Урок за творчістю Григорія Лютого

Опис документу:
Ознайомити учнів із життям і творчістю письменника-земляка Г.Лютого. За допомогою засобів художнього читання, музики і співів передати чарівність поетичного слова. Допомогти учням усвідомити роль літератури рідного краю у всеукраїнському контексті. Прищеплювати любов до поезії, розвивати інтерес до культури й літератури рідного краю. Виховувати почуття гордості за свій край, за прекрасне поетичне слово, яке живе на запорізькій землі.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА УРОКУ

З ПРЕДМЕТА «УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА»

ТЕМА: Література рідного краю. Поет і пісняр Гуляйпілля Григорій Лютий.

МЕТА: Ознайомити учнів із життям і творчістю письменника-земляка Г.Лютого. За допомогою засобів художнього читання, музики і співів передати чарівність поетичного слова.

Допомогти учням усвідомити роль літератури рідного краю у всеукраїнському контексті. Розвивати естетичні смаки учнів, навики виразного читання. Прищеплювати любов до поезії, розвивати інтерес до культури й літератури рідного краю.

Допомогти проявитися літературним здібностям, відкривати для себе нові імена.

Виховувати почуття гордості за свій край, за прекрасне поетичне слово, яке живе на запорізькій землі.

ОБЛАДНАННЯ: Портрет поета Г.Лютого, збірки його віршів, альманах «Хортиця» - 4, 5, посібник «Письменники запорізького краю», ноутбук, диск з піснями Г. Лютого і А. Сердюка, скрипка.

ТИП УРОКУ: комбінований урок, вивчення нового матеріалу, урок-бесіда з елементами творчого читання.

ХІД УРОКУ

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда за питаннями, поставленими вчителем:

1. Що ви знаєте про письменників, які жили і працювали (живуть) на Запоріжжі, у Бердянську, Бердянському районі?

2. Як формувався літературний процес нашого краю?

3. Який літературний твір називається поезією? Основні особливості поезії.

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ

Вступне слово вчителя

Ми звикли вважати рідним краєм те село чи місто, де народилися, зростали. І, власне, географічний принцип тут не є головним, адже багато важить, як людина бачить, розуміє, сприймає все багатство рідної землі.

Як сприймають наш край, неповторні світанки й рожевий захід сонця поети, письменники, як вони передають це в душі людей?

Я у Бога про землю спитав –

І сказав посмутнілий Всевишній:

- Ця земля вже тому вам свята,

Що із лона її ви всі вийшли.

Ти пізнаєш, де серце зігрів,

Як її, клянучись, будеш їсти,

Як глевку її кинеш на гріб,

Як відчуєш, яка вона чиста!

Як народиш на ній діточок,

Як ізвідаєш щастя незлеє

І обпалишся болем свічок,

Як життя віддаси ти за неї… Г.Лютий

П. Ребро: «Вважаю, не буде перебільшенням, якщо скажемо, що витоки нашої письменницької організації – в глибині віків, аж у Запорізькій Січі, де знали ціну слову, любили кобзарів, літописців, шанували писарів. Таким чином нам не 10, а 325 чи, може, 500».

Земле моя із обличчям дитини моєї!

Що є страшніше – упасти в твоїх очах?

Урвища глибшого в цілому світі не знаю,

Так, як не знаю вищого неба, ніж очі твої… Г.Лютий

ІІІ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕМИ УРОКУ

1. Розгляд портрета Г. Лютого.

2. Розповідь про життєвий і творчий шлях.

Кажуть, щоб зрозуміти поета, треба обов´язково побувати на його батьківщині, надихатись повітрям його дитинства. Якщо ж враховувати те, що Г.Лютий прожив у Гуляйполі 44 роки безвиїзно, то стає зрозумілим, що говорити про його творчість без відкриття для себе Гуляйпілля і в часі, і в просторі, і реального, і символічного – як вікового потягу народу до волі, - просто неможливо. Отже, як ви уже здогадались, наша перша зупинка буде в місті Гуляйполі – батьківщині Махна і знаменитих письменників. Тут народився драматург Леонід Юхвід – автор п´єси «Весілля в Малинівці», жив і працював прозаїк Михайло Гайдабура, ім´ям якого назване обласне літературне об´єднання та багато інших.

Учні мали домашнє завдання випереджального характеру: ПРОЕКТУВАННЯ

Група 1 Життєвий шлях Г. Лютого

Група 2 Творчість (поетична й прозова) Г. Лютого.

Група 3 Лютий – поет-пісняр

Група 1. Виступають біографи поета.

