на. поруччя й закріпити другий вус із карабіном на верхній мотузці.

Карабін замуфтувати. Зняти карабін із страхувальної петлі. Починати рухати­ся приставними кроками на протилежний бік.

Руки — на верхній мотузці, карабін — між кистями. Стати на страховку вусом з карабіном у страхувальну петлю, від'єднати робочий карабін від верхньої мотузки поруччя. Карабін замуфтувати і подати команду «Вільно».

Похилі поруччя: зав'язати вузол, що схоплює, петлею на верхній мотузці поруччя й приєднати петлю до грудного карабіну. Карабін замуфтувати. Від'єднати карабін від страхувальної петлі й, пересуваючись приставними кроками, перейти на протилежну сторону. Вузол, що схоплює, знаходиться попереду кистей. Карабін замуфтувати.

Подати команду «Вільно!» необхідно після того, як учень від'єднав петлю із грудного карабіна. Петлю повісити на шию.

Приєднати вус із карабіном у страхувальну петлю, від*єднати від грудного карабіна петлю вузла, що схоплює, і зняти петлю з мотузки. Зістрибнути на підлогу з поруччя, від'єднати карабін із страхувальної петлі й вийти з небез­печної зони.

3.

Орієнтування по схемі за вибором.

«Біг на орієнтир»

Декільком командам керівник вказує на орієнтир, який зна­ходиться за 300 - 500 м. За сигналом групи намагаються якомога швидше добігти до орієнтира. Виграє група, яка добігла перша і в повному складі.

8 хв.

Правила:

1. Орієнтир під час бігу має бути видимий і невидимий.

2. Групи самостійно обирають способи долання перешкод.

4.

Рухлива гра «До прапорця»

Гравці вишикувані в коло діаметром 60 - 100 м. У центрі - прапор та керівник. Гравці зав'язують собі очі. Керівник командує: ліворуч, праворуч, кругом кроком руш. І гравці наближаються до прапора. По команді стій - стають. Виграє той, хто наближається до прапора найближче.

5 хв.

Правила:

1. Пов'язки з очей не знімати.

Заключна частина

( 3 – 4 хв. )

1.

Шикування в одну шеренгу.

30"

За зростом

2.

Підбиття підсумків уроку.

1-2 хв

Відмітити найкращих учнів, і вказати на помилки відстаючих

3.

Домашнє завдання

30"

В’язання туристського вузла «простий»

4.

Організаційне проведення до класу.

1хв.

Не заважаючи одне одним

План – конспект уроку № 2 Дата __________

Тема: туризм

Завдання уроку: 1. Особливості карти

2.Вправи на розвиток уваги та здорової пам’яті.

3. В’язання туристських вузлів «зустрічний»,«брамшкотвий».

Мета: Повторити з учнями правила техніки безпеки на уроці з елементами туризму;прищеплювати учням навички самостійної роботи у виконані фізичних вправ;удосконалити навички учнів у виконані стройових прийомів на місці і в русі; виховувати в учнів переконання у ведені здорового способу життя, взаємодопомоги, наполегливості, дисциплінованості, вміння самостійно працювати і долати труднощі. Сприяти популяризації туризму, охорони навколишнього середовища.

Інвентар: рюкзаки, намети, капронові мотузки завтовшки 5-7 мм і завдовжки 4,5-5 м.,реп-шнурі.

Час проведення : ________

Місце проведення: стадіон.

Частина уроку

п/п

Зміст уроку

Дозування

Організаційно – методичні вказівки

Підготовча частина (11 – 12 хв.)

1.

Організація учнів до уроку

30"

Учні у формі збираються на стадіоні

2.

Шикування учнів в одну шеренгу, рапорт чергового, привітання, перевірка правильної постави, присутніх та наявності спортивної форми.

1хв.

Перевіряю наявність та охайність спортивної форми, відмічаю відсутніх

3.

Оголошення завдання уроку, повторення правил техніки безпеки.

30"

Підрахувати ЧСС (за 10сек.). цікавлюся станом здоровя учнів.

4.

Повторення організуючих вправ

2 хв.

Звертаю увагу на одночасне і правильне виконання, дотримання встановлених інтервалу ти дистанції.

а

Ходьба,повороти на місці

30"

Слідкувати за правильністю виконання

б

Повільний біг

1,30"

Зберігати стрій, не обганяти один одного

5.

Комплекс ЗРВ з реп-шнурами.

6,5"

Див. додаток 3

Основна частина ( 29 – 30 хв.)

1.

Особливості карти

3-4 хв.

Розповідь вчителя.

Розділ 4.1.2

2.

Вправи на розвиток уваги та здорової пам’яті.

8 хв.

1.Перший учень називає один предмет, наприклад, підлогу, другий — підлогу, стелю, третій — підлогу, стелю, стіну й так далі, додаючи по одному слову, повторюючи попередні слова партнерів. Дійшовши до останнього учасника, вправа продовжується вдруге. Тему пропонує педагог. Смисл слів ("розповідь") має розвиватися.

2. Одному з тих, хто навчається, педагог пропонує розповісти про когось із присутніх за допомоги виключно прикметників. Решта вгадує, кого описали.

Два учасники по черзі, називаючи потрібне слово (іменник), підкидають угору повітряну кульку. Тим, хто програв, вважається той, хто не вимовив догідного слова до падіння кульки на підлогу. Далі переможець грає з наступним учасником і т.д., доки через вправу не пройдуть усі члени групи. Тему "розмови" називає педагог, причому він може зробити це, не чекаючи на паузу. До тем можуть бути віднесені "риби", "метали", "меблі", "квіти", "музика" та ін.

3.

В’язання туристських вузлів

«брам-шкотовий».

«зустрічний»

15хв.

Див. матеріал для підготовки вчителя до уроку

Алгоритм зав’язування вузла: 1) кінець товстої мотузки складається у незамкнену петлю – огон; 2) ходовий кінець тонкої мотузки пропускається крізь огон та огинає його; 3) ходовий кінець тонкої мотузки вставляється між петлею товстої мотузки та частиною ходового кінця тонкої мотузки; 4) ходовий кінець тонкої мотузки другий раз огинає товсту петлю та вдруге вставляється між петлею товстої мотузки та частиною тонкої мотузки.

Алгоритм зав’язування вузла: 1) на кінці однієї мотузки зав’язується простий вузол (ходовим кінцем складається шлаг, крізь який з боку корінного кінця пропускається ходовий кінець); 2) ходовим кінцем іншої мотузки проходять цей вузол назустріч, повністю повторивши його «малюнок»

Заключна частина

( 3 – 4 хв. )

1.

Шикування в одну шеренгу.

30"

За зростом

2.

Підбиття підсумків уроку.

1-2 хв

Відмітити найкращих учнів, і вказати на помилки відстаючих

3.

Домашнє завдання

30"

В’язання туристського вузла «простий»

4.

Організаційне проведення до класу.

1хв.

Не заважаючи одне одним

Матеріал для підготовки вчителя до уроку

  1. БРАМ-ШКОТОВИЙ ВУЗОЛ (ПОДВІЙНИЙ ШКОТОВИЙ) *

Призначення цього вузла: зв’язування мотузок різного діаметру. Алгоритм зав’язування вузла: 1) кінець товстої мотузки складається у незамкнену петлю – огон; 2) ходовий кінець тонкої мотузки пропускається крізь огон та огинає його; 3) ходовий кінець тонкої мотузки вставляється між петлею товстої мотузки та частиною ходового кінця тонкої мотузки; 4) ходовий кінець тонкої мотузки другий раз огинає товсту петлю та вдруге вставляється між петлею товстої мотузки та частиною тонкої мотузки. Цей вузол відрізняється від шкотового тим, що ходовий кінець, пропущений крізь петлю, огинає її та проходить між петлею і своїм огоном не один а два рази (мал.13).

У туристській практиці вузол дуже відомий. Оскільки товста мотузка в цьому вузлі охоплюється тонкою двічі, то інколи, як і для академічного, допускається зав’язування контрольного вузла лише на тонкій мотузці. У морській практиці брам-шкотовий вузол вважається більш надійним ніж шкотовий. Ним часто зв’язують мотузки однакового діаметру, крім того, цим вузлом мотузки прив’язують до металевих вантажних гаків. За своїми властивостями брам-шкотовий має переваги над академічним, зокрема, в легкості розв’язування після зняття значних навантажень чи після намокання. Недоліком вузла можна вважати важкість зав’язування в натяг.

  1. ЗУСТРІЧНИЙ ВУЗОЛ (або СТРІЧКОВИЙ)*

Алгоритм зав’язування вузла: 1) на кінці однієї мотузки зав’язується простий вузол (ходовим кінцем складається шлаг, крізь який з боку корінного кінця пропускається ходовий кінець); 2) ходовим кінцем іншої мотузки проходять цей вузол назустріч, повністю повторивши його «малюнок» Через спосіб зав’язування – в'язати назустріч першому вузлу, вузол отримав свою назву. Своїм призначенням та властивостями повністю відповідає ткацькому вузлу. Але якщо частини мотузок у вузлі будуть перехрещуватись, переплітатись, не будуть паралельні, то вузол стане ще менш надійним – буде сильніше псувати мотузку та гірше розв’язуватись.

Цей вузол рекомендується для зв’язування стрічок, наприклад, парашутних строп. У туристів вважається, що зустрічний вузол не може «ковзати» по мотузці, тому часто допускається його зав’язування без контрольних вузлів.

План – конспект уроку № 3 Дата __________

Тема: туризм

Завдання уроку: 1.Орієнтування за вибором.

2.Проходження дистанції з елементами крос походу.

3.Технічні етапи.

Мета: Повторити з учнями правила техніки безпеки на уроці з елементами туризму;прищеплювати учням навички самостійної роботи у виконані фізичних вправ;Удосконалити навички учнів у виконані стройових прийомів на місці і в русі;виховувати в учнів переконання у ведені здорового способу життя,взаємодопомоги, наполегливості, дисциплінованості, вміння самостійно працювати і долати труднощі. Сприяти популяризації туризму, охорони навколишнього середовища.

Інвентар: рюкзаки, намети, капронові мотузки завтовшки 5-7 мм і завдовжки 4,5-5 м.,реп-шнурі.

Час проведення : ________

Місце проведення: стадіон.

Частина уроку

п/п

Зміст уроку

Дозування

Організаційно – методичні вказівки

Підготовча частина (11 – 12 хв.)

1.

Організація учнів до уроку

30"

Учні у формі збираються на стадіоні

2.

Шикування учнів в одну шеренгу, рапорт чергового, привітання, перевірка правильної постави, присутніх та наявності спортивної форми.

1хв.

Перевіряю наявність та охайність спортивної форми, відмічаю відсутніх

3.

Оголошення завдання уроку, повторення правил техніки безпеки.

30"

Підрахувати ЧСС (за 10сек.). цікавлюся станом здоровя учнів.

4.

Повторення організуючих вправ

2 хв.

Звертаю увагу на одночасне і правильне виконання, дотримання встановлених інтервалу ти дистанції.

а

Ходьба,повороти на місц

30"

Слідкувати за правильністю виконання

б

Повільний біг.

1,30"

Зберігати стрій, не обганяти один одного

5.

Комплекс ЗРВ

6,5"

Див. додаток 3

Основна частина ( 29 – 30 хв.)

1.

Орієнтування за вибором.

3-4 хв.

Розповідь вчителя. Розділ 4.1.3.

2.

Проходження дистанції з елементами крос походу.

1.Підйом — траверс-спуск.

2.Спортивне орієнтування.

18 хв.

Стати вусом із карабіном на страховку в петлю і може зав’язати петлею вузол, що схоплює. Приєднати петлю до грудного карабіну і замуфтувати його. Надягти рукавиці і розпочати підйом. Вузол під час підйому знаходить­ся попереду рук. мотузка попереду кистей повинна бути натягнута. Після підйому рукавиці зняти.

Підійшовши до траверсу, учень бере вус із карабіном і приєднує їх до мотуз­ки для траверса. Від'єднати петлю вузла, що схоплює, із грудного карабіна, розв'язати вузол. Виконати траверс, замуфтувати карабін. Карабін підчас руху знаходиться між кистей. Після того, як петля буде вивільнена із карабі­на, учень говорить: «Вільно!»

Узяти петлю і зав'язати вузол, який схоплює, на мотузці для спуску, приєд­нати петлю до грудного карабіна. Від'єднати вус із карабіном від мотузки для траверса. Карабін замуфтувати. Подати команду «Вільно!», надягти рукавиці і почати спуск до фінішної лінії.

У кожної команди – своя карта. Долаючи перешкоди, необхідно знайти літери та підказки для того щоб скласти прислів’я.

3.

Технічні етапи.

8 хв.

Попередні що вивчали.

Заключна частина

( 3 – 4 хв. )

1.

Шикування в одну шеренгу.

30"

За зростом

2.

Підбиття підсумків уроку.

1-2 хв

Відмітити найкращих учнів, і вказати на помилки відстаючих

3.

Домашнє завдання

30"

В’язання туристського вузла «простий»

4.

Організаційне проведення до класу.

1хв.

Не заважаючи одне одним

План – конспект уроку № 4 Дата __________

Тема: туризм

Завдання уроку: Навчальні змагання. ( Смуга перешкод І класу.)

Мета: Повторити з учнями правила техніки безпеки на уроці з елементами туризму прищеплювати учням навички самостійної роботи у виконані фізичних вправ; удосконалити навички учнів у виконані стройових прийомів на місці і в русі;виховувати в учнів переконання у ведені здорового способу життя,

взаємодопомоги, наполегливості, дисциплінованості, вміння самостійно працювати і долати труднощі. Сприяти популяризації туризму, охорони навколишнього середовища.

Інвентар: рюкзаки, намети, капронові мотузки завтовшки 5-7 мм і завдовжки 4,5-5 м., реп-шнурі.

Час проведення : ________

Місце проведення: стадіон.

СМУГА ПЕРЕШКОД

Для учнів старших класів ці елементи доповнюються такими: підйом на гору, спуск з гори, переправа по паралельних перилах, навісна переправа, гаті, подолання канави за допомогою жердини або маятника. Організація та обладнання елементів передбачає таке:

перелаз – між двома деревами (на відстані 1-1,5 м) намотується мотузка від низу до висоти 2,5-4 метри. Завдання учасників перелізти з одного боку на інший. Забороняється знаходження одночасно двох учасників на етапі;

мишоловка – на рогачиках встановлюються жердинки, під ними треба проповзти, не зваливши їх;

купини – відмічаються на землі таким чином, щоб при проходженні етапу треба було змінювати ногу. Кількість купин 7-10. Відстань між ними – залежно від зросту дітей даної вікової групи;

гаті – готуються жердини однакової довжини (2-4 м) за кількістю учасників команди. Закріплюються 7-10 колод діаметром 25-40 см довжиною 0,7-1 м на відстані, яка залежить від довжини жердин, учасники повинні укласти жердини на колоди і по них перейти по одному через уявне болото;

завал – на місцевості для організації цього елементу викидається гілля, визначається коридор, по якому проходять учасники змагань. Для підвищення безпеки проходження етапу гілля можна замінити мотузкою, яку натягують між 4-а деревами і переплітають у горизонтальній площині;

подолання канав за допомогою жердини — учасники перестрибують через канаву, спираючись на жердину. При відсутності канави її можна окреслити умовно лініями;

подолання канави за допомогою маятника – учасникам треба переправитися через уявну прірву за допомогою мотузки, один кінець якої закріплений на гілці дерева, а за інший тримається учасник і, розганяючись, перескакує умовну прірву, позначену лініями на землі;

переправа по паралельних мотузках – між двома деревами на висоті 0,7-1 м натягується основна мотузка, паралельно над нею натягується ще одна основна мотузка, яка розміщується над першою на висоті 1,5-1,8 м. Учасники по одному, тримаючись руками за верхню мотузку, проходять по нижній через умовну перешкоду (річка, рів).

