Урок з позакласного читання "Хліб наш насущний"

Опис документу:
Хліб — основа життя, Божий дар, а тому — святий. Кожен з нас у щоденній молитві «Отче наш» просить у Отця нашого небесного дати нам хліба на кожен день, не залишати в голоді. Усі ми маємо ша¬нобливо, з любов'ю і повагою ставитись до хліба. Хліб залишається хлібом і в спеку, і в морози, і на¬віть через роки, бо висушений хліб — усе одно хліб.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема : ХЛІБ НАШ НАСУЩНИЙ

Мета: ознайомити учнів із притчою про хліб, сіяча зерна і шляхом хліба з

поля до столу;

розвивати уміння вести пошук Істини, знаходити в Біблії відповіді на

головні питання людського буття;

пояснити, що хліб — результат праці багатьох людей;

розширювати кругозір, збагачувати словнико­вий запас учнів;

розвивати увагу, спостережливість, кмітливість;

виховувати шанобливе ставлення до хлі­ба, до святої годувальниці-

землі.

Біблійна основа:

З Святого Писання: « Блаженні ті, що слухають Божого слова й його бережуть».

Луки 11, 28.

Обладнання: ілюстрації, Біблія, словнички

Міжпредметні зв’язки: українська мова, історія

Література до уроку:

Біблія або книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту.

Київ: Українське Біблійне товариство, 2007.

ХІД УРОКУ

  1. Організація класу до роботи.

  2. Мотивація навчаль­ної діяльності учнів.

Стіл накритий рушником, на ньому хліб, сіль.

Учитель. Любі діти! Ви вже знаєте, що у світі є ба­гато чудесного і прекрас-ного. Сьогодні ми з вами по­говоримо про одне з найбільших чудес, які нам дав Господь.

« Мозковий штурм»

Чим пахне зараз у класі? (Хлібом.)

Ось він —

Хлібчик духовитий —

З хрустом кірочки смачним,

Ось він —

Теплий, мов налитий

Щедрим сонцем золотим.

І на стіл у кожен дім

Завітав, з'явився він.

  1. Повідомлення та засвоєння нових знань.

  2. Розповідь учителя.

Яке щастя, яке добро, що є хліб на світі! Хліб, який народжений працею, зарум'янений, пахучий наш го­дувальник.

Хліб — основа життя, Божий дар, а тому — святий. Кожен з нас у щоденній молитві «Отче наш» просить у Отця нашого небесного дати нам хліба на кожен день, не залишати в голоді. Усі ми маємо ша­нобливо, з любов'ю і повагою ставитись до хліба. Хліб залишається хлібом і в спеку, і в морози, і на­віть через роки, бо висушений хліб — усе одно хліб. Наше життя нерозривно пов'язане з ним. Він з нами і в горі, і в радості. Раніше в Україні господині щодня пекли житній хліб. Він у кожній хаті обов'язково лежав на столі, а біля нього стояла сіль. У неділю й у свята з житнього або пшеничного борошна пекли пампуш­ки, пиріжки. З прісного тіста випікали коржі й млинці, їжею та окрасою був хліб на різних святах і обрядах.

Запах хліба — це запах життя. Тому хліб живий. Здавна хлібу надавали округлої форми, порівнюю­чи його з сонцем.

ПРИТЧА ПРО ПОСІЯНІ ЗЕРНА

Посіяв чоловік зерно. І впали одні зерна край дороги, що птахи налетіли й виклювали їх. Інші зернини впали на камянистий грунт, де залягли неглибо- ко і швидко зійшли, та сонце спалило сходи.

Ще інші впали між тернові кущі, й бур'ян заглушив їх.

А решта зерен посіяли у родючий грунт, де багато поживної землі та вологи, і тому сходи були дружніми та врожай добрим.

...Сіяч -то Вчитель, котрий сіє Слово Істини серед людей.

Посіяне при дорозі означає: кожен, хто слухає Слово, а не розуміє легко відступає від цього Слова, віддає його лукавому...

Зерно, що впало на кам'янистий фунт, подібне Слову, прийнятому з лег-кою радістю, але без належного розуміння, тому при перших труднощах від цього Слова відмовляються.

Зерно, що загубилось у тернах - це Слово духовної Істини, яке заглушили клопоти про тілесне багатство.

І, нарешті, зерно, що потрапило в добрий грунт, це - Слово, яке прийняли з розумінням, узяли його глибоко до серця й душі, тому стало воно знанням і

переконанням, тобто серцевиною віри на все життя.

Учитель. Пройдемо той шлях, який проходить хліб з поля до нашого столу. А допоможе нам хлопчик-хлібороб.

Учень показує ілюстрації, розказує вірш П.Каганової.

Навесні посію

Зерна в полі чистім,

Хай над ними світить

Сонце променисте.

На веселім вітрі

Зашумить колосся,

Стане золотою

Урожайна осінь.

І зерно в комори

Річкою поллється,

А коли помелють —

Борошном назветься.

На заводі пекар

Хліб спече з любов'ю,

Скаже: «Любі діти,

їжте на здоров'я!»

Учень. Легенда розповідає. Якось засперечались орач, сівач і пекар. Орач твердив, що хліб творить зем­ля, сівач казав — сонце, пекар — вогонь. А мудрець мовив: «Ви забули про людину. Хліб — творіння рук людських».