Григорій Іванович Лютий народився 7 лютого 1949 року в місті Гуляйполі Запорізької обл. в сім´ї вчителів-хліборобів. Батько Г.Лютого теж писав вірші, які не знайшли іншого призначення, окрім потрапити до альбому його майбутньої дружини – Марії Явтухівни Пилипенко. І ті вірші, той романтизм були найперше продуктом атмосфери Гуляйпільського педучилища. Вечорами іноді слухали привезеного дідом Явтухом патефона. Ставили «Дивлюсь я на небо», «І шумить, і гуде, дрібний дощик іде». Мама брала гітару і співала під неї українські пісні. Саме так формувався той тонюсінький озоновий шар сільської, реально української, бо Україна і виживала тільки селом, інтелігенції. Один дід Лютого був репресований, і поет його ніколи не бачив. Але розповідь про його рішучість формували свідомість митця. Рід по батькові мав свої традиції. Обов´язково одного з синів називали на честь діда. По маминій лінії дід і бабуся – переселенці з Полтави, богобоязні господарі. Дитинство поета протікало на фоні природи, олюднений образ якої постійно присутній у поезіях. І коли кажуть, що мова, імена, всі ми – від землі, від її вдачі, то не всі розуміють, як глибоко залягли шари нашої духовності.

Після закінчення Сігорянської початкової школи з 1958 р. навчався у Гуляйпільській середній школі №1 і паралельно в музичній по класу баяна. Закінчивши школу, Лютий протягом року працював баяністом і завідуючим Любимівським Будинком культури. Потім вступив на філологічний факультет Запорізького педінституту.

Його вірші вперше були опубліковані в гуляйпільській районній газеті «Зоря комунізму» у 1964 р. Іще в шкільні літа пощастило познайомитися з відомим поетом Василем Діденком, який на той час мешкав у Києві, але постійно приїздив в Чапаївку до мами, привозячи на периферію атмосферу київських вітрів. Заборонені вірші М. Мамайсура, В. Симоненка, із яким в студентські літа товаришував Діденко, довгі розмови запліднювали душу неповторним відчуттям причетності до долі народу. Становлення поетичного таланту Лютого відбувалося під впливом кращих зразків світової літератури. Сам поет розповідав, що студентом захоплювався творами Гете, Шіллера, Бокаччо, Сервантеса.

Вже на 1 курсі філологічного факультету, лежачи тяжко хворим в лікарні і просячи Господа доточити віку, обіцяв служити народові:

Криваві сокири над тім´ям - як півні.

Чи слави хотів я? Хотів. Україні!

За станом здоров´я довелося перевестися на заочне відділення педінституту. Повернувся в Гуляйполе. Влаштувався в колгоспні багатотиражки. У 1971 р. поезія Лютого була представлена українській аудиторії на сторінках газети «Літературна Україна». Вже тоді у добірці віршів прозвучав образ, який цитують і до сьогодні: «На рушнику Дніпра, розшитого садами, несем твою Чернечу, як хлібину…» Брав участь у роботі ірпінських семінарів у Києві, куди його викликав голова кабінету по роботі з молодими при Спілці письменників України Дмитро Білоус особисто. Лютого помітили, відзначали зрілість таланту, оригінальність творчої манери, але книжку видати не могли.

Виростаючи в атмосфері 60-ків, лютий передплатив у Гуляйполе всі літературні журнали, заснував літературне об´єднання «Калинова сопілка».

У 1982 р. Лютого викликали до Києва на творчий звіт, після якого його вірші протягом 2-3 р. опублікували всі журнали: «Вітчизна», «Жовтень», «Дніпро», «Україна», «Київ», «Донбас». А 1984 побачила світ перша книжка «Крилатий корінь», за яку він став лауреатом обласної молодіжної премії ім.. М. Андросова.

Крім літературної творчості, Лютий активно займається громадською діяльністю, дбає про відродження духовності українського народу, мови, культури, традицій. З 1992 р. він очолював обласне літоб´єднання ім.. М.Гайдабури. Учасник 8 Всесоюзної наради молодих письменників. Був єдиним делегатом від Спілки письменників України на Всесвітньому фестивалі молоді і студентів у Москві в 1985 р. З 1998 – голова Запорізької обласної організації НСПУ і з 2001 р. – редактор журналу «Хортиця». Лауреат обласної премії ім. В.Лісняка.

Лютий – у постійному творчому пошуку, він – у дорозі. А дорога – досвід. Те бурхливе життя, дивні подихи якого тільки справжній митець донесе до читача.

