Однією з найважливіших характе-ристик усіх психічних процесів є пам'ять. Вона забезпечує єдність і цілісність людської особистості. Пам’яттю називається запам’ято-вування, збереження та наступне відтворення індивідом його досвіду.
Види пам’яті:
1. За характером психічної активності:
Моторна пам'ять – це запам’ято-вування, збереження і відтворення рухів та їх-ніх систем. Ознакою доброї моторної пам’яті є фізична спритність людини, моторність у праці, те, що називають «золоті руки».
Емоційна пам’ять – це пам'ять на відтворення емоцій та почуттів. Пережиті та збережені в пам’яті почуття виступають як сигнали, які або спонукають до дії, або утримують від вчинків, що викликали в минулому негативні переживання. Саме почуття та емоції можуть виступати як «перший вузлик» у розгортанні ланцюжка асоціацій.
Образна пам'ять – це пам'ять на уявлення, на картини природи і життя, а також на звуки, запахи, смаки. Вона буває зоровою, слуховою, тактильною (дотиковою), нюховою, смаковою.
Ейдетична пам'ять – це результат збудження органів чуття зовнішніми подразниками. Ейдетичні образи пам’яті подібні до уявлень тим, що виникають за відсутності предмета, але характеризуються такою деталізованою наочністю, яка цілком недоступна звичайному уявленню.
Словесно-логічна пам'ять – це зміст думок особистості, втілених у формі мови. Відіграє провідну роль у засвоєнні знань учнями в процесі навчання.