5.1.Теоретико – методичні знання варіативного модуля «Туризм»

5.1.1.Перша медична допомога.

Перша медична допомога (first medical care) – це комплекс заходів, скерованих на відновлення та збереження життя та здоров’я потерпілого, здійснюваних немедичними працівниками (взаємодопомога) або самим потерпілим (самодопомога).

Одним з найважливіших положень надання першої допомоги є її терміновість: чим швидше вона надана, тим більше сподівань на сприятливий наслідок. Тому таку допомогу своєчасно може і повинен надати той, хто знаходиться поряд з потерпілим.

Кожен працівник підприємства, установи повинен вміти надавати допомогу так само кваліфіковано, як і виконувати свої професійні обов’язки. Тому вимоги до вміння надавати першу медичну допомогу та до професійних навичок повинні бути однаковими.

Особа, яка надає допомогу, повинна знати:

  основні ознаки порушення життєво важливих функцій організму людини;

  загальні принципи надання першої допомоги та її прийоми відповідно до характеру отриманого потерпілим ушкодження;

  основні способи перенесення та евакуації потерпілих.

Особа, яка надає допомогу, повинна вміти:

  здійснювати оцінювання стану потерпілого та визначати, якої допомоги в першу чергу він потребує;

  забезпечувати вільну прохідність верхніх дихальних шляхів;

  виконувати штучне дихання (artificial respiration) “з рота в рот ”, “з рота в ніс ” та закритий масаж серця і оцінювати їх ефективність;

  тимчасово зупиняти кровотечу шляхом накладання джгута, стискаючої пов’язки, пальцевого притискання судин;

  накладати пов’язку при ушкодженнях (пораненні, опіку, обмороженні, забої)

  іммобілізувати ушкоджену частину тіла при переломах кісток, важкому забої, термічному ураженні;

  надавати допомогу при тепловому та сонячному ударах, утопленні, гострому отруєнні, блюванні, при втраті свідомості;

  використовувати підручні засоби при перенесенні, навантаженні та транспортуванні потерпілих;

  визначати доцільність вивезення потерпілого на машині швидкої допомоги або на попутному транспорті;

  користуватися аптечкою першої допомоги.

Послідовність надання першої допомоги:

  усунути дію на організм небезпечних факторів, які загрожують здоров’ю та життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої атмосфери, погасити одяг, який горить, витягнути з води тощо), оцінити стан потерпілого;

  визначити характер та важкість травми. Визначити найбільшу загрозу для життя потерпілого та послідовність заходів щодо його врятування;

  здійснити необхідні заходи щодо врятування потерпілого за терміновістю (відновити прохідність дихальних шляхів; виконати штучне дихання; зовнішній масаж серця; зупинити кровотечу; іммобілізувати місце перелому; накласти пов’язку тощо);

  підтримати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника;

  викликати швидку медичну допомогу або лікаря, або ж вжити заходів щодо транспортування потерпілого до найближчого лікарняного закладу.

Перша допомога потерпілому, яка надається немедичними працівниками, не повинна заміняти допомогу з боку медичного персоналу і повинна надаватися лише до прибуття лікаря; ця допомога повинна обмежуватися лише певними видами (заходи щодо оживлення, тимчасова зупинка кровотечі, перев’язування рани, опіку або обмороження, іммобілізація перелому, перенесення та перевезення потерпілого).

При деяких ушкодженнях і раптових захворюваннях необхідно зняти з потерпілого одяг, наприклад, при термічних опіках, пораненнях. Краще це зробити в приміщенні. Спочатку знімають одяг (пальто, піджак, брюки, кофту) із здорової сторони тіла. Якщо важко зняти одяг, його розпорюють по швах або розрізають. Так діють у випадках тяжкої травми з ушкодженням кісток, коли необхідно швидко зупинити кровотечу та іммобілізувати кінцівку. Під час кровотечі одяг достатньо розрізати вище рани. При переломі хребта, коли не можна турбувати потерпілого, одяг не знімають.

Необхідно передбачити захист потерпілого від переохолодження, особливо якщо є значна втрата крові, тяжкий загальний стан або під час транспортування потерпілого на великі відстані. Здійснити це не важко, для цього використовують простирадла, які настеляють на ноші таким чином, щоб вільним краєм накрити потерпілого. В мокру погоду треба користуватись брезентом, палаткою або іншими матеріалами, що не пропускають воду.

Потерпілий завжди потребує морально-психологічної підтримки оточуючих. Увага, щирість, турбота – це фактори, що допоможуть подолати наслідки травми, нещастя. Неприпустимі грубість, роздратування, докори в необережності, недотриманні правил безпеки праці тощо. Правильний психологічний вплив і поведінка тих, хто оточує потерпілого, хто надає йому підтримку, вже є долікарською допомогою.

5.1.2.Транспортування потерпілого. 

Найважливішим завданням першої допомоги є організація найшвидшого та правильного транспортування потерпілого в лікарню. Його транспортування повинно бути швидким, безпечним, щадящим. Вибір виду та способу транспортування залежить від умов, у котрих знаходиться потерпілий, стан потерпілого, наявність транспортних засобів.

При відсутності якого-небудь  транспорту потерпілого слід пере­нести в лікарню на носилках, імпровізованих носилках, за допомогою лямок або на руках.

Транспортування потерпілих на великі відстані значно полегшується із застосуванням лямок, котрі зменшують навантаження на кисті рук. Носильна лямка - це «ремінь» довжиною біля 3,5 м. Для перенесення посилок із лямки роблять петлю \ вигляді вісімки і підганяють її під ріст носильника. Довжина петлі повинна бути рівною розмахові витягнутих у боки руки. Петлю одівають па плечі так. щоб перехрест ЇЇ був на спині, а петлі - нарівні кистей рук. У ці петлі продіваються ручки нош. Той, хто йде попереду, захоплює ручки нош спереду лямок, той хто йде позаду - ззаду.   

При відсутності спеціальних нош їх можна виготовити з підручних засобів (жердини, дошки, піджака тощо). Такі імпровізовані но­силки обов'язково повинні бути достатньо надійними, щоб витримати вагу потерпілого. Посилкову петлю можна виконати із 2—3 ремнів, шматка брезенту, рушників, товстої мотузки.

У деяких випадках першу допомогу доводиться надавати в таких умовах, коли нема ніяких підручних засобів для виготовлення імпро­візованих носилок. У такому разі транспортування (перенесення) потерпілого необхідно здійснити на руках. Одна людина може нести потерпілого на руках спереду, на спині, на плечі

Транспортування способом «на руках спереду» та «на плечі» застосовується в тих випадках, коли потерпілий дуже слабкий або без свідомості. Якщо потерпілий у змозі трималися, то краще переносити його способом «на спині». Ці способи потребують велико­го фізичного напруження та застосовуються при транспортуванні на невеликі відстані. На руках значно легше переносити двом носильникам. Потерпілого, який знаходитися у непритомному стані, найбільш зручно переносній способом «один за одним». Якщо потерпілий при свідомості та може самостійно триматися, то легше переносити його на «сидінні із двох рук».

 Значно полегшує транспортування yа руках носилкова лямка.

У деяких випадках потерпілий може подолати короткі відстані самостійно, за допомогою супроводжуючого. Допомагаючий закидає собі на шию руку потерпілого та утримує його однією рукою, а дру­гою охоплює потерпілого за талію або груди. При пересуванні потерпілий може вільною рукою опиратися па палицю.

При неможливості самостійного пересування потерпілого та відсутності помічників можливе транспортування волоком на імпровизованій волокуші — на брезенті, плащ-палатці, гілках (мал.).

Таким чином, при різних умовах можна організувати тим чи іншим способом транспортування потерпілого. Але ведучу роль при виборі засобів транспортування та положення, в котрому потерпілий буде транспортуватись, грають вид та локалізація або характер отриманої травми.

Положення потерпілого при транспортуванні

Для попередження ускладнень під час транспортування потерпілого слід перевозити у визначеному положенні, відповідно до виду травми. Дуже часто правильно створене положення рятує життя поране­ному і, як правило, сприяє швидшому одужуванню. Відповідно, вірна укладка потерпілого під час транспортування є найбільш важливим моментом першої допомоги.

Транспортування потерпілих з пораненням голови, ушкодженням кісток черепа та головного мозку слід здійснювати на носилках в по­ложенні лежачи на спині.

При травмі голови (рана в потиличній частині або є перелом кісток у цій зоні), потерпілі часто знаходяться без свідомості, тому транспортування таких потерпілих здійснюється на боці, у фіксованому стабілізованому положенні.

  При переломі кісток носа або при ушкодженні щелепів транспортування потерпілих здійснюється в положенні напівсидячі або сидячи.

Потерпілих із ушкодженням хребця слід транспортувати в суворо горизонтальному положенні на спині, при цьому потерпілий має лежати на рівній жорсткій поверхні (дошці, фанерці тощо) або на животі (мал. 21). При втраті свідомості потерпілого слід транспортувати тільки на животі. Перекладати потерпілого необхідно надзвичайно обережно, разом з дошкою або щитом, на якому він лежить.

Найбільш зручне і менш болюче транспортування потерпілих з переломами ребер та ключиці - в сидячому положенні. При тяжкому стані, коли потерпілий не може сидіти, транспортування здійснюється на носилках у напівсидячому положенні.

При переломах кісток тазу потерпілих транспортують на спині для остереження зміщення відломів і тим самим запобігання ушкодження їх кінцями внутрішніх органів, тобто необхідно добитися максимального розслаблення м'язів. Це досягається деяким згинанням ниж­ніх кінцівок в колінах та тазостегнових суглобах: під коліна підкладають тугий валик з одягу тощо висотою 25-30 см.

Потерпілих з ушкодженими нижніми кінцівками слід транспортувати на носилках у положенні лежачи на спині, а з ушкодженнями верхніх кінцівок — у положенні сидячи.

При пораненні черевної та грудної порожнин найбільш приємлимим є транспортування на спині у положенні напівсидячи із зігнутими колінами.

Усіх потерпілих, у яких травма супроводжується шоком, а також значною кровотечею, необхідно транспортувати тільки в положенні лежачи.

При транспортуванні в холодну пору року необхідно прийняти всі заходи застороги від охолодження, тому що охолодження при всіх видах травм різко погіршує стан потерпілого та сприяє розвиткові ускладнень.

Принципи черговості транспортування при масових травмах

Масові травми виникають при землетрусі, автомобільних чи залізничних катастрофах, пожежах, вибухах тощо. Успішне надання допомоги в цих випадках залежить від організованості та порядку. Спочатку треба визначити, кому першочергово потрібна невідкладна медична допомога.

5.1.3.Види транспортування.

Транспортування — один із важливих елементів подання першої допомоги. Для перенесення потерпілого використовують стандартні медичні ноші або їхню імпровізацію з підручних матеріалів (щит, намет, плащ, ковдра).

Перенесення потерпілих у будинок, на транспорт, у медпункт має велике значення для швидкого надання медичної допомоги. Перенесення має бути проведене обережно, уміло, щоб не завдати шкоди потерпілому.

Перенесення на руках одним носієм

Якщо потерпілий може пересуватися сам, йому може допомогти товариш, він повинен обняти потерпілого за талію однією рукою, а другою придержувати за руку, перекинувши її через своє плече.

Якщо потерпілий не може йти сам, можна посадити його до себе на спину або обхопити однією рукою тулуб, а другою — стегна (рис. 76). Легше перенести потерпілого, використовуючи для цього носилочну лямку.

Рис. 76. Перенесення потерпілого одним "носієм": а – перший спосіб; б – другий спосіб

Рис. 77. Носилочна лямка: 1 - клапан

Носилочна лямка (рис. 77) робиться з брезенту довжиною 360 см і шириною 6,5 см. Вона має на кінці металеву пряжку. На відстані 100 см від пряжки на лямку нашита полоска — клапан. Щоб надіти лямку на себе, носильник протягує вільний кінець і застібає лямку в пряжці, після цього лямка набуває вигляду вісімки. Завдяки металевій пряжці можна подовжити або укоротити розмір петель лямки відповідно до зросту носильника. Укорочують або подовжують ці петлі для того, щоб лямка не зсувалася з плечей носильника при низькому розміщенні перехрестя і не здавлювала шию при його високому розміщенні. Перехрестя лямки має знаходитись на спині носильника на рівні нижніх кутів лопаток, а петлі лямок — спускатись уздовж тулуба.

Якщо немає спеціально виготовленої лямки, з'єднують три пояси двома пряжками, а третю залишають для застібання вільного кінця поясу. Потім зі з'єднаних поясів роблять "вісімку". Кожна петля "вісімки" надівається на ноги потерпілого з упором у сідниці. Ставши спиною до нього і нагнувшись, носильник просовує свої руки в праву і ліву петлі лямки, кладе руки потерпілого до себе на груди і, тримаючи їх своїми руками, піднімається для перенесення (рис. 78).

Перенесення на руках двома носіями. Найпростіше перенесення потерпілого на руках двома носіями, які йдуть один за одним (рис. 79). Поширене перенесення на руках методом "замка". Для утворення сидіння — "замка" — кожний з носіїв береться лівою рукою за своє праве передпліччя, а правою кистю — за ліве передпліччя товариша (рис. 80). Але при цьому обидві руки кожного носія зайняті й неможливо зробити опори для спини потерпілого.

Рис. 78. Перенесення потерпілого на лямці одним носієм:

а — продівання ніг потерпілого через лямку; б — перенесення

Рис. 79. Перенесення

Через це "замок" потрібно робити з трьох рук: один носій береться правою рукою за своє ліве передпліччя; другий носій береться правою рукою за ліве плече першого і вільною кистю лівої руки замикає трикутник (рис. 81, а). Тут другий носій правою рукою підтримує потерпілого за спину.

Рис. 80. "Замок" із чотирьох рук

Вдвох можна перенести потерпілого і більш простим способом. Кожний з них береться пальцями за передпліччя другого біля кисті. На ці з'єднані руки садять потерпілого. З'єднавши вільні руки (рис. 81, б) за спиною потерпілого, носії підтримують його, а він також тримається руками за їхні плечі.

Можна нести потерпілого вдвох і з допомогою лямок, складених для цього у вигляді вісімки. Потерпілого садовлять верхи на перехрестя лямок, надітих через плечі двох носіїв. Під час перенесення носії ідуть у потилицю один в один; задній підтримує руками за пахви потерпілого, який схиляється головою йому на плече, й тулубом — на груди і смуги лямок (рис. 82, а). Носії можуть іти і поряд, підтримуючи руками потерпілого, який сидить на перехресті лямок; потерпілий при цьому схиляє тулуб і голову на плече і груди одного з носіїв (рис. 82, б).

Перенесення на ношах. Будь-який спосіб перенесення на руках розрахований на коротку відстань, оскільки це важко для носіїв. Значно легше перенесення на ношах, що дає можливість робити зупинки для відпочинку, не турбуючи потерпілого. Складні стандартні ноші — брезентове або парусинове полотнище, натягнуте на два дерев'яних бруси, які закінчуються чотирма ручками.

Рис. 81. Перенесення потерпілого на руках двома носіями на "замку" з двох рук

Рис. 82. Перенесення потерпілого на лямці двома носіями:а — спосіб "один за одним"; б— другий спосіб

Рис. 83. Ноші з підручних матеріалів

Імпровізовані ноші можна зробити з підручного матеріалу. Для перенесення потерпілого можна обладнати прості ноші, прив'язавши до жердини будь-яку матерію (одіяло, плащ-палатку, полотнище) у вигляді гамака; кінці жердини при перенесенні потерпілого носії кладуть собі на плечі (рис. 83). Як ноші можна використати пальто, через рукава якого просовують жердини. Саморобні носилки можна зробити з двох мішків, обрізавши гузирі (кути) і просунувши в утворені дірки жердини. Можна дві паралельно покладені жердини перев'язати поясами, вірьовками і використати для перенесення потерпілого.