Група 2. Слово надається літературознавцям, критикам, поетам.

Назва 1 книжки віршів розкривається в однойменному вірші:

Вогонь любові, корене крилатий.

Ти рвешся ввись і, прип´ятий, болиш.

Ти розуміти вчиш мене, кохати.

Боли ж мені, довіку не залиш.

«… Справді, хліборобський, крилатий, чорноземний корінь сущого в людині хотів би увінчати автор на тлі рожевого цвіту мрій, надхмарної висі. Хліборобський корінь – то міць характеру, твердь праведної світобудови», - вказувала О. Логвиненко.

Щира схвильованість, глибинність почуття й водночас краса думки й форми притаманні патріотичній ліриці Лютого. Змістовним ядром вірша є позиція митця, громадянина, патріота, сина своєї матері по крові і матері –України.

Хай тобою святиться мій день!

Ти народжена Богом кохати!

Україна – країна пісень,

Україна – Чорнобильська мати.

Хай це буде остання біда:

Народи нам свого Мойсея!

Є жива ще в криницях вода,

Є кому ще зцілятися нею!

Я на тебе, кохана, молюсь,

Кожна пісня твоя – то молитва,

На красу твою божу дивлюсь,

Осягаю, завіщо йде битва.

Вечорами ще й досі курить,

Наче люлька, козацька дорога.

І душа моя вірна горить,

Ніби стиха говорить до Бога.

Хай тобою святиться мій день!

Ти народжена Богом кохати!

Україна – країна пісень,

Україна – Чорнобильська мати.

Це рядки поета Г.Лютого про Україну, а Запорізький край є її часточкою. І такою, якою ми можемо пишатися. Це славна Хортиця, Великий Луг, це й історія запорозьких козаків.

Поетична спадщина Лютого

1984 – «Крилатий корінь»

1985 – «Крона вічності»

1986 – «Червона літера вогню»

1990 – «Хліб любові»

1992 – «Я воду пив з твого лиця» Обласна премія ім. В. Лісняка

1996 – «Гуляйполе: Поезії»

1999 – «Вибране: Вірші, поеми, пісні»

2000 – «Меди…»

2007 – «Я вже тобою дихаю»

1995 – Збірник пісень «Пісні Гуляйпільського краю» (співавтор А. Сердюк)

Проза

1995 – «Світлана: Казка, оповідання, вірші»

2008 – «Мама-Марія». Роман-пісня.

3.Читання учнями поезій

Вчитель: Хто з вас любить ліричні твори? Які саме ліричні твори вам подобаються? Що саме подобається вам у ліриці Г.Лютого? З´ясуємо основні мотиви лірики поета. Патріотична лірика, філософська, пейзажна, інтимна – такі різновиди лірики є у Г.Лютого. Ідейно-художній аналіз вірша проводиться в такій послідовності.

1. З´ясовується вид і різновид поезії.

2. Визначається тема.

3. Філософічність і психологізм вірша.

4. Сюжетна основа (Якщо твір сюжетний)

5. Ліричний герой: хто він і який?

6. Який образ є внутрішнім стрижнем твору?

7. Чи є в даній поезії символи? Їх зміст і значення.

8. Які мовні засоби сприяють емоційності твору (анафора, асонанс, алітерація, епітети, метафори, порівняння тощо)?

9. Віршовий розмір і особливості рими.

10. Своєрідність художньої форми, художня деталь.

11. Яке почуття домінує у вірші (щирість, сповідь, зізнання, жаль, каяття, печаль)?

12. Як досягає автор динаміки образу?

13. Авторська позиція у вірші.

14. Ідейна спрямованість поезії.

15. Духовно-естетична цінність вірша.

Поетичний твір читає вчитель (крім тих, що підготували учні, як завдання випереджального характеру). Потім його читають учні з дотриманням принципу емоційності. В процесі аналізу застосовуються різноманітні методи: лекція, бесіда, творче читання, коментоване читання, частково-пошуковий і дослідницький. Методи варто комбінувати, щоразу уникаючи різноманітності, шаблонності, схематизму в аналізі твору.

Учень: Мені подобається патріотизм, доброта, людяність поезії. Це найхарактерніша риса віршів Лютого. Я прочитаю вірш «Залишайте себе на землі».

Залишайте себе на землі.

Вам безсмертя відкрила природа!

Хай завжди зігріва нагорода

Нелегкі ваші дні і мозолі.

Залишайте себе на землі.