ПРИТЧА ПРО СІЯЧА

Матвія 13,3—21. Марка 4,3—20. Луки 8,5—15.

Одного разу Ісус Христос розказав таку притчу: Ось прийшов сіяч, щоб по-сіяти зерно своє. А коли сіяв, одне зерно впало при дорозі і було затоптане людьми чи скльоване птахами. Друге впало на каміння. Воно зійшло, але коли сонце пригріло, то засохло, бо не мало вологи. Третє зерно впало між тер­ням. Воно зійшло і почало рости, але терня глушило його. Ще інше зерно впало на добру землю. Воно ви­росло і принесло стократний урожай.

Розказавши цю притчу, Ісус промовив: «Хто має вуха слухати, нехай слухає!» Учні запитали Його: «Що оз­начає прит-ча, яку Ти нам розказав?». Ісус пояснив так:

Сіяч, що сіє зерно,— це проповідник слова Божого. Зерно — слово Боже. Ґрунт, на який падає зерно край дороги,— люди, що слухають слово Боже, але швидко забувають його, піддаються спокусі й грішать. Камінь — це лю-ди, які з радістю приймають слово Боже, але пам'ятають про нього недовго і знову живуть грішно. Ґрунт на якому росте терня,— люди що хоч і вислу­ха-ли слово Боже, та багатство й розкішне життя заглушили його, і воно не дає плоду. Добра земля, на яку впало зерно,— ті люди, що вислухавши слово Бо­же, зберігають його в серці своєму і творять добрі діла.

Контрольні запитання?

1. Що означає зерно в притчі про сіяча?

2. Де падало зерно, коли сіяч вийшов сіяти?

3. Скільки різних ґрунтів було?

4. Яких слухачів слова Божого означає кожен грунт?

5. Як ми повинні слухати слово Боже в церкві?

III. Закріплення нових знань.

Використання власно­го досвіду дітей.

Учитель. Важкою працею дістається хліб людям. Хто ж докладає зусиль для того, щоб ми кожного дня мали свіжий хлібчик на столі?

Завдання. Встановіть відповідність між словами.

Оре землю, сіє зерно пекар

жнива мірошник

млин продавець

хлібозавод тракторист

магазин сім'я

стіл комбайнер

Інсценізація «Трудівник і ледар».

Ледар. Нащо тримаєш хліб у руках? Дай його мені.

Трудівник. Я б тобі його дав, але він дуже доро­гий для мене. Щоб його дістати, треба спочатку ви­орати землю.

Ледар. Тоді вже можна їсти?

Трудівник. Ні, треба потім ниву засіяти.

Ледар. Після цього можна їсти?

Трудівник. Ні, треба дочекатись, поки виросте зерно.

Ледар. І їсти?

Трудівник. Ні, ще треба його скосити.

Ледар. А тоді вже їсти?

Трудівник. Ні, необхідно його змолотити.

Ледар. Тоді можна їсти?

Трудівник. Ні, треба зерно ще змолоти на борошно, а потім випекти хліб.

Ледар. І вже їсти?

Трудівник. Так, але такому ледачому не дадуть!

Гра «Що далі?» (Учитель дає м 'яч учневі, який має швидко продовжити розповідь і передати м 'яч наступ­ному учаснику гри.)

Для того щоб виростити добрий урожай, треба спо­чатку поле виорати...

Фізкультхвилинка.

Давайте разом заспіваємо давню косарську пісню «Вийшли в поле косарі». Учні виконують пісню, по­казуючи відповідні рухи.

  1. Творче застосування знань та умінь.

  2. Робота в парі Завдання. Прочитайте назви виробів із тіста.

Вправа виконується у формі змагання між група­ми дітей.

Робота в зошиті.

Які вироби з тіста ви бачите на малюнку? На чому вони лежать?

— Що ми бачимо на другому плані?

  • Які кольори ми доберемо до цього малюнка? Чому?

Розфарбовування малюнка.

Гра «Пиріжок».

Усі діти, крім одного, Покупця, стають ключем, поклавши руки один одному на плечі.

Передній зветься Пекарем, усі, хто за ним — Піч, а останній — Пиріжок.

Покупець питає в Пекаря: «Де мій пиріжок?»

«Он за піччю лежить», — відповідає Пекар.

«Він біжить!» — кричить Пиріжок, відривається від гурту й Пекаря, намага-ється стати спереду.

Висновок. Ким би ти не став у житті, ніколи не змо­жеш обійтися без хліба. У хлібі душа твоєї землі, долі багатьох людей, їхня невтомна праця. Не топчи хліба, не кидай недоїденим, не гордуй ним. Шматок хліба, поділений навпіл, робить людей друзями.

Їж, друже, хліб і не кидай додолу,

А підніми, коли не там лежить.

А коли сідаєш, друже, ти до столу,

То пам'ятай, що хліб — то означає жить.

Шануймо хліб насущний наш, людино,

І в нинішній, і у прийдешній день.

Щоб з колоска не випала й зернина,

Нехай зі столу й крихта не впаде.

V Рефлексія

  • Чому в народі хліб називають святим?

Хліб хай буде в кожній хаті на столі, при­критий вишитим рушником і ос-вячений молитвою нашою. І ніколи не говоріть, що хліб черствий. У на­роді кажуть: «Коли хліб черствіє, то черствіють наші душі, черствіємо ми».

Хай завжди буде пахучий хліб на вашому столі!

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.