Якщо ноші зробити немає з чого, то потрібно знайти, що може їх замінити: драбину, двері, широку дошку, на яку потрібно накласти підстилку із сіна, соломи, одягу. Для перенесення в сидячому положенні можна використати стілець, просунувши під його сидіння дві довгі палиці й прикріпивши їх до ніжок вірьовкою.

Рис. 84. Укладення потерпілого на ноші

Правила укладання і перенесення потерпілих. Два чоловіки розвертають і встановлюють ноші з тієї сторони потерпілого, де пошкодження (рана, опіки, перелом). Троє за командою "Берись!" стають на одне або обидва коліна зі здорової сторони потерпілого і підкладають під нього руки: перший із них підтримує однією рукою голову потерпілого, а другою рукою — спину в області лопаток; другий підтримує однією рукою поперек, а другий — сідничну область; третій підводить одну руку під стегна, а другу — під гомілку (рис. 84). За командою "Піднімай!" вони обережно піднімають потерпілого, намагаючись як найдалі підвести під нього, руки трохи нахиливши його на себе, а четвертий підсовує до них ноші. За командою "Опускай!" вони опускають потерпілого на ноші.

Покласти потерпілого на ноші можуть і два чоловіки. Для цього вони обидва стають на одне і те ж коліно, перший підкладає одну руку під голову і плечовий пояс потерпілого, а другу — під поперек; другий підтримує таз і кінцівки потерпілого. Потерпілий, якщо може, обнімає першого за шию. Носії піднімаються одночасно й опускають на ноші потерпілого.

На ноші потерпілого укладають, враховуючи місце пошкодження та характер цього пошкодження. Якщо ноші без узголів'я, то необхідно покласти що-небудь під голову потерпілого (одяг чи солому, траву). Але якщо у людини, яка втратила свідомість, починається блювота, потрібно прийняти подушку, повернути голову на бік і притримувати в такому положенні. Це робиться для того, щоб блювотні маси не потрапили в дихальні шляхи.

При пораненні в груди з переломами або з іншими пошкодженнями необхідно підняти верхню половину тіла.

При пораненнях у живіт потерпілого укладають на спину, піднявши йому тулуб і зігнувши ноги в колінах. Таке положення розслабляє м'язи живота, зменшує біль і поліпшує дихання.

При пошкодженнях хребта, укладаючи потерпілого на ноші, не можна не допускати згинання тіла і тим самим зміщення тіл хребців і стискання або пошкодження стиснутого мозку. Людину з пошкодженням хребта або таза без потреби не садити і не перекладати. Потерпілого обережно укладають у випрямленому положенні спиною на ноші, на які покладений дикт, або дошки, накриті м'якою підстилкою. Під коліна, щоб ноги були в зігнутому положенні, підкладають який-небудь валик.

При переломах і пораненнях щелепи у потерпілого в роті збираються кров, слина, слиз і западає язик. Через це, якщо можна, потерпілого переносять на ношах у напівсиди чому положенні або укладають на живіт. При укладанні на живіт під лоб підстеляють одяг і повертають голову потерпілого в сторону.

При перенесенні на ношах людей з пошкодженими кінцівками роблять так: поламану руку прибинтовують до грудей, а при травмі ноги під коліна кладуть валик з одягу. Переносячи потерпілого, носії повинні намагатися зберігати горизонтальне положення нош на спусках, при подоланні перепон.

Законом України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" (стаття 34) громадяни України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру зобов'язані: дотримуватися заходів безпеки, не допускати порушень виробничої дисципліни, вимог екологічної безпеки; вивчати основні способи захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, надання першої медичної допомоги потерпілим, правила користування засобами захисту; при виникненні надзвичайних ситуацій дотримуватись відповідних вимог.

5.1.4. Безпечне страхування і самострахування при подоланні різних туристських перешкод.

Складність туристичних категорійних походів визначається наявністю та характеристикою перешкод, що долають на своєму шляху туристи. Тому головною метою змагань є перевірка знань, вмінь та навичок туристів долання природних перешкод. Щоправда, інколи, коли бракує різноманіття природних перешкод, туристам пропонується імітація перешкод (умовні "річка", "болото", "стрімкі скелі" тощо). Але їх подолання проводиться з дотриманням усіх правил безпеки та страхування туристів, тобто так само, якщо б вони долали природні перешкоди.
Страховка - це організація засобів безпеки для учасників, які знаходяться в потенційно небезпечній зоні або рухаються по поручнях за допомогою спеціального спорядження (карабіни, мотузки).
Залежно від того, хто забезпечує страховку учасника на березі чи безпосередньо під час переправи, страховки розрізняють: а) самостраховку; б) командну страховку; в) суддівську страховку.
Самостраховка застосовується у випадках, коли учасник, зачепившись за допомогою індивідуальних засобів до перильних мотузок чи пунктів самостраховки, страхує себе сам від можливих зривів, падінь та їх негативних наслідків. Самостраховка виконується з основної мотузки або стрічки, міцність якої рівноцінна міцності основної мотузки і підтверджена сертифікатом виробника. Під час руху учасника по поручнях самостраховка повинна забезпечувати йому вільний рух і не перевищувати довжини витягнутої вгору руки.
Самостраховка на горизонтальних поручнях здійснюється "вусом" із ковзаючим карабіном, на похилих поручнях - схоплюючою петлею або спеціальними засобами, допущеними технічною комісією. Схоплюючі петлі самостраховки кріпляться карабіном в перехрестя грудної обв'язки. Діаметр мотузки схоплюючої петлі - 6 мм.
Перебування у небезпечній (робочій) зоні етапу на подвійних суддівських поручнях чи організація скельної командної страховки дозволяється із страховкою довжиною до 2 м.
Командна страховка - організовується тоді, коли учаснику команди необхідно подолати небезпечну ділянку, а самостраховка не гарантує достатньої безпеки. В цьому випадку учасника страхує його команда.
Для організації командної страховки використовується: основна мотузка, яка прикріплена до учасника; гальмівні пристрої; карабіни, рукавиці, тощо. В залежності від виду перешкоди командна страховка здійснюється по-різному, про що йтиметься мова далі.
Суддівська страховка. Під час роботи команд на складних технічних етапах судді зобов'язані створити найсприятливіші умови для їх безпечного подолання, щоб запобігти будь-якій можливості виникнення травмонебезпечної або аварійної ситуації (зрив учасника, обрив основної командної мотузки тощо). У таких випадках учасника, крім команди, страхують ще й судді своєю мотузкою або забезпечують йому можливість самому зачепитись до суддівської страховки. Діаметр мотузок - не менше 10 мм.

5.1.5. Похід вихідного дня
Жителям міст походи особливо потрібні. У містах ще, на жаль, дуже багато сімей замкнуті у власному маленькому світі. І тим сім'ям, де росте одна дитина, такі походи просто необхідні. У дітей з'являється можливість спілкування, пізнання, змагання, підготовки до праці. У таких походах діти будуть вчитися самообслуговування, колективізму, дисциплінованості, відповідальності. Тільки як можна менше опіки над дітьми. Вони повинні бути рівноправними членами колективу. У дітей значно розширюється можливості спілкування один з одним. А спілкування - це одна з найбільш привабливих сторін туризму.
Сприйнятливе серце дитини нічого не пропустить повз, все відобразить. І як важливо залишити в пам'яті дітей побільше гарних вражень. Природа - це невичерпне джерело прекрасних вражень, де дитину на кожному кроці чекає щось нове, невідоме раніше, то, що навчить, виховує.
Добре, коли в похід вихідного дня клас виходить у повному складі.
Отже, збирайтеся в найближчий вихідний день на зустріч з природою.
Але тільки на перших порах не прагнете здійснювати далекі прогулянки в недільні дні, і особливо якщо йдете всією сім'єю. Подолання великих відстаней утомливо не сприяє прояву інтересу до такого роду прогулянкам. Дітей це просто відштовхне від участі у походах навіть одноденних, не кажучи вужа про багатоденних. І це стосується в першу чергу жителів міста, незвичних багато ходити.
Підготовка до походу. Мета. А чи потрібна вона? Звичайно ж потрібна. Головне у підготовці будь-якого походу вихідного дня - мета, для вирішення якої розробляється маршрут.
Мета походу вихідного дня буде залежати від складу групи і туристичних можливостей рідного краю, пізнання якого необхідно кожному, незалежно від віку та професії. Але головною метою є активний відпочинок. Пізнання зробить цей відпочинок змістовним. Походи без збору грибів, ягід, лікарських трав, спостережень за рослинним і тваринним світом, ігор, змагань просто немислимі.
Розробка маршруту. Розробляючи маршрут походу вихідного дня, пам'ятайте, що він повинен:

  • Відповідати вашої підготовленості та підготовленості ваших дітей. Не слід поспішати з включенням до маршруту великих підйомів, траверс крутих схилів і т. д. Фізичні навантаження повинні зростати в міру вдосконалення фізичної підготовленості дітей.

  • Маршрут повинен проходити за максимально гарних місцях. Це особливо важливо на самому початку заняття туризмом. Тяжкий маршрут по непривабливим місцях не буде сприяти розвитку у дітей інтересу до туризму. І це дорослі повинні мати на увазі. Пам'ятайте, що маршрут по красивих місцях можна використовувати як засіб зняття втоми. Чим більше втомлюються хлопці за навчальний тиждень, тим красивіше маршрут слід вибирати. Емоційне збудження, що виникає при проходженні цікавого туристського маршруту, є природним засобом підвищення працездатності. У турпоході одночасна робота різних м'язових груп поєднується з великим впливом навколишнього середовища на зовнішні органи чуття, створює додаткові вогнища сенсорної області кори головного мозку, тим самим поліпшується функціональний стан рухових центрів.

  • Маршрут походу повинен вчити і виховувати. Тому, розробляючи маршрут чергового походу, передбачте все, сприяло б поповненню знань ваших дітей, їх виховання (різноманітність рослинного і тваринного світу, місця бойової та трудової слави, місця життя і діяльності видатних людей), активній участі дітей у бівуачних роботах зборі дров, роботі біля багаття.
    У походи вихідного дня з ночівлею можна виходити, коли діти вже кілька разів побували на заміських прогулянках і в походах вихідного дня без ночівлі.
    У підготовці походу вихідного дня з ночівлею діти повинні приймати участь: перевірити готовність до походу групового спорядження - намети, вогнищевих господарства і свого особистого. Добре, якщо маршрут походу вихідного дня розроблений так, щоб ви могли повернутися транспортом (краще приміськими поїздами). У випадку, якщо це неможливо, програму походу побудуйте з урахуванням витрати часу на зворотний шлях. Можна скористатися вже розробленими маршрутами, наявними в туристському клубі.
    Спорядження. У походи вихідного дня слід виходити з урахуванням сезону: у зручному одязі (спортивні чи брючні костюми) та вільної взуття (розношені туфлі на низькому каблуці, кросівки, кеди, туристські черевики). Бажано мати вовняні і бавовняні шкарпетки. Шкарпетки з синтетичних ниток для походів неприйнятні, оскільки вони не забезпечують належного теплота повітрообміну при ходьбі. Ноги швидко потіють і можливе утворення пухирів. Головний убір із синтетичної тканини також небажаний, як і хутряні шапки для лижних прогулянок та походів. Головний убір для літніх походів повинен бути з простої тканини світлих тонів з полями, для осінньо-зимових походів - з вовняної тканини різної товщини. Зрілим людям у сонячну погоду не зайвими будуть сонцезахисні окуляри.
    Кожен, хто збирається відпочивати на природі, повинен придбати рюкзак. Для масового туризму придатні всі види рюкзаків.
    Знадобиться спальний мішок. Для масового туризму цілком прийнятні також всі види нині випускаються мішків. Для зимових походів можна виготовити більш теплі, використавши перо водоплавної птиці.
    Багатоденні походи
    Протипоказання до участі в туристичних подорожах. Якщо походи вихідного дня, не категорійні походи, не вимагають бездоганного здоров'я та тренованості і можуть бути рекомендовані практично всім без будь-яких досить серйозних відхилень у стані здоров'я, то багатоденні категорійні походи можуть бути дозволені тільки здоровим, фізично тренованим і загартованим туристам після всебічного лікарського огляду та отримання дозволу лікаря.
    Розробка маршруту. Пам'ятайте, що зараз практично для всіх районів країни розроблені еталонні маршрути на які і слід спиратися. Якщо ж ви маєте намір побувати в районі, де немає еталонних маршрутів, то можете розробити маршрут самі. При це не забувайте, що до туристського маршруту пред'являються певні вимоги. Перш за все він повинен бути цікавим у пізнавальному відношенні. Про це слід пам'ятати особливо, якщо з вами будуть діти. Крім цього, подорож по будь-яким маршрутом має сприяти зміцненню здоров'я, поліпшенню фізичного розвитку учасників походу, придбання ними прикладних навичок. Нарешті, маршрут багатоденного походу повинен мати короткі залізничні, автомобільні або водні (пароплавні) ділянки. Бажано, щоб у розробці маршруту брала участь вся група, у тому числі й діти, якщо вони з вами йдуть. Спочатку вивчіть район подорожі, а потім вже приступайте до розробки маршруту. Бажано мати уявлення про географічні, економічні та інші особливості району подорожі. Для цього можна використовувати наукову і художню літературу, довідники, географічні описи, ознайомитися з технічними звітами груп, що побували в цьому районі. Розробляючи маршрут, спочатку визначте пункт, до якого можна доїхати, використовуючи транспорт. Після цього визначте пункт, звідки зручно повернутися додому. Маршрут повинен проходити природними шляхами (путівцями, стежками, долинами річок струмків, гірськими перевалами, через населені пункти різні бази).
    СПОРЯДЖЕННЯ

Туристське спорядження підрозділяється на особисте і суспільне. Перелік особистого спорядження представлений в таблиці № 1.