Не беріть із собою в могили

Ні вогню, ні любові, ні сили,

Ні довірливих лагідних слів.

Залишайте себе на землі.

У надіях, у дітях, онуках,

Щоб сліди не зітерла пилюка,

Не розвіялись лиця в імлі.

Залишайте себе на землі.

Роздавайте щомиті, даруйте,

Жодну пісню в собі не змарнуйте,

Не затміть жодній миті політ!

Це не ваше: з далеких століть

Вам передане людське батьками.

Будьте щедрими, будьте із нами!

Залишайте себе на землі!

Автор розвиває тему, яка для нього близька, - тему рідної землі, батьківщини. Він ніби кровно пов´язаний із народними джерелами, з яких і черпає силу для своєї поезії, осмислює нерозривну єдність людини і природи, яка є вічною.

Вчитель: Коли творчість Лютого одержала схвальну оцінку критика А.Макарова, він ніби подолав якийсь бар´єр, і це додало йому наснаги і творчої енергії:

Те, що вперше створили, повторили вже люди.

Написати ще вірша – дивиною не буде.

Заридати, померти – і трагічно, й прекрасно,

Та було вже усе це у великих нещасних.

Та, здається, я зваживсь. Я готовий до всього.

Проклену, якщо треба, навіть Господа-Бога.

Є маленька надія (що гріха тут ховати).

Я для щастя – нещастя буду в серце скликати.

Всіх у серце їх скличу. (В інше місце не прийдуть…)

Заманю, замурую. Й доки житиму в світі,

Їх не випущу звідти.

Тільки жаль, що я тлінний, а вони ж то, бач, вічні.

Як умру – вони знову розлетяться по світу…

Хіба не така ж самопожертва, як у Симоненка, Стуса? Недарма ж у полеміці про Шевченківські настрої, роль поета, яку вела «Літературна Україна» у 80-х рр., поетеса

Н. Стефурак вловила ці настрої у 1 збірці Лютого, написавши про нього: «Є такий поет: «Стою, як тінь, мов тільки що із бою. Хіба б коня іще та справжню рану …»

Учень: Г.Лютий прагне знайти несподіваний, непересічний образ, по-своєму осмислити його, створити свого роду ліричну новелу з глибинним підтекстом і подати на розгляд читачеві. А в образі ліричного героя часто можна пізнати власне автора з його переживаннями, болями, сумнівами, пристрастями і відчути його оголену душу і сумління: Ти відкрий моє серце, відкрий.

Крапля крові не відає болю,

Не лякайсь мого крику, о доле,

Ти відкрий моє серце, відкрий…

Як блакить відкриває нам птиця.

Ти відкрий моє серце, відкрий…

Мені подобається містичність, близькість до народної творчості в цій поезії.

4. Слово вчителя

Поезія Г.Лютого особливо чутлива до найгостріших проблем сучасності, правди життя, її яскраві риси – пристрасність, емоційна наснаженість думки, глибинні роздуми про любов і ненависть, добро і зло, вічність і сьогодення. Г.Лютий передусім – лірик, поет особистого переживання, поезії серця. Бентежно-щемлива ніжність, краса і романтична окриленість його слова наснажують читачів життєствердною енергією, виховують естетичне почуття. Він уміє бачити красу і відчувати її в усіх проявах життя. Тематичні обрії поезії Лютого надзвичайно широкі. Які теми й проблеми піднімає поет доповість група літературних критиків.

У вірші «Хліб любові» Г.Лютий проголошує і чітко окреслює те, що до того прочитувалося у підтексті:

Мій хліб – любов. Однині й назавжди.

Нехай мене любов моя годує.

Є легший хліб. Єство ж моє гидує.

Нелюбий хліб – страшніший од біди!..

Це вищий смисл, яким живе природа.

Мій хліб – любов. Однині й назавжди.

Отже, в основі поезії Лютого лежить любов, любов до рідного краю, до людей, до природи, нарешті до жінки, і саме це почуття є джерелом творчого натхнення. Гарні за духовною наснаженістю й емоційною силою, інтимні вірші Лютого сприймаються як молитовна сповідь не тільки ліричного героя, а й власне читача. Бо йдеться в них про загальнолюдські, вічні цінності – кохання, молодість з її неповторними чарами і почуваннями. Його поезії показують це почуття багатогранним. Тут можна зустріти юнацьке чи дівоче романтичне кохання, його щирість і красу, драматизм нерозділеного почуття, любов до жінки-матері. Непогамований шал закоханого серця передається за допомогою довершених художніх знахідок, передусім метафор, персоніфікацій, порівнянь, символічних образів. Його вірші позначені великим милосердям, співчуттям, гуманізмом.

Для увиразнення складності, драматизму почуттів свого героя автор послуговується мотивом швидкоплинності, короткочасності щастя. Прийомом поєднання контрастних понять, як наприклад, у віршах «Весілля», «У них не склеїлось нічого», «Голос життя», «Доля», «Мишко».

5. Аналіз змісту поезій. Робота над аналізом поеми Лютого «Суд»

1) Виразне читання поеми вчителем і учнями.

2) Бесіда за текстом твору.

Вчитель: Поему «Суд» Г. Лютий написав, не знаючи про ту трагічну подію, що трапилася насправді влітку 1976 р. і набула широкого розголосу: дівчата ввечері поверталися з дискотеки, одна з них простягнула руку і зірвала жменю черешень з гілки, хазяїн вистрілив з рушниці і вбив дівчину. Вбивця був засуджений на 15 років ув´язнення, але незабаром повернувся в село. І вже коли цей твір був написаний. Лютий дізнався, що подібне тому, що створила його творча уява, було в реальному житті. Але в його поемі дівчина – ніби єдина донька солдата, яка під час війни випадково вціліла одна з усієї сім´ї. І вона стає жертвою жорстокого вбивці. Прийоми, якими користується автор, прості, що є доказом його майстерності. Коли вбивця через деякий час повертається в село – батько виносить вирок: він вбиває злодія прямо серед білого дня. Це помста за доньку. Але відбувається суд. І здається, що все село стає на його захист. Слово надається підсудному.

Не вбити я хотів. Хотів рятувати…

У цій поемі Г. Лютий піднімає складні проблеми людських взаємин у суспільстві, і темою твору є те, про що головний герой говорить в останньому монолозі, а саме: суд, який над ним чинить його власна совість.

6. Полілог з учнями.

Група 3. Лютий – поет-пісняр

Варто згадати про те, що на вірші Лютого написано понад 50 пісень, які стали досить популярними у виконанні А, Сердюка, Л. Михайленко, С, Шестопалова, дуету Шепелів. І найбільш відомі з них «Скрипка», «Вчительчин вальс», «Пісня Гуляйпільських весіль», «Хрестини Махна», «Шипшина», які знайшли свою слухацьку аудиторію.

Учень : Вірші, що стали піснями близькі до народної творчості, поєднані з народною мудрістю. Лютий активно пропагує літературу свого краю через пісні Анатолія Сердюка. Жодне весілля в Гуляйполі не обходиться без пісні поета Лютого «Пісня Гуляйпільських весіль». Звучать пісні.

7. Виразне читання улюбленої поезії.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕННЯ МАТЕРІАЛУ

Диференційовані завдання.

1. Передати зміст віршів. Скласти цитатний план до будь-якої поезії.

(Середній рівень)

2. Скласти запитання за віршами. (Достатній рівень)

3. Скласти характеристику головного героя (Високий рівень)

Підсумкові дебати: прийом «Гаряче крісло», тобто думку говоримо швидко.

Для мене сьогодні Сьогодні я навчився Мені хотілося в

важливим було майбутньому навчитись

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Заключне слово вчителя. Оцінювання учнів.

«Г. Лютий – поет навдивовижу відкритий. Багато розмірковуючи про те, що є творчість, він відважується на власному прикладі пояснити природу літературного таланту, таїну народження письменника: вірш-дерево переростає в поезію-сад, і слово дарує плоди-яблука. Поезії дає життя робота, мисль, любов, а не декорація чи декларація. Ось кредо письменника, а за ним стоїть відповідальність!» - вказує О. Логвиненко. Лірика Лютого – живуча, пронизлива, щира, чисто українська. Що суттєво – поета мало цікавить: чи прочитали його книжку. Лютий говорить:»Мені важливо, чи покликали мої вірші людину вдруге, втретє, чи є в них та енергія, що існує поза логікою і примітивним смислом. А та тонка енергія, яку дехто називає вітром слів, не може бути вкраденою. Вона живе «в», «між» словами і людьми, як вища субстанція – любов, котра і є основою мистецтва.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати твір-роздум на тему:

Гармонія поезії й музики в творчості Лютого (Середній рівень)

До яких роздумів спонукає лірика Лютого (Достатній рівень)

Ми – сини своїх батьків

Словесний пам´ятник поетові (Високий рівень)

«Намалювати» вірші Лютого

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
1
міс.
2
4
дн.
1
8
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!