Найменування

Походи

Піший

Велосипедний

Кількість

Вага 1 шт. в кг

Кількість

Вага 1 шт. в кг

Рюкзак

1

1,7-2

1

2

Тренувальний вовняний костюм

1

До 1

1

До 1

Футболки

2

0,2

2

0,2

Тренувальний костюм х / б

1

0,4

1

0,4

Труси

2

0,1

2

0,1

Нижня білизна вовняне

-

-

-

-

Кросівки мули велотуфлі

1

0,5-0,8

1

0,5-0,8

Кеди

1

0,5

1

0,5

Шкарпетки вовняні

1

0,3

1

0,3

Шкарпетки х / б

1

0,1

1

0,1

Светр шерстяний
довгий

1

0,5-0,8

1

0,5-0,8

Шапочка вовняна

1

0,2

1

0,2

Капелюх легка з козирком

1

0,1

1

0,1

Накорманнік

1

0,1

1

0,1

Плащ-накидка

1

0,3-0,6

1

0,5

Спальний мішок

1

1-2

1

1-2

Миска, кружка, ложка

1

0,2

1

0,2

Мило, паста, гребінець

1

0,3

1

0,3

Рушник, носові хустки

1

0,2

1

0,2

Окуляри сонцезахисні

1

0,05

1

0,05

Килимок поролоновий

1

0,5

1

0,5

Пакет з документами, грошима

1

0,1

1

0,1

Індивідуальний медичний пакет

1

0,1

1

0,1

Записна книжка, олівець

1

0,1

1

0,1


Таблиця № 1. Перелік особистого спорядження для багатоденних походів.
Які ж особливості підготовки особистого спорядження для походів у різних видах туризму?
Перш за все про одяг.
Для подорожей влітку по Україна та районах, подібним з нею за кліматичними умовами, вам знадобиться легкий тренувальний костюм. Чоловіки можуть використовувати також джинси. Жінкам зручне надіти бриджі (у поєднанні з гетрами). При пошитті бриджів необхідно врахувати, щоб вони не заважали широкому кроці. Для пошиття небажано брати байку, тканина з начосом, так як бриджі вийдуть важкі, а намокнувши, будуть довго сохнути.
До Бріджит або джинсів знадобиться сорочка - ковбойка, що розстібається верху до низу, яка прикривала б поперек. Подорожувати влітку по півдню України в жаркий літній час краще в шортах.
Необхідно мати змінну пару білизни (труси, футболку з коротким рукавом), головний убір з тканини світлих тонів з козирком.
У прохолодну погоду, а тим більше вологу, добре мати штормовий костюм (штормова куртка і брюки). Перевага цього одягу перед красивими куртками з Болоньї в тому, що тканина штормового костюма добре пропускає повітря і не порушує теплообміну швидко висихає, не грубіє і не ламається під дією сонячних променів.
Штормівки можна придбати в спортивному магазині.
Для подорожей в більш прохолодну пору (осінь, весна) знадобиться шерстяний светр, тепле натільна білизна, вовняна шапочка вовняної або напіввовняної костюм (тренувальний). Можна використовувати тренувальний костюм з начосом. Якщо вам сподобалися бриджі то в прохолодну погод під них можна одягти вовняне трюки і гетри.
У цю пору без куртки не обійтися.
На випадок дощу необхідна Плащ-накидка її можете виготовити самі з прогумованого капрону, сріблянки, болоньні, поліетилену (див. рис. 1). Ця накидка хороша тим, що може бути використана для накриття намету.
Ще простіше зварити з листового поліетилену накидку-дзвін (рис. 2). Тут представлена ​​форма зварний накидки. Лист поліетилену складається удвічі, робиться форма і краю полотнища зварюються гарячим праскою.
Капюшон формі за допомогою окремо надівається на шию гумової стрічки.
Перший варіант накидки зручний для піших, гірських, велосипедних походів-другий для велосипедних походів вже неприйнятний.
Взуття. Для подорожей можна використовувати, залежно від сезону, будь-яку поношений взуття без підборів. Добре, якщо підошва має рифлення. Це забезпечує зчеплення з ґрунтом і оберігає від ковзання. Можете придбати спортивний або туристську взуття.
Для походів в теплу пору року краще використовувати кросівки. На маршрутах, де немає дрібних каменів, щебінки, можна йти в кедах. Для гірських походів потрібні туристські черевики «вібро».
Взуття має бути вільною. І надягати її потрібно на вовняний носок. Вовна вбирає піт, створює певну амортизацію і оберігає ноги від натирання. Але стежте за станом шкарпеток. Складки утворені в результаті неакуратного ремонту шкарпеток. сприяють натирання ступні і утворення пухирів.

План – конспект уроку № 1 Дата __________

Тема: туризм

Завдання уроку: 1.Перша медична допомога.

2. Техніка рятувальних робіт

Мета: 1. Сприяти розвитку координації рухів, спритності, уваги. Сприяти розвитку колективізму, дбайливих туристських стосунків між учнями. Намагатись провести урок під девізом: «Зроби сам і допоможи іншому!».

Інвентар: мотузки (4 шт. по 20 м), лаги, жерді, , туристичні фашини — 4 шт., контрольні лінії, схематичні малюнки, назви туристичних станцій, фішки, повітряні кульки.

Час проведення : ________

Місце проведення: стадіон.

«Рятівник» - змагання з надання першої долікарської допомоги та рятувальні роботи.

Правила проведення етапу подаються команді-учаснику на початку змагань.

План – конспект уроку № 2 Дата __________

Тема: туризм

Завдання уроку: 1. Навчальні змагання

Мета: Повторити з учнями правила техніки безпеки на уроці з елементами туризму;прищеплювати учням навички самостійної роботи у виконані фізичних вправ; Удосконалити навички учнів у виконані стройових прийомів на місці і в русі; виховувати в учнів переконання у ведені здорового способу життя, взаємодопомоги, наполегливості, дисциплінованості, вміння самостійно працювати і долати труднощі. Сприяти популяризації туризму, охорони

навколишнього середовища.

Інвентар: рюкзаки, намети, капронові мотузки завтовшки 5-7 мм і завдовжки 4,5-5 м.,реп шнурі.

Час проведення : ________

Місце проведення: стадіон.

Опис етапів.

  1. Транспортування «потерпілого» за допомогою жердин. Довжина етапу 120м. Команда має рухатись по промаркірованому коридору, при виході за межі його команда отримує штраф за кожного учасника. Жердини та інше обладнання необхідне для транспортування «потерпілого» надаються суддівською колегією. Команда повинна організувати транспортування «потерпілого» за допомогою даного обладнання. Травма «потерпілого» буде оголошена перед стартом, травми для всіх учасників будуть рівноцінні. Заступ обмежувальної лінії – 1б. Заступ за контрольну лінію – 1б. Рух поза обмежувальною лінією – 10б. Падіння – 3б. Торкання «потерпілим» рельєфу любою частиною тіла «потерпілого», а також торкання ложем рельєфу при транспортуванні «потерпілого» на носилках – 1б. «Потерпілий» надає допомогу (любі дії які полегшують роботу учасникам команд) – 3б. Не вірні дії супроводжуючого (супроводжуючий виконує функцію транспортуючого учасника (носилки). Супроводжуючий знаходиться на відстані, яка не дозволяє контролювати стан «потерпілого») – 3б.

  2. Подолання заболоченої ділянки з допомогою жердин. Жердини надаються суддівською колегією. Команда долає етап по жердинах, які учасники вкладають на лаги. Торкання частинами тіла рельєфу штрафується. Заступ обмежувальної лінії – 1б. Заступ за контрольну лінію – 1б. Рух поза обмежувальною лінією – 10б. Невірний рух по жердинах (перестрибування з опори на опору) – 3б. Торкання рельєфу ногою, рукою (якщо інша нога знаходиться на жердині, лазі) – 1б. Падіння (падіння учасника під час руху по жердинах, опора двома ногами, руками на рельєф, або однією ногою, якщо інша нога знаходиться у повітрі, навантаження двома ногами жердини, яка впала з однієї або двох лаг) – 3б. Невірне застосування жердини (учасник спирається жердиною у болото в рамках етапу) – 3б.

  3. Переноска «потерпілого» на собі. Довжина етапу 15м. Учасник команди повинен перенести «потерпілого» по колоді через воду, на собі почергово один одного. Травма – вивих гомілкового суглоба. Заступ обмежувальної лінії – 1б. Заступ за контрольну лінію – 1б. Рух поза обмежувальною лінією – 10б. Падіння – 3б. Торкання «потерпілим» рельєфу любою частиною тіла «потерпілого» – 1б. «Потерпілий» надає допомогу (любі дії які полегшують роботу учаснику який транспортує «потерпілого») – 3б.

  4. Подолання завалу. Команда повинна подолати завалену ділянку із дерев. Коридор руху через завал промаркірований. Заступ обмежувальної лінії – 1б. Рух поза обмежувальною лінією – 10б. Рух верхом по завалених деревах (ставати на дерева) забороняється – 3б.

  5. Рубка та пиляння колоди. Двоє учасників, повинні перерубати кожний свою колоду, а двоє інших перепиляти свою колоду вдвох. Місце розпилу і рубання буде промаркіроване суддівською колегією. Сокири та пилку (дворучну або ножівку) команда приносить на даний етап перед стартом. За відсутності – команда отримує сокиру та пилку від суддівської колегії.

  6. Подолання водної перешкоди бродом. Довжина етапу 20м. Максимальна глибина до 1,5м. Команда повинна перебрести водну ділянку смуги перешкод по промаркірованому коридору. Ділянку кожний учасник долає самостійно. Заступ обмежувальної лінії – 1б. Рух поза обмежувальною лінією – 10б. Падіння – 3б.

  7. Подолання заболоченої ділянки по купинах. Команда повинна по купинах подолати заболочену ділянку. Заступ обмежувальної лінії – 1б. Заступ за контрольну лінію – 1б. Рух поза обмежувальною лінією – 10б. Торкання рельєфу ногою, рукою (якщо інша нога знаходиться на купині, лазі) – 1б. Падіння (падіння учасника під час руху по купинах, опора двома ногами, руками на рельєф, або однією ногою, якщо інша нога знаходиться у повітрі) – 3б.

  8. Транспортування потерпілого на плащ-накидці. Довжина двох етапів по 15м кожний. На початку один з учасників стає «потерпілим», його транспортує напарник на плащ-накидці. На другій ділянці вони міняються ролями. В такий спосіб вся команда долає даний етап. Висота обмежувальної стрічки під якою транспортують «потерпілого» по визначеному коридору 0,5м. Торкання обмежувальної стрічки – 1б. Заступ за контрольну лінію – 1б. Заступ обмежувальної лінії – 1б. Рух поза обмежувальною лінією – 10б. «Потерпілий» надає допомогу (любі дії які полегшують роботу учаснику, що транспортує) – 3б.

  9. Рух по пластунські. Команда повинна по пластунські подолати ділянку даного етапу. Висота обмежувальної стрічки під якою команда долає етап по пластунські 0,3м. Торкання верхньої обмежувальної стрічки – 1б. Заступ обмежувальної лінії – 1б. Заступ за контрольну лінію – 1б. Рух поза обмежувальною лінією – 10б.

  10. Маятник. Довжина зони перешкоди 4-5м. Команда повинна за допомогою маятнику(вертикальної мотузки) подолати етап. Торкання рельєфу в зоні перешкоди штрафується. Заступ обмежувальної лінії – 1б. Заступ за контрольну лінію – 1б. Рух поза обмежувальною лінією – 10б. Падіння – 3б.

  11. Фініш козацьким-маршовим(гусячим кроком). Довжина ділянки 50м. Команда повинна подолати ділянку від контрольної лінії до фінішу. Торкання землі колінами, руками та іншими частинами тіла – 1б. Падіння – 3б. Заступ обмежувальної лінії – 1б. Заступ за контрольну лінію – 1б. Рух поза обмежувальною лінією – 10б.

План – конспект уроку № 3 Дата __________

Тема: туризм

Завдання уроку: Крос похід

Мета: Повторити з учнями правила техніки безпеки на уроці з елементами туризму; прищеплювати учням навички самостійної роботи у виконані фізичних вправ; удосконалити навички учнів у виконані стройових прийомів на місці і в русі; виховувати в учнів переконання у ведені здорового способу життя, взаємодопомоги, наполегливості, дисциплінованості, вміння самостійно працювати і долати труднощі. Сприяти популяризації туризму, охорони навколишнього середовища.

Інвентар: рюкзаки, намети, капронові мотузки завтовшки 5-7 мм і завдовжки 4,5-5 м., реп шнурі.

Час проведення : ________

Місце проведення: стадіон.

Теренова гра – класична тактично-командна гра із боротьбою за прапор та із використанням пов'язок-липучок на руки для системи «вбитий-живий».

Типовий опис гри.

Основне завдання: захопити прапор супротивника і утримати в своєму таборі до кінця гри. Здобути якомога більше пов’язок супротивника.

Тривалість 3 години.

Етапи гри:

  1. Рої отримують карту-схему терену гри. На ній вказано точку на місцевості, де захований таємний грипс із кодовим гаслом його сотні. Команда має знайти його, використовуючи підказки, вказані в грипсі, прибути до точки збору його сотні, зголоситись до сотника, щоб записатись добровольцем в його загін. Кодове гасло – ключ до знаходження своєї сотні. Його не можна нікому казати окрім командира загону. Час на виконання – 1 год. Після закінчення терміну заборонено приймати запізнілі рої в склад свого загону, оскільки це можуть бути «ворожі» рої.

  2. Після збору своїх роїв, сотник об’єднує їх у більші відділи – чоти, розподіляє завдання – відділ розвідки, відділ штурму ворожого табору, відділ оборони власного прапору, відділ засідок. Завдання «розвідки» – виявити ворожий табір, визначити найкращі шляхи під ходження та нападу. Завдання «штурму», спланувати захоплення прапору супротивника та доставити в свій табір. Завдання «оборони» - виставити охорону підступів свого табору, щоб виявити вчасно ворожу розвідку та напад. Завдання «засідки» діяти на терені для відвернення уваги відділів супротивника, перехоплення прапору в разі його захоплення ворожим відділом. Час на «бойові» дії – 2 год. Дві сотні діють одночасно і пробують якнайкраще виконати завдання.

Розподіл обов’язків:

Суддя Теренової гри та секретар – визначені особи, які звітують про результат цього етапу в Головну суддівську колегію.

Спостерігачі – залучені особи з числа дорослих представників команд. Кількість – до 10 чол. Їхній колір – білий.

Сотники командири сотні, які визначені ГСК. Їхні обов’язки – організувати сотню до бойових дій, розподілити обов’язки між командирами. Участі в бойових діях безпосередньо не беруть. Але можуть радити, підказувати командирам відділів. Здійснюють загальне керівництво сотнею, але максимально передають права та можливість ініціативи командирам відділів, тобто учасникам. Колір пов’язки – червоний.

Командири відділів розвідки, штурму, оборони, засідки – особи, які зголосились взяти на себе ці обов’язки, ройові. Замість себе в своєму рої призначають заступника. Вони мають по три пов’язки – на дві руки, та на ліву ногу.

Командири роїв – діючі, або визначені заступники. Мають по 2 пов’язки –на ліву руку та праву ногу.

Рядові учасники – мають по 1 пов’язці на ліву руку.

Пов’язки.

Виготовлені з стрічки-липучки, яка легко розривається при зусиллі. Ширина 1-2 см. Спосіб кріплення має бути таким, щоб не створювати перешкод для зірвання. Місце чіпляння: рука - приблизно посередині між плечем і ліктем, нога – по середині гомілки.

Колір команд – жовтий і синій.

Спосіб здобуття пов’язки: зірвати з руки чи ноги противника. Можна застосовувати елементи боротьби, але без нанесення ударів, больових чи удушливих прийомів, дій, що можуть загрожувати травмуванням (падіння на камінь чи пеньок тощо).

Після втрати своєї пов’язки внаслідок боротьби учасник підносить ліву руку і виходить з епіцентру подій. Іде до точки збору учасників, що вибули з гри. Вона вказується наперед на карті-схемі. Йому не можна підказувати «живим» учасникам, переховувати прапор чи якось в інший спосіб «грати».

Вона має так розташовуватись, щоб її можна було легко знайти за орієнтирами.

Оцінювання перемоги:

  • Якість організації структури сотні та виконання «бойових» завдань по захопленні «ворожого» прапору та обороні свого.

  • Кількість здобутих пов’язок супротивника.

  • Активність у здобутті прапора супротивника. Абсолютна перемога сотні – утримання прапора в своєму стані до фінального сигналу.

  • Дотримання правил чесної гри та техніки безпеки.

Оцінювання дій кожної сотні здійснюється спостерігачами гри, які мають право перебувати на всьому терені гри та спостерігати за будь-якими діями учасників гри. Вони мають право призупиняти дії учасників гри вразі, якщо це є порушення техніки безпеки та загроза життю чи здоров’ю. Після закінчення гри, спостерігачі подають короткі звіти судді Теренової гри, і він підводить підсумки.

Оцінювання кращого рою:

  • Дії кожного рою та його провідника – ройового по виконанню першого завдання – прибуття в стан своєї сотні.

  • Активність у діях своєї сотні. Найважливіше – ініціатива ройового та взяття на себе обов’язків провідника у виконання того чи іншого завдання, якісне виконання взятого на себе обов’язку.

  • Кількість здобутих пов’язок бійцями рою.

  • Проявлена мужність, відвага, кмітливість, хитрість та хист у виконанні «бойових» завдань членами рою, здобуття прапора членами рою.

  • Дотримання правил чесної гри та техніки безпеки.

Оцінювання кращого рою здійснюється на підставі звітів сотників та спостерігачів.

Уточнені сценарій і правила проведення гри подаються команді-учасниці на початку змагань.

Оцінка команди за участь в «тереновій грі» на входить в загальний залік змагань, а здійснюється окремо. Відповідно окремо нагороджується переможець теренової гри на закритті змагань.

План – конспект уроку № 4 Дата __________

Тема: туризм

Завдання уроку: Похід вихідного дня.

Мета: Повторити з учнями правила техніки безпеки на уроці з елементами туризму; прищеплювати учням навички самостійної роботи у виконані фізичних вправ; удосконалити навички учнів у виконані стройових прийомів на місці і в русі; виховувати в учнів переконання у ведені здорового способу життя, взаємодопомоги, наполегливості, дисциплінованості, вміння самостійно працювати і долати труднощі. Сприяти популяризації туризму, охорони навколишнього середовища.

Інвентар: рюкзаки, намети, капронові мотузки завтовшки 5-7 мм і завдовжки 4,5-5 м.,реп шнурі.

Час проведення : ________

Місце проведення: стадіон.
Добре, коли в похід вихідного дня клас виходить у повному складі.
Отже, збирайтеся в найближчий вихідний день на зустріч з природою.
Але тільки на перших порах не прагнете здійснювати далекі прогулянки в недільні дні, і особливо якщо йдете всією сім'єю. Подолання великих відстаней утомливо не сприяє прояву інтересу до такого роду прогулянкам. Дітей це просто відштовхне від участі у походах навіть одноденних, не кажучи вужа про багатоденних. І це стосується в першу чергу жителів міста, незвичних багато ходити.
Підготовка до походу. Мета. А чи потрібна вона? Звичайно ж потрібна. Головне у підготовці будь-якого походу вихідного дня - мета, для вирішення якої розробляється маршрут.
Мета походу вихідного дня буде залежати від складу групи і туристичних можливостей рідного краю, пізнання якого необхідно кожному, незалежно від віку та професії. Але головною метою є активний відпочинок. Пізнання зробить цей відпочинок змістовним. Походи без збору грибів, ягід, лікарських трав, спостережень за рослинним і тваринним світом, ігор, змагань просто немислимі.
Розробка маршруту. Розробляючи маршрут походу вихідного дня, пам'ятайте, що він повинен:

  • Відповідати вашої підготовленості та підготовленості ваших дітей. Не слід поспішати з включенням до маршруту великих підйомів, траверс крутих схилів і т. д. Фізичні навантаження повинні зростати в міру вдосконалення фізичної підготовленості дітей.

  • Маршрут повинен проходити за максимально гарних місцях. Це особливо важливо на самому початку заняття туризмом. Тяжкий маршрут по непривабливим місцях не буде сприяти розвитку у дітей інтересу до туризму. І це дорослі повинні мати на увазі. Пам'ятайте, що маршрут по красивих місцях можна використовувати як засіб зняття втоми. Чим більше втомлюються хлопці за навчальний тиждень, тим красивіше маршрут слід вибирати. Емоційне збудження, що виникає при проходженні цікавого туристського маршруту, є природним засобом підвищення працездатності. У турпоході одночасна робота різних м'язових груп поєднується з великим впливом навколишнього середовища на зовнішні органи чуття, створює додаткові вогнища сенсорної області кори головного мозку, тим самим поліпшується функціональний стан рухових центрів.

  • Маршрут походу повинен вчити і виховувати. Тому, розробляючи маршрут чергового походу, передбачте все, сприяло б поповненню знань ваших дітей, їх виховання (різноманітність рослинного і тваринного світу, місця бойової та трудової слави, місця життя і діяльності видатних людей), активній участі дітей у бівуачних роботах зборі дров, роботі біля багаття.
    У походи вихідного дня з ночівлею можна виходити, коли діти вже кілька разів побували на заміських прогулянках і в походах вихідного дня без ночівлі.
    У підготовці походу вихідного дня з ночівлею діти повинні приймати участь: перевірити готовність до походу групового спорядження - намети, вогнищевих господарства і свого особистого. Добре, якщо маршрут походу вихідного дня розроблений так, щоб ви могли повернутися транспортом (краще приміськими поїздами). У випадку, якщо це неможливо, програму походу побудуйте з урахуванням витрати часу на зворотний шлях. Можна скористатися вже розробленими маршрутами, наявними в туристському клубі.
    Спорядження. У походи вихідного дня слід виходити з урахуванням сезону: у зручному одязі (спортивні чи брючні костюми) та вільної взуття (розношені туфлі на низькому каблуці, кросівки, кеди, туристські черевики). Бажано мати вовняні і бавовняні шкарпетки. Шкарпетки з синтетичних ниток для походів неприйнятні, оскільки вони не забезпечують належного теплота повітрообміну при ходьбі. Ноги швидко потіють і можливе утворення пухирів. Головний убір із синтетичної тканини також небажаний, як і хутряні шапки для лижних прогулянок та походів. Головний убір для літніх походів повинен бути з простої тканини світлих тонів з полями, для осінньо-зимових походів - з вовняної тканини різної товщини. Зрілим людям у сонячну погоду не зайвими будуть сонцезахисні окуляри.
    Кожен, хто збирається відпочивати на природі, повинен придбати рюкзак. Для масового туризму придатні всі види рюкзаків.
    Знадобиться спальний мішок. Для масового туризму цілком прийнятні також всі види нині випускаються мішків. Для зимових походів можна виготовити більш теплі, використавши перо водоплавної птиці.
    Багатоденні походи
    Протипоказання до участі в туристичних подорожах. Якщо походи вихідного дня, не категорійні походи, не вимагають бездоганного здоров'я та тренованості і можуть бути рекомендовані практично всім без будь-яких досить серйозних відхилень у стані здоров'я, то багатоденні категорійні походи можуть бути дозволені тільки здоровим, фізично тренованим і загартованим туристам після всебічного лікарського огляду та отримання дозволу лікаря.
    Розробка маршруту. Пам'ятайте, що зараз практично для всіх районів країни розроблені еталонні маршрути на які і слід спиратися. Якщо ж ви маєте намір побувати в районі, де немає еталонних маршрутів, то можете розробити маршрут самі. При це не забувайте, що до туристського маршруту пред'являються певні вимоги. Перш за все він повинен бути цікавим у пізнавальному відношенні. Про це слід пам'ятати особливо, якщо з вами будуть діти. Крім цього, подорож по будь-яким маршрутом має сприяти зміцненню здоров'я, поліпшенню фізичного розвитку учасників походу, придбання ними прикладних навичок. Нарешті, маршрут багатоденного походу повинен мати короткі залізничні, автомобільні або водні (пароплавні) ділянки. Бажано, щоб у розробці маршруту брала участь вся група, у тому числі й діти, якщо вони з вами йдуть. Спочатку вивчіть район подорожі, а потім вже приступайте до розробки маршруту. Бажано мати уявлення про географічні, економічні та інші особливості району подорожі. Для цього можна використовувати наукову і художню літературу, довідники, географічні описи, ознайомитися з технічними звітами груп, що побували в цьому районі. Розробляючи маршрут, спочатку визначте пункт, до якого можна доїхати, використовуючи транспорт. Після цього визначте пункт, звідки зручно повернутися додому. Маршрут повинен проходити природними шляхами (путівцями, стежками, долинами річок струмків, гірськими перевалами, через населені пункти різні бази).
    СПОРЯДЖЕННЯ
    Туристське спорядження підрозділяється на особисте і суспільне. Перелік особистого спорядження представлений в таблиці № 1.

Найменування

Походи

Піший

Велосипедний

Кількість

Вага 1 шт. в кг

Кількість

Вага 1 шт. в кг

Рюкзак

1

1,7-2

1

2

Тренувальний вовняний костюм

1

До 1

1

До 1

Футболки

2

0,2

2

0,2

Тренувальний костюм х / б

1

0,4

1

0,4

Труси

2

0,1

2

0,1

Нижня білизна вовняне

-

-

-

-

Кросівки мули велотуфлі

1

0,5-0,8

1

0,5-0,8

Кеди

1

0,5

1

0,5

Шкарпетки вовняні

1

0,3

1

0,3

Шкарпетки х / б

1

0,1

1

0,1

Светр шерстяний
довгий

1

0,5-0,8

1

0,5-0,8

Шапочка вовняна

1

0,2

1

0,2

Капелюх легка з козирком

1

0,1

1

0,1

Накорманнік

1

0,1

1

0,1

Плащ-накидка

1

0,3-0,6

1

0,5

Спальний мішок

1

1-2

1

1-2

Миска, кружка, ложка

1

0,2

1

0,2

Мило, паста, гребінець

1

0,3

1

0,3

Рушник, носові хустки

1

0,2

1

0,2

Окуляри сонцезахисні

1

0,05

1

0,05

Килимок поролоновий

1

0,5

1

0,5

Пакет з документами, грошима

1

0,1

1

0,1

Індивідуальний медичний пакет

1

0,1

1

0,1

Записна книжка, олівець

1

0,1

1

0,1


Таблиця № 1. Перелік особистого спорядження для багатоденних походів.
Які ж особливості підготовки особистого спорядження для походів у різних видах туризму?
Перш за все про одяг.
Для подорожей влітку по Україна та районах, подібним з нею за кліматичними умовами, вам знадобиться легкий тренувальний костюм. Чоловіки можуть використовувати також джинси. Жінкам зручне надіти бриджі (у поєднанні з гетрами). При пошитті бриджів необхідно врахувати, щоб вони не заважали широкому кроці. Для пошиття небажано брати байку, тканина з начосом, так як бриджі вийдуть важкі, а намокнувши, будуть довго сохнути.
До Бріджит або джинсів знадобиться сорочка - ковбойка, що розстібається верху до низу, яка прикривала б поперек. Подорожувати влітку по півдню України в жаркий літній час краще в шортах.
Необхідно мати змінну пару білизни (труси, футболку з коротким рукавом), головний убір з тканини світлих тонів з козирком.
У прохолодну погоду, а тим більше вологу, добре мати штормовий костюм (штормова куртка і брюки). Перевага цього одягу перед красивими куртками з Болоньї в тому, що тканина штормового костюма добре пропускає повітря і не порушує теплообміну швидко висихає, не грубіє і не ламається під дією сонячних променів.
Штормівки можна придбати в спортивному магазині.
Для подорожей в більш прохолодну пору (осінь, весна) знадобиться шерстяний светр, тепле натільна білизна, вовняна шапочка вовняної або напіввовняної костюм (тренувальний). Можна використовувати тренувальний костюм з начосом. Якщо вам сподобалися бриджі то в прохолодну погод під них можна одягти вовняне трюки і гетри.
У цю пору без куртки не обійтися.
На випадок дощу необхідна Плащ-накидка її можете виготовити самі з прогумованого капрону, сріблянки, болоньні, поліетилену (див. рис. 1). Ця накидка хороша тим, що може бути використана для накриття намету.
Ще простіше зварити з листового поліетилену накидку-дзвін (рис. 2). Тут представлена ​​форма зварний накидки. Лист поліетилену складається удвічі, робиться форма і краю полотнища зварюються гарячим праскою.
Капюшон формі за допомогою окремо надівається на шию гумової стрічки.
Перший варіант накидки зручний для піших, гірських, велосипедних походів-другий для велосипедних походів вже неприйнятний.
Взуття. Для подорожей можна використовувати, залежно від сезону, будь-яку поношений взуття без підборів. Добре, якщо підошва має рифлення. Це забезпечує зчеплення з ґрунтом і оберігає від ковзання. Можете придбати спортивний або туристську взуття.
Для походів в теплу пору року краще використовувати кросівки. На маршрутах, де немає дрібних каменів, щебінки, можна йти в кедах. Для гірських походів потрібні туристські черевики «вібро».
Взуття має бути вільною. І надягати її потрібно на вовняний носок. Вовна вбирає піт, створює певну амортизацію і оберігає ноги від натирання. Але стежте за станом шкарпеток. Складки утворені в результаті неакуратного ремонту шкарпеток. сприяють натирання ступні і утворення пухирів

п/п

Назва заходу.

Урочиста лінійка присвячена дню Туризму

«Посвята в туристята» 5 клас

День здоров’я 6 клас

Бесіда з мед працівником «Перша допомога» 5 – 9 класи

Конкурс пісні на туристичну тематика.

Конкурсна програма «Здоровим будь»

Похід вихідного дня 8 – 9 клас в урочище «Водоспаду»

Під час руху в поході група зустрічається з Дідом-Лісовиком.

Дід-Лісовик: Ох-хо-хо. Хто це сюди йде, хто потривожив мій спокій?   Хто ви такі, звідки?

Діти: –  Ми туристи! Ну-у-у, майже туристи.

         –  Ми з Віньковеччини

–  Ми члени гуртка «Туристятко».

–  Ми вихованці центру туризму і краєзнавства «Горицвіт».

–  А ще ми учні 5 класу Великоолександрівської школи

–  Ми любимо мандрувати, а сьогодні станемо справжніми туристами!

(Можливі інші відповіді, їх коригує керівник)

Дід-Лісовик: Тож, значить туристи… Туристи – це добре, я люблю, коли справжні туристи приходять в мій ліс. Це ті, хто знає правила поведінки у лісі і ведуть себе так, як написано в правилах. А ви знаєте правила поведінки в природі? Зараз я  дізнаюся наскільки добре ви їх знаєте. І як ви їх виконуєте.

Отже:

1. Як потрібно поводитися в лісі? (В лісі, як у гостях: потрібно бути ввічливим, нічого не ламати, не рвати квіти, голосно не кричати, нікого не ображати, не розоряти мурашники, пташині гнізда, не залишати сміття.)

2. Яких звірів треба побоюватися в лісі? (Вовка, кабана, ведмедя, лося.)

3. Чи можна пити воду з річок, озер, з різних джерел? (Ні, її треба пити тільки після фільтрації і кип’ятіння протягом 10 хв.)

4. А тепер подивіться і скажіть: з якої гілки ці дітки? (Дід дістає зі своєї кишені шишку і показує дітям, а діти відповідають.)

Дід-Лісовик: Ти турист? І ти турист? Так ви команда? То як ваш загін називається?

(Відповіді дітей)

–  Не загін, а гурток…

Дід-Лісовик:  А гасло як ваше звучить?

(Керівник готує дітей заздалегідь, але про захід не згадує)

Дід-Лісовик:  Як-як, не чую?

(Діти прокричали голосніше)

Дід-Лісовик:  Ох-хо-хо… А, кажуть туристи… Не можна у лісі так горлати!

(На допомогу спустився з високої сосни по крутопохилій переправі бувалий турист і вмовив Діда-Лісовика, щоб той пропустив нас)

Бувалий турист: Я бувалий турист, знаю усі закони лісу і допоможу дітям! Дід-Лісовик, дозволь нам провести час у твоєму лісі.

Дід-Лісовик: Згоден, тільки при одній умові. Я запропоную вам різні випробування і якщо ви витримаєте їх , то я дозволю вам відвідувати ліс коли забажаєте.

(Діти йдуть далі, долаючи перешкоди. Першим завжди проходить керівник походу, показуючи вірне проходження.)

Назва перешкоди:

1. «Колода» (проходження колоди без перил, ~4м).

2. «Купини» (8 шт.).

3. «Павутинка».

4. «Завал».

(Діти підходять до галявини на якій вже розбитий табір: стоїть намет, все готове для багаття, на якому буде готуватися каша для дітей). 

Дід-Лісовик:  Діти, бачу ви втомилися, я вам дозволяю відпочити на цій галявині, де зараз живе Бувалий турист.

Керівник: Діти знімайте свої рюкзаки.  Зараз ми пограємо в невеличкі ігри.

Керівник ділить дітей на дві команди і проводить з ними ігри.

1. Наповни казанок водою.

Для естафети потрібно: 4 відерка (з них 2 порожні, 2 наповнені водою), 2 кухля.

(Завдання: наповнити водою «казанок», виграє та команда, в  якої буде більше води і яка наповнить швидше).

2. Збери «картоплю» на суп.

За сигналом керівника діти починають збирати  шишки, через декілька хвилин гра зупиняється. Підраховується кількість.

Виграє та команда, в якої більше «картоплі» на суп.

3. Загадки.

Керівник зачитує загадки, команди по черзі дають правильну відповідь. Якщо команда не буде знати відповідь, то загадку відгадує сторона противника. За кожну вірну відповідь, команда  отримуватиме  мітку (фішку). В якої команди їх буде більше – та команда і виграла).

Загадки

1. Стоїть будинок,

    Хто в нього увійде,

    Той розум придбає.

    (Школа)

           2.  Нашуміла, загриміла,

               Усе промила і пішла.

               І сади, і городи

               Усієї округи полила.

               (Гроза)

           3. На нозі стоїть одній,

               Крутить-крутить головою.

               Нам показує країни,

               Річки, гори, океани.

              (Глобус)

           4. Цей кінь не їсть вівса.

              Замість ніг – два колеса.

              Сядь верхом і мчи на ньому,

              Тільки краще прав кермом.

              (Велосипед)

5. Два ременя висять на мені,

              Є кишені на спині.

              Коль в похід йдеш зі мною,

             Я зависну за спиною.

             ( Рюкзак)

6. У нього повітря надувають

     І ногою його штовхають.

     (М’яч)

7. У похід йдуть і будинок беруть,

    В якому будинку не живуть.

    (Намет)

8. Хто на рік

    чотири рази

   Переодягається?

   (Земля)

 9. Гойдається стрілка туди і сюди,

    Вкаже нам північ і південь без праці.

    (Компас)

          10. На струмочок схожа,

                Веде до річки перехожого.

                (Стежка)

      4. Лісова іграшка.

Для конкурсу потрібні шишки і пластилін, кількість шишок дорівнює кількості учасників.

За допомогою пластиліну та шишок команди виготовляють ялинки у вбранні (виграє та команда, в якої буде найгарніші ялиноньки).

Підведення підсумків гри.

Дід-Лісовик: Які ж ви, дітки, молодці! Ви з усім впорюєтесь. Варто вам запропонувати ще складніше завдання такі як: павутинка, метелик, ліана (маятник), паралельні мотузки. Йдемо скоріше!

(Дід-Лісовик приводить дітей до смужки перешкод і вони по черзі долають кожний етап.)

Керівник: Діти, у вас знову усе вийшло, гадаю, треба нам вишикуватися і запитати  дозволу у Діда-Лісовика називатися туристами.

(Діти шикуються.)

Керівник: Товариш Бувалий турист, усі діти завдання виконали!

Бувалий турист: Тепер вас дійсно можна назвати туристами. Як гадаєте, Дід-Лісовик?

Дід-Лісовик: Так!!! Я б їм, навіть, посвідчення видав, якщо б вони в мене були.

Бувалий турист: В мене є!!! Бо я працюю В ЦТК «Горицвіт» і такі посвідчення я багатьом туристам надав. Але перед ти, як ви його отримаєте, давайте всі разом скажемо клятву туристів.

(Зачитує строки клятви, а діти за ним повторюють.)

 Я, юний турист, (діти хором: Я, юний турист)

вступаючи до лав

любителів природи і туризму,

перед лицем своїх однодумців

урочисто клянусь:

Берегти честь туриста, як свою честь!

Не сумувати і не втрачати голову,

не розводити вогкість

і не бути розповсюджувачем «нудьги зеленої».

І куди не занесла мене доля,

ніколи і ніде

не кидати моєї безнадійної справи.

Підтримувати полум’я багаття

наших сердець.

Ділитися останньою краплею води і шматком хліба.

Залучати до лав туристів найкращих з кращих!

Клянусь! Клянусь! Клянусь!

Бувалий турист: Отримати посвідчення...

(Зачитує прізвища дітей, «Туристята» по черзі підходять до Бувалого туриста

 та Діда-Лісовика та отримують посвідчення (додаток )

Бувалий турист: А зараз, друзі-туристи, запрошуємо вас до туристського столу, скуштувати нашу туристську кашу.

Дід-Лісовик: Поїли? Прибрали? Багаття засипали? Ніхто не загубився? Тоді сфотографуємося всі разом і будемо прощатися…

Діти:  Дякуємо, до нових зустрічей!

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДЕНЬ ЗДОРОВ'Я

Мета і завдання:

  • сприяти формуванню знань і навиків щодо організації здорового дозвілля учнів;

  • визначити кращу команду (клас) у різних видах змагань конкурсів.

Учасники:

  • учні шостих класів, незалежно від медичної гру | і вчителі й батьки (за бажанням).

Кадрове забезпечення, визначення переможців:

  • організацією переїзду (переходу) учасників до місця проведення конкурсів та розташування наметів, проведенн конкурсів та змагань керує вчитель фізичної культури;

  • за безпеку життя, здоров'я учнів відповідають особисто класні керівники;

  • до складу суддівської бригади залучаються вчителі — класні керівники, батьки;

  • переможці визначаються за найменшою сумою місць виходячи з результатів виступу команд на всіх конкурсах, у підмічаються у протоколі (див. додаток ЗІ);

  • команди нагороджуються за 1, 2, 3 місця за підсумки участі у всіх конкурсах;

  • окремо нагороджується почесними дипломами команда хлопців, команда дівчат, які показали кращий час у подолав смуги перешкод;

  • за рішенням суддівської бригади можна нагородити учнів особисто за будь-якими номінаціями.

Інвентар та обладнання:

  • секундомір;

  • м'ячі (футбольний, волейбольний, гумовий);

  • бадмінтон, теніспласт;

  • волейбольна сітка;

  • (пальний мішок;

  • канат для «маятника» (10 м);

  • скакалки (5 шт.);

  • канцелярські прилади: ватман, олівець, фломастер;

  • мотузка, прапорці;

  • кольорові відзнаки «старт», «фініш»;

  • картки для конкурсу «шаради», «показуха», «склади малю­нок »;

  • склянки;

  • 3 л води;

  • свисток;

  • медична аптечка;

  • інформаційна дошка з програмою конкурсів та протоколом ходу змагань.

Програма

Парад-відкриття

Учні класів розташовуються за периметром визначеного май­данчика, на якому відбудуться конкурси. Для зручності периметр можна відмітити мотузкою та прапорцями. Після привітання учасників Дня здоров'я виголошуються привітання команд (це вже — перший конкурс). У даному випадку оцінюється зміст при­вітання, наявність емблем, інших відзнак, девізи тощо. Окремо зазначається кількість представників кожного класу, що також враховується при підведенні підсумку (% до загальної кількості учнів в класі). Після цього оголошується порядок проведення змагань і конкурсів. Командам дозволяється йти готувати біву­аки. Капітани — на жеребкування.

Подолання смуги перешкод

Беруть участь 5 хлопців та 5 дівчат. Змагання проводяться за жеребкуванням, окремо серед дівчат і хлопців кожного кла­су. За сигналом перший учасник виконує «Маятник» та йде по дистанції далі. За ним — другий, третій, четвертий та п'ятий (в цьому випадку наступний учасник виходить на дистанцію після того, як попередній набув положення упор лежачи на землі для виконання етапу № 2). Всі долають смугу перешкод обумовлени­ми способами. Час виміряється за останнім учасником команди, котрий завершує смугу укладанням у спальний мішок. Виграє команда, яка витратила менше часу на подолання смуги за умови правильного виконання всіх вправ на етапах.

І. «Маятник», подолати відстань, яка відмічена лініями (5 м і більше);

ІІ. «Силачі», згинання — розгинання рук в упорі лежачи на землі (дівчата — 5 разів, хлопці — 10 разів);

ІІІ. «Купини», подолати «болото», не ступаючи на землю, лише на визначені «купини». Той, хто помиляється, повертається назад, починає цей етап спочатку. Заборонено знаходитися на цьому етапі двом та більше учасникам одноразово. Вони чекають, коли товариш завершить вправу.

IV. «Прес», підіймання — опускання тулуба з положення ле­жачи на спині, руки за головою (дівчата — 15, хлопці — 20 разів).

V. «Спритні», човниковий біг, подолати зазначену дистанцію 4 рази. Заборонено перехрещувати шляхи учасникам команди.

VI. «Відпочинок», останній, хто завершує човниковий біг, повинен зняти взуття та укластися у спальний мішок, застібнути його. Після цього час зупиняється.

На кожному етапі знаходиться суддя, який фіксує правильність виконання вправ. Біля кожного з етапів, на місці, де виконується певна вправа, знаходяться відповідні позначки (додаток 3-5).

На наступні конкурси проводиться жеребкування таким чином.

Якщо участь беруть дві команди, то виступає першою ко­манда за результатами жеребкування, а далі — по черзі.

• За умови участі трьох та більше команд жеребкування про­водиться окремо перед початком кожного конкурсу: відразу всі капітани витягають квитки (див. додаток 3-2), і у пер­шому конкурсі змагаються ті, хто отримав №№ 1,2. Перед початком другого конкурсу у жеребкуванні беруть участь капітани команд, які не змагалися. І знову беруть участь у змаганні ті, хто отримав квитки з № 1, 2.

Якщо у змаганнях беруть участь 3, 5, 7 команд, то та команда, яка не змагалася у першому конкурсі, змагається у наступ­ному з командою, яка програла у попередньому конкурсі.

Судді слідкують за тим, щоб всі команди взяли участь' в од­наковій кількості конкурсів.

• Якщо на час підведення підсумків визначається однакова кількість очок в будь-яких командах, вони змагаються окре­мо (у естафетах, рухливих іграх тощо).

• В конкурсах «Скороходи» та «Фінальна естафета» виступають всі команди одноразово.

«Шлях до щастя»

Бере участь команда у складі 6 учнів від кожного класу.

Умови: використовуючи речі учасників — представників команди, за 2 хвилини викласти «шлях» по прямій. В кого цей «шлях» вийшов довше за встановлений час, той перемагає. Судді слідкують за тим, щоб учасники використовували лише власні речі, які були в них на початок конкурсу.

«Показуха» («Пантоміма»)

Бере участь 6 представників з кожної команди. По черзі кожна команди отримує «листа» з інформацією (додаток 3-3). Три члени команди мімікою та пантомімою передають інфор­мацію іншим учасникам команди, які стоять від них на ви­значеній відстані. На передачу — 2 хвилини. Перемагає той, хто своєчасно та близько до змісту вгадає мімічні жести своїх' | товаришів.

«Шикування класом»

Беруть участь до 15 учнів з класу. Обидві команди шикуються у коло. Суддя називає тип шикування. Після свистка необхідно шикуватися за названим порядком.

Варіанти:

• за зростом;

• за довжиною волосся, починаючи із найкоротшого;

• за кольором очей, від світлих до темних.

Перемога в кожній номінації надає одне очко. Враховується якість шикування, рівень організованості у класі. Перемагає команда, яка отримала більше очок.

«Склади малюнок»

Беруть участь 8 учнів з класу. За три хвилини необхідно скласти малюнок з шматочків розрізаної на частини копії репро­дукції. Коли команда завершує складання малюнка, всі разом оббігають зазначену дистанцію (60 м) і шикуються біля місця, де знаходиться малюнок. Це вважається перемогою.

«Шаради»

Беруть участь 6 учнів з класу та один дорослий, пред­ставник команди (вчитель, батьки). Ведучий демонструє одну з карток, на якій — одне слово, потім — другу картку з іншим словом (російською, українською мовами). Учасники повинні скласти нове слово, використовуючи картки. Дозволяється

використовувати лише корінь слів, що на картках (див. до­даток 3-4).

«Спортивні ерудити»

Бере участь 10 учнів з команди. Починає конкурс та ко­манда, яка витягла квиток № 1. Учасники повинні по черзі називати спортивні терміни на ту літеру, якою закінчується попереднє слово. Починає ведучий. Далі — учні. Коли відпо­відь затримується на 5 секунд або був виголошений неправиль­ний термін, гра закінчується. Виграє та команда, яка назвала більше термінів. В разі рівного рахунку дозволяється зробити «Бліц-турнір».

«Скороходи» («Конкурс капітанів»)

Капітаном може бути учень, класний керівник, батьки. За сигналом з лінії старту до лінії фінішу виходять учасники зма­гання обумовленим способом. Виграє той, хто першим та без помилок закінчив перехід.

«Фінальна естафета»

Беруть участь всі учні класу. Стоять у колоні по одному. За сигналом судді учні передають склянку з водою один одному. Ви­грає команда, яка першою закінчила змагання та у неї в стакані залишалося більше води.

Парад-закриття

Офіційна частина Дня здоров'я завершується парадом, для участі в якому шикуються всі учасники. Після загальної промови оголошуються та нагороджуються переможці:

• команда дівчаток, яка посіла перше місце на змаганнях з подолання смуги перешкод;

• команда хлопців, яка посіла перше місце на змаганнях з по­долання смуги перешкод; • клас учнів, який посів 3 місце у загальному підсумку;

• клас учнів, який посів 2 місце у загальному підсумку;

клас учнів, який посів 1 місце у загальному підсумку.


Мета. Узагальнити знання та навички учнів з проблеми збереження та зміцнення здоров'я як найбільшого багатства людини. Виховувати почуття задоволення від змагання, взаємодопомоги. Викликати в школярів веселий настрій.

Будь здоровий, як вода, Красивий, як весна, Багатий, як земля, Щедрий, як осінь.

Вчитель. Більш як дві тисячі років існує приказка «У здоровому тілі — здоровий дух». Бо люди давно зрозуміли,

наскільки важливо піклуватися про своє тіло, щоб воно завжди було здоровим, міцним та сильним. І сьогодні у нас звичайне свято — свято «Здоров'я». Сьогодні, хлопчики й дівчатка, В нас буде здоров'я свято, Щоб рости і гартуватись,. І міцніти, як броня, Треба, друзі, піклуватись Про здоров'я вам щодня. (Під музику О. Литовченко, слова О. Кононенко «Покоти горох» виходять ведучі — хлопчик і дівчинка).

1-й ведучий.

Сьогодні свято, конкурс нині, Сьогодні всі друзі зібралися тут. І в цьому залі радість лине. Конкурси, змагання всіх нас ждуть.

2-й ведучий.

Конкурс здорових і кмітливих. Змагання розумних і щасливих. Змагання для тих, хто у чесній боротьбі Шлях перемоги прокладе собі.

1-й ведучий. Сьогодні тут відбудеться конкурс — змагання «Здоровим будь».

2-й ведучий. У ньому братимуть участь дві команди знавців азбуки здоров'я. Команда «Котигорошко» і команда «Нехворійко».

(Називає поіменно членів команд, — і вони заходять до залу).

1-й ведучий. А ще до нас завітали цікаві гості, яких ми запрошуємо стати членами журі. (Представлення журі).

Всі Чуковського читали І його вже упізнали. Він великий умивальник, Він відомий мийдодір, Умивальників начальник

І мочалок командир.

А ось і лікар Айболить,

Що лікує завжди всіх.

У журі він теж сидить.

Та сьогодні не лікує,

А за конкурсом слідкує.

Хто дружити з нею буде,

Той хвороби всі забуде.

Виросте міцним, здоровим,

І відгонить всі хвороби.

Здогадались, хто вона?

Королева Чистота.

Журі буде оцінювати конкурс за п'ятибальною системою. Оцінюватиметься кожний конкурс.

2-й ведучий.

Увага! Увага!

Тож слухайте всі. До вас наша промова.

В цей радісний час і напружений час

До конкурсу команди готові?

Команди. Готові!

1-й ведучий. Це добре. Але перш ніж приступити до конкурсів програми, ми пропонуємо командам привітати один одного.

Команда «Котигорошко».

Для боротьби ми не збирали

Ані рушниць, ані гармат.

Здоров'я повен міх забрали.

Вистачить його для всіх членів команд.

Команда «Нехворійко».

Ми прийшли сюди сьогодні,

Щоб вести запеклий бій.

Тільки ні, не кулаками,

А в веселій дружній грі.

Команда «Котигорошко».

Наша невеличка команда

І поки молодий у неї вік.

А Василя ми вибрали за отамана,

Бо він здоровий чоловік.

Команда «Нехворійко».

Андрій наш парубок моторний

І хлопець хоч куди мастак.

На всяке діло він проворний,

На випадки гаразд.

Команда «Котигорошко».

Хочете перемогти ви команду нашу?

То візьміть оцей гарнець

І з'їжте всю кашу.

Команда «Нехворійко».

А як хочете перемогти ви команду нашу,

То візьміть оце відро

І випийте все молоко.

(Привітання журі)

. Команда «Котигорошко».

Із олімпу мудрості і правди.

Нехай судить нас будь-яке журі.

Тільки ви не пошкодуйте балів

І в цю мить важку нам поможіть.

Команда «Нехворійко».

Вудьте мудрі, сумлінні, завзяті,

Бо вам влада велика дана.

Розсудить змагання

Про здоров'я важкувато,

Але спробуйте, бо здоров'я

То є зіронька в небі ясна.

Команда «Котигорошко».

Сьогодні прибули ми

Змагатись і перемагати.

Команда «Нехворійко».

Отож і просимо болільників

Щиро нам допомагати.

1-й конкурс 1-й ведучий. Команди познайомлять нас із собою та покажуть, на що вони здатні.

«Бліцтурнір»

На питання відповідає та команда, в якій хтось перший підняв руку. За кожну правильну відповідь -1 бал.

1. Чому потрібно мити руки перед їжею?

2. Для чого людині режим дня?

3. Що таке здоровий спосіб життя?

4. Чому потрібно обрізати нігті?

5. Що таке фізичний розвиток людини?

6. Які обов'язкові режимні моменти школяра?

7. Чому, коли чхаєш, потрібно користуватися носовичком?

8. Навіщо потрібні щеплення?

9. Що таке розумовий розвиток людини?

10. Які фактори рідної природи впливають на здоров'я людини?

Оцінка журі.

2-й конкурс

Змагання «Три С»— сильні, сміливі, спритні.

1. Для хлопчиків — «Швидкі вершники».

2. Для дівчаток — «Посадка та збирання картоплі».

3. Для хлопчиків — «Бій півнів».

4. Для дівчаток — «Змагання зі скакалками».

1-й ведучий. Поки журі підбиває підсумки, ми з болільниками проведемо конкурс «Згадай, відгадай». Відгадування загадок з групи «Здоров'я»

Вітаміну А багато,

Про це всі повинні знати,

Щоб високими росли,

Щоб веселими були,

Щоб зір ніколи не псувався,

Що потрібно споживати?

(Моркву)

Якщо хочеш підрости

І учитися прекрасно, їж цибулю, виноград,

І лимон, і мармелад,

І малину, і шипшину.

Вітаміном яким

Багаті ці рослини?

(Вітамін С)

Якщо ти випадково десь поранив ногу

І зеленки, а чи йоду ти не взяв із дому,

То природний сік стане тобі на допомогу.

Чий листочок прикладеш ти собі на ногу?

(Подорожник)

Кучерявий кущ на кручі

Має пазурі дряпучі.

Хто по квіти потовпиться,

Він за того ухопиться.

Як дряпне - ані руш!

Відгадайте, що за кущ?

(Шипшина)

2-й ведучий.

Отож бо, друзі,

Вітаміни завжди всім потрібні,

Тож завжди їжте

Моркву, картоплю, житній хліб,

Щоб все було і смачно, і ситно.

Дружіть із молоком і маслом

Бо ж, знайте, більш нема багатства

За це міцне здоров'я наше.

На радість усім, і тату, і мамі.

Цяточки гарненькі. (Натиснути кожним пальцем на парту).

По всіх пальчиках ходило, (Походити пальчиками по парті, мізинчики).

З мізинчика полетіло.

3.

Раз! Два! Час вставати,

Будемо відпочивати.

Три! Чотири! Присідаймо!

П'ять! Шість! Засміялись!

Кілька раз понахилялись.

Зайчик сонячний до нас

Завітав у світлий клас.

Будем бігати, стрибати,

Щоб нам зайчика спіймати.

Прудко зайчик утікає

І промінчиками грає.

Сім! Вісім! Час настав

Повернутися до справ.

4.

Сірі гуси налетіли (Руками помахати)

І на лузі тихо сіли. (Покласти долоні на стіл)

Походили, походили, (Походити пальчиками)

Попоїли, попоїли (Показати пальчиками)

Знялися й полетіли. (Помахати руками)

8-й конкурс. Домашнє завдання Конкурс малюнків на тему «Ліки від усіх хвороб»

1. Покажіть мімікою, ходою, зобразіть звуками: стривоженого кота, розгніване порося, збентеженого кролика, похмурого орла.

2. Читання віршів, пісні про здоров'я. (Команди шикуються).

Ведучий.

Завершується вже свято,

Слово суддям треба дати.

Один, два, три, чотири, п'ять,

Важко бали порахувати

. 2-й ведучий.

Журі врахували всі ваші старання.

Ви гарно пройшли через усі випробування.

Тож з перемогою вас вітаємо

І журі кінцевий результат повідомляє.

Слово журі.

Наші учні спритні й дужі,

І кмітливі вони дуже.

Що вже нам було робити?

Треба всіх нагородити.

1-й ведучий. Конкурсна програма «Здоровим будь» завершена. Ми хочемо подякувати вам усім за участь, за те, що хвилювалися, вболівали за свої команди, за те, що своїми оплесками підтримували всіх. показати

І на завершення, слово Айболиту.

Айболить.

Якщо хочеш бути здоровим, Правило запам'ятай: Турботу про своє здоров'я На лікарів не перекладай. Лікарі лікують хворих, А здоров'я вони не творять. Людина повинна бути сама Дисциплінована і вольова.

Переспів

Для туристів заспівають,
Сто вузлів перев’язать,
Навчимося у поході, у поході.
І системи одягать,
Комарів нагодувать,

Навчимося у поході, у поході.
І системи одягать, комарів нагодувать
Навчимося у поході, у поході.

Перешкода - не біда,
Чи то скеля, чи вода,
Все дізнаємось в поході, у поході.
Каші з димом наварить,
Казанки до ночі мить,
Навчимося у поході, у поході.
Каші з димом наварить, казанки до ночі мить
Навчимося у поході, у поході.

Чи далеко небокрай, де сховавсь на мапі гай,
Ми дізнаємось в поході, у поході
Як по азимуту йти,
Де знайти слона сліди
Навчимося у поході, у поході.
Як по азимуту йти, де знайти слона сліди
Навчимося у поході, у поході.

Є рюкзак і є намет,
День без маминих котлет,
Ми сьогодні у поході, у поході.
Станем рідний край любить
Та іще не раз ходить
У походи, у походи, у походи.
Станем рідний край любить, та іще не раз ходить,
У походи, у походи, у походи.

Вальс в ритме дождя

Солнца не будет, жди - не жди,

Третью неделю льют дожди.

Третью неделю наш маршрут

С ясной погодой врозь.

Словно из мелких-мелких сит

Третью неделю моросит.

Чтоб не погас у нас костер,

Веток подбрось.

В мокрых палатках спят друзья,

Только вожатым спать нельзя,

Сосны качаются в ночи

Словно орган звучит.

А у костра не сесть, не лечь,

Как не устанет дождик течь.

Слушай, давай станцуем вальс

В ритме дождя.

В небе не виден звездный свет,

В небе просвета даже нет.

А под ногами не паркет,

А, основном вода.

Hо согревает нынче нас

Этот смешной вожатский вальс,

И вопреки всему горит

Hаша звезда.

Завтра нам снова в дальний путь.

Ты эту песню не забудь,

А передай ее друзьям

Так,как запомнил сам.

Собраны наши рюкзаки,

Стянуны крепче ремешки,

Снова нас будет дождик сечь

Словно картечь

КАК ЗДОPОВО, ЧТО ВСЕ МЫ ЗДЕСЬ СЕГОДНЯ СОБPАЛИСЬ

Изгиб гитаpы желтой ты обнимаешь нежно,
  Стpуна осколком эха пронзит тугую высь.
  Качнется купол неба, большой, и звездно-снежный, ! 2 раза
  Как здоpово, что все мы здесь сегодня собрались!

   Kак отблеск от заката костер меж сосен пляшет.
   Ну что грустишь, бродяга, а ну-ка, улыбнись!

И кто-то очень близкий тебе тихонько скажет:         ! 2 pаза
   "Как здоpово, что все мы здесь сегодня собрались!

    И все же с болью в гоpле мы тех тихонько вспомним,
    Чьи имена, как pаны, на сеpдце запеклись.
    Мечтами их и песнями мы каждый вздох наполним…
    Как здорово, что все мы здесь сегодня собрались!

Додаток 1.

Рік вивчення

Навчальні нормативи

Рівні компетентності

низький

середній

достатній

високий

1 рік вивчення

В’язання вузлів «простий», «простий провідник»

хл.

1 вузол

зав’язаний з помилкою або

жодного

1 вузол

зав’язаний без помилки

2 вузла

зав’язані з помилкою

2 вузла

зав’язані без помилки

дівч.

Подолання умовного болота за допомогою купин 9 м

(8 купин,

d 30–40 см) (с)

хл.

більше

11

11

9

7

дівч.

більше

11

11

10

8

2 рік вивчення

В’язання вузлів «булінь», «академічний»

хл.

1 вузол

зав’язаний з помилкою або

жодного

1 вузол

зав’язаний без помилки

2 вузла

зав’язані з помилкою

2 вузла

зав’язані без помилки

дівч.

Орієнтування за схемою (кількість пунктів)

хл.

менше

2

2

4

6

дівч.

менше

2

2

4

6

3 рік

вивчення

В’язання вузлів

«вісімка», «ткацький»

хл.

1 вузол

зав’язаний з помилкою або

жодного

1 вузол

зав’язаний без помилки

2 вузла

зав’язані з помилкою

2 вузла

зав’язані без помилки

дівч.

Орієнтування за схемою у заданому напрямку (кількість пунктів)

хл.

менше

2

2

4

6

дівч.

менше

2

2

4

6

В’язання самостраховки («петлі Прусіка»)

хл.

Не зав’язана самостраховка або слабке уявлення про техніку в’язання

В’язання самостраховки з помилками

В’язання самостраховки без помилки (без урахування часу)

20 сек

В’язання самостраховки без помилки

дівч.

Подолання умовного яру за допомогою маятника (см)

хл.

менше

150

150

250

350

дівч.

менше

120

120

200

280

4 рік

вивчення

В’язання вузлів «зустрічний», «брам-шкотовий»

хл.

1 вузол

зав’язаний з помилкою або

жодного

1 вузол

зав’язаний без помилки

2 вузла

зав’язані з помилкою

2 вузла

зав’язані без помилки

дівч.

Орієнтування по схемі за вибором

10 хв. (кількість пунктів)

хл.

менше

2

2

4

6

дівч.

менше

2

2

4

6

10 етапів туристських змагань

(на вибір), кількість

хл.

менше

3

3

6

8

дівч.

менше

2

2

4

6

5 рік

вивчення

В’язання туристських вузлів

(на вибір), кількість

хл.

менше

3

3

6

8

дівч.

10 етапів туристських змагань (на вибір), кількість

хл.

менше

3

3

6

9

дівч.

менше

2

2

5

7

Додаток 2.

1. «Веселий волейбол». Між деревами на висоті 2 м натяга­ють мотузку, на землі за допомогою палиці проводять лі­нію умовного волейбольного майданчика. Для гри викорис­товують надувну кульку, у яку додають невелику кількість води. Завдяки зміщеному центру кульки, під час гри вона змінює напрямок польоту, унаслідок чого виникають коме­дійні ситуації.

Учасники розподіляються на дві команди і грають за пра­вилами волейболу.

2. «Влучні туристи». До гілки дерева підвішують кошик для грибів. Учасників розподіляють на дві команди, які розта­шовуються півколом на відстані 3-4 м від кошика. Кожний учасник тримає по три шишки.

Команди по черзі намагаються закинути свої шишки в ко­шик.

Перемагає та команда, яка закинула в кошик більше ши­шок.

3. «По невідомому маршруту». У грі бере участь увесь клас. Посередині великої галявини розміщують будь-який пред­мет (набивний м'яч, прапорець, відро тощо). Учні утворюють коло діаметром 25-30 м. За сигналом усі учні зав'язують хустинками собі очі й починають виконувати різноманітні команди вчителя: два кроки вперед, «Кроком руш!», два кроки вліво, «Праворуч!», три кроки вправо, «Ліворуч!», чо­тири кроки вперед тощо. Після команди «У центр галявини руш!» учні починають пересуватися в обраному напрямку під лічбу вчителя до 10-15 кроків, не знімаючи хустинок з очей. За командою «Стій!» учні зупиняються і знімають хустинки.

Перемагає той, хто опинився ближче до предмета, розміще­ного в центрі.

4. «Пташиний марш». Учнів розподіляють на 3-4 коман­ди, які шикуються в колону по одному на лінії старту. На відстані 10-12 м навпроти кожної команди розміщують пра­порець. У перших учасників ноги нижче колін зв'язують мотузками (стрічками) таким чином, щоб їх можна було швидко розв'язати. За сигналом учителя (керівника) перші - гравці стрибками на двох ногах долають дистанцію до пра­порців, а потім знімають мотузку з ніг, бігом повертаються до своєї команди і передають естафету наступному гравцеві (віддають мотузку). Учень, який отримав мотузку, зав'язує її нижче колін і продовжує естафету.

Перемагає та команда, яка першою закінчила естафету без порушень.

5. «До свого табору». На галявині кладуть рівно мотузку за­вдовжки 8-Ю м. Учнів розподіляють на дві команди, які стають уздовж мотузки обличчям один до одного, дівчатка й хлопчики окремо. Відстань між утвореними парами — 1-1,5 м. За першим сигналом учителя учні беруть одне од­ного за руки (кисті), а за другим сигналом вони намагаються перетягнути супротивника через мотузку на свій бік (у свій табір). За третім сигналом учні припиняють боротьбу, після чого вчитель підраховує, яка з команд перетягла у свій та­бір більше учнів. Гру повторюють кілька разів.

6. «Збирання грибів». У грі беруть участь дві команди, які розташовуються на галявині на відстані 10 м одна від од­ної. Між ними розміщують (довільно) 20-25 предметів (ке­глі, м'ячі, булави тощо).

Учні кожної команди розподіляються за номерами. За сиг­налом учителя перші учасники із зав'язаними очима сту­пають на галявину і намагаються зібрати якомога більше «грибів», а потім повертаються на місце. Перемагає та команда, яка разом зібрала більшу кількість грибів.

  1. «Сміливо й швидко вперед». Учнів розподіляють на коман­ди, які шикуються в колону по одному. На відстані 5-6 м від кожної команди по два найбільш підготовлені учні обер­тають довгу скакалку в напрямку знизу до учня, який бі­жить до них. Темп обертів повільний. За сигналом учні по черзі намагаються пробігти під скакалкою, що обертається, і шикуються в колону на іншому боці за скакалкою. Учень, який зачепив скакалку й не пробіг під нею, виконує ще од­ну спробу.

Перемагає та команда, яка першою закінчила змагання й у повному складі вишикувалася в колону. Гру можна ускладнити, запропонувавши учням виконати це саме завдання парами.

8. «Нічний слалом». У грі беруть участь дві команди. Гру про­водять на галявині або на рівному березі водойми. Команди шикуються в колону по одному на відстані 3-4 м одна від од­ної. На дистанції 10-12 м розміщують по п'ять різних пред­метів (м'ячі, булави, кеглі тощо) по прямій лінії. За сигналом учителя (інструктора) перші учасники із зав'язаними очима намагаються «змійкою» пройти до поворотного пункту між предметами, не зачепивши їх, повернутися назад бігом без пов'язки на очах і передати естафету наступному гравцеві. Визначену дистанцію долають усі учні команди. Перемагає та команда, яка першою закінчила естафету й за­чепила меншу кількість предметів.

9. «Пересуваючись боком». Учнів розподіляють на дві коман­ди, які шикуються парами на відстані 3-4 м одна від одної. Перші пари повертаються спиною одна до одної і з'єднують руки в кистях. За сигналом учителя (інструктора) перші пари, пересуваючись боком приставними кроками, дола­ють дистанцію 10-15 м до поворотного пункту (прапорець, віха тощо), звідки, роз'єднавши руки, повертаються звичай­ним бігом до своєї команди й передають естафету наступній парі. Перемагає та команда, яка першою закінчила естафету.

10. «І спиною, і обличчям уперед», У грі беруть участь дві ко­манди, до складу яких входять по 6 хлопчиків і по 3 дівчин­ки. Команди стають на відстані 4-5 м одна від одної і ши­куються перед стартовою лінією трійками, тримаючись за руки: хлопчики обличчям уперед, а дівчатка — спиною. За сигналом учителя (інструктора) трійки бігом долають дис­танцію 12-15 м до намальованої лінії і повертаються облич­чям уперед, а хлопці — спиною. Таким самим чином дола­ють дистанцію й інші трійки. Перемагає та команда, яка швидше закінчила естафету.

11. «І спритність, і витривалість». Гра сприяє формуванню швидкісної витривалості та спритності. У грі беруть участь 2-3 команди, які розташовуються в колону по одному на відстані 3 м одна від одної на стартовій лінії. Від кожної команди на відстані 9 м розміщують один прапорець, потім через кожні два метри — ще по три прапорці. Перші учасни­ки, оббігши прапорці, які розміщені попереду, повертаються до стартової лінії, потім оббігають прапорці, які стоять на другій лінії, і знову повертаються. І так до останнього пра­порця. "У такий спосіб дистанцію долають усі учасники ко­манд.

Перемагає та команда, яка першою й без помилок закінчи­ла естафету.

Додаток 3.

Комплекс вправ у русі

1) В. П,— руки за спиною. 1-4 — ходьба на носках. 5-8 — ходьба звичай­ним кроком. 9—16 — те саме на п'ятках.

2) В. П.— руки на поясі. 1—16 — нахили голови вперед та назад. 17-32 — те саме в сторони.

3) В. П.— руки донизу. 1-4 — повільний присід, руки на коліна. 5-8 — В. П.

4) В. П.— руки попереду. 1 — ривком руки у сторони. 2 — В. П. З — рив­ком руки вгору. 4 — В. П.

5) В. П.— руки за головою. 1-8 — повороти тулуба в сторони.

6) В. П.— руки знизу-позаду, пальці з'єднані. 1 — ривком руки назад, про­гнутися. 2 — В. П,

7) В. П.— ліва рука вгорі. 1-16 — послідовні кола руками вперед — кроль на грудях. 17—32 — те саме назад, кроль на спині.

8) В. П.— руки за голову. 1 — нахил уліво, ліву руку в сторону долонею вгору. 2 — В. П. З—4 — те саме праворуч.

9) В. П — руки вгору. 1—2 — однойменний мах лівою, руки вперед-назовні долонями вниз, крок лівою, руки вгору, 3-4 — те саме правою ногою.

10) В. П,— ліва рука на поясі, права — в сторону. 1 — стрибком стійка ніг нарізно, змінити положення рук. 2 — стрибком ноги разом, змінити положення рук.

Комплекс вправ з реп-шнуром

1)В. П — О, С: реп-шнур складена вчетверо, ззаду внизу. 1-2 — крок правою ногою вперед, ліва ззаду на носок, прогнутися, скакалку назад. 3-4 — В. П. 5-8 — те саме з другої ноги. Повторити 4 рази.

2) В. П,— реп-шнур, складена вчетверо, вгорі. 1 — присісти, покласти реп-шнур на підлогу. 2 — встати, руки за голову. З — присісти, взяти скакалку. 4 — В. П. Повторити 6-8 разів.

3) В. П.— широка стійка, ноги нарізно, руки в сторони, реп-шнуром натягну­та за спиною. 1 — згинаючи праву, нахил ліворуч, праву руку вгору ліву вниз. 2 — В. П. 3—4 — те саме в протилежний бік.

Повторити 8 разів.

4) В. П.— реп-шнур, складена вчетверо, спереду. 1 — згинаючи праву ногу, перемахнути нею через скакалку. 2 — кроком правої — в стійку ноги нарізно, права спереду. З — перемах назад, зігнувши праву. 4 — В. П. Повторити 8 разів.

5) В. П.— стійка на колінах, руки у сторони-назад-донизу реп-шнур під гомілковостопними суглобами. 1—2 — нахил назад, руки в сторони, натягуючи реп-шнур. 3—4 — В. П. Повторити 8 разів.

6) В. П.— стійка ноги нарізно, реп-шнур складена вчетверо вгорі. 1—2 — з на півповоротом тулуба ліворуч, коло руками вперед, ліворуч від тулу­ба. 3—4 — те саме в протилежний бік. Повторити 8 разів.

7) В. П.— лежачи на спині, реп-шнур складена вчетверо за головою. 1—2 — згинаючи ноги вперед, перемахнути ними через скакалку. 3—4 — обпираючись руками об підлогу ззаду, виконати стійку на лопат­ках. 5—8 — В. П. Повторити 8 разів.

8) В. П.— упор присівши, реп-шнур складена вдвоє за ногами. 1 — по­штовхом ніг упор лежачи, не торкаючись скакалки. 2 — поштовхом ніг упор присівши. Повторити 8 разів.

9) В. П.— реп-шнур складена вдвоє, унизу широким хватом. 1 — реп-шнур вгору викрут у плечових суглобах. 2 — реп-шнур вниз-назад. З — реп-шнур вгору, зворотний викрут у плечових суглобах. 4 — В. П. Повторити 8 разів.

Комплекс вправ у русі (прохідний спосіб)

1) В. П.— руки внизу. 1 -- праву руку вперед. 2 — ліву руку вперед. З — руки в сторони, долонями уверх. 4 — В. П.

2) В. П— те саме. 1-8 — сім кроків і приставити праву ногу 9 — упор присівши. 10 -- упор лежачи. 11—12 — зігнути і розігнути руки. 13—1.4 —- поворот ліворуч навкруги. 15—16 — В. П. 17—32 — те саме, але поворот виконати у правий бік.

3) В. П.— те саме. 1—4 — три кроки і, приставляючи праву ногу, руки на пояс. 5 —- випад лівою ногою в сторону, руки в сторони. 6 — приставити ліву ногу, руки на пояс. 7—8 — те саме, виконати випад правою ногою в сторону.

4) В. П,— те саме. 1—4 — три кроки і махом правою ногою поворот ліворуч

у стійку ноги нарізно, руки в сторони. 5—6 -..... нахил прогнувшись.

7-8 — випростатися із поворотом праворуч — В.-її. 9—16 — те саме, але виконати поворот праворуч.

5) В, П.— те саме. Кувирки вперед у групуванні. Кувирки назад у групуванні. Переворот боком ліворуч. Переворот боком праворуч.

6) В. П.— руки на поясі. 1-36 — пересування кроком польки.

7) В. П,— руки внизу. 1—4 — три кроки і, приставляючи ногу, руки до пле­чей. 5 — мах лівою ногою в сторону, руки в сторони. 6 — приставити ліву ногу, руки до плечей. 7—8 — те саме, мах правою ногою і В. П.

8) В. П.— руки на поясі. 1-2 — стрибки на двох ногах. 3—4 — стрибки, ноги нарізно, руки в сторони.

Додаток 4.

п/п

Обладнання

Кількість

1

Намет

10 шт.

2

Рюкзак туристський на 75–90 літрів

30 шт.

3

Спальник

30 шт.

4

Карімат (килим)

30 шт.

5

Рукавиці брезентові

10 шт.

6

Шолом захисний

10 шт.

7

Індивідуальні системи страховки

15 шт.

8

Компас

15 шт.

9

Топографічні і спортивні мапи

різні

10

Казанки на 6–8 літрів

4 шт.

11

Сокира мала

4 шт.

12

Мотузка основна 10 мм

500 м

13

Мотузка допоміжна 8 мм

200 м

14

Мотузка «реп-шнур» 6 мм

150 м

15

Карабін зі звичайною муфтою

50 шт.

16

Карабін з муфтою (автомат)

50 шт.

17

Спусковий пристрій «вісімка»

8 шт.

18

Блок (моно)

2 шт.

19

Блок (тандем)

2 шт.

20

Жумар

6 шт.

21

Блок-затискувач

6 шт.

22

Блок-затискувач грудний

6 шт.

Література

1. Балабанов И.В. УЗЛЫ - Москва, 2003.
2.
Бардин К.В. - Азбука туризма. - М.: Просвещение, 1981.
3. Голдобин В. и др. Узлы. Рыболов, 1989, №4.
4. Горный туризм. Сост. Тятте Я. - Таллин, Ээсти Раамат, 1980.
5. Грабовський Ю.А., Селезньова Т.В. Змагання зі спортивного туризму. / Навч-метод. рекомендації для студентів факультету фізичного виховання. - Херсон: ХДУ, 2004.
6. Дехтяр В.Д. Основи оздоровчо-спортивного туризму: Навч. посіб. - К.: Науковий світ, 2003.
7. Життя в природі: Пластовий курінь "Вовча ліга", Школа вовченят. Частина 1. - Тернопіль, 2002.
8. .
Закон України "Про туризм". - Київ: Відомості Верховної Ради України, 2001.-

9. Карманный справочник туриста / Автор-сост. Ю. А.Штюмер. - 2-е изд. с изм. и доп. - М.: Профиздат, 1982.

10. Кодыш Є.М. Соревнование туристов. - М.: ФиС, 1990.
11. Косенко В.М. Групові багатоденні пішохідні мандрівки. Практичний порадник. -Вид-во Семенко Сергія "Мустанг", 2002.
12. Коструб А. А. Медичний справочник туриста. - М.: Профиздат, 1988.
13. Литвин Я.С. Сюжетні ігри та імітаційні вправи для дітей - К.: Здоров'я. 1980.
14. Луцький Я.В. Туризм для всіх. Ів.-Франківськ, 1996.
15. Лысогор Н.А. Питание туристов в походе. - М.:, 1980.
16. Моргунов Б. П. Туризм. Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по специальности №2114 // Физ. воспитание. - М.: Просвещение, 1978.
17. Пасечный П.С. На туристской тропе. - М.: Физкультура и спорт, 1986.
18 Романенмо О.В. Туризм та спортивне орієнтування: Навчально-методичні рекомендації. - Київ: КУТЕП, 2003.
19. Серба Т.Б. Техніка безпеки змагань зі спортивного туризму: Методичні рекомендації. - Тернопіль, 2003.
20. Серба Т.Б. Навісні переправи у спортивному туризмі. Навчальний посібник. - Тернопіль, 2001.
21. Ситник С.І., Грушко B.C., Цимбал Н.М. та ін. Невідкладна допомога (ситуаційні задачі). - Метод. рек. для студ. педвузів і вищих закладів, шкіл. - Тернопіль 1999
22. Спортивний туризм. - Правила змагань. -К.:, 1998.
23. Туризм в школе: Книга руководителя путешествия/ И.А. Верба, С.М.Голицын, Юденич В.В. Первая помощь при травмах - М.: Медицина, 1979.
24. Ягодинский В.М. Пищевые отравления: первая помощь и профилактика - М.: Знание, 1984.
25. Ярошенко М.Б. та ін. Військова топографія (навч. посібник). - Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.

ЗМІСТ

Передмова…………………………………………………………………………………………………...... 3

ПРОГРАМА ВАРІАТИВНОГО МОДУЛЯ «ТУРИЗМ»…………………………….……….. 5

Розділ І. Плани – конспекти уроків для 5 класу………………………………………..14

    1. Теоретико – методичні знання варіативного модуля «Туризм...15

      1. Правила техніки безпеки на уроках з елементами туризму………….15

      2. Загальні відомості про туризм та його види…………………………………..15

      3. Види природних перешкод…………………………………….…………………..….23

    2. План – конспект уроку №1………………………………………………………...24

    3. План – конспект уроку №2………………………………………………………...30

    4. План – конспект уроку №3…………………………………………………….…..35

Розділ ІІ. Плани – конспекти уроків для 6 класу……………………………………….40

    1. Теоретико – методичні знання варіативного модуля «Туризм».41

      1. Правила техніки безпеки під час занять туризмом…………………..41

      2. Спорядження туриста…………………………………………………………………41

      3. Види туристського багаття…………………………………..…………………….44

      4. Основи орієнтування на місцевості……………………………………………47

    2. План – конспект уроку №1………………………………………….…………50

    3. План – конспект уроку №2…………………………………………….………54

    4. План – конспект уроку №3……………………………………….……….…..68

Розділ ІІІ. Плани – конспекти уроків для 7 класу………………………………….…..73

    1. Теоретико – методичні знання варіативного модуля «Туризм».74

      1. Правила, закони і традиції туристів………………………………………………..74

      2. Організація туристського бівуака……………………………………………………80

      3. Орієнтування у заданому напрямку……………………………………………….86

      4. Умовні знаки……………………………………………………………………………………87

      5. Фізична підготовка туриста…………………………………………………………….88

    2. План – конспект уроку №1………………………………………….……………..89

    3. План – конспект уроку №2………………………………………….……………..92

    4. План – конспект уроку №3………………………………………….……………..96

    5. План – конспект уроку №4………………………………………….…………...101

Розділ ІV. Плани – конспекти уроків для 8 класу………………………………….…104

4.1. Теоретико – методичні знання варіативного модуля «Туризм»..105

4.1.1. Оздоровче значення туризму……………………………………………………….105

4.1.2. Особливості карти………………………………………………………………………..105

4.1.3. Орієнтування за вибором…………………………………………………………….106

4.1.4. Комплектація похідної аптечки……………………………………………………107

4.2. План – конспект уроку №1…………………………………………………………130

4.3. План – конспект уроку №2…………………………………………………………135

4.4 План – конспект уроку №3…………………………………………………..……..141

4.5. План – конспект уроку №4…………………………………………………………144

Розділ V. Плани – конспекти уроків для 9 класу…………………………………….147

5.1 Теоретико – методичні знання варіативного модуля «Туризм»..148

5.1.1. Перша медична допомога…………………………………………………………..148

5.1.2. Транспортування потерпілого……………………………………………………..150

5.1.3. Види транспортування………………………………………………..……………….154

5.1.4. Безпечне страхування і самострахування при подоланні різних

туристських перешкод…………………………………………………………………………..161

5.1.5. Похід вихідного дня……………………………………………………………………..163

5.2. План – конспект уроку №1…………………………………………………………170

5.3. План – конспект уроку №2…………………………………………………………170

5.4. План – конспект уроку №3…………………………………………………………174

5.5. План – конспект уроку №4…………………………………………………………177

Розділ VІ. Тиждень туризму у школі………………………………………………………185

План проведення туризму у школі………………………………………..…………………...186

Сценарій заходу «Посвята в туристята»…………………………………….………………..187

Положення про день здоров’я………………………………………….…………………………192

Конкурсна програма «Здоровим будь»………………….……………………………………199

Туристичні пісні………………………………………………..……………………………………………207

Додаток 1. Орієнтовні навчальні нормативи……………………………………………....209

Додаток 2. Рухливі ігри…………………………………………………………………………….213

Додаток 3. Комплекси загально розвивальних вправ…………………………….219

Додаток 4. Обладнання яке потрібно для вивчення даного модуля…….221

Література ……………………………………………………………………………………………………..223

221

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.